Учебное пособие: Комерційне товарознавство
Реєстраційний метод ґрунтується на спостереженні і підрахунку числа визначених предметів, подій, слухів, витрат, явищ. Його використовують при статистичному контролі якості або при дослідному носінні. Розрахунковий метод грунтується на визначенні показників якості розрахунковим шляхом.
Вимірювальний метод найбільш об'єктивний, він дає найточніші результати. Перспективними напрямами цього методу прискорені експрес-методи, які не руйнують контролю
Градація якості товарів.
Взаємозв'язок оцінки з градаціями якості і класами товарів за призначенням.
Градація, клас, сорт - категорія або розряд, привласнені об'єктам, що мають те ж саме функціональне застосування, але різн вимоги до якості (МС 180 8402:1994). Для прийняття остаточного рішення про градацію якості товару необхідно порівняти дійсні і базові значення за всією номенклатурою обраних показників, і якщо виявлена невідповідність, то товару не може бути привласнена стандартна градація, а тільки знижена - нестандартна чи брак.
До нестандартного відноситься товар, який не відповідає встановленим вимогам по одному чи комплексу показників, але невідповідність не є критичною. Наприклад, якщо деформація взуття за показниками вища від встановленої норми, то воно відноситься до нестандартного.
Брак - товар з виявленими ліквідними чи неліквідними невідповідностями по одному чи комплексу показників. Існує брак, який можна ліквідувати (виправити) та неліквідний (не підляга виправленню). Після усунення невідповідності градація товару може бути змінена. Якщо усунення браку сприяло покращенню всіх показників до встановленої норми, то товар відноситься до стандартного
.За показником невідповідності відповідним вимогам усі товари за призначенням поділяють на три класи.
До 1 класу відносяться товари, придатні до використання за призначенням (реалізуються без обмежень).
II клас - товари, умовно придатні для використання за призначенням (реалізуються за зниженою ціною чи переробляються).
клас - небезпечн товари, непридатні для використання за призначенням (неліквідні відходи, їх утилізують).
В оптовій і роздрібній торгівлі переважають споживчі товари І класу. Товари II і III класів повинн вчасно виявлятися при приймальній оцінці якості і не допускатися до реалізації.
Однією з найважливіших завдань оцінки якості - встановити градації якості стандартної продукції, представленої сортами. Сорт (ґатунок) - це категорія якості продукц одного найменування, але відмінна від іншої категорії значеннями показників.
Сукупність сортів, що відносяться до однойменного товару, називається сортаментом. Розрізняють сортаменти природний і товарний. Природний - це сукупність сортів однойменної продукції, яка відзначається характерними анатомо - морфологічними ознаками. Термін "сорт" у природному сортаменті притаманний тільки харчовим продуктам рослинного походження , а для худоби - це "порода", для птиці - "кроси". Непродовольчі товари на природні сорти не поділяються через складність і багатоступінчастість виробництва.
Товарний сортамент - сукупність товарних сортів, які розрізняються значеннями регламентованих нормативною документацією показників якості. Розрізняють вищий, І, II і III сорти. Іноді виділяють сорт "екстра". Сортам деяких товарів взамін чи додатково привласнюють особливі найменування. Наприклад, М'яч шкіряний "Футбольний", "Волейбольний", а може бути і не шкіряний, тобто із штучної сировини. На формування товарного сорту впливають фактори: сировинні, технологічні, умови і термін зберігання.
Якщо зміни сорту відбулися на стадії виробництва, виникає такий показник, як пересортиця. Але це поняття суб'єктивне. Якщо ж товар "перележав" свої терміни зберігання і втратив свої властивості, то така пересортиця ма об'єктивний характер.
Кількісна характеристика товарів
Кількісна характеристика представлена двома поняттями: одиничні зразки (екземпляри) товарів і їх сукупність - товарні партії. Схема взаємозв'язку кількісних характеристик наводиться на рис. 7.
Одиничні екземпляри - це окремі товари, які мають цілісність і володіють властивими їм споживчими якостями. Наприклад: автомобіль, пара взуття і т. ін., а також упаковані.
До одиничних екземплярів не відносяться пакувальні одиниці, що складаються з окремих виробів (ящик цвяхів та ін.).
Товарна партія - сукупність одиничних екземплярів товарів комплексних пакувальних одиниць (одного виду і найменування), об'єднаних за певною ознакою.
Фізичні властивості товарів
Усі товари - одиничн екземпляри та товарні партії - мають спільні і специфічні кількісні (або розмірні) характеристики. До спільних кількісних характеристик товарів відносять такі основні фізичні величини: маса, довжина, термодинамічна температура, а також похідні від них величини: обсяг, теплопровідність, теплоємкість.
Специфічні кількісн характеристики притаманні або товарним партіям, або одиничним екземплярам товарів. Серед найбільш розповсюджених кількісних характеристик товарних партій можна назвати: об'ємну (насипну) масу, скважистість, сипучість, кут нахилу насипу товарів, вертикальний або горизонтальний тиск шару товарів на будівельн конструкції або нижні шари товару. Одиничним екземплярам притаманні так специфічні характеристики, як пористість, пластичність, еластичність, в'язкість, механічна стійкість, твердість тощо.
Фізичні властивості споживчих товарів, залежно від природи поділяють на такі групи:
- розмірно-масов характеристики (властивості);
- структурно-механічн властивості;
- електричн властивості; оптичні властивості.
Розмірно-масові характеристики представлен масою, довжиною, площею, обсягом. У процесі товарообігу, при проведенн контролю і реалізації товарів кількісному виміру підлягають як одиничн екземпляри, так і товарна партія цілком.
Для пакувальних одиниць товарних партій застосовують абсолютну масу, яка не тільки характеризу кількість змінюваного об'єкта, є ідентифікуючою ознакою (наприклад олійна фарба в банках масою 3,2 і 1 кг). Маса використовується також для характеристики таких непродовольчих товарів, як тканини, папір, шпалери, будівельні матеріали тощо.
Довжина - основна фізична величина, виражена в метрах. Застосовується як показник якості окремих товарів (довжина штучних виробів), а також як основна одиниця вимірів тканин, будівельних матеріалів з деревини, при приймально-здавальному контролі якості товарів тощо. У торговій практиці часто використовується така одиниця виміру величини як погонний метр - умовна одиниця довжини, що не залежить від ширини виробу. Похідними величинами довжини є площа і об'єм.
Площа - застосовується для характеристики устаткування, тари, складських приміщень. Для товарних партій користуються похідними показниками - коефіцієнтом завантаження, який розраховують як масу товару, розміщену на 1 м2.
Об'єм - похідна фізична величина, застосовувана для характеристики рідких товарів (пакувальних одиниць чи товарних партій). Вона є мірою при відпусканні товару споживачеві, ідентифікуючою прикметою, наприклад, косметичної продукції в тетрапаках: 1, 0,5, 0,25 л; парфуми у флаконах місткістю 16, 50, 100 мл. Для ряду непродовольчих товарів об'єм є головним показником. Наприклад, об'єм холодильної камери холодильників, об'єм циліндрів двигунів автомашин.
Теплофізичні властивості - до загальних властивостей окремих видів товарів відносяться: температура, теплоємність, теплопровідність.
Температура впливає на збереження товарів, тому для кожної групи установлено свій норматив. Теплоємність - кількість тепла, необхідна для підвищення температури обсягу певної маси в певному інтервалі температур. Показником теплоємності слугує питома теплоємність, яка визначається кількістю тепла, необхідного для підвищення температури 1 кг продукту на 1С. Виражається показник у Дж/°С або Дж/(кг-К), де К - градус Кельвіна. Питома теплоємність води дорівнює 1.
Теплоємкість товарів залежить від хімічного складу і температури, а товарних партій - ще й від аеропростору всередині товарної партії. Показник питомої теплоємкості застосовується для розрахунку потреби в холодильниках або кондиціонерах.
Теплопровідність - кількість тепла, що проходить через масу об'єкта певної товщини і площі у фіксований час при різниці температур на протилежних поверхнях в один градус. Коефіцієнт теплопровідност характеризується кількістю тепла, яка проходить через масу продукту товщиною 1 м на площі 1 м за 1 год. при різниці температур на протилежних поверхнях у 1 .Одиниця виміру питомої теплопровідності (кДж)Технологічний цикл товарів. Стадії технологічного циклу
Розглянуті фізичн властивості одиничних екземплярів і товарних партій формуються на різних стадіях технологічного циклу товаропросування. Так, маса, обсяг та інш розмірно-масові характеристики одиничних екземплярів створюються на передтоварній стадії, а такі самі характеристики товарних партій - на товарній стадії. Тому слід чітко уявляти основні стадії та етапи технологічного циклу, х вплив на формування і збереження кількісних характеристик.
Основні стадії та етапи технологічного циклу складаються з:
1 - передтоварної стадії (проектування, матеріально-технічне забезпечення, приймальний контроль сировини, виробництво продукції, остаточний контроль готової продукції);
2 - товарної стадії (формування товарних партій, зберігання транспортування, передреалізаційна товарна обробка, реалізація товарів, споживання (експлуатація), післяпродажне обслуговування при експлуатації або консультування);
3 - стадії утилізації відходів товарів (повторне використання або знищення відходів).
Не вся вироблена продукція стає товаром, частина її відбраковується при остаточному контролі як дефектна відправляється на промпереробку або знищення.
Приймання товарів за якістю здійснюється в торгових організаціях партіями. Незалежно від розміру партії приймальний контроль за якістю вибірковий. При цьому існує певна методика для окремих видів, але нема диних правил добору проб у стандартах.
Терміни "проба" "вибірка" дають можливість виконати якісний контроль. Проба - це мінімально допустима частина товару. Вибірка - певна мінімально припустима кількість пакувальних одиниць, що характеризують партію.
Правила добору проб і вибірок установлюються стандартами на методи іспитів, при їх відсутності умови домовляються в контрактах купівлі-продажу.
Окремо існує норматив для добору проб і вибірки для тарного і безтарного товару. Ці показники мають вирішальне значення у разі спірних питань поставки, закупки товарів між суб'єктами господарської діяльності.
Класифікація продуктів
Класифікація (від латів. clаssіs - розряд, клас і асіо - рою, розкладаю) - система супідрядних понять (класів, об'єктів) якої-небудь галузі знань або діяльності людини, що часто представляється у вигляді різних за формою схем або таблиць і використовувана як засіб для установлення зв'язків між цими поняттями або класами об’єктів, а також для точного орієнтування в різноманітті понять або відповідних об'єктів.
Класифікація служить засобом зберігання і пошуку інформації, що міститься в ній самій.
Інше завдання класифікації - проведення ефективного пошуку інформац або яких не будь об'єктів, які містяться в спеціальних сховищах.
Класифікація виражає систему законів, властивих відображеному в ній фрагменту дійсності, які обумовлюють зафіксовані в ній властивості і відносини об'єктів. Їх систематизація покликана враховувати той факт, що в природі немає строгих розмежувань і плавні переходи від одного класу до ншого - невід'ємна властивість дійсності.
Класифікація сприяє руху науки або галузі техніки із ступеня емпіричного накопичення знань на рівень теоретичного синтезу, системного підходу. Такий перехід можливий лише за умови теоретичного осмислення, різноманіття фактів. Практична необхідність в класифікації стимулює розвиток теоретичних аспектів науки або техніки, а її створення є якісним стрибком в розвитку знання. Класифікація, що базується на наукових основах, не тільки є в розгорненому вигляді картиною стану науки, техніки або їх фрагментів, але і дозволяє робити обґрунтовані прогнози відносно не відомих ще фактів або закономірностей.
Особливо гостро проблема класифікації встала у зв'язку із створенням інформаційного суспільства. Велика кількість і погана впорядкованість нових понять і термінів, друкарських і неопублікованих матеріалів утрудняють пошук і використання потрібних даних, що викликає інформаційний дефіцит, гальмуючий всеосяжний процес. Тому розробка оптимальних класифікацій стає не тільки науковою, але і економічною проблемою.
Серед різних методів в сучасному товарознавстві широко використовують рархічний і фасетний методи класифікацій.
При рархічному методі множину послідовно підрозділяють на класифікаційн угрупування, між якими існує підлегла залежність: система класифікацій на основі підлеглості нижчестоящих угрупувань вищестоящим (мал. 1.1).
Де М- початкова безліч об'єктів класифікації
м1 – мн – підмножина
При фасетному (від фр. Раcetіе - грань каменя) методі класифікацій множину, що класифікується, підрозділяють на незалежні один від одного паралельн угрупування. Об'єкт класифікації при цьому методі є багатоаспектним, багатогранним і характеризується деяким набором ознак ( рис.2.)
М | 1 угрупування | Фасета1 | Фасета2 | Фасета. | Фасета н |
2 угрупування | |||||
3 угрупування | |||||
…групування | |||||
Н-не угрупування |
Залежно від завдань, що вирішуються при класифікації, одночасно утворюється різна кількість товарних угрупувань або комбінація ознак їх різних фасет. Прикладом можуть бути фасети призначення матеріалів і устаткування, їх походження і технології виробництва, розмірів так далі
Кожен з цих методів класифікації ма свої переваги і недоліки.
При створенні системи класифікацій необхідно керуватися такими правилами:
■ система повинна бити науково обґрунтована мати практичне значення;
■ ділення множини необхідно починати з найбільш загальних ознак;
■ на кожному ступені можна використовувати тільки один ознаку;
■ необхідно забезпечувати можливість кодування при використанні ЕВМ в роботі з класифікаторами.
Практичне застосування системи класифікацій нерозривно пов'язане з кодуванням - складанням і привласненням коди класифікаційному угрупуванню або об’єкту класифікації.
Методі класифікац кодування застосовуються при створенні класифікаторів - затверджених офіційних документів, які є систематизованим переліком найменувань і код груп і об'єктів класифікації.
Наказом Держпотребстандарта Україні від ЗО грудня 1997 р. № 822 затверджений і введений в дію Державний класифікатор продукції і послуг (ГКПУ). Він адаптований до Європейсько класифікації продукції і послуг з видів діяльності і охоплює продукцію послуги, на які розповсюджуються діючі стандарти, технічні умови і рівносильн м документи.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50