Дипломная работа: Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції

4.         Строкатість урожайності плодово-ягідних культур та її низький рівень виявилися основними факторами низьких обсягів валового збору, який був максимальний в 2003 роц дорівнював 834,8 тис.ц за всіма категоріями господарств. Основна частка валово продукції зосереджена в особистих господарствах населення і в 2003 роц складала 74,6%.

5.         В структурі валового збору в Запорізькій області основне місце займають кісточкові культури (47,8%), зокрема черешня (10,7%) і абрикос (19,4%). Незважаючи на те, що яблука займають 33,7% в структурі валового збору, цього не достатньо для задовільного споживання населенням Запорізької області згідно раціональної норми.

6.         Основним каналом реалізації, який реально відображає ринкову ситуацію є реалізація продукції через власні магазини та міські ринки, який в 2003 році дорівнював 34,3%. Незважаючи на це досить переважає частка реалізації плодово-ягідно продукції в рахунок оплати праці, яка складає 11,8%. Існуюча структура реалізації є недосконалою для сільськогосподарських підприємств. В подальшому, вкрай необхідно реалізувати заходи по удосконаленню структури реалізац плодово-ягідної продукції за районами та агрокліматичними зонами  відповідно до х спеціалізації.

7.         Одночасне снування рентабельних, низькорентабельних і збиткових підприємств вказує на наявність резервів підвищення ефективності виробництва плодів та ягід. Групування сільськогосподарських підприємств ІІІ агрокліматичної зони дозволило виявити пряму залежність підвищення ефективності виробництва плодово-ягідно продукції за рахунок таких факторів як рівень концентрації та спеціалізац галузі, обсяги виробництва та реалізації плодів і ягід, рівню прибутку на 1 га плодоносних насаджень.

8.         За 1997-2002 роки в Запорізькій області склалася загрозлива ситуація щодо споживання плодів і ягід. У 2002 році обсяг споживання на 1 особу становив 29,8% від раціональної норми. За даними анкетного опитування встановлена чітка залежність рівня споживання плодів від кількості членів в сім‘ї, соціального статусу, сезонності виробництва, місця виробництва, рівня цін та якост продукції. Дослідженнями встановлено, що з точки зору споживчої переваги, основними умовами, які визначають попит на плоди і ягоди на ринку є смаков якості продукції, свіжість продукту та рівень цін.

РОЗДІЛ 3

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ САДІВНИЦТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ

3.1. Перспективи розвитку садівництва в Запорізькій області

Сьогодн сільськогосподарське виробництво в Україні здійснюється в нових ринкових умовах. Споживачі потребують у високоякісній продукції за доступними для них цінами, в той же час як сільськогосподарські підприємства змушені шукати нов канали реалізації продукції, які більш прибуткові та ефективні для них. В господарствах повинні прийматися рішення по збільшенню урожайност сільськогосподарських культур, застосуванню нових інтенсивних технологій виробництва, а в наслідку чого підвищення ефективності виробництва продукції садівництва та поліпшення якості продукції. Необхідно створити умови, які дозволяють забезпечити оптимальний рівень інтенсивності виробництва плодово-ягідно продукції, що дасть можливість не тільки повного забезпечення населення Запорізької області плодами та ягодами, але й дозволить постачати продукцію на експорт.

Виходячи з річно потреби у плодах і ягодах, розрахована потреба в продукції для населення Запорізької області на перспективу (таблиця 3.1)

Таблиця 3.1

Потреба населення Запорізької області в плодово-ягідній продукції на перспективу

Основною плодовою культурою є яблуня, яка займає 63,3% в структурі споживання плодово-ягідно продукції. Потреба населення Запорізької області в плодах та ягодах в 2010 р. та 2015 р. повинен відповідно складати 151,3 і 151,8 тис. т.

Необхідно визначити, що склад спожитих плодів і ягід може різнитися за районами та сезоном споживання у відповідності з місцевими можливостями виробництва. Тому необхідно прямувати до забезпечення біологічної рівноваги протягом року. У відповідності до рівня виробництва, зберігання і експорту плодів та ягід в Запорізькій області, а також сезонності споживання продукції розрахована щомісячна потреба в плодах та ягодах на 2010 р. (, рисунок 3.1, додаток Н)

Основним періодом споживання плодів є сезон збору урожаю, тобто липень-жовтень, коли збираються кісточкові культури та яблука. Протягом цього періоду споживання яблук збільшується з 19,1 до 114,8 тис. ц, або в шість раз. В червні місяці основною продукцією є черешня і ягоди, які відповідно складають 23,8 і 31,8% від загального обсягу плодово-ягідною продукції цього місяця.

Розвиток виробництва плодово-ягідної продукції спрямовується на удосконалення породно-сортового складу багаторічних насаджень, підвищення урожайност плодово-ягідних культур на основі впровадження сучасних інтенсивних технологій, поглиблення зональної спеціалізації для оптимального забезпечення населення Запорізької області в плодах і ягодах. Прогноз формування і використання плодово-ягідної продукції у Запорізькій області наведений у таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Прогноз виробництва плодово-ягідної продукції

у Запорізькій області на 2010 р., тис. т

Прогнозується збір плодів і ягід у 2010 році обсягом 156,3 тис. т, або 103,3% загально потреби населення області. Впровадження інтенсивних технологій вирощування продукції та оптимальних параметрів зональної спеціалізації і концентрац виробництва дозволить не лише забезпечити потреби населення Запорізької област в плодах кісточкових культур а і експортувати їх. У 2010 р. планується підвищити урожайність яблуні до 80 ц/га, сливи і черешні до 70 ц/га. Майже у два рази у 2010 р. повинен вирости обсяг валових зборів кісточкових культур порівняно з 2002 р. Основною культурою кісточкових культур являється черешня, валовий збір якої у 2010 р. складатиме 585 тис. ц.

Основною ягідною культурою являється суниця, яка в загальній структурі валових зборів ягідних займає в середньому 50%, тому вирощуванню цієї культури потрібно приділити більшу увагу. В 2015 р. планується вирощувати суницю на площі 400 га, урожайність довести до 36,0 ц.

Значна частка продукції на перспективу прогнозується в особистих господарствах населення (51% загального виробництва). Але таке виробництво буде направлено в основному на забезпечення власних потреб, які за умов дотримання раціональних норм у 2010 році становитимуть 26 тис. тонн. Діяльність сільськогосподарських підприємств буде спрямована на товарне виробництво – 69 тис. тонн, при рівні товарност 90%.

Однією з вагомих причин послаблення економічного розвитку садівництва в Запорізькій област виявилось неврегульованість майнових і земельних відносин щодо володіння, користування та розпорядження багаторічними насадженнями. В багатьох сільськогосподарських підприємствах землі, на яких розміщенні багаторічн насадження залишаються з невизначеною формою власності у постійному користуванні підприємств правонаступників і залишаються на балансі як майно, що не було розпайоване. Тому, сільськогосподарські підприємства зацікавлені лише в експлуатації, а не створенні багаторічних насаджень. Отже виникає необхідність врегулювання земельно-майнових відносин щодо права власності на багаторічн насадження (додатки П.1, П.2).

У зв‘язку з тим, що вартість багаторічних насаджень відноситься до основних засобів виробництва, виникає необхідність визначення шляхів її відчуження. Перший напрямок – це відчуження шляхом передачі, згідно акту прийому-передачі від підприємства-правонаступника повноважним, що діють на підставі Договору про Спільну часткову власність на земельну ділянку під багаторічними насадженнями за умови наявності рішення зборів співвласників. При цьому виникають проблеми з оподаткування, тому що залишкова вартість багаторічних насаджень не була включена до майна, що підлягає паюванню.

Другий напрямок це відчуження шляхом попереднього включення залишкової вартості багаторічних насаджень до пайового фонду, визначення майнової частки багаторічних насаджень як рівної долі кожного співвласника, видачі окремих майнових сертифікатів на частки в витратах на багаторічні насадження, на засадах яких потім, згідно акту прийому-передачі, здійснюється передача залишкової вартості витрат на багаторічн насадження. В цьому випадку, майнові частки в багаторічних насадженнях, як дол пайового фонду не будуть оподаткуватися. Разом з тим, цей напрямок не дає змоги враховувати більшість особливостей функціонування багаторічних насаджень.

Третій напрямок найбільш доцільним – це здійснювати відчуження залишкової вартості витрат на багаторічні насадження на підставі  законодавчо затвердженої методики експертної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення визначення справедливої вартості земельних ділянок в розрізі відокремлених земельних масивів багаторічних насаджень, що надасть змогу оптимально її поділити з врахуванням конкретної залишкової вартості багаторічних насаджень, яка припада на цю земельну частку [107, с.23-24].

Такий підхід надає змогу диференційовано підійти до визначення розміру орендної плати в розрізі відокремлених земельних масивів багаторічних насаджень.

Розмір одн земельної частки визначається шляхом поділу загальної площі земель під багаторічними насадженнями в незалежності від породи, сорту і строку експлуатації, яка знаходиться у колективній власності співвласників, на загальну кількість осіб, що мають право на земельну частку. Земельна ділянка з масиву багаторічних насаджень може бути виділена тільки у розмірі, кратному кварталу, з відокремленого масиву багаторічних насаджень першочергового поділу. При виділенні площ багаторічних насаджень (кварталів) рекомендується формувати групи співвласників за сімейною, вуличною і змішаною ознаками, які б могли б одержати суміжні ділянки у кварталі і більш ефективно використовувати ц насадження [107, с.24-26].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23