Книга: Облік та аудиту комерційних банках

2. Револьверний, або відновлюваний, акредитив. Револьверний акредитив — це зобов'язання з боку банку-емітента відновити акредитив до первісної суми після того, як він був використаний. Число використання і період часу, протягом якого вони можуть мати місце, обумовлен в акредитиві. Револьверний акредитив може бути кумулятивний або некумулятивний. Перший означає, що невикористані суми можуть бути долучені до наступного внеску. У випадку не кумулятивних акредитивів додавання невикористаних вчасно сум за терміном не виконуються. Револьверний акредитив використовується тоді, коли покупець потребує одержання певної кількості замовлених товарів частинами, що відправляються через визначені інтервали (контракт неодноразово поставки).

3. Переказний акредитив може бути цілком або частково переданий первісним бенефіціаром одній або декільком особам (іншим бенефіціарам). Він звичайно використовується, коли перший бенефіціар сам не постачає товар, а діє як посередник між постачальником і покупцем. Він може бути також агентом, відповідальним за закупівельні контракти покупця. Перевага переказного акредитива полягає в тому, що він не зачіпає власних кредитних ресурсів посередника.

Це важливо, якщо банк посередника не зацікавлений надавати йому додатковий кредит.

4. Бек-ту-Бек” — це новий акредитив, відкритий на базі вже снуючого переказного (базового акредитива) на користь іншого бенефіціара.

Документарні акредитиви є класичним інструментом фінансування купівлі іноземних товарів та іноземного обладнання. Вони є засобом надання короткострокового фінансування імпортеру його банком; забезпечують елемент безпеки і довіри у міжнародній торгівлі (особливо відтоді, як правила звичаї стандартизовані у міжнародному масштабі). Вони практично безпечні з точки зору експортера; забезпечують гарантію платежу після відвантаження товарів (інколи до відвантаження) звичайним способом і допомагають урівноважити адміністративну діяльність експортера.

Угода за документарним акредитивом укладається таким чином

1. Експортер та імпортер укладають контракт, предметом якого постачання деякого товару і в якому обумовлено, що розрахунки за угодою будуть проведені через акредитив (саме тут повинні бути обумовлен найбільш суттєві умови акредитива).

2. Імпортер дає своєму банку доручення відкрити акредитив.

3. Банк, що відкриває акредитив (банк-емітент), пересилає його своєму банку-кореспонденту в країн експортера.

4. Банк авізує акредитив бенефіціару (експортеру).

5. Експортер відправляє товар.

6. Експортер одержує відвантажувальні документи від фрахтівника.

7. Експортер подає передбачені акредитивом документи банку, що авізує.

8. Цей банк перевіряє документи щодо їхньої відповідності умовам акредитива і, якщо він уповноважений здійснити оплату, а умови акредитива виконані, виплачує еквівалент суми за документами бенефіціара.

9. Згаданий банк пересилає документи банку, що відкриває акредитив (банк-емітент).

10. Сума, сплачена бенефіціару, фігурує в розрахунку між банком платником банком-емітентом. Якщо банк, що відкриває акредитив при одержанні документів виявить, що вони не відповідають умовам акредитива, він має право звернути на це увагу банку-платника і відмовити йому в так званому рамбурсі.

11. Банк-емітент передає документи імпортеру,

12. Одночасно він дебітує його на еквівалент суми за документами.

13. Імпортер використовує документи для одержання товару.

14. Імпортер одержує товар.

Таким чином, учасниками розрахунку за акредитивом є:

Отже, згідно з наведеною схемою:

Банк-емітент — це банк, що виставив акредитив від свого імені, але за рахунок клієнта.

Наказодавець — клієнт банку-емітента, що дав банку-емітенту наказ про виставлення акредитива.

Банк, що авізує,— банк-емітент зобов'язаний організувати розрахунки, але не проводити їх. У процесі розрахунку можуть виникнути різноманітн відношення банку-емітента з іншими банками. Тому до виконання акредитива в країні експортера залучається банк, що авізує. Авізування акредитива передбачає повідомлення бенефіціара, перевірку відповідност розрахунків умовам акредитива і передачу їх банку-емітенту.

Банк, що підтверджує,— у випадку підтвердження акредитива банком країни експортера або третьої країни, цей банк приймає на себе ті ж зобов'язання, що і банк-емітент.

Виконуючий банк — це може бути власне банк-емітент; банк, що підтверджує; банк, що авізує, або інший банк, уповноважений банком-емітентом. Він безпосередньо передбачає дії, які обумовлені акредитивом.

Бенефіціар — контрагент наказодавця, на користь якого виставлений акредитив.

Розрахунки за акредитивами відбуваються у звичайній послідовності, а саме:

акредитив виставляє платник (покупець) на ім'я постачальника (країна, банк, сума тощо) до моменту відвантаження постачальником товару на його адресу і за його умовами;

банк одержувача (постачальника-імпортера) — ремітент повідомляє останнього про суму і умови виставленого акредитива;

постачальник відвантажує товар і подає в свій банк відповідно до умов контракту відвантажувальні документи (індосамент), завдяки чому на його розрахунковий рахунок зараховується платіж.

Нижче наведено схему розрахунку акредитивом по експорту:

Таким чином, наведена вище схема передбачає певну послідовність операцій:

1 — укладання угоди-контракту;

2 — заява на відкриття акредитива;

3 — повідомлення про відкриття акредитива;

4 — повідомлення постачальника про відкриття на його ім'я акредитива і умови відкриття;

5 — відвантаження товару і передача відвантажувальних документів у банк;

6 — пересилка документів у банк покупця;

7 — передача їхньому покупцю для одержання товару;

8 — виписки з розрахункового рахунку.

Отже, зобов'язань у банку постачальника не виникає. Бухгалтерський облік зводиться до відкриття на позабалансовому рахунку № 9802 особового рахунку одержувача “Акредитиви в іноземній валюті отримані” надходження з позначкою: країна, банк, номер акредитива, код валюти, сума, термін і т. ін. Акредитив подається у чотирьох примірниках: перший примірник пересилається бенефіціару; другий — інобанку платника; третій використовується як прибутковий ордер у банку постачальника (прибуток рахунок № 9802); четвертий —залишається в досьє.

В акредитиві зазначається розмір комісії та поштових витрат за тарифом міжнародного поштамту (всі суми обліковуються в інвалюті акредитива). Після перевірки банком транспортних та нших документів постачальника на відвантаження згідно з контрактом банк постачальника пересилає їх банку платника — користується як видатковий ордер за рахунком № 9802, а третій — як прибутковий ордер за позабалансовим рахунком № 9831 “Документи і цінності, відправлені на інкасо”. Четвертий примірник зберігається в досьє.

Після цього інобанку надсилається лист із вказівкою про місце перерахування платежу: “Кредитуйте наш рахунок у Вас (або наш рахунок у певному банку)”, або “Кредитуйте рахунок інкомбанку у Вас на користь нашого банку і нашого клієнта”.

Крім того, згідно з визначеним терміном платежу його пересилають поштою — одразу або впродовж 90 днів із дня передач ндосамента.

По мірі одержання кредитового авізо про зарахування коштів на рахунок клієнта банк постачальника списує з обліку акредитив за позабалансовим рахунком № 9831 — видаток. Водночас складається наступна кореспонденція рахунку:

№ з/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1.	Зарахування суми платежу на транзитний рахунок клієнта	1500	2603
2. 3. 4.	Стягнення суми комісії за послуги банку в валюті платежу	2600	3800
	Після закінчення строку платежу акредитив не використаний — банк виписує видатковий ордер за позабалансовим рахунком № 9831
	Комісію за анульованим акредитивом сплачує: а) постачальник б) покупець

Примітка. До моменту надходження платежу прихід обліковується на позабалансовому рахунку 9831; на час одержання платежу видаток обліковується на позабалансовому рахунку №9831.

Нижче наведено схему розрахунку акредитивом по мпорту

Таким чином, наведена вище схема передбача певну послідовність операцій:

1 укладання угоди-контракту;

2 заява на відкриття акредитива;

3 — повідомлення про відкриття акредитива з повним текстом;

4 повідомлення про відкриття акредитива;

5 — відвантаження товару з повним додержанням умов акредитива;

6 передача відвантажувальних і платіжних документів;

7 пересилка документів про відвантаження і авізо про запитання платежу;

8 виписки банків про зарахування суми платежу (постачальнику) і про використання акредитива (платнику).

Якщо імпортером-покупцем є комерційний банк України, то він фактично бере на себе зобов'язання забезпечити платіж або за рахунок вільної решти коштів на поточному рахунку клієнта, або за рахунок виданої йому позички. При цьому виконується бухгалтерський запис:

Д-т рахунку
№ 2600 “Поточні рахунки в іноземній валюті”;

К-т рахунку
№ 2602 “Кредитори за акредитивами з іноземних операцій”.

Після цього виконуються всі умови контракту. По мір одержання документів від банку постачальника про відвантаження товару оформлюється платіж. Інобанку надсилається авізо про дебетування нашого рахунку “ностро” в Інобанку (країна, банк):

Д-т рахунку
№ 2602 “Кредитори за акредитивами з іноземних операцій”;

К-т рахунку

1500.

Інобанк повідомляє: “Я дебетував Ваш рахунок на суму акредитива і комісії”. Комерційний банк видає клієнту документи про відвантаження, отримані від банку постачальника; за ними платникодержувач отримує товар на митниці.

Із рахунку акредитива списується тільки вартість товару, а страховий поліс і комісію банк списує з рахунку клієнта:

Д-т рахунку
№ 2600 “Поточні рахунки в іноземній валюті”:

К-т рахунку
№ 1500.

Якщо комерційний банк не має виходу на інобанк, то він звертається з проханням до іншого банку виконати операції щодо розрахунку з його клієнтом, за що з клієнта береться комісія:

Д-т рахунку
№ 2600 “Поточні рахунки в іноземній валюті”;

К-т рахунку
№ 3800.

Фіксування видатків за послуги банку, що виконав розрахункові операції:

Д-т рахунку № 3800;

К-т рахунку № 1500.

Облік операцій при використанні документарного інкасо.

Інкасові операції регламентовані уніфікованими правилами на інкасо, опублікованими Міжнародною торговельною палатою у 1978 р. У відповідності з ними постачальник після відвантаження товару передає в обслуговуючий його банк товарні документи (дублікати залізничних накладних, коносаменти, страхові поліси, рахунки-фактури, специфікації, інкасові доручення та ін.). Банк перевіряє комерційні та фінансові документи і пересилає їх банку, що обслуговує імпортера.

Банк імпортера передає документи покупцю і знімає з його розрахункового рахунку суму, що потрібна, у випадку його згоди з оплатою.

Отримавши повідомлення від банку імпортера, банк експортера розраховується з постачальником. Розрахунки в форм документарного інкасо здійснюються за наведеною нижче схемою:

Отже, наведена вище схема передбачає певну послідовність операцій:

1 — відвантаження товарів;

2 передача документів для інкасового доручення;

3 — доручення на інкасо;

4 повідомлення імпортера про одержання документів;

5 сплата документів;

6 передача документів імпортеру;

7 повідомлення банку про перерахування грошових засобів;

8 повідомлення експортера про надходження і зарахування суми грошових засобів на його рахунок.

Бухгалтерські записи при оплаті інкасових документів та комісії за рахунок імпортера:

Д-т рахунку № 2600;

К-т рахунку № 1500.

На суму комісії:

Д-т рахунку № 2600;

К-т рахунку № 3800.

При сплаті інкасових документів та комісії за рахунок експортера  сума комісії утримується з суми платежу:

Д-т рахунку № 2600;

К-т рахунку № 2909.

На суму комісії:

Д-т рахунку № 2909;

К-т рахунку № 3800.

В угоді за документарним інкасо беруть участь:

1. Довіритель (відправник, продавець, експортер) — звичайно продавець, що готує інкасові документи і передає їх з інкасовим дорученням у банк.

2. Банк-ремітент (remitting bank) — одержує документи від відправника (продавця) надсилає їх у банк, що інкасує, у відповідності з отриманими інструкціями.

3. Покупець (платник, імпортер) — той, кому подаються документи за інкасо.

4. Банк, що інкасує, або банк, що подає,— інкасує готівковий платіж або одержує акцепт від платника у відповідності з отриманими під банку-ремітента інструкціями.

Для імпортера інкасова форма розрахунку вигідна тим, що він перебуває під захистом свого банку, а отримані ним для перевірки документи залишаються в розпорядженні його банку до моменту розрахунку. У разі несплати їх вертають банку-емітенту з зазначенням причин несплати або відмови від акцепту. Експортеру належить юридичне право розпоряджатися товаром до повної його сплати, якщо це передбачено контрактом.

Певним недоліком інкасової форми розрахунку є значний розрив у часі між відвантаженням товару і одержанням валютно виручки, особливо при тривалому транспортуванні вантажу. Існу два типи інкасо:

а) чисте інкасо — інкасування фінансових документів, що не супроводжуються комерційними документами, тобто при чистому інкасо банки обробляють переказний вексель, чек і т. н.;

б) документарне інкасо — доручення своєму банку про інкасування певної суми, отриманої від одержувача, проти переказу відвантажувальних документів.

Документарне інкасо включає:

фінансові та комерційні документи;

— тільки комерційн документи.

Це практичний підхід до виконання торговельних угод, коли сторони, які беруть у них участь, за контрактом можуть відмовитися від забезпеченості документарного акредитива, але не мають наміру здійснювати відставки за відкритим рахунком.

Документарне інкасо доречно, головним чином, у випадках, коли:

платоспроможність покупця і його готовність до сплати не виклика сумнівів;

політичні, економічні та правові умови країни-імпортера вважаються нормальними;

в імпортуючій країні не існує імпортних обмежень, а саме валютного контролю, або якщо всі необхідні ліцензії вже отримані.

У випадку застосування документарного інкасо банки, як і у випадку з документарним акредитивом, відіграють роль довіреної особи, або фідуциара, бо вони погоджуються виконати інкасове доручення продавця. Намагаючись інкасувати платежі належним чином, вони не несуть жодної відповідальності щодо цього.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67