Дипломная работа: Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції
Аналіз діяльност спеціалізованих сільськогосподарських підприємств у розділі 2 показав, що поряд з досягненням найкращих економічних показників виробництва плодово-ягідно продукції, як правило, забезпечується і вища її якість. Це закономірно, оскільки велике спеціалізоване виробництво має великі можливості щодо використання досягнень науково-технічного прогресу, розробки й впровадження досконалої технології виробництва високоякісної продукції. У ДГ Мелітопольське” вирощується понад 30 сортів яблук. Урожайність деяких сортів яблук в 2001 р. становила: Карола – 587,5 ц/га, Ред Мела – 437,5 ц/га, Ярко 750,0 ц/га, Хасилдар – 775,0 ц/га, Зірка – 555,0 ц/га, Прима – 387,5 ц/га, Азербайджанське – 371,3 ц/га, Оранжеве благове – 512,5 ц/га. Середня урожайність яблук в 2001 р. у всіх категоріях господарств була 23,2 ц/га, а в сільськогосподарських підприємствах – 18,4 ц/га.
Такі показники урожайності одержані перш за все за рахунок застосуванню удосконалених технологій вирощування та уведення якісних, конкурентоспроможних сортів. Сорти плодово-ягідної продукції різняться за показниками якості, строками дозрівання, умовами зберігання та транспортування. Так, з літніх сортів яблуні вирощуються такі сорти: Мела, Карола, Єва, Ред Мела, Яркоє, з осінніх – Прима, азербайджанське, Зірка, Пуритан, Голден Резістент, Гала, Ліберті; із зимових Голдспур, Голден Делішес, Старт, Південне, Світанок, Кандиль Краснодарський. Це дає можливість господарству не тільки вільно конкурувати на регіональному ринку, а вивозити якісну продукцію за межі області та країни.
Вихід на ринок нових сортів плодових культур, з одного боку, вимагає додаткових витрат на просування продукції, рекламу і забезпечення населення інформацією про нов споживчі якості та переваги, що пов‘язано з деяким ризиком для виробників її. З ншого боку, відсутність асортименту товару обмежує вибір покупців і знижу рівень задоволення їх потреб.
Актуальність проблеми якості продукції зростає із задоволенням кількісної потреби населення у плодах та ягодах. Виробництво необхідних населенню плодів може бути ефективним тільки у тому разі, якщо відомі загальний обсяг і структура платоспроможного попиту. Під впливом збільшення попиту на сливу та абрикос виробництво переходить на вирощування кісточкових, що зумовлює відповідні зміни у структурі породно-сортового складу та вирощуванні саджанців. Підвищення потреби у вітамінах і мінеральних речовинах у зв‘язку з Чорнобильською катастрофою та незадовільним екологічним станом забезпечило розвиток ягідництва та вирощування яблук.
Поняття “якість плодової продукції” охоплює не тільки зовнішній вигляд, характеристику продукції, споживчі властивості, а й поширюється на масу плодів, упаковка плодової продукції, що є важливим чинником при виборі товару. Повинні також передбачатися певні вимоги до калібровки плодів, тобто розподіл її за розмірами. Калібровка обов‘язкова для плодів вищих сортів, оскільки покращу товарний вигляд, полегшує правильну упаковку та їх цілість під час транспортування і в кінцевому результаті впливає на рівень реалізаційної ціни.
Основою формування якісної плодово-ягідної продукції є стандартизація, мета – гарантування якост продукції з урахуванням вимог світового ринку та забезпечення безпеки здоров‘я населення. Декретом Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію та сертифікацію” від 10 травня 1993 року № 46-93 передбачені нормативні документи щодо стандартизації плодової продукції: державні стандарти України, галузев стандарти України, технічні умови України [24].
В умовах конкуренц для забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку виробники плодово продукції повинні орієнтуватися на міжнародні стандарти ІСО (International Standards Organization), тобто стандарти міжнародно організації по стандартизації, яка сприяє розвитку системи стандартизації у світовому масштабі для полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги.
Конкурентоспроможність плодової продукції визначається не тільки її якістю, а й ціною, що насамперед залежить від витрат на її виробництво. Для досягнення конкурентоспроможност необхідно, щоб витрати на якість становили не менше 15-20% сукупних витрат. Проте, офіційні статистичні узагальнені дані про якість плодів та ягід протягом 1998-2003 років відсутні. Звітні дані за встановленими формами не дають змоги поглиблено проаналізувати показники якості плодової продукції та обсяги реалізації плодів навіть першого сорту. Так, за даними сільськогосподарського щотижневика “Рыночная информационная система в сельском хозяйстве” (м. Одеса) рівень цін плодової продукції в регіоні південного Степу характеризується даними на прикладі сільськогосподарського ринку Мелітополя (рис. 3.9).
|
Протягом грудня-березня 2001 року спостерігається обернено пропорційна залежність рівня цін на яблука І та ІІ сортів. Передусім це пояснюється нерівномірним надходженням плодів на ринок, а також різним співвідношенням І та ІІ сорту яблук у структурі валового збору. У вересні ринок був перенасичений яблуками ІІ сорту. Тому зниження ціни ІІ сорту в цьому місяці пояснюється прагненням виробників до швидкого збуту продукції, яка швидко псується. У цей період спостерігається тенденція зниження частку яблук І сорту. Однак таке зниження тільки відносним. Обсяги виробництва яблук зростають швидшими темпами, ніж їх якість. Основним постачальником яблук на місцевий ринок є ОПГ “Мелітопольське”. Частка яблук І сорту в цьому господарстві у період урожаю досягає 60-70%, але якість плодів знижується в періоди післязбиральної доробки, транспортування та реалізації.
Функціонування ринку плодово-ягідної продукції повинно базуватися на постачанні її продукц протягом року з урахуванням тенденцій попиту. Якщо в літній та осінній періоди, тобто в період збору врожаю, плодово-ягідна продукція надходить на ринок в повному обсязі для задоволення потреб споживачів, і навіть в деяких регіонах перенасичує ринок, то в зимово-весняний період ринок заполонений імпортованими плодами та цитрусовими. Нині суттєве значення має не тільки обсяг реалізац плодово-ягідної продукції, але й максимально розтягнутий цикл таких постачань, що забезпечує підприємству більш стабільну роботу в умовах конкуренції, а також росту цін на плоди, які реалізуються в більш пізні строки. Наприклад, ціни на яблука поступово збільшуються з грудня по березень та досягають свого максимуму у лютому місяці.
Реалізація плодів кісточкових культур здійснюється з червня по жовтень. При цьому, найбільш розтягнутим циклом, а також більш пізніми строками реалізації в груп кісточкових характеризуються слива і персик. Персик реалізується за значно високими цінами порівняно з іншими видами плодової продукції. Особливістю реалізації черешні є те, що плоди ранніх строків дозрівання реалізуються за високими цінами. Це пояснюється тим, що в червні не поступає інших видів плодової продукції нового урожаю.
Аналіз динаміки цін на яблука показує, що вирощування зерняткових культур, зокрема яблук, може забезпечити господарству прибуток за рахунок зберігання, крім того забезпечу господарству тривале постачання коштів протягом року.
Отже, для продовження періоду постачання свіжої плодової продукції на ринок вкрай необхідно розвивати базу зберігання, на засадах нових технологій для підвищення якост продукції. Прикладом може бути діяльність ДГ “Мелітопольське” (табл. 3.17).
Так, при зберіганні яблук таких сортів як Гала та Ельстар протягом 4-5 місяців вихід яблук І сорту у стандартній продукції забезпечується на 100%, Голден Делішес на 75,5%. Найбільш пристосованими для довготривалого зберігання вважаються Джонаголд та Ройал Ред Делішес, які забезпечують вихід стандартної продукц відповідно на 97,8 та 96,6% при терміні зберігання 230 та 227 діб, при цьому вихід І сорту яблук Джонаголд забезпечувався на 93,5% від загального обсягу. Отже, зберігання яблук подовжує строки реалізації до квітня – травня наступного року.
Таблиця 3.17
Зберігання плодів яблуні врожаю, 2000 р.
| Сорт | Тривалість зберігання, діб | Вихід стандартно продукції, % | У тому числі по сортах | ||
| І | ІІ | ІІІ | |||
| Гала | 132 | 50,5 | 50,5 | - | - |
| Ельстар | 131 | 49,1 | 49,1 | - | - |
| Голден Деліщес | 179 | 86,9 | 65,6 | 20,5 | 0,8 |
| Джонаголд | 230 | 97,8 | 93,8 | - | 4,4 |
| Ройал ред Делішес | 227 | 96,6 | 69,0 | 17,2 | 10,4 |
| Ренет Семиренка | 219 | 89,3 | 39,3 | 32,1 | 17,9 |
Результати дослідження свідчать, що існуюча роздрібна торгівля плодово-ягідною продукцією та продуктами її переробки не відповідає споживчим вимогам до якості продукції. Основна частина плодів і ягід реалізується через палатки, ларьки, павільйони. Крім того, що вид торгівлі має відносно вузький асортимент плодів та ягід, незручний для обслуговування населення, невигідний для організації контролю якості плодів та ягід, не відповідає необхідним умовам зберігання якост продукції.
Отже, підвищення якості плодово-ягідної продукції в своєї більшості залежить в основному від удосконалення організації фірмової й оптової торгівлі на регіональному рівні, основне завдання якої полягає в тому, що при мінімумі посередників забезпечити швидке просування плодово-ягідної продукції від виробника до споживача. Налагодження взаємозв’язків сільськогосподарських підприємств з оптовими ринками, агроторговими домами, магазинами, підприємствами громадського харчування зумовлює зниження втрат продукції при транспортуванні та зберіганні.
У ринкових умовах для узагальнення терміну якості плодово-ягідної продукції важливими є питання конкурентоспроможності продукції, ціни та каналів реалізації. Виника об’єктивна потреба науково-обґрунтованого розрахунку якості продукції з економічної точки зору споживача.
Для визначення впливу споживчого попиту на продукцію розроблена модель оцінки якост плодово-ягідної продукції. Розв‘язання моделі включає наступні етапи:
1. Визначення технологічних показників якості продукції., до яких були віднесені показники, які характеризують всі стадії виробництва (технологічні, функціональні, нормативні, фізичні, зрілість, хімічний склад, транспортабельність)
2. Визначення основних крітеріїв споживчого попиту на плоди і ягоди, які були визначен методом анкетного опитування: смакові якості, свіжість продукції, натуральність, зовнішній вигляд, вміст вітамінів, корисність плодів та ягід, мода, термін зберігання дизайн упаковки, маса плодів, рівень цін, знижки при купівлі, помологічний сорт продукції, регіон вирощування, екологічні критерії.
3. Встановлення позитивного чи негативного зв‘язку між технологічними показниками якості та їх взаємного впливу .
4. Кількісна оцінка крітеріїв споживчої попиту за технологічними умовами підвищення якост за п’ятибальною системою (1- слабка залежність; 3-середня залежність; 5 сильна залежність).
5. Планування виробництва продукції за умов її конкурентоспроможності на регіональному ринку.
6. Оптимізація факторів підвищення якості плодово-ягідної продукції за технологічними показниками, умовами споживчого попиту та конкурентоспроможності продукції в регіоні.
Модель якост була розрахована для дослідного господарства “Мелітопольське” Запорізького району (додаток Ш).
Показник підвищення якості визначається як добуток коефіцієнта підвищення показників та оцінки факторів. Узагальнюючим показником в моделі є показник оптимізац технологічних умов виробництва для підвищення якості продукції, який визначається як добуток показника підвищення якості та коефіцієнту зв‘язку між крітерієм споживчого попиту та визначеним технологічним показником якості.
, де 
(3.1)
де, R – показник оптимізації технологічних умов виробництва з урахуванням споживчого попиту;
aij коефіцієнт зв’язку між i-м критерієм споживчого попиту та j-м технологічним показником якості за п‘ятибальною системою;
xj – j-й показник якості
Аналіз даних моделі якості визначив, що для умов конкурентоспроможності продукції ДГ Мелітопольське” основними показниками якості при прогнозуванні подальшого виробництва будуть технологічні і фізіологічні показники та хімічний склад плодів і ягід. Найбільшу частку в структурі узагальненого показника займають смакові якості (5,3%), вміст органічних і мінеральних речовин (5,2%), вміст пектину (5,2%) та цукру і білків (4,8%). Вагомими факторами є також колір (4,8%), зовнішній вигляд (4,6%) та форма плодів (4,1%). Господарство відзначається високим рівнем зберігання та первинної переробки плодів і ягід, тому показники зрілості відіграють неабияку роль.
Ці дан насамперед підтверджуються думкою споживачів Запорізької області, на підстав чого показник якості за такими факторами як смак, свіжість плодів і ягід, корисність продукції були визначені за найвищим балом – 7,0.
Таким чином основними факторами, які дозволять ДГ “Мелітопольське” конкурувати на регіональному рівні, є смакові якості та корисність продукції (а саме вміст цукру, білків, органічних і мінеральних речовин), зовнішній вигляд, зокрема колір і маса плодів, а також різноманіття порід та сортів на ринку.
Отже, якість плодово-ягідної продукції, поряд з ціною реалізації, є одним з основних факторів підвищення її конкурентоспроможності, що дозволяє визначити не тільки взаємозв‘язки між виробниками й об‘єктами ринкової інфраструктури, але скоригувати обсяги виробництва плодів відповідно попиту на них на ринку, а також гарантувати прибутки партнерам у ланці «виробництво – зберігання переробка – збут».
Висновки до розділу 3
1. У план розвитку садівництва Запорізької області на 2010 – 2015 рр. прогнозується виробництво плодів та ягід у всіх категоріях господарств в обсязі відповідно 1563 та 1805 тис. ц, у тому числі зерняткових культур – 512 та 590,5 тис. ц, кісточкових культур – 977 та 1140 тис. ц. З метою удосконалення системи збуту плодово-ягідної продукції та планомірного забезпечення протягом року пропоновані такі канали реалізації продукції в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення (2010 р.): відповідно на переробку 10,0 та 2,0 тис. ц; на ринку – 144,0 та 205,0 тис. ц; комерційним структурам 213,7 та 78,0 тис. ц, експорт – 110,0 та 250,0 тис.ц.
2. З метою забезпечення необхідного обсягу валових зборів плодово-ягідної продукц обґрунтовані основні елементи удосконалення технології вирощування:
- обґрунтований добір порід і сортів;
- формування та своєчасна обрізка плодових дерев
- внесення в грунт оптимальних доз мінеральних і органічних добрив
- застосування заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23
