Учебное пособие: Комерційне товарознавство

Фаянс відрізняється від порцеляни підвищеним вмістом глини в масі. Його двічі обпалюють: перший обпал 1280° С, потім глазурують і вдруге обпалюють при температурі -1150°С. Водопоглинання - при температурі - до 12 %.

Не просвічується навіть у тонкому шарі. При ударі видає низький глухий, швидко загасаючий звук.

Напівпорцеляна - за структурою знаходиться між порце­ляною і фаянсом. Від порцеляни відрізняється обпалом не до повного спікання черепка, а від фаянсу - більшою міцністю, меншою пористістю. Водопоглинання становить 3-8 %.

Майоліка. Виготовляють з легкоплавких глин і покрива­ють поливою без свинцю. Склад: глини 65-88%, крейди -20%, кварцових відходів 5-17 %. Обпал при температурі 900° С. Має більшу пористість, ніж фаянс. Посуд товстостінний.

 Оздоблення у сучасній керамічній технолог викори­стовуються кілька способів оздоблення поверхні виробів. Найбільший нтерес являє декорування.

Декорування (прикраса) керамічних виробів: фарбування керамічної маси й ангобіювання, прикраса кольоровими по­ливами, керамічними фарбами і препаратами дорогоцінних • металів.

Ангобіювання - повне чи часткове покриття виробу тон­ким шаром (0,1-0,3 мм) білопаленої або пофарбованої в масі (ангоб) суспензії, яку наносять на поверхню виробу щільніс­тю 1,5-1,7г/см3.

Є підглазурне декорування надглазурне. Підглазурне - малюнок наносять фарбою на виріб після попереднього ви­палу. Потім покривають безбарвною, прозорою поливою направляють на остаточний обпал.

Надглазурні фарби наносять на глазурован й обпалені ви­роби. Додатковий обпал - при температурі 600-900° С.

Декалькоманія (деколь) - перенесення на виріб строкатих малюнків, надрукованих літографським способом кераміч­ними фарбами на папері, який швидко розмокає (перекладні картинки).

Асортимент порцелянового і фаянсового посуду однако­вий, відрізняється тільки якістю, добірністю оформлення. Це блюда, блюдця, вази, тарілки, чашки, як у штучному вигляді, так і в наборах, сервізах. За характером прикраси асортимент буває з підглазурними надглазурними прикрасами (живо­пис, деколь, трафарет, штамп) різних груп складності.

Декоративні прикраси, сувеніри

Це художньо виконані вироби з порцеляни, фаянсу, майо­ліки. Бувають також гончарні за зразками професійних худо­жників та аматорів, у яких головне призначення як утилітар­не так служити прикрасами. Як правило, виробництво таких виробів або ексклюзивне, або ма невеликі серії. Товари такої групи продаються в спеціалізованих магазинах, а також у ку­рортних зонах.

 Керамічні будівельні матеріали вироби У сучасних умовах ці вироби займають одне з провідних місць в оздобленні фасадів будинків, а також всередині при­міщень. Керамічні пористі наповнювачі - це основа прогре­сивних легких бетонів. Спеціальна кераміка необхідна для хімічно та металургійної промисловості (кислотостійкі та вогнестійкі вироби), для електропромисловості та радіоелек­троніки (електроізолятори, напівпровідники та н.), її викори­стовують у ракетній та інших галузях нової техніки.

Керамічні будівельні вироби залежно від їх структури по­діляють на 2 основні групи: пористі і щільні. Пористі вироби вбирають більше ніж 5% води за масою і 14-16% за об'ємом. Пористу структуру мають стінові, покрівельні і облицюва­льні матеріали, а також стінки дренажних труб. Щільні кера­мічні вироби вбирають 1-4% води за масою і 2-4% по об'ємом. Щільну структуру мають плитки для підлоги, дорожна цегла, стінки каналізаційних труб.

За призначенням керамічні матеріали поділяють на такі види: стінові вироби (цегла, каміння пустопорожні і панелі з них); покрівельні вироби (черепиця); вироби для перекриття; для облицювання фасадів (лицьова цегла, малогабаритні та інші плитки, набірні панно, архітектурно-художні деталі); вироби для внутрішнього облицювання стін (глазуровані плитки і фасонні деталі до них - карнизи, куточки, пояски); заповнювачі для легких бетонів (керамзит, аглонорит); тепло­ізоляційні вироби (перлітокераміка, у вигляді вічок); санітар­но-технічні вироби (умивальн столи, ванни, унітази); плитка для  підлоги, дорожна цегла,  кислотостійкі  вироби (цегла,плитки, труби і фасонні деталі до них), вогнестійкі та вироби для підземних комунікацій (каналізаційні та дренажні  труби).

ЛЕКЦІЯ

ПРЕДМЕТИ ОСОБИСТОГО  ВЖИТКУ

.

 Товарознавча характеристика предметів особистого вжитку: галантерейні та гігієнічні (парфуми та косметичн товари)

Загальні поняття про галантерейні товари

Галантерея - французьке (galant - вишуканий, витончений), або італійське слово (gаlanteria) - предмети прикрашення туа­лету, побуту, частіше - невеликого розміру. Залежно від сиро­винних матеріалів товари поділяються на групи: текстильна, металева, пластмасова галантерея, дзеркала, шкіряна галанте­рея, щітки. У номенклатурі товарів народного споживання роз­дрібної та оптової торгівлі галантерейні товари відносяться до товарних груп: текстильна галантерея - 057; шкіряна галанте­рея - 058; галантерея із пластмас, металева, щітки, дзеркала -059. За товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяль­ності галантерейн товари відносять до групи товарів залежно від сировинного складу, особливостей виробництва, призна­чення: 0503 - щітки; 3926 - галантерея із пластмас; 4202-4203 - шкіряна галантерея; 5106-5109 - пряжа; 5401-5508 - нитки швейні; 5804 - тюль, мереживо; 5808 - тасьма плетена; 6212 - корсетні вироби; 6214 - шалі, хустки, кашне; 6215 - краватки, краватки-метелики; 6303 - фіранки, штори тощо.

Галантерейн товари повинні мати комплекс споживчих влас­тивостей - функціональних, ергономічних, естетичних, а також надійність, нешкідливість і безпеку.

Значимість тієї чи іншої властивості визначається призначен­ням виробу. Так, для корсетних виробів найважливішими є ан­тропометричні і гігієнічні властивості. Для гардинних полотен важлива сучасна структура, малюнок, колір, зручність в експлу­атації, гігієнічність, формостійкість світлостійкість. Для пара­сольок важлива конструкція, форма, розмір, відповідність на­прямку моди за матеріалами, особлива увага - дизайну та коло­ристичним рішенням.

Шкіргалантерейні вироби повинні відрізнятися зручністю в експлуатації, зносостійкістю.

Класифікація галантерейних виробів.

Товари текстильної галантере класифікують за різними ознаками:

- способом виробництва (ткані, пошиті, кручені, плетені, в'язані);

- призначенням (для скріплення деталей, оздоблення особи­стих речей, оздоблення інтер'єра, для захисту від зовніш­нього середовища, для господарських потреб, для в'язання речей);

-        видами;

-  статевовіковою ознакою (поділяють асортимент швейної галантереї, парасолів);

-  оздобленням тощо.

Текстильна галантерея

До текстильної галантереї відносять вироби, виготовлен з ниток і тканин різними способами - крутінням, плетивом, ткацтвом, в'язанням, розписом, друком і т. д. Текстильну га­лантерею поділяють на ткацьку, плетену в'язані вироби, га­рдинно-тюлеві і мереживні вироби, швейну галантерею, нит­ки парасолі.

Асортимент ткацьких, плетених в'язаних виробів: стрічки, шнури і тасьма, парасолі, бахрома й ін.

Нитки

Нитки - гнучкі протяжні і міцн тіла необмеженої довжи­ни, які використовують для виготовлення виробів.

Пряжа - це нитки, одержані в процесі прядіння з натураль­них і хімічних волокон, з'єднаних скручуванням або склеюван­ням. За способом виробництва нитки поділяють на прядені та непрядені. Прядені - пряжа, швейні нитки. Непрядені - натура­льний шовк, штучні та синтетичні нитки.

Нитки за призначенням поділяють на швейні, в'язальні (ірис, гарус та ін.), вишивальні (муліне) і штопальні. За вихідною сировиною вони бувають бавовняні, лляні, з натурального шовку, віскозні, капронові, лавсанові, вовняні, змішані, меланжев тощо.

Асортимент ниток різний за числом складань, товщиною, обробкою, видом намотування. Швейні нитки за товщиною бувають з 10-го по 120-й номер. За обробкою - суворі, вибі­лені, фарбовані, матові, глянсові. Випускають нитки на катушках, патронах, бобінах, мотках .

Вишивальні нитки - муліне - виготовляють з бавовняної мерсеризованої пряжі в 12 складань. У продаж надходять у мотках. В'язальні і штопальні нитки відрізняються зниженою круткою.

Гардинно-тюлеві та мереживн вироби. Асортимент гардинно-тюлевих і мереживних виробів - це тюль, гардинні полотна, мережива, мереживні полотна, штучні вироби.

Гардинно-тюлеві вироби. Терміни і асортимент. Гардино­ве полотно - в'язане або ткане текстильне полотно ажурно структури, що використовується для оформлення вікон житло­вих і громадських приміщень. Вироби гардинно-тюлеві - по­штучні вироби із гардинного полотна, що використовуються як занавіски, накидки, покривала. Мереживо - ажурна текстильна структура з візерунком, одержане в'язанням чи плетінням руч­ним або машинним способом. Мереживне полотно - полотно з періодично повторюваним мереживом рельєфним малюнком, виготовлене машинним способом. Гіпюр - мереживне полотно з опуклим візерунковим малюнком. Мереживо басонне - ме­реживна стрічка, зроблена плетільною машиною, оснащеною пристроєм, який править рухом веретен. Полотно вишите - текстильне полотно з машиною вишивкою по всьому полю. До композиції малюнка можуть входити обмежені дірочки. Шитво - розрізане на смуги текстильне полотно з машиною вишивкою та обмеженими дірками, які входять до композиції малюнка.

Швейна галантерея та парасолі

До асортименту швейно галантереї відносять предмети жіночого і чоловічого туалету, вироби з художнім розписом, строчечношиті вироби. Предмети жіночого туалету: грації, напівграції, корсети, бюстгальтери, паски тощо. Предмети чоловічого туалету: краватки, помочі, чоловічі паски. Кра­ватки бувають трьох видів: краватки-самов'язи, регати, бан­тики.

Асортимент виробів з художнім розписом - це хустки, шарфи, косинки, кашне, комірці, штори, покривала, скатер­тини тощо. Тканини для цих виробів прикрашають різномані­тними способами - фотофільмдруком, трафаретним, аерографним розписом, батик, витравна, рельєфна вишивки та

інше. Батик - художній розпис на білих світлих шовкових або бавовняних тканинах органічними барвниками.

Класифікація парасолів:

-        за призначенням - для індивідуального користування; для захисту від атмосферних опадів; для захисту від сонячних променів, у т.ч. пляжні; для колективного користування.

-  за статевовіковою ознакою (індивідуальне користуван­ня) - чоловічі, жіночі, для підлітків, дитячі.

-  за основною конструкцією - тростина; складна з теле­скопічним стержнем у 2 або З складання; без стержня; зі складаним стержнем; з механічним відкриттям купола; з механізмом автоматичного відкривання; з механізмом напівавтоматичного відкривання.

Види парасолів: парасоль-тростина (палиця); парасолька складана; парасоль пляжний; парасоль-тент.

Шкіряна галантерея Асортимент шкіряної галантереї за призначенням:

-  предмети туалету (сумки, рукавички, рукавиці, ремені);

-  для зберігання паперів і грошей (портфель, папка, папір­ник,   прімоне, гаманець, обкладинка);

-        дорожнє приладдя (чемодан, саквояж, несесер, портплед, чемодан-дипломат).

Сумки за призначенням поділяють на жіночі (повсякденні, ошатні і для косметики), чоловічі, дитячі, господарські, дорожні (відрізняються від господарських великими розмірами), моло­діжні, спортивні, пляжні, спеціальні. Основні матеріали для верху сумок - натуральні, штучні і синтетичні шкіри, пласт­маси, тканини, трикотажні, неткан полотна.

Рукавички і рукавиці шиють з натуральних шкір хромо­вого дублення, зі штучних шкір. Можуть бути суцільними і комбінованими^ з пальцями і без них. Розрізняють чоловічі,

жіночі, підліткові і дитяч рукавички і рукавиці. Розмір рука­вичок і рукавиць визначається метричною системою (И) ве­личиною обхвату кисті правої руки на рівні п'ятого пястно-фалангового зчленування, вираженої в сантиметрах і округ­леної до цілого числа. Розміри імпортних рукавичок позна­чають умовними номерами. Для переведення метричної сис­теми в умовну необхідно розмір за метричною системою (ТМ) поділити на постійну величину 2,7.

Ремені для годинників, речі для зберігання носіння гро­шей, паперів та інших предметів виготовляють з тієї само сировини, що й сумки. В асортименті: портфелі, папки, га­манці, портмоне, обкладинки. Дорожні речі - це валізи, несе­сери (набори дрібних туалетних речей у футлярі: дорожні, бритвені і манікюрні), ремені багажні, портленди (вироби, призначені для перевезення постільних речей: із щільних тканин з двома ременями, що оперізують).

Металева галантерея,

Металева галантерея, крім дрібних виробів, включа тех­нічно складні, такі як електробритви, електромашинки тощо. Вихідний матеріал - чорні і кольорові метали та сплави на їхній основі.

За призначенням металеву галантерею поділяють: предме­ти прикраси, ювелірна галантерея, речі для гоління і стрижки волосся, шиття і рукоділля, туалету, паління, одежну фурні­туру тощо. На відміну від ювелірних товарів, предмети при­краси, що входять до групи металевої галантереї, виготовля­ють з недорогоцінних металів і їх сплавів, з збагаченням і без нього. Для збагачення застосовують камені, скляні встав­ки, пластмасу. Основні види ювелірної галантереї - обручки, сережки, брошки, кулони, браслети, медальйони.

До предметів для гоління стрижки волосся відносять бритви клинкові, електричні і механічні, апарати для безпечних бритов, леза, бритвені прилади і машинки для гоління волосся.

Предмети для шиття рукоділля - голки, наперстки, спи­ці і гачки для в'язання.

Голки бувають ручні, шорні, вітрильні, мішечні, грановано - швейні, штопальні і вишивальні. Номери голок: 70, 80, 90, 100, ПО, 120, 130. Номер голки відповідає її діаметру (у со­тих частках міліметра посередині між вушком і колбою (табл. 4).

Таблиця 4
Відповідність номерів голок і ниток:

 

Номер голки	Номер нитки
1	80, 100, 120
2,3	60
4,5	40
6,7	30
8,9	20
10	10
11,12	Особливо міцні лляні, бавовняні

До предметів туалету відносяться шпильки двох типів, бігуді, шпильки і затиски для волосся, манікюрні та педикю­рні набори, фени, плойки і т.ін. Предмети для паління - портсигари і попільниці, сигаретниці, сірничниці, запальнич­ки.

До одежної фурнітури відносяться застібки-блискавки, кнопки, гачки і петлі, пряжки, ґудзики.

До предметів домашнього побуту відносяться ріжки для взуття, кільця і затиски для занавісок, килимові кільця тощо.

Галантерейні товари із пластичних мас

Вони мають такі класифікаційн ознаки асортименту: - за призначенням; сировиною;

- за методом виробництва;

- за оздобленням, видом.

Сировина: термоактивні (фенопласти, амінопласти), тер­мопластичні (поліефіри, поліаміди, поліуретан, поліетилен-терефталан (лавсан), поліетилен, поліпропілен, полівінілхло­рид, полістирол, целулоїд).

Виробництво: методи - гарячого пресування, вакуумне формування, пневматичне формування, лиття під тиском, ек­струзія, каландрування, штампування, механічні.

За призначенням та видами: предмети для рукоділля, одежна фурнітура, предмети для паління, предмети для туа­лету, предмети оздоблення, декоративні вироби та сувеніри, інші галантерейні побутові вироби.

Галантерейні щітки, дзеркала Щіткові вироби класифікують:

-        за призначенням: одежні, взуттєві, головні, зубні, для миття рук, кисті для гоління, гарнітури;

-        за видами: взуттєві та щітки-щити підніжні; одягові, одягові кишенькові, одягові капелюхові; туалетні, для голови, для укладання волосся; санітарно-побутові: столомийні,білизняні, для миття ванн, посуду, овочів, бідонів тощо; санітарно-гігієнічні (медичні): банні, банно-масажні, для миття рук, косметичні: для чищення нігтів, фарбування брів, вій, волосся, гребінці тощо; щіточні гарнітури; щітки для гоління; йорш галантерейні: одягові, для укла­дання волосся; йорші господарчі: для миття пляшок, посуду, ванн,автомобілів, унітазів тощо;

-  за матеріалом: колодки, ручки: із деревини, пластмаси; робочої частини: з натурального волосся (щетини, воло­кна), синтетичної щетини, суміші волокон, дроту;

-  за способом виготовлення: машинного та ручного кущо-закріплення;

-  за віковою ознакою: для дорослих і дітей;

-  за місцем експлуатації: домашні, дорожні, у сфері побу­тового обслуговування.

Дзеркала виготовляють з листового скла, полірованого (товщина 5-7 мм) або неполірованого (товщина 3-5 мм), од­на з поверхонь якого має металеве покриття (частіше - з алюмінію, рідше - з срібла) у вигляді тонкого шару. Для під­вищення надійності на цей шар наносять захисне покриття емаллю, лаком, фарбою.

За призначенням дзеркала бувають: настінні, настільні, кишенькові, галантерейні, дорожні, сумочні, ручні, для го­ління тощо.

Парфумерні товари

Парфумерними називають товари на основ запашних ре­човин, що мають приємний запах і використовуються для ароматизац волосся, тіла, одягу, а також у якості освіжаю­чих і гігієнічних засобів. До них відносять парфуми, одеко­лони, туалетну(запашну) воду, парфумерні набори.

Споживчі властивост парфумерних товарів і фак­тори, що їх формують.

Найважливіші споживч властивості парфумерних товарів - це приємний запах квіткового фантазійного напряму, його оригінальність і стійкість, безпека і нешкідливість, зручність у користування, збереження, зовнішнє оформлення, екологічність.

Споживчі властивост парфумерних товарів визначаються передусім застосовуваними матеріалами й особливостями виробництва.

Матеріалами для виготовлення парфумерних товарів є за­пашні речовини, етиловий спирт, вода і барвники. Запашні речовини поділяються на натуральні (рослинного і тваринного походження) і синтетичні. Рослинні - це ефірні олії з тро­янди, лаванди, коріандру; бальзами і смоли, суха рослинна сировина. Тваринного походження - це речовини, які виді­ляються залозами деяких тварин (амбра, мускус, бобровий струмінь та ін.).

Синтетичні запашні речовини одержують складним хіміч­ним шляхом із продуктів переробки нафти, кам'яного вугілля, хімічної, лісохімічної сировини тощо.

Етиловий спирт слугує розчинником запашних речовин, а в одеколонах і туалетних водах - дезінфікуючим і освіжаю­чим засобом. Воду застосовують для розведення спирту до потрібної концентрації. Барвники використовують для набут­тя певного кольору.

Виробництво парфумерних виробів складається з етапів:

приготування композиції (суміші) запашних речовин;

одержання парфумерної рідини (розчинення композиції в спирті, додавання води барвників);

витримування парфумерної рідини для одержання необ­хідного запаху;

фільтрування рідини;

 - розливу, укупорки, оформлення й упакування.

Класифікація і характеристика асортименту парфумерних товарів.

 Парфуми поділяють за рядом ознак:

- за консистенцією (рідкі, тверді (у вигляді олівця) і поро­шкоподібні («саше»);

- за характером запаху (квіткові і фантазійні);

за змістом композиції. За змістом композиції парфуми поділяють на чотири групи: екстра - 10% парфумерної композиц (стійкість запаху фантазійного напряму - не менше ніж 60, а квіткового - 50 годин. Сюди ж відносяться концентровані парфуми - від 20-50% парфумерно композиції); група А - 10% парфумерної композиції (стійкість запаху не менше ніж 40 годин); групи Б та групи В містять не менше ніж 5% композиц (стійкість запаху не менше ніж 30 годин); за призначенням - жіноч чоловічі;

за місцем виробництва - французькі, українські, москов­ські, ризькі та ін.;

за способом упакування - у звичайній та аерозольній упа­ковці.

Одеколони, на відміну від парфумів, містять менше пар­фумерної композиції і мають невисоку стійкість запаху. Як парфуми, одеколони, залежно від якості, поділяються на чо­тири групи: «Екстра», А, Б, В.

Туалетна вода відрізняється від одеколону меншою кіль­кістю запашних речовин (не менше ніж 1%) і меншою міцні­стю спирту (не менше ніж 50%).

Контроль якості, маркування, упакування, та збері­гання парфумерних товарів

Якість парфумерних товарів залежить від виду сирови­ни, технології, упакування, умов зберігання.

При температурі нижчій від 5° С допускається помутнін­ня, що зникає при підвищенні температури до 18-20° С. Парфумерні вироби випускаються одним сортом.

Парфуми розфасовують у скляні, порцелянові чи керамі­чні флакони ємністю не більше ніж 65 мл.; одеколони і запа­шні води - у скляні або пластмасові флакони ємністю не бі­льше ніж 250 МП. Закупорка повинна бути герметичною. Фо­рма закупорки різна: гвинтова, притерта, аерозольна глуха, аерозольна зйомна.

Зберігати парфумерні товари рекомендують при темпе­ратур 6-25°С і відносній вологості не більше ніж 70%, не

допускаючи впливу прямих сонячних променів. Термін збері­гання з моменту виготовлення: 3 місяці після розливу парфуми достигають, потім вітчизняні зберігаються 12-15 місяців, фра­нцузькі - до 3 років.

Косметичні товари.

Слово косметика (від грец. созтеїіке) означає мистецтво прикрашати. Тепер це поняття має ширший зміст, тому що включає комплекс виробів по догляду за порожниною рота, волосся, шкірою.

Випускають косметичні вироби лікувально-гігієнічн декоративні. До лікувально-гігієнічних відносяться: захис­ні, очищувальні та живильні креми, зубні пасти, шампуні, засоби проти веснянок, вугрів, пітливості, лупи, випадання волосся. До декоративних відносяться: губна помада, тіні, туш, лак для нігтів та ін. Усі косметичні вироби проходять перевірку на нешкідливість та ефективність у відповідних лікувальних закладах та органах охорони здоров'я і випуска­ються тільки з дозволу Міністерства охорони здоров'я країн-виробників.

Для виробництва косметичних товарів застосовуються ро­слинні (касторові, кукурудзяні, маслинові олії) тваринні (кашалотні, норкові та ін.) жири, продукти переробки нафти (вазелін та н.), віск (бджолиний, ланолін, спермацет), кислоти (лимонна, оцтова та ін.), вітаміни, спирти (етиловий, гліце­рин), хімічні речовини (сірка, крейда, оксид цинку тощо), бі­лки, мінеральні солі, екстракти лікувальних трав, фруктові й овочеві соки.

Косметичні товари групують за призначенням - засоби догляду за шкірою (лосьйони і креми).

Креми бувають: жирові, емульсійні, безжирові, рідкі, густі, аерозольні. Призначаються для нормальної, сухої і жирної шкіри; їх використовують як захисні, живильні, зволожуючі і спеціальні.

Лосьйони - це водно-спиртові розчини органічних і неор­ганічних речовин, віддушені парфумерними композиціями;

засоби для гоління і догляду за шкірою після гоління (креми, порошок, мильна паличка, кровоспинний камінь та ін.);

засоби для догляду за порожниною рота (зубні пасти, зу­бні порошки, зубні еліксири, дезодоранти);

•        засоби для догляду за волоссям (для миття, зміцнення коренів волосся, позбавлення від лупи, поліпшення структури волосся, для фарбування, знебарвлення, укладання і завивки - рідке мило і шампуні, лосьйони, бальзами, фарби, хна, басма та ін.);

засоби для зміцнення зачіски (бріолін, фіксажі, лаки);

декоративна косметика - губна помада, блиск для губів, олівці контурні, тіні;

засоби для догляду за нігтями, засоби для вік, вій і брів, пудра, крем-пудра, рум'яна, грими.

Пудра - тонкодисперсна суміш органічних і мінеральних речовин (крохмаль, тальк, каолін та ін.), віддушен парфумер­ною композицією. За консистенцією пудра буває рідка, кремопорошкоподібна, компактна, листочками; за кольором - рожева, рашель (жовтувата); за призначенням - для сухої, но­рмальної, жирної шкіри; за якістю - "Екстра", І групи, II групи;

•        інші косметичн товари: засоби від поту, укусів комах і інші дезодоранти, засоби від засмаги для засмаги.

Останніми роками розширився асортимент дезодорантів. Значне поширення одержали дезодоранти-парфуми в аерозо­льній упаковці.

Зберігати косметичні товари треба в упаковці кришками догори в добре провітрюваних приміщеннях при плюсовій

температурі 6-25°С, відносній вологості 55-70%, без прямих сонячних променів.