Быстрый поиск

Дипломная работа: Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції

В останні роки почав обновлятися сортимент вишні з урахуванням потребами ринку і переробно промисловості. В сортимент вишні входять такі сорти, як Мелітопольська десертна, Шалунья, Встрєча, Мелітопольська радість, Примітна, Ожиданіє, Гріот Мелітопольський, Ігрушка. Сорти відзначаються смаковими властивостями і високим рівнем урожайності, яка в середньому досягає 20-40 кг з дерева вишні.

У насадженнях абрикосу переважають такі сорти, як Мелітопольський Ранній, Мелітопольський Пізній, Лучистий; персика – золотистий і Мелітопольський ясний.

Сорти ягідних культур у зв‘язку з природно-кліматичними умовами зони Степу України характеризуються зимостійкістю та витривалістю до високих температур. Суниця представлена сортами Мелітопольська рання і Мелітопольська ароматична.

Наявність в сортиментному складі ранніх сортів плодових і ягідних культур зумовлюється рівнем цін у літній період та попитом на ринку. Завдяки цьому, починаючи з травня сільськогосподарські підприємства постачають на ринок черешню, з кінця червня – ягідні культури, протягом липня-серпня – яблука за доступними для споживачів цінами.

Таким чином, зниження площ під багаторічними насадженнями у всіх категоріях господарств, нерівномірне їх розміщення в районах області, недостатнє оновлення сортового складу та використання насаджень понад нормативний строк призводить не тільки до зниження ефективності виробництва плодово-ягідної продукції, а й загрожу повною ліквідацією галузі садівництва у Запорізькій області.

2.2 Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції

В умовах реформування аграрного сектора економіки й розвитку багатоукладност розв‘язання проблеми ефективного виробництва плодово-ягідної продукції зумовлю необхідність визначення напрямів його розвитку в окремих регіонах і визначення шляхів підвищення ефективності ведення галузі з метою підвищення конкурентоспроможност та рентабельності галузі й повнішого забезпечення плодово-ягідною продукцією потреб ринку. Разом з тим це пов‘язано з адаптацією реформованих підприємств до ринкового середовища, розв‘язання комплексу організаційно-економічних питань відродження садівництва в регіонах і розвитком регіональних продуктових ринків, тобто з вирішенням питань ефективного виробництва та рівня споживання плодово-ягідно продукції.

Питання ефективності виробництва плодово-ягідної продукції нерозривно пов‘язане з рівнем урожайності та обсягами виробництва плодів і ягід. Як визнача В.Юрчишин: “Урожайність є одним з найважливіших якісних показників розвитку садівництва і безпосередньо або в поєднанні з іншими факторами обумовлює так важливі економічні показники ефективності, як валове виробництво фруктів ягід, собівартість, рентабельність, прибуток з одиниці площі, окупність капіталовкладень, продуктивність праці” [160, с.39-40].

За останні роки Запорізька область характеризується строкатістю врожайності плодових культур, особливо зерняткових (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Динаміка урожайності плодово-ягідних насаджень, ц/га

Категорії господарств	1998	1999	2000	2001	2002	2003	У середньому за 6 років
Усі категорії господарств	25,9	9,4	36,9	30,2	35,5	69,7	34,6
у т.ч. зерняткові	9,7	4,3	29,9	26,1	25,2	79,0	29,0
кісточкові	11,6	14,0	43,3	32,4	41,5	64,6	34,6
ягідники	29,5	20,6	57,1	35,9	64,6	46,4	42,4
Сільськогосподарськ підприємства	3,5	2,9	9,5	12,8	7,7	25,8	10,4
у т.ч. зерняткові	8,6	2,0	10,4	17,7	5,4	44,1	14,7
кісточкові	6,2	4,2	8,8	7,9	10,2	10,5	8,0
ягідники	3,7	3,0	6,9	13,3	13,7	5,5	7,7
Господарства населення	23,3	29,5	124,2	78,3	106,2	166,3	88,0
у т.ч. зерняткові	20,2	22,0	179,2	80,1	135,9	240,0	112,9
кісточкові	25,7	37,1	139,2	93,7	117,7	183,2	99,4
ягідники	33,0	23,0	63,8	38,0	68,0	49,9	46,0

Найбільший рівень урожайності був одержаний у 2003 році і по всім категоріям господарств дорівнював 69,7 ц/га. Різниця в рівні урожайності зерняткових культур у 1998 2003 роках досягла 69,3 ц/га, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах відповідно 35,5 ц/га.

Сільськогосподарськ підприємства Запорізької області характеризуються низьким рівнем урожайност через недостатній рівень інтенсифікації виробництва, переважання в структур насаджень старих, вже виключених з реєстру сортів, низьку частку молодих насаджень, що призводить до зниження валових зборів плодів і ягід, та нераціонального використання площ плодоягідних насаджень.

Отже, показники середньої урожайності зерняткових, кісточкових і ягідників у сільськогосподарських підприємствах відповідно становить 14,7 ц/га; 8,0 і 7,7 ц/га. Водночас господарства населення відзначаються високим рівнем урожайност садівничої продукції, особливо зерняткових культур. Так, у 2003 р. в особистих господарствах населення рівень урожайності зерняткових становив 240 ц з гектара.

Аналіз динаміки урожайності плодових культур (додатки Д.1 і Д.2) показує, що по всіх плодових культурах у сільськогосподарських підприємствах спостерігається значне зниження урожайності, особливо яблук і персиків. Однак стабільнішою врожайністю відзначаються кісточкові культури.

Низький рівень урожайності був у 1998 і 1999 роках порівняно з іншими роками. Коливання в рівнях урожайності досягають 2-3 кратної величини. Тому вирівнювання урожайності та ліквідація періодичності плодоношення визначені нами як важлив фактори збільшення обсягів валового збору плодів і ягід та підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції.

Для визначення загальної тенденції урожайності в динаміці за ряд років по окремих видах культур використаний метод вирівнювання динамічного ряду за допомогою середньо за лінійним трендом та параболою (додатки Е.1-Е.9).

Протягом досліджуваного періоду за всіма видами культур, за винятком ягідників, спостерігається тенденція до зниження рівня урожайності. При дослідженні було визначено, що метод вирівнювання за параболою точніше характеризує динаміку урожайності. За цим методом коефіцієнт варіації коливається від 20 до 80 відсотків.

Найменшими коливаннями урожайності відзначаються такі культури, як вишня, черешня та абрикос. Високий коефіцієнт зниження урожайності характерний для яблуні та персика, коефіцієнт лінійної функції в яких визначається відповідно -2,0t та -3,2t.

Найвищою урожайністю відзначались райони третьої агрокліматичної зони (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Урожайність плодових і ягідних культур в сільськогосподарських підприємствах за агрокліматичними зонами, 2003 р.

Агрокліматичні зони та райони	Урожайність, ц/га
Агрокліматичні зони та райони	зерняткових	у т.ч. яблуня	кісточкових	у т.ч. черешня	ягідних
І зона	22,3	24,6	11,3	10,4	5,8
у т.ч. Запорізький	46,7	57,0	22,6	16,5	5,2
ІІ зона	33,6	36,9	7,0	5,6	1,5
у т.ч. Михайлівський	88,7	107,4	15,7	9,7	4,0
ІІІ зона	66,0	72,4	11,1	9,4	18,0
Мелітопольський	155,1	176,3	15,1	11,9	32,0
В середньому по області	43,1	47,6	10,3	8,7	5,6

У 2003 роц урожайність зерняткових у сільськогосподарських підприємствах становила 66,0 ц/га. У цій зоні порівняно з першою та другою зонами відповідно одержано на 43,7 та 32,4 ц/га більше. Водночас найвищою урожайністю кісточкових характеризується перший агрокліматичний район – 11,3 ц/га. В основному це пояснюється високими врожаями абрикосу в цій зоні. Третя зона із сприятливими агрокліматичними умовами характеризувалась високими урожаями черешні, яка в середньому досягла 9,4 ц/га, при цьому в межах кожної агрокліматичної зони спостерігалися значні коливання урожайності в районах. Так, рівень урожайност черешні в у третій зоні коливався від 2,8 до 38,6 ц/га, яблуні – від 4,2 до 222,1 ц/га, що свідчить про резерви підвищення урожайності в кожній природно-кліматичній зоні.

Строкатість урожайності та її низький рівень по окремих культурах і районах виявилися одним з основних факторів зміни обсягів валового збору плодово-ягідних культур у Запорізькій області (рисунок 2.2, додаток Ж)

У 2003 роц порівняно з 1998 роком виробництво плодів і ягід збільшилось майже в 2 рази, в тому числі у Мелітопольському районі в 1,7 рази. Аналіз динаміки валових зборів показує, що в 2003 р. основне промислове виробництво було зосереджене в Мелітопольському (49,1% від загального валового збору), Михайлівському (15,7%), Веселівському (7,5%) та Запорізькому (6,9%) районах. Можна зробити висновок, що за досліджуваний період зони промислового виробництва не змінились, крім Василівського, К.-Дніпровського та Якимівського районів. У 1998 р. частка цих районів у структурі валового збору відповідно дорівнювала 8,6; 2,4 і 2,7%, в той час як у 2003 р. вона зменшилась відповідно до 0,8; 1,2 і 0,3 відсотків. Отже, негативні наслідки економічних перетворень у сільськогосподарському виробництві призвели до значного скорочення виробництва плодової продукції у сільськогосподарських підприємствах, а в деяких районах (Бердянський, Василівський, Веселівський, Гуляйпільський, Куйбишевський, Приазовський, Приморський, Розівський, Токмацький) фактично до повного його припинення.

За даними анкетування керівників сільськогосподарських підприємств, у 2000 р. 25,8% респондентів висловили думку, що садівництво в господарствах у майбутньому не перспективне. На їх переконання (74,3% респондентів) садівництво в регіон повинно розвиватися лише у спеціалізованих господарствах, які мають можливост впроваджувати нові сорти, підвищувати інтенсифікацію виробництва та успішно конкурувати на ринку за рахунок низької ціни.

Із збільшенням урожайності плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах області на 18,5 ц/га у 2003 р. порівняно з 1998 р. валовий збір збільшився на 109,4 тис.ц. Яскравим прикладом впливу урожайності на зміну обсягів валового збору є Мелітопольський та Михайлівський райони. Так, у порівнянні з 2002 р. урожайність плодів і ягід у 2003 р. в цих районах відповідно збільшилась в 3,4 2,0 рази, а валовий збір – в 3,2 і 2,2 рази.

У структур валового збору плодово-ягідної продукції у Запорізькій області найвищою частка кісточкових культур (47,8%) і зокрема черешні та абрикосу (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Структура валового збору плодово-ягідної продукції у всіх категоріях господарств Запорізько області, 2003р.

Продукція	Всі категорії господарств		Сільськогосподарськ підприємства		Господарства населення
Продукція	валовий збір, ц	структура валового збору, %	структура валового збору, %	% до загального виробництва	структура валового збору, %	% до загального виробництва
1	2	3	4	5	6	7
Валовий збір	834780	100,0	100,0	25,4	100,0	74,6
зерняткові	364711	43,7	78,9	45,9	31,7	54,1
з них яблука	281598	33,7	77,7	58,5	18,8	41,5
груші	78782	9,4	0,7	1,9	12,4	98,1
кісточкові	398989	47,8	21,0	11,2	56,9	88,8
з них слива	44034	53	1,8	8,5	6,5	91,5
вишня	89790	10,8	0,6	1,4	14,2	98,6
черешня	89679	10,7	11,5	27,1	10,5	72,9
абрикос	161996	19,4	5,5	7,2	24,1	92,8