Дипломная работа: Оцінка ефективності організаційного управління в охоронному агентстві
- розрахунок ступеня навантаження управляючого вузла підлеглим вузлом;
- розрахунок напруженості управління;
- перегляд результатів розрахунків.
При експлуатац програмний продукт, що розробляється, дозволить:
- зменшити часові витрати на розрахунок усіх параметрів, у тому числі, забезпечення розробника наступними засобами:
1) можливість проведення розрахунку оцінки ефективності для всіх підрозділів фірми одночасно, зберігаючи при цьому всі проміжні розрахунки;
2) зберігає всі дані (вхідні, проміжні и вихідні) в базі даних.
3) надає користувачу опис всіх параметрів, які розраховуються в програмі;
4) дозволяє проводити розрахунок деяких параметрів, якщо зібрано не всі вхідні дані.
В якості вхідних даних використовуються такі параметри:
-
- кількість підлеглих вузлів, з
якими керуючий вузол працював протягом фіксованого (календарного) періоду часу.
-
- час взаємодії даного керуючого
вузла з 
-м
підлеглим;
-
- час, витрачений вузлом на управління
(вироблення наказів);
-
- загальний(календарний) час
роботи вузла (управління плюс виконання);
-
- час, витрачений вузлом на
виконання (виконання чужих наказів);
-
- кількість завдань, у яких вузол
виступав одночасно як ініціатор і управляючий;
-
- сумарна кількість завдань, у яких
вузол брав участь як управляючий і виконавець;
-
- сумарний час, витрачений на
управління й виконання;
-
- час, витрачений управляючим
вузлом на управління 
-м підлеглим вузлом;
-
- кількість управляючих впливів
ніційованих управляючим вузлом на 
-й підлеглий вузол.
Вихідними параметрами є:
-
Норма керованості 
;
- Доля функцій управління для вузла - Dy;
- Самостійність вузла - S;
- Ініціативність вузла - І;
- Рівень складності управління - Р;
- Ступінь навантаження управляючого вузла підлеглим вузлом Zi;
- Напруженість управління Mi.
Для автоматизації процесу оцінки ефективності організаційного управління необхідно щодня слідкувати за керівниками та їхніми підлеглими на протязі певного проміжку часу, збираючи всю необхідну інформацію. При аналізі інформації вхідні дані можна коректувати, для того, щоб визначити найкращу структуру організації.
Оскільки передбачається, що програмний продукт повинен буде обробляти и зберігати значний об’єм даних, то доцільно зберігати цю інформацію певним образом в базах даних. Завдання бази даних полягає в зберіганні в одному місц всіх даних, що становлять для деякого підприємства інтерес, до того ж таким чином, котрий свідомо виключає їхню надмірність. Зберігання множених копій даних в різних місцях підприємства загрожує можливістю виникнення неузгодженості між приблизно ідентичними наборами даних. В добре спроектованій базі даних виключається надмірність даних, ймовірність зберігання суперечливих даних зводиться до мінімуму. Тоді програмний продукт, що розробляється, можна віднести до класу систем управління базами даних (СУБД). Будь-яка СУБД ґрунтується на певній моделі даних.
Відповідно до організації зберігання даних розглянемо наступн моделі даних:
- мережні;
- рархічні;
- реляційні;
- об’єктно-орієнтовні.
З перелічених вище моделей даних виберемо модель для представлення даних предметної області за наступними критеріями:
- легкість використання;
- відображення предметно області;
- простота реалізації.
На сьогоднішній день найлегшими у використанні є реляційні модел даних, оскільки ця технологія найпоширеніша и існує розвинутий апарат маніпулювання даними – реляційна алгебра (пошук, запам’ятання, вибірка й др.). Мережна модель потребує розуміння не тільки типів записів й зв’язків, але хніх взаємовідносин. Реалізація зв’язків “багато до багатьох” та зв’язків над трьома й більш наборами об’єктів здійснюється не легко. Подібним образом рархічна модель потребує розуміння використання покажчиків (типів віртуальних записів) й породжує ті ж проблеми, що й мережна, - відносно представлення зв’язків більш складних, ніж зв’язки “багато до одного” між двома наборами об’єктів. При розгляді можливостей реалізації високі оцінки отримують реляційна и об’єктно-орієнтована моделі. Із-за відсутності досвіду побудови об’єктно-орієнтованих моделей даних в якості моделі даних для нашої предметно області візьмемо реляційну модель.
На основі вищеописаних категорій можна визначити функціональну модель інформаційної системи, що відображає зв'язок функцій системи. Функціональна модель показана на малюнку 3.2.
Мал.3.2. Функціональна структура
Вибір програмних засобів й устаткування.
Засоби розробки, що будуть використовуватися при розробц програмного забезпечення, що розглядається, повинні мати наступні характеристики:
Підтримувати об’єктно-орієнтовне програмування.
Повинні містити інструментальні засоби розробки приложеній баз даних та електронних таблиць.
Надавати засоби розробки приложеній для операційних систем Windows 95, Windows XP.
В результаті проведеного дослідження з’ясували, що найкращим нструментальним засобом для розробки в даному випадку є Delphi 6.
Вибір й обґрунтування апаратних засобів, що використовуються.
Найважливішою характеристикою функціонування програми, значення якої залежить від наявності конкретних апаратних засобів, є швидкість роботи програми. Вона обумовлюється, в першу чергу, кількістю встановленої оперативно пам’яті й характеристиками центрального процесора.
1. Простота.
2. Великі перспективи розвитку.
3. Дружелюбний нтерфейс, не потребуючий ніяких спеціальних знань від користувача.
Кодування ПО
Програма написана в середовищі Borland Delphi версії 6.0.
Для функціонування системи потрібні наступні засоби:
1. Комп'ютер IBM PC сумісний.
2. Процесор Pentium 800Мгц і вище.
3. Не менш 16 Мбайт оперативної пам'яті.
4. Розмір вільного місця на жорсткому диску 1Гбайт.
5. Наявність пристрою миша.
6. Операційна система Windows 2000 і вище.
Форми розрахунку параметрів оцінки ефективності для всіх відділів зображени на малюнках 3.3. 3.
Мал.3.3. Форма розрахунку параметрів оцінки ефективності
Мал.3.4. Форма розрахунку параметрів оцінки ефективності
Мал.3.5. Форма розрахунку параметрів оцінки ефективності
Мал.3.6. Форма розрахунку параметрів оцінки ефективності
Мал.3.7. Форма розрахунку параметрів оцінки ефективності
ВИСНОВОК
Отже, теоретичні, методичні основи управління в органах безпеки були створені на баз традиційного підходу до управління в органах безпеки з урахуванням досягнень теорії й практики управління в різних соціальних сферах життєдіяльності.
На даний момент створена логічно обґрунтована й внутрішньо несуперечлива система взаємообумовлених основних управлінських категорій: сутність, призначення, типи, цілі, методи, засоби, результати, системи, функції, технології, принципи, проблеми, аспекти управління в органах безпеки.
У розвиток існуючого кібернетичного розуміння сутності управління був обґрунтований соціологічний, по суті, мотиваційний підхід до управління як системі забезпечуючих дій, що дозволяють керівникам створювати, підтримувати й розвивати різн внутрішні умови для успішної службової діяльності виконавців (організаційних ланок).
Насамперед це організаційно-правові умови, створені за допомогою таких правових актів, як положення про органи безпеки і їхні підрозділив, штати, посадові інструкції, регламентуючі основні види діяльності, і т.д.
Таким адміністративно-правовим способом створюються, а потім підтримуються й розвиваються, формальні системи управління, які характеризуються різними цілями й функціями, структурами.
Для цього керівники зобов'язані здійснювати функції адміністративно-організаційного управління - створення, підтримки й розвитку формальних систем управління в організаційних ланках.
Наступними не менш важливими є кадрово-ресурсні умови, створювані шляхом підбора, підготовки, активізації, забезпечення ресурсами й оцінки виконавців службово діяльності.
Таким способом спочатку створюються, а потім підтримуються й розвиваються різн колективи виконавців, які характеризуються своїми потенційними й реальними можливостями: здатностями, професійними знаннями, уміннями й навичками, службовими й особистими інтересами, забезпеченістю ресурсами й різними політико-правовими, діловими й особистими якостями.
Тому керівники зобов'язані здійснювати функції кадрово-ресурсного управління - підбор, підготовка, активізація, забезпечення ресурсами й оцінка виконавців. Керівники зобов'язані здійснювати функції процесно-організаційного управління - планування, контролювання й підведення підсумків службової діяльності.
Отриман висновки дозволили, з огляду на існування різних видів об'єктів управління, рекомендувати вдосконалення функцій управління в органах безпеки: адміністративно-організаційне, кадрово-ресурсне й процесно-організаційне.
При цьому фактично розглянута методика виконання основних технологічних етапів процесів управління, формування нових, застосування прийнятих і оцінка реалізованих управлінських рішень.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Маханин В.И. «Управление в органах безопасности: методологические, теоретические, методические основы и основы культуры» Монография: научное издание: Киев, 2002г.
2. Горбулин В. «Стратегии национальной безопасности Украины» журнал «Политика и время», 2004г., №9
3. «Служба безопасности Украины: праздник и будни» Вечерний Харьков, 2004г., №33
4. «На варті закону (Службе безопасности 14 років)» Слобідський край, 2004 р., №57
5. «Реформування Служби безпеки – крок до демократизації суспільства» Урядовій кур’єр, 2004 р., №172
6. «Система правоохранительных органов Украины» Право и практика, 2002 г., №36
7. «Украинская стратегия безопасности» Политика и время, 2000 г., №3
8. Закон «О Службе безопасности Украины»
9. Уголовная юстиция: нормативные акты «Об административном управлении в органах безопасности», 2004 г.
10. А.С.Васильева «Судебные и правоохранительные органы Украины», Х, 2004г.
11. Методические рекомендации по дипломному проектированию, Харьков, 2005г.
12. Горфинкель В.Я. Экономика предприятия. – М.: Банки и биржи, 1996г.
13. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Прогресс, 1990 г.
14. Бабушкин А.И., Кравченко В.Д., Гавва В.Н., Голованова Л.Н., Сафронов Я.В. Экономическое проектирование производственного подразделения предприятия: Учебное пособие по лабораторному практикуму. - Харьков, Гос.ун-т им. Н.Е.Жуковского «Харьковский авиационный институт», 1999. - 118 с.
15. Бочкарев А., Кондратьев В., Краснова В., Матвеева А, Привалов А., Хорошавина Н. 7 нот менеджмента. - М.: ЗАО Журнал Эксперт, 2001. - 656 с.
16. Тян Р.Б. Планирование деятельности предприятия: Учебное пособие. - К.: МАУП, 1998. - 156 с.
17. Макаренко М.В., Махалина О.М. Производственный менеджмент. Учебное пособие для ВУЗов. – М., 1998.
18. Мэскон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992.
19. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введен 01.01.1976 г.
20. ГОСТ 12.1.038-2. ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые уровни напряжения прикосновения и током. – Введен 01.07.1984 г.
21. СниП 11-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – М.: Стройиздат, 1980 г.
22. ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требование к проведению контроля. – Введен 1985 г.
23. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Введен 01.01.89 г.
24. СниП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. Нормы проектирования. – М., 1981 г.
Тема: Оцінка ефективності організаційного управління в охоронному агентстві.
Дипломна робота.
Бойко Л.В.. Національний аерокосмічний університет ім. Н.Е. Жуковського «ХАІ», 122сторінки, 5 малюнків, 5 таблиць, 24 джерела літератури, 10 плакатів.
Об'єкт дослідження: Служба безпеки.
Предмет дослідження: організаційне управління у охоронному агентстві.
Методи дослідження: показники ефективності організаційного управління.
Отриман результати: Розробка інформаційної системи оцінки ефективності організаційного управління в охоронному агентстві.
Ключові слова: СЛУЖБА БЕЗПЕКИ, ОРГАНІЗАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ, ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА, АВТОМАТИЗАЦІЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ.
