Дипломная работа: Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції

В структур валового збору плодової продукції в усіх категоріях господарств у Запорізькій області яблука займають 33,7%, причому 58,5% яблук вирощують сільськогосподарські підприємства і 41,5% господарства населення.

Іншими провідними видами плодово-ягідної продукції в усіх категоріях господарств в област черешня (10,7%) та абрикос (19,4%). При цьому в загальному обсязі виробництва в сільськогосподарських підприємствах на черешню припадає 27,1%, у господарствах населення – 72,9%, абрикос відповідно – 7,2 і 92,8%. У 2003 одержано високий урожай вишні. В структурі валового збору у всіх категоріях господарств на не припадало 10,8%, при цьому 98,6% вишні вирощується в господарствах населення.

Як уже відзначалося, основна частка у виробництві плодово-ягідної продукції належить господарствам населення (74,6%), і крім абрикосу та вишні вони практично займають провідне місце у виробництві яблук, груш, горіхоплідних, полуниці, малини, смородини. Проте в умовах адаптації садівництва до ринкового середовища не можна віддавати перевагу виробництву плодово-ягідної продукції  лише в господарствах населення. Основною причиною є не тільки відсутність в них належної техніки та матеріально-технічної бази, а й неконтрольоване застосування засобів захисту рослин, що може призвести до порушення екологічного балансу в населених пунктах і вирощування неякісної продукції, зменшення сировинної бази переробних підприємств внаслідок того, що основна частка виробництва плодів і ягід споживається безпосередньо в домогосподарствах та частково використовується для реалізації на сільських ринках.

Аналіз динаміки валового збору плодово-ягідних культур у сільськогосподарських підприємствах господарствах населення вказує на тенденцію його постійного зниження ( додаток З.1, З.2).

Використання методу розрахунку рядів динаміки дало змогу зробити висновок, що в сільськогосподарських підприємствах протягом 1996-2002 роках валовий збір щорічно зменшувався у середньому на 13,7 тис. ц. Найбільший приріст був у 2000 році (77,4 тис. ц). За досліджуваний період обсяг валового збору зменшився в 2,9 рази. За середнім коефіцієнтом росту можна встановити, що середній темп зменшення обсягів валового збору дорівнював 12,5%. Аналогічна тенденція спостерігається і в господарствах населення. Загальне зниження обсягів виробництва плодів і ягід становило 539,7 тис. ц із щорічним зменшенням на 72,5 тис. ц. Значення 1% приросту за аналізований період зменшилось з 8,33 тис. ц до 29,3 тис. ц, або майже в 2,8 разів.

Ставлення до садівництва як до другорядної галузі зумовило скорочення обсягів плодово-ягідної продукції у підприємствах усіх форм господарювання, і особливо в реформованих сільськогосподарських підприємствах. Однією з вагомих причин послаблення економічного розвитку садівництва в Запорізькій області виявилось неврегульованість майнових і земельних відносин щодо володіння, користування та розпорядження багаторічними насадженнями. В умовах реформування агарного сектора економіки врегулювання земельних і майнових питань характеризується різноманіттям форм власності в тих сільськогосподарських підприємствах, на землях яких розміщенні багаторічні насадження, ці землі залишаються з невизначеною формою власності у постійному користуванні підприємств правонаступників. Особливість цього процесу полягає  тому, що залишкова вартість багаторічних насаджень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів 177 від 29.01.2001 р. залишається на балансі підприємств правонаступників як майно, що не було розпайоване [97]. Тенденція до подрібнення цілісних майнових комплексів неминуче призведе до значного погіршення стану справ у садівництві. Важливим постає питання орендних відносин на землях під багаторічними насадженнями. З позиції розвитку сада розмір орендної плати повинен бути як можливо менший. З іншого боку програють орендодавці. Грошова оцінка 1 га землі під багаторічними насадженнями у Запорізькій області дорівнює 17,7 тис. грн., при середньому розмірі паю 7 га. В такому випадку  розмір орендної плати (3 відсотка) дорівнюватиме 3,7 тис грн. Такий розмір орендної плати ста неможливим особливо в спеціалізованих господарствах, де площа під багаторічними насадженнями встановлює 300-500 га. Важливо встановити межу, при якій буде відбуватиметься процес відтворення. З цього приводу показник норми прибутку, на відміну від показника рентабельності відображає вплив всього капіталу і включа вартість землі. За даними бухгалтерського обліку розраховані норми прибутку рентабельності для сільськогосподарських підприємств, які вирощують плодово-ягідну продукцію (табл.2.9).

Таблиця 2.9

Норма прибутку відображає частину прибутку, яка приходиться на авансовий капітал, тобто належить господарю. Таким чином, в дослідних господарствах на 1 грн. капіталу, який зосереджений на виробництві плодово-ягідної продукції приходиться від 0,4 до 6,4%.

Отже, поста проблема адаптації підприємств різних форм господарювання до ринкової економіки (табл. 2.10)

Таблиця 2.10

Виробництво плодів та ягід в окремих категоріях господарств

у Запорізькій області в 2003 р.

У післяреформений період  у Запорізькій області функціонують 85 новостворених сільськогосподарських підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні плодово-ягідно продукції.

Найбільш масовою формою господарювання в області стали товариства з обмеженою відповідальністю та сільськогосподарські виробничі кооперативи. Разом з тим обсяги виробництва плодово-ягідної продукції в державних підприємствах значно вищі, ніж у підприємствах інших форм господарювання. Питома вага державних підприємств в структурі сільськогосподарських підприємств дорівнює 48,9%, сільськогосподарських товариств і кооперативів – відповідно 32,5 і 13,9%. Необхідно підкреслити, що серед семи державних підприємств існує два дослідних господарства, які спеціалізуються на вирощуванні плодів та ягід і щорічно виробляють 90-95% від обсягу плодово-ягідної продукції державних підприємств. Ці господарства мають високий рівень інтенсифікації, сучасні технолог виробництва, ефективну виробничу структуру. Досвід таких господарств свідчить, що навіть у нинішніх складних  умовах галузь садівництва може бути ефективною.

Частка виробничих кооперативів в загальній кількості сільськогосподарських підприємств дорівню 27,1%. У підприємствах цієї форми власності виробництво зерняткових культур становить 70,3%, кісточкових – 29,6%, ягідників – 0,1%, у сільськогосподарських товариствах – відповідно 79,7; 20,2 і 0,1%. Основна частка ягідних (81,1%) вирощується в державних підприємствах.

За результатами дослідження встановлено, що 9 з 12 приватних підприємств у Запорізькій області, що вирощують плодово-ягідну продукцію, є збитковими, основною причиною чого нестача матеріальних засобів для придбання добрив, засобів захисту рослин, відсутність сучасної спеціалізованої малопотужної техніки для використання в галузі. За розмірами і технічною оснащеністю приватні господарства поки що не спроможні впроваджувати досягнення науково-технічного процесу. У структур виробництва плодів і ягід приватні підприємства займають тільки 5,8%, у тому числі зерняткових культур – 2,4 відсотка.

Садівництво вважається перспективною галуззю у фермерських господарствах, як виробництво трудомісткої продукції, де результат особливо залежить від якості виконання технологічних операцій, відповідальності й дисциплінованості. Проте, збільшення виробництва плодів і ягід за рахунок розміщення у фермерських господарствах  не спостерігається, а навпаки повільно зменшується. В 2003 році валовий збір плодово-ягідно продукції в фермерських господарствах дорівнював 3456 ц, або 0,4% від загального обсягу в Запорізькій області. При сучасних міжгосподарських зв‘язках неможливо забезпечити належний рівень розвитку садівництва, маючи в користуванні   всього 20-25 гектарів землі під багаторічними насадженнями, крім того 40% насаджень використовуються понад нормативний строк. Це обумовлю низький рівень урожайності у фермерів, який в середньому дорівнює 5-10 ц/га. Так, в 2003 році урожайність черешні була 4,1 ц/га, при помологічному рівн 60-70 ц/га. Висока собівартість реалізації плодово-ягідної продукції (200-300 грн/ц) та низька ціна реалізації (80-100 грн/ц) обумовили збитковість галузі у фермерських господарствах. Разом з тим важливо підтримувати розвиток фермерського садівництва. Така ситуація зумовлює необхідність поліпшення їх наукового забезпечення, налагодження випуску спеціальних машин і реманенту для догляду за насадженнями, розширення в системі споживчої кооперації закупівл плодово-ягідної продукції у фермерів.

Внаслідок великих коливань урожайності плодово-ягідних культур, різної структури породно-сортового складу за районами та неоднаковими природнокліматичними умовами частка районів і груп культур у структурі валового збору досить різна (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Валова продукція садівництва та її структура в сільськогосподарських підприємствах в 2003 р.

Найбільший обсяг валової продукції в сільськогосподарських підприємствах області одержують Мелітопольський (49,5% від загального збору), Михайлівський (15,3%), Веселівський (7,4%), Запорізький (6,8%) райони, які взагалі виробляють 79% валового збору плодів і ягід в області. Виробництво плодів і ягід було зосереджено переважно в третій агрокліматичній зоні, що пояснюється сприятливими природно-кліматичними умовами для вирощування продукц садівництва, і становило 134616 ц, або 63,4% валового збору. Основна частина валового збору зерняткових культур також зосереджена у третій агрокліматичній зоні. У цій зоні частка зерняткових  у структурі валового збору за групами культур займає 76,7%, у тому числі в Веселівському і Приазовському районах відповідно 95,3 і 81,8 відсотків.

У структур валового збору кісточкових провідна роль належить районам третьо агрокліматичної зони, за умов сприятливих природно-кліматичних умов й оптимального породно-сортового складу насаджень. Так, частка виробництва в районах цієї зони дорівнювала відповідно: Мелітопольський (25,5%), Приазовський (18,2%), Приморський (54,5%), Якимівський (24,5%). Привертає увагу дуже велика частка валового збору кісточкових культур у районах першої і другої зони, таких як Гуляйпільський, Токмацький, Чернігівський. Якщо Чернігівський район відзначався високою урожайністю кісточкових культур в 2003 році, то в інших районах, як свідчать результати дослідження, основною причиною великих обсягів валового збору кісточкових культур було недооцінка виробництва зерняткових культур у регіоні. Залежно від цільового призначення продукції садівництва частка зерняткових культур у зоні Степу має становити в середньому 50-60%, кісточкових – 30-35 відсотків.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23