Учебное пособие: Комерційне товарознавство
До дефектів формування належать несиметричність і перекоси деталей верху, різні розміри деталей у парі взуття. Ступінь допуску перекосів залежить від призначення взуття, тому важливо визначити їх точну величину.
Наслідком порушення процесу формування можуть бути такі дефекти, як розірвана підкладка або нерозпрасовані в середині взуття складки і зморшки по грані носка та задника, не приклеєна підкладка до жорсткого задника, м'які задники (або такі, що втрачають форму) або задники із загнутими всередину краями.
У процесі кріплення низу можуть залишатися сліди повторного кріплення підошви, пропущений стібків, нестягнута строчка, відтяжка та деформація ранта, проколи в підошві, вм'ятини та недопресування підошви у взутті пресово вулканізації, щілини між деталями низу, скрученість закріплювача у взутт тощо. Для взуття клейового
методу кріплення характерні такі дефекти, як місцеве неприклеювання підошви та витікання клею.
До дефектів оздоблення належать забруднення верху та підкладки, вихвати та хвилястість під час фрезерування зрізу підошви, різна ширина підошов у пар взуття, задирки між підошвою і затяжним пругом верху, необрізані кінці ниток, нерівномірне покриття апретом, нечітке клеймування тощо. Вони не передбачені діючими стандартами і тому при їх виявленні взуття повертають на доробку.
Взуття з дефектами, що виникають під час пакування, транспортування та неправильного зберігання, а також не передбачені діючими стандартами, повертають виготівнику. До цієї групи дефектів належать деформація взуття, складки, зморшки, пліснява, корозія металевої фурнітури, молеїдини та шкіроїдини.
Нерідко трапляються перекоси, несиметричність окремих деталей, тобто розходження між напівпарами за висотою, довжиною та іншими вимірами. Ступінь допустимості цих дефектів залежить від їх розмірів.
При перевірці парності взуття іноді вимірюють довжину устілки в напівпарах з допомогою спеціального приладу, який складається з циркуля, з'єднаного з металевою штангою, або двох смужок картону.
При виявленні прихованих дефектів виготовлення і матеріалів, наприклад розірвання деталей верху по пругу і строчці, висування затяжного пругу, деформація верху, псування застібок-блискавок, відривання оздоблювальної і кріпильної фурнітури, наскрізне зношення та відклеювання підошов, обсипання покривної плівки тощо, взуття може бути повернуте або обміняне на доброякісне. Це регламентовано гарантійним строком носіння.
Маркування, пакування, транспортування, зберігання та догляд за взуттям
Ц процеси здійснюють згідно з вимогами діючих стандартів.
На ходовій поверхні підошви кожної півпари вказують номер, повноту. Якщо підошва шкіряна або з гуми, поліуретану і прикріплена за методом пресової вулканізації або литтям під тиском, на ній проставляють товарний знак підприємства-виготівника. В інших випадках його проставляють на вкладній устілці, напівустілці або підкладці виробу.
менше 1 м від опалювальних приладів. Воно повинне зберігатися в споживній тарі на стелажах або дерев'яних настилах штабелями висотою не більше 1,5 м. Відстань від підлоги до настилу та нижньої частини полиці стелажа повинна бути не менше 0,2 м, між стелажами, штабелями і стінками складу - проходи шириною не менше 0,7 м.
Взуття з юхти краще зберігається, якщо його зв'язують попарно за вушка розвішують на спеціальних дерев'яних вішалах. Для того щоб воно не припадало пилом, зверху вкривають папером або тканиною. Недотримання правил зберігання призводить до зниження якості взуття. Так, при зниженій вологості та підвищеній температурі спостерігається неоднакове зсідання окремих його деталей. При цьому взуття деформується, тобто з'являються зморшки і складки на заготовці, щілини між підошвою і рантом, жолобляться підошви.
При високій вологості повітря внаслідок різної гігроскопічност матеріалів з'являються зморшкуватість верху, сліди корозії металевої фурнітури навіть пліснява на деталях. Недотримання температурного режиму та режиму вологості при тривалому зберіганні може призвести до нтенсивного старіння матеріалів, що виявляється у появі тріщин та обсипанн покривної плівки верху, у підвищенні жорсткості й утворенні тріщин на підошвах із гуми.
При зберіганні взуття з деталями із вовняних та напіввовняних текстильних матеріалів або на підкладці з натурального хутра необхідно вжити заходів щодо запобігання ушкоджень міллю.
Взуття потребує систематичного догляду під час експлуатації. Сушити його потрібно при кімнатній температурі. Взуття з верхом із ворсових шкір (замші, велюру, нубука) чистять спеціальної гумовою щіткою або препаратом „велюр" в аерозольній упаковці, а взуття із лакових шкір - спеціальною рідиною. Важливо своєчасно проводити ремонт, зміну набойок, застрочування швів, що розпоролися, тощо.
Гумове взуття
До гумового взуття належить взуття цільно- текстильно-гумове, а також із полівінілхлориду, виготовлене за технологією гумового лиття. На відміну від шкіряного взуття воно характеризується більш щільним з'єднанням деталей. Найважливішою вимогою, що ставиться до гумового взуття, водостійкість у поєднанні зі зручністю, надійністю і відповідним зовнішнім виглядом.
Кількість деталей. їх конфігурація і розташування, а також матеріали, що застосовуються, залежать від методу виготовлення, виду і призначення взуття. Гумове взуття може мата найпростішу конструкцію і виготовлятися лише з полімерів - пляжні, купальні туфлі. У цьому випадку воно виконує захисні функції і не розраховане на тривалий термін експлуатації. За наявності внутрішніх деталей, тобто підкладки й устілки, конструкція взуття дещо ускладнюється. Найбільшу кількість деталей мас взуття, виготовлене методом склеювання.
Гумове взуття виготовляється з різноманітних матеріалів — гумових сумішей, полівінілхлорид)', поліуретану, поліетилену, нетканих і трикотажних полотен, штучного хутра тощо.
Гумов суміші складаються з каучуку, вулканізуючих речовин, речовин, що запобігають старінню, зміцнювачів, наповнювачів, пом'якшувачів, барвників, регенерату.
Класифікація і характеристика асортименту гумового взуття
Асортимент гумового взуття менш різноманітний і класифікується за цільовим призначенням, характером використання, видами і різновидами (особливостями конструкції), статевовіковим призначенням, розмірами, методами виготовлення, матеріалом верху, фасоном і моделлю, висотою каблука.
Гумове взуття за цільовим призначенням поділяють на побутове, спортивне виробничо-технічне (робоче). Залежно від сезону носіння розрізняють взуття весняно-осіннього призначення, літнє і зимове.
Асортимент взуття весняно-осіннього призначення включає калоші, чобітки, ботики тощо. До літнього взуття належать туфлі і напівчеревики, до зимового —чобітки, ботики (переважно з текстильним верхом з вовняних і напіввовняних тканин, штучного хутра з утепленими підкладками й устілками).
За характером використання розрізняють гумове взуття для носіння на шкіряному і валяному взутті й таке, що надягається безпосередньо на панчохи або шкарпетки. У загальному випуску побутового взуття друга група користується найбільшим попитом, тому що переважна більшість шкіряного взуття виготовляється на гумовій підошві.
Побутове взуття. За видами і різновидами розрізняють калоші, чоботи, чобітки, ботики туфлі.
Калош Звичайні, призначені для надягання на шкіряне і валяне взуття; високі, що закривають усю тильну частину стопи і кісточки, для надягання безпосередньо на ногу; напіввисокі, доходять до кісточки закривають значну частину тильного боку стопи, для надягання на панчохи, шкарпетки, а також на валяне взуття або унти, їх виготовляють з застосуванням трикотажного полотна з начосом або без нього, а також шерстяно байки.
Калош випускають чорного кольору, лаковані (за винятком клейових без підшивки для валяного взуття) для всіх статевовікових груп населення.
Чоботи - взуття, що надягається безпосередньо на ногу, а рибальські закривають стегно і мають надставку до халяв. їх випускають полакованими чорного кольору, з накладними формованими каблуками, виготовляємими методами формування або окиснювання. Для підкладки чобіт використовують бумазею-корд, саржу, трикотажну бавовняну трубку ластикового переплетення тощо. Випускають чоловічі і жіночі чоботи.
Чобітки надягаються безпосередньо на ногу. їх виготовляють цільногумовими, із полівінілхлориду або з текстильним верхом на підкладці з трикотажного полотна з начосом, шерстяної байки або штучного хутра з вкладною утеплюючою устілкою. Вони бувають лаковані або без лаковано плівки, з різними оздобленнями - бордюрами, тисненням, аплікаціями та з халявами різної висота. Текстильні чобітки виготовляють без застібки і з застібкою-6лискавкою зі шнурівками на блочках.
Для покращання гігієнічних властивостей чобітки із ПВХ-шіастизолю комплектуються утепленими вкладними панчохами з тришарового матеріалу (штучне хутро, дубльоване поропластом трикотажним капроновим полотном) і матеріалами з капронової тканини, затягуються шнурівками.
За методом виготовлення розрізняють гумове взуття штамповане, формоване, лите під тиском, рідкого формування. За матеріалом верху - взуття з полівінілхлориду, а також з текстильним верхом.
Фасон гумового взуття визначається формою його воскової частини, а також формою і висотою каблука. Залежно від форми воскової частини розрізняють взути з вузьким, широким, тупим, круглим і напівкруглим носком. Модель гумового взуття визначається конструкцією верху, наявністю прикрас, видом застібки. Основними видами прикрас є тиснення, бордюри, відвороти, декоративні клапани аплікації, а також кільця, пряжки тощо. Крім того, для прикрашання використовують декоративну і функціональну фурнітуру: пряжки-зажими. пряжки-защіпки. петлі для шнурівок, пряжки з кріпленням на кнопку. застібки -"блискавка".
За висотою каблука розрізняють взуття з потовщенням у п'ятковій частині (набійкою), низькими, середніми, високими каблуками Висота низьких каблуків — 25 мм, середніх —25—40, високих — більше 45 мм. На високому каблуці виготовляється тільки жіноче взуття, дівоче - на середньому.
Спортивне взуття призначене для занять фізкультурою і спортом, а також активного відпочинку. Його виготовляють з верхом із тканин, переважно з дубльованої двошарової кирзи, а також із джинсової тканини з гумовими обсоюзками, окантовкою деталей верху, на блочках із шнурівкою або гумкою на підйомі Суцільно-штампованими випускають лише туфлі купальні. Виготовляють таке взуття клейовим або формованим методами.
Для усунення ковзання гумових підошов застосовують металеві і гумозі шини різної конфігурації знімн металеві пластинки (у взутті для альпінистів), волокнисті наповнювачі
За статевовіковим призначенням спортивне взуття поділяють на чоловіче, хлопчаче, жіноче дівоче, шкільне і дитяче. Розміри гумового спортивного взуття: чоловіче - 255, 262, 270, 277, 285, 292, 300, 307; жіноче - 225, 232, 240, 247; хлопчаче -225. 232, 240. 247; шкільне - 202,210,217; дитяче - 165,172,180, 187.195.
За видами і різновидами розрізняють туфлі черевики, напівчеревики.
Тулі спортивні бувають суцільнокроєні, з шнурівкою на блочках, внутрішнім воском і задником, гумовою обсоюзкою, на гумовій підошві, із зовнішнім потовщенням у каблучній частині
Туфл кросові випускають зі шнурівкою на блочках, з фігурними надблочниками, підсилюючими накладками із синтетичної тасьми, високими зовнішніми задниками з прогумованої тканини, підсиленими вініл-штучною шкірою з вентилюючими отворами, з рифленими гумовими обсоюзками, гумовими носками на гумових підошвах без потовщення в п'ятковій частині.
Туфлі для активного відпочинку за зовнішнім виглядом нагадують кросові, їх виготовляють на підошві зі спіненого полівінілхлориду з вкладними устілками-супінаторами з пористої гуми.
Туфл для тенісу виготовляють із шнурівкою на блочках, з гумовими обсоюзками і носками на гумових підошвах із спеціальним рифленням без потовщення в каблучній частині, підсилені в геленковій та пучковій частинах текстильними язичками, прокладкою із пористого матеріалу.
Туфл купольні формують із кольорової гуми, потовщенням на заднику, бортах і носку.
Сандал для басейну виготовляють методом формування з кольорово гуми. Вони складаються з підошви з двома гумовими ремінцями (роз'ємними або нероз'ємними).
Черевики баскетбольні подібні до туфель тенісних. Черевики футбольні подібн до туфель кросових, але на підошві мають гумові шипи та підсилювачі в передній частині.
На замовлення спортивних товариств випускають гумове взуття для майстрів спорту.
Існу сім груп взуття: калоші, ботики, чобітки з текстильним верхом, чобітки та напівчобітки суцільногумові, чобітки з полі вінілхлориду, спортивне взуття, чоботи. У межах вказаних груп передбачено підгрупи за статевовіковим призначенням.
Подальший поділ здійснюється за характером використання та матеріалом верху.
Спортивне взуття в межах статевовікових підгруп поділяють за видами.
Перевірка якості гумового взуття
Гумове взуття приймають партіями. Партія - добове виготовлення виробів, що супроводжуються одним документом про якість. Для проведення фізико-механічних випробувань відбирають 0,05 % партії, але не менше двох пар; для молодіжного, дитячого і шкільного взуття — 0,1 %, але не менше чотирьох пар.
Лабораторним випробуванням піддають взуття на гумових заводах відповідно до показників, передбачених стандартами на відповідні види взуття. Взуття вважається якісним, якщо воно за всіма показниками відповідає вимогам документації. У разі незадовільного результату за будь-якими показниками проводять повторне випробування подвійно кількості зразків. Якщо взуття хоча б за одним показником не відповідає нормам стандарту, воно визнається неякісним.
У торговельних організаціях шляхом зовнішнього огляду проводять вибіркову перевірку сортності. Суцільну перевірку здійснюють при розходженні фактичної сортності з даними заводу-виготівника.
Гумове взуття, за винятком фермових чобіт, туфель, а також спортивного, яке на сорти не поділяють, випускають двох сортів. При встановленн сорту враховують характер дефекту, його розмір і розміщення. Обмежується й загальна їх кількість (не більше трьох на кожному виробі), оскільки допустимі дефекти не повинні зосереджуватися в одному місці. Таку саму кількість дефектів із числа допустимих передбачено для виробів, що не поділяються на сорти, тобто випускаються стандартними. У взутті з текстильним верхом аналогічне обмеження передбачено для виробів 2 сорту, а у виробах 1 сорту допускається не більше двох відхилень.
У гумовому взутті не допускається непарність, тобто невідповідність одн півпари іншій за розміром, формою, кольором, товщиною деталей; липкість лакованої плівки, виступання сірки, механічні пошкодження, відхилення деталей верху, розходження підкладки з кольоровою устілкою, запресовані складки на підкладці тощо.
Гумове взуття, що не відповідає вимогам 2 сорту, а формовані туфлі, чоботи, спортивне взуття - вимогам стандарту, переводяться в брак.
Валяне взуття
Основне призначення даного взуття — захист ноги людини від впливу низької температури, завдяки малій теплопровідності сировини —вовни, значної її товщини. Сировиною для виготовлення валяного взуття є натуральна овеча вовна, пух козячий чесаний, використовують також з відходів овчинного і хутряного виробництва. відновлену вовну з вовняних. текстильних і трикотажних шматків.
Класифікація характеристика асортименту валяного взуття
Асортимент валяного взуття менш різноманітний, його поділяють за такими ознаками: призначенням - побутове спеціальне; статевовіковою ознакою і розміром - чоловіче (26 - 35), жіноче (23 - 27), дитяче (13 - 22); складом суміші - грубововняне звичайної якості, натурально вовни 41 - 61 %, у тому числі пояркової не менше 65 %; поліпшеної якості (напівгрубововняне) - натурально вовни не менше 60 %, у тому числі напівгрубої - 20 %, грубої - 20 %, пояркової - 20 %; фетрове - натуральної овечої напівгрубої вовни 42 %, козячого пуху 14 %, очоси камвольного тонкосуконного виготовлення. Грубововняне валяне взуття поділяють залежно від маси на обважнене, тонке і середнє.
Крім того, за видом обробки розрізняють натуральне, фарбоване (гладкофарбоване, трафаретного фарбування) і меланжеве; за характером обробки - без обробки і з обробкою тасьмою, мотузкою, шкірою, штучною шкірою, хутром, аплікацією, металевою фурнітурою; з різноманітними застібками -„блискавка", кнопками, ґудзиками, блочками, пряжками; за особливостями виготовлення - суцільноваляне, з привулканізованим гумовим низом, а фетрове - зі шкіряним низом; за методом кріплення низу — пресової і котлової вулканізації, клейового методу кріплення; за формою - асиметричне, симетричне.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50