Дипломная работа: Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції
Розвиток внутрішньогосподарської інтеграції дозволив рентабельним підприємствам мінімізувати, з одного боку, витрати на виробництво плодово-ягідної продукції у зв‘язку з переробкою нестандартної продукції або швидкопсувної, а з іншого реалізовувати плоди та ягоди за умов кращої кон‘юнктури ринку при використанн сховищ і мережі фірмових магазинів.
Першочерговою метою товаровиробників є активний пошук ринків збуту. В умовах ринково конкуренції сільськогосподарські підприємства є власниками своєї продукц самостійно визначають канали збуту, що суттєво впливає на ефективність реалізації продукції (табл. 2.23)
Таблиця 2.23
Ефективність реалізації плодово-ягідної продукції у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області
| Показники | Роки | |||
| 1998 | 1999 | 2002 | 2003 | |
| Структура каналів реалізації плодів та ягід, % | ||||
| - переробним підприємствам; | 13,4 | 2,7 | 0,2 | 1,8 |
| - населенню в рахунок оплати праці та через систему громадського харчування; | 39,9 | 35,9 | 13,1 | 11,8 |
| - на ринку, через власн магазини; | 31,7 | 38,5 | 53,1 | 34,3 |
| - інші канали реалізації | 15,0 | 22,9 | 33,6 | 52,1 |
| Ціна реалізації, грн./ц | 36,2 | 89,3 | 100,8 | 67,2 |
| Рівень товарності, % | 94,9 | 114,4 | 114,6 | 71,0 |
| Прибуток (збиток) від реалізації 1 ц продукції, грн. | -33,3 | -24,9 | 21,0 | 12,0 |
| Рівень рентабельності, % | -48,9 | -22,5 | 26,4 | 21,9 |
Реалізація плодів та ягід населенню в рахунок оплати праці та через систему громадського харчування і переробним підприємствам у 1998 році була одним з основних чинників формування низької ціни реалізації в області, яка становила лише 36,2 грн за 1 центнер продукції. Строкатість рівня товарності свідчить про відсутність у господарствах постійних каналів збуту продукції.
Забезпечення вищої ефективності в ринкових умовах можливе за рахунок підвищення рівня урожайності плодово-ягідних культур, відновлення спеціалізованого виробництва, зменшення витрат на виробництво й реалізацію продукції, удосконалення системи збуту, а внаслідок цього рівня товарності та рентабельності продукції (табл. 2.24).
Таблиця 2.24
Ефективність виробництва плодів та ягід залежно від обсягів їх реалізац сільськогосподарськими підприємствами Запорізької області в середньому за 1996-2001 рр.
| Показники | Групи підприємств за обсягами реалізації продукції на господарство, ц | ||
|
І до 50,0 |
ІІ 50,1-500,0 |
ІІІ 500,1 і більше |
|
| Кількість підприємств у групі | 27 | 33 | 14 |
| Обсяг реалізації плодів та ягід, ц | 18,6 | 155,4 | 4318,1 |
| Площа насаджень у плодоносному віці, га | 19 | 52 | 157 |
| Валовий збір плодів і ягід, ц | 24,8 | 190,3 | 4761,6 |
| Урожайність, ц/га | 1,3 | 3,7 | 30,3 |
| Затрати праці, люд-год. | |||
| на 1 га | 92,1 | 191,3 | 444,8 |
| на 1 ц | 70,6 | 52,3 | 14,7 |
| Виробничі витрати на 1 га, грн. | 185,3 | 439,1 | 1208,3 |
| Виробнича собівартість 1 ц плодів і ягід, грн. | 123,1 | 122,0 | 41,3 |
| Ціна реалізації 1 ц плодів ягід, грн. | 39,8 | 62,2 | 49,0 |
| Прибуток (+), збиток (-) | |||
| всього, тис. грн. | -1,55 | -9,29 | 33,09 |
| на 1 га, грн. | -81,6 | -178,7 | 210,8 |
| на 1 ц реалізовано продукції, грн. | -83,3 | -59,8 | 7,7 |
| Рівень товарності, % | 75,0 | 81,7 | 90,7 |
| Рівень рентабельності, % | -67,7 | -49,0 | 18,5 |
Господарства першої і другої груп характеризуються низькою концентрацією виробництва – в середньому відповідно 19 і 52 га. Внаслідок цього виробництво в них збиткове. Вища концентрація плодово-ягідних насаджень дає змогу підвищити обсяги виробництва й урожайність, зменшити матеріальні затрати та витрати праці, поліпшити якість продукції, а отже підвищити ціну реалізації та прибуток галузі. Так, у третій групі при середній площі насаджень у плодоносному віці 157 га обсяги реалізації плодово-ягідної продукції дорівнюють 4318,1 ц, ціна реалізації – 49,0 грн/ц, прибуток на 1 га – 210,8 грн.
Дані таблиц свідчать про пряму залежність між змінами обсягів виробництва, прибутком рівнем рентабельності. При збільшенні обсягів реалізації плодів та ягід у середньому на 4162,7 ц, величина прибутку у третій групі зросла на 23,8 тис. грн., рівень рентабельності – на 67,5 відсотків.
Узагальнення результатів здійсненого аналізу системи реалізації плодово-ягідної продукц дозволяє зробити висновок про те, що в Запорізькій області існують вагомі резерви щодо поліпшення її функціонування. Вони пов‘язані зі створенням нових форм ринкової інфраструктури, а саме оптової й роздрібної торгівлі, ярмарково діяльності та обслуговуючих кооперативів.
Разом з тим для ефективного їх функціонування в сільськогосподарських підприємствах різних форм господарювання у Запорізькій області першочерговим є вирішення таких питань, як розширення асортименту та збільшення обсягів виробництва відповідно до попиту на цей вид продукції на ринку, підвищення якості та конкурентоспроможност плодово-ягідної продукції, перш за все на внутрішньому ринку, удосконалення економічних відносин між переробними і збутовими підприємствами й виробниками плодово-ягідної продукції.
2.4. Забезпеченість населення плодово-ягідною продукцією
Гарантоване продовольче забезпечення населення займає одне з центральних місць у розвитку сільського господарства області. Основними критеріями оцінки продовольчо безпеки є наявність продовольства, його стабільність і доступність. Обсяг споживання продуктів й енергетична цінність добових раціонів залежить від природних і соціальних умов, національних традицій та культури харчування.
Протягом 1997-2002 років фактичне споживання основних сільськогосподарських продуктів порівняно з попередніми роками постійно знижається. Населення намагається замінити необхідні продукти харчування більш дешевими. Фактичне споживання переважної більшості продуктів у цей період було меншим не тільки від раціональної норми харчування, а й мінімальної. Загрозлива ситуація склалася щодо споживання плодів, ягід і винограду. В 2002 р. обсяг споживання на 1 особу становив 27,8% від раціональної та 36,8% від мінімальної норми [142]. Можна стверджувати, що в Запорізькій області більшу увагу приділяють продуктам першо необхідності, визнаючи плоди та ягоди продукт “третього столу”.
Рівень споживання плодів та ягід насамперед залежить від рівня виробництва продукції у розрахунку на 1 особу в області (табл. 2.25)
Таблиця 2.25
Динаміка споживання плодів, ягід і винограду на 1 особу
за рахунок внутрішнього виробництва в Запорізькій області, кг
| Показники | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | Відхилення в % до 2002 р. | |
| 1997 | 2001 | |||||||
| Виробництво | 47 | 10 | 8 | 29 | 22 | 24 | 51,1 | 109,1 |
| Споживання | 36 | 14 | 12 | 18 | 19 | 25 | 69,4 | 131,6 |
| Відхилення рівня споживання від виробництва | 11 | -4 | -4 | 11 | 3 | -1 | * | * |
| Частка спожитої продукції у виробництві | 76,6 | 140,0 | 180,0 | 62,1 | 86,4 | 104,2 | 136,0 | 120,6 |
Зниження рівня виробництва протягом 1997-1999 рр. зумовило й зниження споживання плодів ягід. Так, у порівнянні з 1997 р. рівень виробництва плодів і ягід в 1999 р. знизився на 83,0%, споживання – відповідно на 33,3%. Споживання плодів та ягід в області за рахунок внутрішнього виробництва забезпечувалось лише в 1997, 2000 та 2001 роках. При цьому слід зазначити, що в 2000 та 2001 роках воно збільшилося за рахунок імпорту продукції в область. У 2000 і 2001 рр. імпорт плодів і ягід Запорізькій області перевищував показник експорту відповідно в 12 та 3,8 рази, а сальдо зовнішньоторговельної діяльності становило відповідно –190,73 та 37,79 тис. дол.
Як вже зазначалося, основною проблемою недостатнього рівня харчування населення досліджуваної області є низький рівень їх добробуту.
Одним із факторів низького рівня ефективності виробництва є недостатнє споживання плодово-ягідно продукції в Запорізькій області і залежить від розташування господарств у міській чи сільській місцевості. Це пояснюється тим, що сільські споживачі у більшій мірі є одночасно і виробниками, і споживачами плодово-ягідної продукц (табл. 2.26).
Таблиця 2.26
Рівень споживання фруктів, ягід і винограду в домогосподарствах Запорізької області за місцем проживання, 2002 р.
| Показники | Усі домогосподарства | У міських поселеннях | У сільській місцевості |
| Споживання в середньому за місяць в розрахунку на 1 особу, кг | 4,1 | 3,9 | 4,7 |
| Частка спожитої плодово продукції, вирощеної в особистих підсобних господарствах (в середньому за місяць), % | 30,8 | 15,7 | 68,1 |
| Грошові витрати на плодову продукцію в середньому за місяць в розрахунку на 1 домогосподарство, грн. | 10,1 | 12,5 | 3,2 |
| Частка плодової продукції в усіх грошових витратах в середньому за місяць, % | 1,7 | 2,0 | 0,5 |
| Частка плодової продукції у витратах на продовольчу групу товарів в середньому за місяць на домогосподарство, % | 3,4 | 3,8 | 1,2 |
У 2002 р. рівень споживання плодів і ягід по місяцях в середньому становить 4,1 кг, у тому числі в домогосподарствах міських поселень – 3,9 кг, сільської місцевості – 4,7 кг. Частка спожитої продукції, вирощеної в домогосподарствах сільської місцевості, дорівнює 68,1%, а в міських поселеннях – 15,7%. Тому щомісячні грошові витрати у домогосподарствах сільської місцевості менші в 2,7 рази порівняно з домогосподарствами населення.
Для більш детального аналізу споживання плодів і ягід у регіоні нами було проведено анкетне опитування населення Запорізької області протягом березня – липня 2003 року. Обсяг виборці склав 500 чоловік.
Основним споживачем у сім‘ї, за відповідями респондентів є діти дошкільного віку (13%), або школярі – (11%). При вивченні впливу кількості дітей в сім‘ї на обсяги споживання плодово-ягідної продукції було виявлено, що основними споживачами є сім‘ї, з двома дітьми (36%), сім‘ї з трьома і більше складають лише 8%.
Обсяг і структура споживання плодів та ягід залежать від рівня доходів сім‘ї. Найбільшу частку вагу в структурі доходів займають респонденти, рівень доходу яких перевищу 300,1 грн., на них припадає 28%. Групи респондентів з різними рівнями доходів за обсягами споживання плодово-ягідної продукції розподілились таким чином: до 120 грн. – 22%; 120,1-180,0 грн. – 17%; 180,1 – 240,0 грн. – 21%, та 240,1 300,0 грн. – 12%. Однак, якщо розглядати суму щомісячних витрат на купівлю плодів і ягід, то основна частка населення в місяць витрачає не більше 25 грн. (49%), від 25 до 50 грн. витрачає 30 респондентів, лише 21% респондентів щомісяця витрачає понад 50 грн. Тому постає потреба визначення залежност щомісячних грошових витрат на плоди та ягоди від середньомісячного доходу (табл. 2.27).
Таблиця 2.27
Щомісячн грошові витрати на плоди та ягоди залежно від середньомісячного доходу (% від числа респондентів, що дали відповідь на запитання)
| Група респондентів | Середньомісячний дохід, грн. | Сума витрат, грн. | ||
| до 25 | від 25 до 50 | понад 50 | ||
| І | до 120,0 | 73 | 27 | - |
| ІІ | 120,1-180,0 | 65 | 29 | 6 |
| ІІІ | 180,1-240,0 | 57 | 38 | 5 |
| IV | 240,1-300,0 | 33 | 42 | 25 |
| V | понад 300,1 | 21 | 21 | 58 |
Респонденти, як входять у групу із середньодушовим доходом до 120,0 грн., витрачають на купівлю плодів і ягід до 25 грн. Лише 27% цієї групи витрачають у середньому на плодово-ягідну продукцію від 25 до 50 грн. Аналогічна тенденція спостерігається в ІІ і ІІІ групах за середньодушовим доходом, де частка грошових витрат на плоди та ягоди відповідно становить 65 і 57%. Респонденти із середньомісячним доходом 240,1–300,0 грн. інших других давали відповідь “від 25 до 50 грн”.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23
