Дипломная работа: Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції
Основна частина насаджень горіхоплідних культур і ягідників зосереджена в господарствах населення. Так, ягідники займають 4,0% насаджень з 4,5%, які припадають у структурі насаджень під ягідники в Запорізькій області. Це насамперед зумовлюється тим, що вирощування ягідних культур потребує великих затрат ручно праці та застосування системи зрошення, яка відсутня в багатьох сільськогосподарських підприємствах.
Запорізька область відноситься до тих регіонів, у яких наявність родючих ґрунтів сприятливий клімат створюють об‘єктивні передумови для розвитку високотоварного садівництва. Однак при цьому необхідно виходити з найбільш доцільного розміщення виробництва плодових і ягідних культур.
Кліматичні умови області сприяють вирощування практично всіх плодових та ягідних культур, особливо кісточкових. Територія області умовно поділяється на три агрокліматичні зони, які різняться між собою сумою активних температур, кількістю опадів за період вегетації та тривалістю безморозного періоду:
І агрокліматична зона: Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Куйбишевський, Новомиколаївський, Оріхівський, Пологівський і Розівський райони;
ІІ агрокліматична зона: В.-Білозерський, Василівський, К.-Дніпровський, Михайлівський, Токмацький, Чернігівський райони;
ІІІ агрокліматична зона: Бердянський, Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Приморський, Якимівський райони.
Північні райони області, які формують першу агрокліматичну зону, характеризуються континентальними кліматом, а південні райони зазнають пом‘якшуючого впливу Азовського моря. Друга агрокліматична зона дуже тепла і посушлива. Сприятливими умовами для вирощування плодових і ягідних культур характеризуються райони третьої зони, де сума активних температур досягає 3400-35000; кількість опадів – 193-203 мм, а безморозний період триває 195-240 днів [123].
Зональне розміщення садівництва у досліджуваній області (табл. 2.3) залишалося практично незмінними протягом останніх років, незважаючи на постійне зменшення площ під плодовими та ягідними насадженнями.
Таблиця 2.3
Динаміка розміщення плодово-ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах
Запорізько області протягом 2000-2003 рр.
| Агрокліматичні зони | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 |
Зміни площі в 2002 р, у % до |
|||||
| га | % | га | % | га | % | га | % | 2000 | 2002 | |
| І зона | 3623 | 24,3 | 3414 | 25,9 | 2800 | 23,9 | 1868 | 22,7 | 51,6 | 66,7 |
| ІІ зона | 3298 | 20,1 | 2817 | 21,4 | 2236 | 19,1 | 2035 | 24,7 | 61,7 | 91,0 |
| ІІІ зона | 7997 | 53,6 | 6964 | 52,8 | 6660 | 56,9 | 4330 | 52,6 | 54,1 | 65,0 |
| Разом по області | 14918 | 100,0 | 13195 | 100,0 | 11696 | 100,0 | 8233 | 100,0 | 55,2 | 70,4 |
При зменшенн площ під плодово-ягідними насадженнями в сільськогосподарських підприємствах третьої зони на 45,9%, частка цієї зони у структурі насаджень майже не змінилась. Перша агрокліматична зона за останні чотири роки характеризується поступовим зменшенням частки плодових насаджень у загальній структур плодово-ягідних насаджень. При зменшенні площ у цій зоні майже удвічі, частка в структурі насаджень зменшилась на 1,6%. Зміни в розміщенні плодово-ягідних насаджень спостерігались і за районами. Майже удвічі зменшились площі в Гуляйпільському, Новомиколаївському та Оріхівському районах. При зменшенні площ у Гуляйпільському районі протягом з 371 га до 137 га, частка цього району в структурі насаджень у 2003 р. дорівнювала лише 1,7%, у Новомиколаївському район при зменшенні площ на 50,0% частка у структурі насаджень становила 1,5%. У структурі насаджень майже удвічі збільшилася частка Приазовського району. Мелітопольський район є одним з основних районів, який забезпечує область плодово-ягідною продукцією. Його частка у площі плодово-ягідних насаджень в 2003 р. досягла 27,0% відсотків.
Основні райони, в яких сконцентровані багаторічні насадження розміщенні на південному заход області (Запорізький – 5,8% у структурі насаджень, 2003 р., Михайлівський 6,4%, Якимівський – 10,1%, Василівський – 11,2%, Мелітопольський – 27,0%,). Це пояснюється тим, що багаторічні насадження розташовуються вздовж траси Москва Сімферополь. Але слід зазначити, що притрасові насадження є вкрай незручними для господарств з точки зору концентрації виробництва (розпорошені по господарству і віддалені від центральної садиби) та небезпечні з точки зору екології.
Отже, можна констатувати, що у визначених зонах розміщення садівництва на територ досліджуваної області досить нерівномірне. Тому значення окремих районів у виробництві того чи іншого виду плодів різне (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Зональне розміщення плодових і ягідних культур в сільськогосподарських підприємствах за агрокліматичними зонами Запорізької області в 2003 р., га
| Райони | плодово-ягідні насадження у плодоносному віці | В тому числі | |||
| зерняткові | кісточкові | горіхоплідні | ягідники | ||
| І зон | 1868 | 1151 | 593 | 81 | 43 |
| ІІ зона | 2035 | 1133 | 883 | 10 | 8 |
| ІІІ зона | 4330 | 1512 | 2735 | 51 | 2 |
| Разом по області | 8233 | 3796 | 4241 | 142 | 53 |
Для розміщення садівництва велике значення має розташування промислових центрів й економічн умови їх розвитку, що створює передумови до зональної спеціалізац садівництва. У Запорізькій області створена розгалужена мережа плодопереробних підприємств з урахуванням сприятливих природно-кліматичних умов для розвитку садівництва, сезонного характеру й необхідності продовження терміну споживання протягом року.
На територ області діють Бердянський, К.Дніпровський, Мелітопольський і Токмацький консервні комбінати, що обумовлює наявність насаджень зерняткових культур Бердянський (68,6%), К.Дніпровський (54,9%), Токмацький (23,0%). Характерною ознакою Запорізької області є наявність курортної зони в Бердянському, Приазовському, Приморському та Якимовському районах, що свідчить про необхідність збільшення площ насаджень кісточкових і ягідних культур. Однак, при достатньому забезпеченні у третій зоні площ під кісточковими культурами, під ягідниками зайнято лише 1,2% площ. Попит на ягоди в літній період обумовлю високі ціни на ягоди на півдні області. В цьому регіоні розташовані два великих промислових міста Мелітополь і Бердянськ. Отже, тут необхідно збільшити частку ягідних культур не тільки за рахунок спеціалізованих господарств, а й за рахунок реформованих господарств області. У достатніх обсягах і асортимент необхідно забезпечувати плодовою продукцією також населення екологічно-забрудненої зони – міста Енергодар і Запоріжжя (обласний центр). Потреба споживання продукції в цих районах зросла внаслідок погіршення екологічного стану біосфери.
У Запорізькій област склалися спеціалізовані мікрозони, що особливо характерно для культур, як через біологічні та економічні особливості мають обмежений ареал поширення. Наприклад, розміщення черешні в Мелітопольському районі, яблуні і груші – в К.Дніпровському, ягідних – в Запорізькому районі, персика – на острові Хортиця.
У структур багаторічних насаджень яблуня займає 42,0% (Василівський – 15,8%; Мелітопольський район – 12,6%; Бердянський – 12,0%), груша – тільки 4,0% (Михайлівський район – 19,6%; Мелітопольський – 14,0%; Якимівський – 9,3%; Оріхівський – 7,3%). Серед кісточкових культур, внаслідок сприятливих грунтово-кліматичних умов, у структурі багаторічних насаджень найбільша частка припадає на черешню – 33,8% (Мелітопольський район – 47,7%; Якимівський – 13,4% Василівський – 7,4%; Михайлівський – 5,0%), абрикос – 8,1% (Мелітопольський 27,6%, Якимівський – 21,2% Приазовський – 7,5%). Насадження вишні займають лише 2,3% і сконцентровані переважно в Мелітопольському (11,6%) районі. Площі під сливою і персиком відповідно становлять 5,1% і 2,0%. Насадження в основному сконцентровані в Мелітопольському, Запорізькому і Василівському районах.
Серед багатьох факторів, які зумовлюють рівень розвитку садівництва, велике значення ма породно-сортовий склад і структура плодово-ягідних насаджень. Враховуючи відповідність грунтово-кліматичних умов біологічним вимогам плодових і ягідних культур, плодові культури можна вирощувати в окремих районах. Однак, значно більшу вагу має урахування економічних факторів (необхідність й економічна доцільність виробництва окремих видів плодів і ягід за умов попиту населення на них).
Дослідження останніх переписів багаторічних насаджень свідчать, що порідний склад їх стотно змінився (табл. 2.5)
Таблиця 2.5
Співвідношення плодових насаджень у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області за даними перепису
| Культури | 1984 р. | 1998 р. | ||
| тис. га | % | тис. га | % | |
| Зерняткові | 28,8 | 74,8 | 9,3 | 56,4 |
| яблуня | 25,4 | 65,9 | 8,4 | 50,9 |
| груша, айва | 3,4 | 8,9 | 0,9 | 5,5 |
| Кісточкові | 8,9 | 23,1 | 6,8 | 41,2 |
| слива | 1,3 | 3,4 | 0,7 | 4,3 |
| вишня | 1,0 | 2,6 | 0,4 | 2,4 |
| черешня | 4,8 | 12,4 | 4,3 | 26,1 |
| абрикос | 1,6 | 4,2 | 1,2 | 7,2 |
| персик | 0,2 | 0,5 | 0,2 | 1,2 |
| Горіхоплідні | 0,6 | 1,6 | 0,3 | 1,8 |
| Ягідники | 0,2 | 0,5 | 0,1 | 0,6 |
| Усього плодових і ягідних | 38,5 | 100,0 | 16,5 | 100,0 |
Частка яблуні у плодових насадженнях зменшилась від 65,9% у 1984 р. до 50,9% у 1998 р., груш відповідно від 8,9 до 5,5%. Водночас частка черешні у структурі насаджень збільшилась від 12,4 до 26,1%, абрикосу – від 4,2 до 7,2%, сливи – від 3,4% до 4,3%. Отже, частка кісточкових культур зросла від 23,1 до 41,2%, хоча їх площ скоротилися на 2,1 тис. га, або на 23,6%, як і зерняткових культур, відповідно з 28,8 тис. га до 9,3 тис. га, або на 67,7%. За цей період площі плодових насаджень яблуні скоротились утричі, груші – в 3,8 рази.
Зміна у структур плодових насаджень у бік переваження кісточкових культур вказує на те, що породно-сортовий склад насаджень змінюється у відповідності з попитом на продукцію в літні місяці та збільшення ягідних культур, сливи і абрикосу у зв’язку з потребою в них переробної промисловості. Рівномірне постачання плодово-ягідної продукції в свіжому та переробленому вигляді потягом року та раціональний видовий склад можуть бути забезпечені за умов оптимального співвідношення порід і сортів плодових та ягідних культур.
Рекомендаціями Інституту зрошуваного садівництва УААН для Запорізької області передбачено вирощувати 15 сортів яблуні та груші, 25 – черешні, 9 – сливи, 6 – абрикоси, 7 сортів персика [105].
Перепис багаторічних насаджень 1998 р. показав, що в області збереглася дуже висока частка літніх й осінніх сортів груші – 77,5% і недостатньо сортів цього терміну дозрівання по яблуні – 13,4%. У промислових насадженнях не дотримуються рекомендованого сортового складу. В садах велика кількість малоперспективних сортів, що є однією з причин низької продуктивності насаджень. Серед яблун це нерайоновані в зоні Степу Боровинка, Пепін Шафраний, Ренет Ландзбергзький, Кальвіль Сніговий, Пепін Лондонський. Аналогічна ситуація і по груші, в насадженні цієї культури збереглися малоперспективні сорти Ільїнка, Лимонка, Глива українська та інші.
У сливових садах більшість сортів складають угорки та Ренклод Альтана. У плодових насадженнях абрикоса переважає сорт Краснощокий, а вишні – Чорнокорка. В черешневих сортах багато старих і виключених із стандартного сортименту сортів Жабуле, Франциск, Дрогана Жовта. В промислових садах недостатньо виражена концентрація найбільш цінних сортів плодових культур. Так, у плодових насадженнях намічується понад 60 сортів яблуні, 30 – груші, 32 – черешні, 16 – вишні, 26 сортів сливи.
У сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення, крім того, використовуються районовані сорти плодових і ягідних культур селекції Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф.Сидоренка УААН (додаток В).
Однією з найбільш поширених плодових культур у досліджуваній області є черешня. Основу районованого сортименту становлять такі сорти: Запорізька, Мелітопольська Чорна, Тавричанка, Удівітєльна, Сюрприз, Дачниця, Дружба, Загадка, Празднічна, Іскра, Талісман, Валерій Чкалов, Приазовська. На сьогодні 35 сортів черешн Інституту зрошуваного садівництва формують 55% районованого сортименту України та 22,4% - Росії [104, с.16].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23
