Дипломная работа: Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції
Обсяги реалізац продукції також знизились до загрозливого рівня в районах І зони, а саме в Оріхівському (196 т), Куйбишевському (186 т), Гуляйпільському (143 т) Новомиколаївському (17 т).
Основними причинами спаду стала відсутність держзамовлення на плодово-ягідну продукцію та незадовільна маркетингова діяльність, завдання якої є вивчення питань заготівлі, зберігання, переробки продукції, оптової й роздрібної торгівлі. Як переконують результати дослідження, господарства ще не адаптували виробництво плодово-ягідної продукції до ринкових умов.
У процес переходу до ринкових відносин значно змінилася структура каналів реалізац плодів та ягід. Частка окремих каналів реалізації плодово-ягідної продукції у Запорізькій області характеризується даними таблиці 2.19
Таблиця 2.19
Обсяги частка каналів реалізації плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області, 2003 рр.
Канали реалізації | Кісточкові | Зерняткові | Ягідники | Всього | ||||
т | % | т | % | т | % | т | % | |
Переробні підприємства | 5 | 0,1 | 264 | 2,5 | - | - | 269 | 1,8 |
Населенню в рахунок оплати праці | 586 | 13,6 | 1196 | 11,2 | 2 | 9,5 | 1784 | 11,8 |
Міські ринки та власні магазини | 1669 | 38,7 | 3501 | 32,7 | - | - | 5170 | 34,3 |
Видача пайовикам | 103 | 2,4 | 257 | 2,4 | - | - | 360 | 2,4 |
Інші канали реалізації | 1952 | 45,2 | 5503 | 51,3 | 19 | 90,5 | 7474 | 49,6 |
Разом | 4315 | 100,0 | 10721 | 100,0 | 21 | 100,0 | 15057 | 100,0 |
Основним каналом реалізації, який реально відображає цінову ситуацію, є реалізація продукц через міські ринки та власні магазини, на яку припадає 34,3%. У Запорізькій області в 2003 році через заготівельну систему було реалізовано тільки 1,8% плодів та ягід. У 2001 р. з‘явився новий канал реалізації плодів і ягід видача пайовикам в рахунок орендної плати за землю та оплати майнових паїв. Загальний обсяг продажу плодів і ягід за цим каналом реалізації в 2003 р. становив лише 2,4 %. Але він ще не набув вагомого значення серед інших каналів реалізації продукції, крім того, плодово-ягідна продукція реалізується через споживчу кооперацію, комерційні структури та підприємства.
Основним каналом збуту зерняткових і кісточкових культур є продаж їх комерційним підприємствам відповідно 45,2 і 51,3%. Структура каналів реалізації ягідних культур значно відрізняється від структури каналів реалізації плодових культур, яка характеризується відсутністю реалізації продукції на міських ринках та значною питомою вагою реалізації населенню в рахунок оплати праці – 9,5.
Якщо характеризувати продаж плодово-ягідної продукції за різними каналами реалізації в динаміц (додаток Л), то можна переконатися, що в 1998 – 2003 рр. по зерняткових культурах різко знизилася частка реалізації заготівельним організаціям.
Так, в 2003 р. порівняно з 1997 р. обсяг продажу зерняткових заготівельним організаціям скоротився на 86,6%, а в 2002 і 2003 роках майже зник взагалі. Основною позитивною зміною в структурі каналів реалізації зерняткових є продаж продукц сільськогосподарськими підприємствами на ринку та через власні магазини. У 2003 р. через цей канал було продано 3501 т, або 34,3% від загального обсягу реалізації зерняткових.
Реалізація кісточкових культур у 1998-2003 рр. характеризується зниженням обсягів продажу заготівельним організаціям у 2001 р. на 97,2% проти 1997 р. та поступовим збільшенням частки реалізації комерційним структурам і підприємствам. Так, у 2003 р. комерційним підприємствам було реалізовано 1952 т, або 45,2% від реального обсягу реалізації, при цьому в 2001 р. цей показник дорівнював 13,9%. Основними кісточковими культурами, які реалізуються в рахунок оплати праці, черешня, абрикос та слива. Досить вагомим каналом залишається продаж кісточкових культур на міський ринках і в магазинах, які належать сільськогосподарським підприємствам.
Структура каналів реалізації різниться за районами та агрокліматичними зонами (табл. 2.20)
Таблиця 2.20
Канали реалізації плодово-ягідної продукції за агрокліматичними зонами в Запорізькій області
Райони та агрокліматичн зони | Обсяг реалізації продукції, т | Канали реалізації | ||||
переробним підприємствам | населенню через систему харчування | на ринку | пайовикам | комерційним структурам та підприємствам | ||
Разом по І зоні | 2399 | 206 | 309 | 62 | 636 | 1186 |
Разом по ІІ зоні | 2061 | - | 274 | 69 | 655 | 1063 |
Разом по ІІІ зоні | 10597 | 63 | 1201 | 229 | 3879 | 5225 |
Разом по області | 15057 | 269 | 1784 | 360 | 5170 | 7474 |
Як свідчать результати дослідження, основними постачальниками плодово-ягідної продукц комерційним підприємствам в області є Мелітопольський (58,0% від загального обсягу продажу за цим каналом реалізації), Веселівський (9,5%), Михайлівський (8,3%) і Запорізький (7,9%) райони. Велику частку в структурі реалізації у деяких районах займає реалізація плодів і ягід населення в рахунок оплати праці, що веде до зниження доходу від реалізації як по господарствах, так і в районах області. Так, на цей канал реалізації припадало в Токмацькому 22,3% в структурі каналів реалізації, Приазовському – 37,4% та Якимівському – 36,1%. Основний обсяг плодів і ягід в області, який реалізується на ринку та у власних магазинах, зосереджений в районах третьої агрокліматичної зони (75,0% від усіх плодів і ягід, реалізованим за цим каналом становить). При цьому в структур каналів реалізації збут плодів і ягід на ринку становить у Мелітопольському 35,2%, Запорізькому – 46,8%, Веселівському – 45,6%, Михайлівському – 35,2%.
Раціональне використання плодово-ягідної продукції в ринкових умовах повинно здійснюватися відповідно до задоволення попиту населення області на плодово-ягідну продукцію та продукцію її переробки. В останні роки платоспроможність населення визнача не тільки обсяги попиту на плоди та ягоди, а й ціну реалізації. У сільськогосподарських підприємствах області спостерігається зростання цін реалізації плодово-ягідної продукції. Проте темпи їх підвищення істотно різняться (рис. 2.5).
|
Аналіз рівня цін свідчить про значне відхилення їх залежно від каналів реалізац плодово-ягідної продукції. Так, ціни на плодово-ягідну продукцію, яка реалізується сільськогосподарськими підприємствами на ринку, в 2-3 рази вищ від рівня цін реалізації заготівельним організаціям. Передусім це визначається вищою якістю продукції, яка надходить на ринок.
За досліджуваний період, незалежно від каналів реалізації ягідних культур, ціни реалізації мали тенденцію до постійного збільшення. Так, ціни продажу населенням вирощених ягід збільшились утричі, при збільшенні обсягів реалізації в 4 рази, у тому числі на ринку ціни відповідно зросли в 1,9 рази, тоді як обсяг реалізації ягід на ринку зменшився на 70,0 відсотків.
Слід відзначити також, що протягом 2000-2001 рр. середні ціни на ягідну продукцію, що реалізовувались населенню в рахунок оплати праці, щорічно перевищували рівень середньозваженої ціни на 2-7% відсотків.
Відхилення цін на плодово-ягідні культури визначились не тільки за каналами реалізації та групами культур, але і від регіону їх реалізації (додаток М).
Найвищі ціни встановилися в районах курортної та промислових зон, де зосереджується найбільша частина населення області (Якимівський, Бердянський, Мелітопольський, Запорізький райони). У 2003 р. плодово-ягідна продукція в Якимівському район реалізовувалася через систему громадського харчування за ціною 687,0 грн./тонн, водночас за цим каналом плоди та ягоди в Чернігівському районі реалізовувались за ціною 217,6 грн./т. Вагомим фактором впливу на рівень цін є проходження траси Москва – Сімферополь через західні райони Запорізької області. Так, у 2003 р. в Запорізькому районі зафіксовані найвищі ціни на кісточкові культури, які реалізовувались на ринку, ціни за 1 т кісточкових плодів відповідно становили 2141,4 грн/тонн.
Причиною високого рівня цін на плодово-ягідну продукцію є відсутність розвинутої ринково нфраструктури в досліджуваній області. Високі реалізаційні ціни, відсутність оптової торгівлі, неврегульовані економічні відносини між сільськогосподарськими й переробними підприємствами виявилися причиною перетворення галузі садівництва з високорентабельної в низькорентабельну, а в більшості підприємств – навіть у збиткову.
Одночасне снування рентабельних, низькорентабельних і збиткових підприємств вказує на резерви підвищення ефективності виробництва плодів та ягід. Це підтверджують дані групування сільськогосподарських підприємств за рівнем прибутку (табл. 2.21)
Таблиця 2.21
Економічн показники у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області , 1996-2001 рр.
Показники | Групи господарств за рівнем прибутку на 1 господарство | |
збиткові | прибуткові | |
1 | 2 | 3 |
Кількість підприємств у групі | 58 | 16 |
Прибуток на 1 га, грн. | -178,2 | 541,0 |
Площа насаджень у плодоносному віці, га | 55 | 78 |
Урожайність, ц/га | 4,7 | 47,0 |
Продовження таблиці 2.21
1 | 2 | 3 |
Затрати праці, люд-год. | ||
на 1 га | 207,3 | 555,1 |
на 1 ц | 44,1 | 11,8 |
Виробничі витрати на 1 га, грн. | 450,2 | 1652,6 |
Виробнича собівартість 1 ц плодів і ягід, грн. | 100,6 | 36,5 |
Ціна реалізації 1 ц плодів ягід, грн. | 53,5 | 49,0 |
Прибуток (+), збиток (-) | ||
всього, тис. грн. | -9,8 | 42,2 |
на 1 ц реалізовано продукції, грн. | -47,1 | 12,5 |
Рівень товарності, % | 80,5 | 92,1 |
Рівень рентабельності, % | -46,8 | 47,0 |
Аналіз даних таблиці свідчить, що серед 74 сільськогосподарських підприємств, розташованих у регіоні південного Степу, сприятливого для вирощування майже всіх плодово-ягідних культур, лише 16 з них були прибутковими. Прибуткові сільськогосподарськ підприємства досягли високих результатів господарської діяльності насамперед за рахунок нижчої собівартості виробленої продукції, вищого рівня урожайності й нтенсифікації виробництва, оптимального породно-сортового складу насаджень, удосконалення виробничої структури.
Із збільшенням витрат рентабельними підприємствами на 1 га плодоносних насаджень у 3,7 рази порівняно з нерентабельними господарствами рентабельні господарства забезпечили збільшення показника урожайності майже у 10 разів, а собівартість виробництва плодово-ягідної продукції в них нижча на 64,1 грн., або 63,7 %. Вплив ціни реалізації на рівень прибутку у розрахунку на 1 га був високим, особливо у спеціалізованих підприємствах. Перш за все це було зумовлено наявністю в них переробних потужностей, плодосховищ та мережі фірмових магазинів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23