Книга: Облік та аудиту комерційних банках

У сфері банківської діяльності точиться постійна конкурентна боротьба не стільки і не лише за кількість клієнтів, а й за подальше нарощування видів і обсягів послуг для задоволення попиту користувачів цих послуг. У конкурентній боротьбі важливим засобом е внутрішній аудит, який допомагає утриматися на ринку. В банках з цією метою створюються відділи, що формують і координують виконання планів внутрішнього аудиту.

Отже, необхідно чітко усвідомити суть понять зовнішній аудит банку” і “внутрішній аудит банку”.

Зовнішній аудит банку — це визначення стану банку на основі перевірки правильності складання та підтвердження достовірності балансу, обліку прибутків та збитків, аналізу стану обліку, відповідність обліку та дій банку вимогам чинного законодавства, дотримання рівності прав акціонерів (учасників) при розподілі дивідендів, голосуванні, наданні прав на придбання нових акцій тощо та підготовка висновків Для надання інформації керівництву, акціонерам (учасникам) банку та іншим користувачам.

Внутрішній аудит банку — це незалежна експертна діяльність аудиторської служби банку для перевірки і оцінки адекватності та ефективност системи внутрішнього контролю та якості виконання посадових обов'язків співробітниками банку. Внутрішній аудит передбачає отримання в документальній формі процедур і опису методів, які застосовуються банком для здійснення внутрішнього контролю.

Внутрішній аудит є однією з форм внутрішнього фінансово-господарського контролю діяльності банку.

Якщо внутрішньогосподарський контроль безперервний, здійснюється всіма організаційними, економічними і технічними службами і при цьому охоплює всі підрозділи фінансово-господарської діяльності банківсько установи, то внутрішній аудит здійснюється періодично і тільки спеціалістами-аудиторами з конкретної теми (об'єкта).

Разом з тим об'єктом дослідження аудиторів є не внутрішній адміністративний контроль, а лише його підфункція — внутрішній бухгалтерський контроль, яка зумовлює ефективне інформаційне забезпечення процесу управління.

Завданням внутрішнього аудиту є функції запобіжного, оперативного, післяопераційного і стратегічного видів фінансово-господарського контролю, що особливо важливо в умовах недосконалості законодавчої бази з оподаткування.

Обов'язком внутрішніх аудиторів є перевірка системи контролю, яка скерована на розробку політики банку в межах чинного законодавства для досягнення його програмних цілей, а також оцінки економічності й ефективності операцій банку. Для цього внутрішній аудит вивчає систему контролю за активами і пасивами банку, аналізує ситуації ризику і заходи щодо запобігання банкрутства, варіанти інвестиційної політики банку, форми впровадження найбільш економічно доцільних нетрадиційних послуг (лізингових, факторингових і трастових).

Отже, тут внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, в процес проходження і після завершення дає експертну науково обгрунтовану оцінку господарським операціям і процесам, що не є функцією внутрішньогосподарського контролю або ревізійної комісії Правління банку.

Враховуючи запобіжну і стратегічну роль внутрішньо-банківського аудиту, а також його загально визначені принципи, що грунтуються на практиці, можна виділити такі найважливіші функції:

перевірка достовірності обліку надходження, використання, вибуття та нарахування зношення (з віднесенням його за напрямками цільового призначення) основних засобів та нематеріальних активів; достовірність розмежування за вартістю таких засобів праці, як малоцінні та швидкозношувані предмети та основні засоби;

перевірка достовірності й правильності відображення в обліку різних видів господарських матеріалів і малоцінних предметів;

правильність і законність касових операцій;

— дотримання правил виконання валютних операцій;

законність і достовірність відображення в обліку і звітності кредитних та розрахункових операцій;

правильність відображення в обліку і звітності цінних паперів, у тому числі боргових, для перепродажу, інвестиційних;

достовірність і правильність відображення в обліку і звітності грошових коштів на розрахункових, поточних, депозитних, вкладних, кредитних та інших рахунках;

— достовірність віднесення витрат за рахунок собівартості чи власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку;

правильність нарахування та використання коштів на рекламні та представницькі витрати;

перевірка повноти, правильності й достовірності відображення в обліку доходів та фінансових результатів;

— правильність відрахувань у різні бюджетні та позабюджетні фонди;

— правильність нарахування і сплати всіх видів податків;

всебічний аналіз фінансових операцій; активів (доходних і недоходних), пасивів (власних і залучених), доходів і витрат, прибутків (збитків), рентабельності та дотримання відповідних нормативів.

За наслідками внутрішнього аудиту кожного об'єкта здійснюються як запобіжні заходи щодо виправлення обліку “невірно”, з порушенням чинних державних законодавчих і нормативних актів, відображення операцій, так і орієнтування цих операцій на стратегічно більш економічно ефективні.

17.2. Внутрішній аудит касових операцій

Під розрахунково-касовим обслуговуванням банку розуміємо прийом, видачу і збереження грошових знаків. Його здійснюють через операційну касу банку, до складу якої (залежно від кількості клієнтів і обсягів операцій) можуть входити прибуткові й видаткові каси, прибутково-видаткові каси, каси розміну грошей, вечірні каси та каси перерахунку грошової виручки.

Облік касових операцій в банках України регламентується:

1. Інструкцією Національного банку України щодо організації емісійно-касово роботи в установах банків України за № 1 від 07.07.94 р.

2. Інструкцією Національного банку України щодо організації роботи з готівкового обігу установами банків України за № 4 від 20.06.95 р.

Перелічені нормативні документи передбачають:

загальний порядок ведення касових операцій;

правила зберігання грошових знаків;

правила перевезення грошових знаків;

порядок заміни і знищення пошкоджених банкнот і монет;

порядок складання і подання звітності по касі. Документальними джерелами для здійснення внутрішнього аудиторського контролю касових операцій є:

первинні касові документи;

— касов журнали на приход і видаток;

— касов книги;

— довідки касирів приходних і видаткових кас;

виписки з особистих рахунків клієнтів, журнал реєстрації приходних видаткових касових документів.

Деякі фахівці з банківського аудиту, зокрема, доцент кафедри банківської справи Фінансової академії при уряді Російської Федерац С. О. Горіна (див. список літератури в кінці підручника), радить планувати проводити аудит касових операцій на основі програмно-контрольної оцінково таблиці. За своєю побудовою вона є не тільки переліком питань, які необхідно з'ясувати під час перевірки, не лише розкриває технологію аудиторського процесу касових операцій, але й дає можливість здійснювати їх оцінку щодо законності, доцільності й правильності документального оформлення.

Нижче наводимо цю оцінкову таблицю, сформувавши її зміст відповідно до вимог Закону “Про банки банківську діяльність в Україні” та вимог інструкцій і методичних вказівок НБУ з ведення касових операцій.

№ з/п	Аудитором перевіряється	Повинно бути встановлено
1.	Стан угод про повну матеріальну відповідальність осіб, що працюють з готівкою та іншими цінностями	Наявність угод з матеріально відповідальними особами і юридична правильність їх оформлення
2.	Дотримання порядку здійснення операцій в приходних касах	1. Правильність оформлення первинних документів, заповнення ведення журналів їх реєстрації 2. Ідентичність даних первинних документів з даними касових журналів і книг, довідок, виписок з особистих рахунків клієнтів
3.	Дотримання порядку здійснення операцій у вечірніх касах та касах перерахування	Правильність заповнення супровідних відомостей до сумки з грошовою виручкою та документального оформлення нкасованої грошової виручки
4.	Дотримання порядку здійснення операцій видатковими касами	1. Правильність заповнення реквізитів видаткових первинних касових документів 2. Ідентичність даних останнім даним касових книг і журналів, а також випискам з особових рахунків клієнтів 3. Правильність ведення книги реєстрації сум, виданих під звіт касиру грошового сховища
5.	Дотримання порядку звірки і заключення операційно каси; організація контролю за видачею грошей	1. Ідентичність даних касових обігів і даних касових книг та журналів 2. Наявність підписів касирів і операційних працівників
6.	Дотримання повноти і вірності обміну цінностей у сховищах	1. Правильність комплектації та розфасування грошей і цінностей 2. Правильність ведення книги обліку цінностей, що знаходяться в сховищах
7.	Дотримання касового планування і ліміту залишків каси банку	1. Наявність касових планів клієнтів 2. Наявність встановлених банком лімітів клієнтам за залишком готівки грошей в їх касах 3. Дотримання клієнтами ліміту
8.	Дотримання ліміту розрахунків готівкою	Наявність ліміту для банку та його дотримання
9.	Дотримання правил касових операцій з валютною готівкою	1. Правильність заповнення первинних касових документів на надходження та видачу готівкової валюти 2. Ідентичність даних первинних документів і даних касових книг та журналів
10.	Стан звітності про касові обіги банку	1. Правильність обліку касових операцій в цілому (висновок) 2. Достовірність звітності про касові обіги в банку 3. Дотримання строків звітності

З урахуванням спеціалізації банку, обсягів тих чи нших операцій, замовлень керівництва тощо, у наведену таблицю можуть бути внесені зміни щодо кількості питань, які необхідно з'ясувати.

По закінченні перевірки касових операцій здійснюється оцінка стану їх організації та ведення обліку і розробляються управлінські або адміністративн заходи щодо ліквідації порушень і недоліків та облікові заходи щодо вдосконалення облікового контролю.

Досвід свідчить, що найбільш типовими порушеннями, виявленими під час перевірки касових операцій, бувають:

— порушення ліміту каси;

— порушення граничних норм розрахунку готівкою грошей;

— неправильне документування і ведення касових операцій;

— виправлення в приходних видаткових касових документах;

— несвоєчасне проведення нвентаризації каси і т. п.

17.3. Внутрішньобанківський аудит розрахункових операцій

Аудит розрахункових операцій виявляє правомірність розрахункових операцій дотримання розрахункової дисципліни згідно з інструкціями та іншими нормативними документами НБУ.

У процесі перевірки з'ясовується дотримання:

— визначеного порядку відкриття і закриття рахунків клієнтів у банку;

— встановлених лімітів залишку грошей в касі клієнтами;

— запровадженого порядку розрахункового обслуговування згідно з укладеною з клієнтом угодою;

— розрахунково дисципліни за рахунками (розрахунковими, поточними, бюджетними, валютними, кореспондентському);

законодавства щодо здійснення безготівкових розрахунків. Як робоча програма рекомендується, як і для аудиту касових операцій, наведена нижче оцінкова таблиця розрахункових операцій.

№ з/п		Аудитором перевіряється	Повинно бути встановлено
1		Обгрунтованість відкриття і правильність ведення розрахункових, поточних бюджетних рахунків валютних рахунків резидентів і нерезидентів	1. Достовірність і повнота документів, необхідних для відкриття розрахункових поточних, бюджетних і валютних рахунків 2. Правильність реєстрації рахунків, що відкриваються 3. Задовільні умови зберігання юридичних справ клієнтів 4. Відповідність порядку відкриття і ведення розрахункових, поточних, бюджетних рахунків згідно плану рахунків бухгалтерського обліку і вказівок щодо його застосування. 5. Дотримання вимог законодавства щодо відкриття і закриття розрахункових, поточних, бюджетних валютних рахунків
2.	Дотримання правил здійснення безготівкових розрахунків: — платіжними дорученнями; — платіжними вимогами-дорученнями; — гарантійними дорученнями; — чеками; — векселями		1. Дотримання правил, передбачених нормативними документами НБУ: — оформлення документів; — умов; — строків розрахунків; — наявності грошей на рахунках платників; — розв'язання суперечок і конфліктних ситуацій
3.	Стан дебіторсько кредиторської заборгованості банку		1.Строки виникнення 2. Причини непогашення або відшкодування 3. Своєчасність нарахування податку в бюджет з прострочено кредиторської заборгованості 4. Наявність сумнівної заборгованості
4.	Оцінка обліку розрахункових операцій		1. Правильність відображення в обліку розрахункових операцій 2. Черговість платежів 3. Дотримання цільового призначення 4. Законність розрахунків

Досвід свідчить, що найбільш типовими помилками, що виникають у процесі внутрішнього аудиту розрахункових операцій, є:

неповна комплектація юридичних справ клієнтів (відсутність довідок про взяття на облік у державній податковій адміністрації, відсутність нотаріально завіреного свідоцтва про реєстрацію тощо);

порушення черговості платежів;

порушення ліміту видачі готівки з рахунків клієнтів;

виправлення в розрахункових документах;

несвоєчасність розрахунків за поданими клієнтами платіжних дорученнях та інш порушення розрахунково-платіжної дисципліни.

17.4. Внутрішньобанківський аудит кредитних операцій

Кредитні операції банків підрозділяють на активні та пасивні.

Активні кредитні операції — це операції з кредитування клієнтів і надання кредитів іншим банкам (міжбанківський кредит).

Пасивні кредитні операції— це операції з одержання міжбанківського кредиту в НБУ і в інших банках.

Аудит активних операцій здійснюється з метою:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67