Товарознавство ма багатовікову історію. Воно виникло в XVI в. з розвитком зовнішньоторговельних зв'язків. Перша кафедра товарознавства рослинних і тваринних фармацевтичних матеріалів була установлена в 1549 р.
в Падуанському університет (Італія). Як самостійна учбова дисципліна товарознавство почало вводитися в комерційних середніх і вищих учбових заведеннях в кінці XVIII в. У таких країнах, як США і Великобританія товарознавство вивчається в розширених курсах технологій різних груп товарів.
У XX в. вміст товарознавства в світовій науці диференціювався на ряд учбових дисциплін залежно від профілів спеціальностей: товарознавство матеріалів, машин, устаткування, товарознавство промислових товарів народного споживання, харчових продуктів, специфіки товарно продукції автомобілебудування, суднобудування, літальних апаратів і так далі
При вивченні процесів формування асортименту товарів товарознавство враховує закономірності розвитку суспільного виробництва і розподілу.
Товарознавство грає значну роль у формуванні образу мислення товарознавців різних спеціальностей.
Слід мати на увазі, що сучасне товарознавство - це система знань, елементами яких є умови створення товарів, класифікаційні особливості товарів різних видів, формування споживчо вартості товарів, маркетинг товарного виробництва і багато що друге, але кожен з елементів цієї системи має тісний зв'язок з новими інформаційними технологіями. Це по суті основа побудови інформаційного суспільства.
Товарне виробництво - регулювальник життєвих цінностей сучасності і в першу чергу інтелектуальних цінностей як товару. Товарній ринок грає роль регулювальника розвитку. І тому чи переможе анархія або розум і залежить майбутнє цивілізації.
Аналізувати ситуацію стану людства і прогнозувати її подальший розвиток почало необхідністю, оскільки діяльність людей придбала планетарні масштаби і зі всією гостротою встало питання про її вплив на навколишнє середовище.
Згідно даних ООН і інших не менше авторитетних інститутів (2007 р.) населення миру і, природно, його життєдіяльність, його товарне виробництво як система якийсь час бурхливо розвиватиметься. Але приблизно через 50 років населення планети досягне своєї межі - 10 - 12 млрд. чоловік - і зростання припиниться.
Якщо задатися питанням, що зумовило зростання числа населення, його процвітання, уміння вижити, облаштувати життя, то відповіддю буде наступне. Людство - єдине зі всіх живих стот на землі, яке отримало найважливіший спосіб вижити за рахунок накопичення інформації, за рахунок створеної системи інформаційних технологій. Це дало йому серйозну перевагу перед іншими видами живих істот, дозволило завоювати планету.
. Чому ж до 2050 року зростання населення землі призупиниться, відбудуться інші зміни в житті людей, в їх товаровиробництві?
Природно, зовнішні фактори гратимуть важливу роль, але кажучи математичною мовою, це інший член послідовності. Причина ж припинення зростання криється в самому людстві, в його можливостях приймати і передавати інформацію, будувати інформаційне суспільство. Почнеться інший режим життя, по-іншому будуватиметься товаровиробництво, буде інша парадигма розвитку без зростання чисельності населення.
Теоретичні дослідження приводять до виводу, що людство як система, як організм підходить до нового рівня свого розвитку і головним пріоритетом стає якість життя, розвиток культури, науки, утворення, загальне прагнення підняти кожного члена людсько співдружності на якісно новий рівень.
Товарне виробництво повинне забезпечити високий рівень інтелектуального розвитку і, природно, стати його пріоритетністю.
Інновації і інноваційн процеси в товарній продукції.
Інновація - це категорія розвитку різної спрямованості людській діяльності.
Термін «інновація» почав активно використовуватися з початком побудови ринкової економіки. Головною функцією інновації є зміни, що приводять до розвитку, вдосконалення, поліпшення.
Американський учень австрійського походження І. Шумпеттер ще в 1911 р. виділив п'ять типових змін:
1)використання нової техніки, нових технологічних процесів або нового ринкового забезпечення виробництва (купівля-продаж);
2)використання нової сировини;
3)впровадження продукції з новими властивостями;
4) зміни в організац виробництва і його матеріально-технічного забезпечення;
5)поява нових ринків збуту.
Відповідно до міжнародних документів( стандартами) інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або вдосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг.
Для нновації характерні науково-технічна новизна, виробнича застосовність комерційна реалізовується.
Залежно від технологічних особливостей інновації підрозділяють на продуктов процесні.
Продуктов нновації включають застосування нових матеріалів, нового вигляду сировини, напівфабрикатів і що комплектують.
Пороцесн нновації влючають нові технології, нові організаційні форми виробничо діяльності.
По ступеню новизни інновації діляться на нових для галузі в світі, нових для галузі в країні і нові для даного підприємства.
По місцю в технологічному ланцюжку на підприємстві розрізняються:
А)інновац на вході підприємства( використання сировини, матеріалів, устаткування нструментів в інформаційному забезпеченні);
Б) нновації на виході підприємства( вироби, послуги, технології, інформація і т.д.);
У)інновац системною структури підприємства (технологічною, виробничою, управлінською).
Залежно від глибини змін інновації, що вносяться, підрозділяються на радикальних( базові), поліпшуючих і модифікаційних.
Інноваційний процес - це перетворення наукових знань в інновації – послідовний ланцюг етапів, в ход яких інновації утілюються починаючи від ідеї до конкретних продуктів, технологій або послуг і розповсюджуються при практичному використанні. На відміну від науково-технічного процесу, інноваційний процес не закінчується впровадженням появою на ринку готового нового продукту, нової послуги або нової технології. Він продовжується і після впровадження, оскільки у міру розповсюдження, новшество набуває нових споживчих властивостей, що відкривають для нього нові област застосування, нові ринки і нових споживачів.
Хімічний склад продовольчих товарів, їх харчова цінність. Нормі харчування
Продукти, використовувані людиною в їжу, містять різні речовини, котр підрозділяють на неорганічні і органічні. До неорганічних відносяться вода і мінеральні речовини, до органічних — білки, жири, вуглеводи, вітаміни, ферменти, ароматичні речовини. Кажна із цих речовин має для організму людини важливе значення і міститься в продуктах в різних кількостях (див. табл. 1). Якщо мати відомості про хімічний склад продукту, можна вирахувати його енергетичну цінність. Так, при окисленні 1 г жиру утворюється 37,7 кДж енергії, 1 г білку — 16,7, 1 г вуглеводу — 15,7 кДж. Наприклад, знергетична цінність 100 г сиру складе 1463,4 кДж, а в 100 г сиру міститься 28,5 г жиру, 20 — білків і 3,5 г вуглеводів.
Приклад: 1463,4 • 28,5 • 37,7 + 20 • 16,7 + 3,5 • 15, 7 кДж. Це теоретична енергетична цінність, проте практична цінність 1 г жиру декілька менше з-за неповної його засвоюваності (білків і вуглеводів).
Таблиця 1 Хімічний склад харчових продуктів
| Продукті | Зміст % | Зміст вітамінів, міліграм на 100 г | |||||
| Вода | Білки | Жири | Вуглеводи |
у |
в2 |
з |
|
| Хліб житній простій | 48,7 | 6,5 | 1,0 | 40,1 | 0,18 | 0,11 |
— |
| Хліб пшеничний | 44,3 | 8,1 | 1,2 | 42,0 | 0,21 | 0,12 |
— |
| Цукор-пісок | 0,14 |
— |
— |
99,8 |
— |
_ |
— |
| Молоко пастеризоване | 88,5 | 2,8 | 3,2 | 4,7 | 0,03 | 0,13 | 1,0 |
| Маргарин молочний | 15,9 | 0,3 | 82,3 | 1,0 | Сліди | 0,01 | Сліди |
| Соняшникова олія | 0,1 |
— |
99,9 |
— |
— |
_ |
— |
| Селянське масло | 25,0 | 1,3 | 72,5 | 0,9 | 0,01 | 0,01 |
— |
| Картопля | 75,0 | 2.0 | 0,1 | 19,7 | 0,12 | 0,05 | 20,0 |
| Яблука | 86.5 | 0,4 | 0 | 11,3 | 0,01 | 0,03 | 13,0 |
| Кури І категорії | 61,9 | 18,2 | 18.4 | 0,7 | 0,1 | 0,15 |
_ |
| і печінка яловича | 72,9 | 17,4 | 3,1 |
_ |
0,3 | 1 2,2 | 33,0 |
| Кета | 71,3 | 22.0 | 5,6 |
— |
0,33 | 0,2 |
_ |
| Яйце куряче | 74,0 | 12,7 | 11,5 | 0,7 | 0,07 | 0.44 |
— |
| Яловиче м'ясо І кал | 64.5 | 18,6 | 16.0 | 0,06 | 0,15 | Сліди | |
Для задоволення енергетичної потреби організму людини в різних речовинах в добовий раціон необхідно включати різноманітні харчові продукти. Вода є основною складовою частиною всіх продуктів. Міститься в двох формах зв'язку — вільною і зв'язаною. Вільна вода знаходиться в клітинному соку, макрокапілярах і на поверхні продуктів. Вона легко віддаляється при сушці та заморожуванні. Зв'язана вода знаходиться в макрокапілярах, входить до складу молекул, пов'язана з колоїдами. Ця волога майже не віддаляється при сушці. Більш псуються продукти, в котрих міститься у великих кількостях вільна вода. Наприклад, в плодах, овочах активніше протікають мікробіологічні і біохімічні процеси. Організму людини щодня потрібно 2—2,5 л води. Вона є универсальннм розчинником, входить до складу всіх тканин організму.
Продукті, що містять незначну кількість вологи, добре зберігаються і транспортуються, а ті, що мають великий її вміст (плоди, овочі) при втраті води в'януть, якість їх знижується. Вода, використовувана для виробництва харчових продуктів, повинна відповідати певним санітарним вимогам.
Мінеральні речовини містяться у всіх харчових продуктах. Знаходяться у вигляді солей органічних і мінеральних кислот і складають 0,03—3% від маси продукту. Мінеральні речовини грають важливу роль в життєдіяльності організму людини, входять до складу вітамінів, провітамінів, ферментів, активно беруть участь в процесах обміну. Залежно від кількісного вмісту в харчових продуктах мінеральні речовини підрозділяють на три групи: макроелементи, мікроелементи і ультрамікроелементи.
До макроелементів відносять натрій, калій, кальцій, фосфор, залізо і ін. Так, калію багато в картоплі; кальцію — в молоці; фосфору — в горіхах, хлібі, м'ясі; залоза — в яйцях, яблуках.
До микроелементів відносять бром, йод, кобальт, молібден, цинк і др.; до ультрамікроелементів — уран, радій, миш’як. Вони містяться в харчових продуктах в дуже малих дозах або у вигляді слідів. Цинку кобальт багато в м'ясі, рибі, овочах; йоду — в морській капусті, хурмі.
Недолік окремих мінеральних елементів в організму людину виклика розлад нервової системи, приводить до виникнення деяких захворювань. Проте наявність так званих тяжких металів (олова, свинцю і ін.) в продуктах питання може привести до отруєння і тяжких захворювань.
По наявності зольних елементів можна судити про якість деяких продуктів. Так, за змістом золи роблять висновок про ґатунок борошна, в консервах критерієм безпеки є низький зміст олова, мідь. Вуглеводи входять до складу багатьох харчових продуктів. Складають до 80% сухих речовин рослин. Деякі продукти — цукор, крохмаль — є майже чисті вуглеводи. Утворюються в процесі фотосинтезу рослин в присутності хлорофілу з вуглекислого газу і води під дією сонячного світла. У організмі людини вуглеводи грають роль джерела енергії. Добова потреба 70—150 р. При окисленні 1 г вуглеводів виділяється 15,7 кДж енергії.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50
