Учебное пособие: Комерційне товарознавство
Зламини - глибокі тріщини і надломи з боку епідермісу, які виникають при різкому згинанні під час упакування і зберігання.
Залежно від виду, шкури більшості тварин поділяють на три або чотири групи дефектів.
Для кожного або кількох дефектів у стандартах визначено допустимі по кожній групі розміри і ступінь їх виявлення.
До нестандартних відносяться шкурки з дефектами, розмір яких перебільшує норми, встановлені для останньої групи, а також прілини, горілі, пошкоджені міллю, шкіроїдом шкурки. Нестандартні оцінюються в 25, 15 або 7% вартості шкурок першого сорту залежно від того, наскільки дефекти перевищують норми останньої групи.
Вищенаведено основні ознаки сортування більшості видів сировини, але деякі види поділяються за кольорами (лисиця червона, сріблясто-чорна, чорно-бура, платинова, норка кліткова, нутрія та ін.), групою сріблястості (лисиця чорно-бура, сріблясто-чорна і сріблясто-чорна біломорда).
Сортування весняних видів свійських тварин і морського звіра має певні особливості, пов'язані з віковою мінливістю. Так, у стандартах за віковими категоріями поділяються шкурки лошат, північних оленів, морського звіра.
За основу визначення якост каракулево-смушкової сировини взято відміни форми, розміри, пружності та щільності завитків, товщини шкірної тканини. До уваги береться також вікова мінливість, колір, наявність дефектів на шкурах.
Класифікація і асортимент хутряних виробів
До продажу надходять хутрян напівфабрикати і готові хутряні вироби. Класифікують хутряні вироби за:
цільовим призначенням: верхній одяг; хутряні деталі для одягу з тканин і шкіри; головн убори; жіночі хутряні убори; хутряна галантерея; побутові хутряні вироби; пластини і хутро;
статевовіковою ознакою: жіночі, чоловічі, дитячі та підліткові (головні убори);
видами: хутряний одяг (пальта, напівпальта, жакети, піджаки, жилети, куртки); хутряні деталі для одягу (коміри, підкладки, опуш, обробки, манжети); головні убори суцільнохутряні та комбіновані; жіночі хутряні убори (горжетки, пелерини, напівпелерини, палантини, шарфи, муфти); хутряна галантерея (рукавички, рукавиці, панчохи, шкарпетки); хутряне взуття (туфлі кімнатні, черевики, унти); побутові вироби (ковдри, пледи, килими, спальні мішки); пластини з різних видів хутра, скрої (табл. 3.2);
фасонами;
розмірами (повнотою); видом хутра;
конструкцією (волосяним покривом назовн або всередину, на хутряній підкладці, з верхом і підкладкою з хутра);
обробкою волосяного покриву або шкірної тканини.
Товарна група | Статевовікова підгрупа | Вид виробу | Розмір | Зріст | Особлив прикмети |
Хутрові деталі одягу із тканини, шкіри |
Жіночі Чоловічі Дитячі |
Комір Комір Комір Опуш, манжети, хутряні підкладки |
44-60 44-60 24-48 |
Фасони: прямий, стойка шалевий, апаш, коломбіна |
|
Хутрові жіноч убори | Жіночі | Горжетка |
Із цілих шкурок з лапками, голівками, хвостом |
||
Пелерина Напів-пелерина |
Накидка на шовковій підкладці, що закриває спину, плечі, руки |
||||
Палантин |
Широка смуга довжиною 200-250 см ширина 30-50 см |
||||
Хутряний шарф | Смуга 100-200 см, шириною 10-70 см | ||||
Фасонний комір | Закриває шию груди на шовковій підкладці | ||||
Муфта |
Круглої або овальної форми для зігрівання РУК) |
||||
Хутрові головн убори | Жіночі Чоловічі Підліткові Дитячі | Шапки |
54-62 54-64 54-58 49-55 |
1-ІІІ |
Жіночий одяг. До асортименту жіночого одягу входять манто, пальта, напівпальта, жакети, жилети, куртки.
Манто відрізняється від пальта шириною пройм, відсутністю застібки. Права пілочка доходить майже до пройми. Виготовляють манто в невеликих кількостях з цінних видів хутра.
Пальта, напівпальта і жакет в основному розрізняються за довжиною (від лінії пришивання коміра до країв подолу): пальта — 112— 120 см; напівпальта - 80-100 см; жакет - 65-75 см.
Жилет - виріб без рукавів довжиною 60-70 см. Жилети виготовляють волосяним покривом назовні або всередину.
Куртка - одяг із застібкою спереду, довжиною 70-75 см, з каптуром або без нього.
Жіночий одяг виготовляють з натуральних, фарбованих, стрижених, щипаних шкурок, а також з овчини особливо обробки, з обробкою шкірної тканини "під велюр", з плівковим покриттям. Обробка залежить від хутра і моди. Фасони пальт, напівпальт жакетів різноманітні: одно - і двобортні, прямі, прилягаючі, напівприлягаючі, з поясом або без нього, з рукавами різних фасонів.
Мода визначає і розташування шкурок у виробах (поздовжнє, поперечне, паркетом, ромбиками), а також способи розкрою.
рахунок використання шубної овчини кольорового фарбування з облагородженим волосяним покривом, підвищення якості обробки шкірної тканини і покращання конструкції виробів. Відмінність цих виробів від хутряних полягає в тому, що їх виготовляють одношаровими: овчина служить матеріалом для верху підкладки. Такі вироби мають велику зносостійкість.
Чоловічий одяг. Пальта, напівпальта, піджаки, штани, комбінезони, жилети.
Хутряний одяг для чоловіків виготовляють з натуральних або фарбованих шкурок собаки, лошати, опойка, шкур морського звіра, овчини хутряної і шубної й інших видів напівфабрикатів.
Пальта і піджаки випускають різних фасонів: одно - і двобортні, з хлястиком, з прямим коміром, з кишенями.
Жилети шиють з тканини на хутряній підкладці, а також з шубної овчини. Жилети з верхом із тканини на хутряній підкладці можуть виготовлятися з цілих шкурок, окремих частин, з кушнірних шматків. На жилети використовують дешев види напівфабрикатів: кішки, собаки, кролика, козенят, овчини й інших. Жилети з шубної овчини шиють волосяним покривом в середину.
Куртки хутряні виготовляють в основному як виробничий одяг для лісорубів, мисливців, шоферів і робітників нших професій.
До виробничого чоловічого одягу відносяться також окремі види овчинно-шубного одягу - кожух, шуба зі зборками, бекеша.
Овчинно-шубн вироби нагольні
Кожух, кожушина (піджак), шуба зі зборками, бекеша має застібку на два ґудзики. Випускається однобортними трьох розмірів (56, 58, 60). Деталі кожуха викроюють з густоволосих овчин (довжина волоса 40-60 мм), комір виготовляють з шубно овчини прямий або шалевий. Одягають кожух поверх теплого одягу.
Піджак нагольний (кожушина) - виготовляють однобортним на чотири ґудзики або гачки. Комір може бути хутряний або з шубної овчини - відкладний, кишені - прорізні, спинка суцільна або викроєна з двох, чотирьох, шести частин. Випускають піджаки шести розмірів (48-56), трьох ростів (1—III).
Шуба зі зборками - це довгий, стягнутий в талії зимовий одяг, пошитий з шубної овчини. Складається шуба з верху (ліфа), спідниці, рукавів коміра. Ці частини з'єднуються зшивним швом з прокладанням голини-канта, спідниця стягнута у зборки. Спинка складається з двох частин. Спідницю шуби виготовляють не більше ніж з п'яти овчин, з'єднаних повздовжніми швами, комір - стійка або прямий. Вільні краї бортів, рукавів і низу обробляють голиною.
Бекеша - овчина нагольна відрізняється від шуби із зборками тим, що вона коротша і має спідницю без зборів. Шиють їх однобортними із застібкою на гачках. Комір хутряний відкладний. Випускають п'яти розмірів (50-58).
Дитячий одяг - це головним чином пальта для хлопчиків і дівчаток, куртки і піджаки для хлопчиків.
Пальта випускають різних розмірів і ростів залежно від віку дітей: ясельного, дошкільнят і школярів.
Пальта для хлопчиків дівчаток дошкільного віку за конструкцією майже не відрізняються, їх шиють прямого або ледь розширеного силуетів.
Пальта для дівчаток шкільного підліткового віку випускають напівприлягаючого, прямого і розширеного силуетів. Вони можуть мати коміри, рукави різних фасонів, кишені або без них. Фасони дитячих пальт майже не змінюються.
Піджаки шиють для хлопчиків шкільного віку тих самих фасонів,
що й для чоловіків.
Для виготовлення дитячого хутряного одягу використовують дешеві види напівфабрикатів: овчину хутряну і шубну, кролик, кішку, шкурки бурундука, хом'яка, ховрашка, а також кушнірські шматки.
Одяг на хутряній підкладці
Промисловість випускає значну кількість верхнього одягу на хутряній підкладці. Такі вироби мають верх з тканини і шкіри. Для підкладки використовують напівфабрикат, який за своєю якістю не може бути використаним для виготовлення хутряних виробів. Особливо це важливо для повноцінного використання шубно овчини, де шкури 4-го сорту з великою кількістю дефектів неможливо використати для нагальних виробів.
Асортимент виробів на хутряній підкладці досить широкий. До них відносять пальта, напівпальта, жакети, піджаки, куртки чоловічі, жіноч й дитячі, жилети.
Для виготовлення виробів використовують різні види напівфабрикатів особливо шубну овчину, частини шкурок і шматки. Верх виробів, залежно від призначення, може бути виготовлений з різних тканин (шерстяних, бавовняних, шовкових без спеціальної обробки і з обробкою), натуральних і штучних шкір.
Коміри, лацкани, манжети можуть виготовлятися з іншого, кращого за якістю хутра, ніж хутряна підкладка.
Вироби на хутряній підкладц виготовляють таких розмірів і ростів: пальта напівпальта чоловічі та жіночі з 44 по 60 і п'яти ростів; куртки чоловічі та жіночі з 44 по 58 розмір і п'яти ростів; пальта, піджаки, куртки для дітей шкільного віку шести розмірів і трьох ростів (крім 32 розміру, який має один ріст); пальта для дітей дошкільного віку двох розмірів (28-30) і трьох ростів; для дітей дошкільного віку двох розмірів (24-26) і двох ростів.
Жилети випускаються шести розмірів і чотирьох ростів. У стандартах, як і для відповідних хутряних виробів, наводяться різниці вимірів між суміжними ростами і розмірами та допустимі відхилення.
Залежно від конструкції виробу підкладка може бути міцно прикріплена до верху або пристібатись. Якщо підкладка виготовлена з напівфабрикату з неміцної шкірної тканини, то її наклеюють на тонку тканину.
КИЛИМИ
Килим - це художній текстильний виріб, призначений для прикрашання або утеплювання житлових і громадських приміщень. Килими виготовляють вручну або на механічних верстатах з вовняної, бавовняної, шовкової пряжі. їх поділяють на ворсові й безворсові. Відомі ворсов килими Азербайджану, Дагестану, Вірменії, Туркменістану, Ірану, Туреччини, Китаю та ін.; безворсовими килимами славляться Фландрія (Франція), Польща, Румунія, Болгарія та ін. У Росії поширені безворсові та високоворсов килими.
Український народний килим - це безворсова двобічна тканина полотняного переплетення, основа якої конопляна, піткання - вовна, фарбована місцевими рослинними барвниками. Є килими орнаментальні (з рослинним, геометрично-рослинним і геометричним орнаментами) та тематичні (в українському килимарстві відомі з 30-х років XX ст. Килими з рослинним орнаментом поширені на Полтавщині, Київщині, Чернігівщині. Київським килимам притаманний суцільній! візерунок вільно будови, що розтікається ростучою квіткою або букетами. Для Поділля характерна композиція рослин у вигляді симетрично побудованих вазонів з квітами; трапляються стилізовані зображення людини або груп людей, нерідко сюжетного характеру. У західних областях України найпоширеніш килими з геометричною орнаментацією, поперечносмугасті.
Крім безворсових килимів, в Україні виготовляють ворсові, найвідомішими з яких є коци, а в західних областях -ліжники (вовняні килими - ковдри з начосом). Вони принципово не відрізняються від безворсових, але наявність довгої вовни обумовлює певне спрощення орнаменту. ..
Формування споживних властивостей килимів
Споживн властивості килимів загальновідомі для всіх текстильних матеріалів. Формуються вони в процесі проектування і виготовлення.
Килимарство, килимоткацтво - це процес виготовлення килимів, а також килимових виробів (гобеленів, доріжок, килимових покриттів) ручним або машинним способом. Полягає в підборі сировини, виготовленні й фарбуванн пряжі, тканні та оброблянні виробів. Головною сировиною для килимів є вовна, льон, бавовна, штучні та синтетичні волокна різних видів (штапель, лавсан, нейлон тощо). Ручним способом на вертикальних або горизонтальних килимоткацьких верстатах виготовляють ворсові, безворсові й комбіновані килими, доріжки та гобелени. Ворсові ручн килими й доріжки являють собою багатошарову тканину полотняного переплетення ниток, яке складається з трьох систем: основи, утоку та ворсової. Переплетенням ниток основи й утоку утворюють каркасне полотно тканини, а ворсовими нитками - рисунок килима або доріжки. Щоб досягти цього, на нитки основи прив'язують горизонтально або вертикально розміщені вузли з кольорових (ворсових) ниток, які щільно прилягають одна до одної. Безворсовими є ручні килими (до них, зокрема, належать українські народн килими) і гобелени. Останні фактично Являють собою одношаров тканини, утворені переплетенням ниток основи і пофарбовані у різн кольори ниток утоку (про них детальніше трохи нижче). Продуктивність ручного способу килимарства (утворення ворсового полотна) становить близько 10 - 12 м3 на рік. Для машинного способу застосовують механізовані килимоткацькі верстати, на яких виготовляють килими, доріжки й килимові покриття. На двополотенних килимоткацьких верстатах з машиною Жаккард спочатку формується (нитками корінної і ворсової основ та утоку) багатошарова килимова тканина. Далі її верхнє і нижнє полотна, з'єднані нитками ворсу, розрізаються посередині (по ворсових нитках) на дві частини. Машини Жаккарда використовують і на однополотенних верстатах. Є також спеціальні (аксмінтерські) верстати, де ворсова поверхня утворюється з допомогою комплекту трубок на снувальних валиках. На двополотенному верстаті з машиною Жаккарда за годину виготовляють в середньому б м ворсового полотна. Після ткання килим і килимові вироби очищають, виправляють дефекти, надають ворсовій поверхні оксамитового блиску, зм'якшують каркас.
Сировина матеріали
При виготовленні килимів і килимових виробів, крім вовни, шовку, бавовняної і льняної пряжі, штучних і синтетичних волокон, застосовують текстуровані пряжоподібні нитки і різноманітні барвники.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50