Учебное пособие: Інформаційні системи в маркетингу

3.3 Інформаційне забезпечення

Інформаційне забезпечення (ІЗ) елемент комп'ютерних інформаційних систем маркетингу. Його призначення — якісне інформаційне обслуговування спеціалістів служб маркетингу шляхом надання достовірної, своєчасної інформації для виконання ними функцій управління та прийняття маркетингових рішень. Організація ІЗ залежить від особливостей підприємства і методів управління, від складу об'єктів предметної області, побудови алгоритмів обсягів даних, що використовуються при розв'язанні задач, сукупност нформаційних потреб і вимог користувачів системи.

В І3 виділяють:

- зовнішнє інформаційне забезпечення (система показників предметної області, системи класифікації та кодування, документи)

- внутрішнє забезпечення (інформаційна база даних, яка зберігається на машинних носіях).

Відображення даних, ідентичного характеру, у процесах обробки інформації застосовуються системи класифікації та кодування, як описують показники, об'єкти, явища, процеси. Використовуються декілька видів класифікаторів:

—локальні, які призначені для використання на одному об'єкті і не виходять за його межі;

—територіальні, регіональн або галузеві, призначені для відповідних об'єктів;

—державні, що розробляються на державному рівні, і, як правило, обов'язкові для вжиття.

В Україні вже розроблено близько 20 національних статистичних класифікацій, які базуються на засадах методолог міжнародних статистичних класифікацій, враховують міжнародн стандарти з обміну, маркетингу, торгівлі. Це такі як Класифікація видів економічної діяльності, Класифікація продукції та послуг, Класифікатор держав світу, Класифікатор валют, Класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України, та ін.

Міжнародні класифікатори – це Міжнародна стандартна класифікація товарів та послуг, Міжнародна стандартна торговельна класифікація ООН, Номенклатура гармонізовано системи опису і кодування товарів Ради з митного співробітництва, нова Класифікація основних продуктів тощо. Необхідність використання таких класифікаторів зумовлена виходом України на зовнішні ринки, перспектива розширення виробничих і торговельних зв'язків з іншими країнами.

Штрихове кодування — один із видів автоматичної ідентифікації об'єктів, при якому використовується метод оптичного зчитування інформації. В Україні впровадження штрихового кодування товарів має на меті:

—створення умов застосування нформаційних технологій автоматизованої ідентифікації, а також створення інформаційної бази для контролю та управління товарно-грошовим обігом;

—скорочення часу товарообігу за рахунок застосування електронних засобів обміну при виробництв товару, його складуванні, транспортуванні, реалізації та звітності державним органам;

—забезпечення діяльності різних виробників споживачів на єдиному товарному ринку шляхом використання єдиного коду товару по всьому ланцюгу товаропросування.

Серед різних видів штрих-кодів в Україн набули поширення Європейська система кодування (European Article Numbering – EAN-8, EAN-13) та американська система Universal Product Code (UPC-A,UPC-E). Маркування товарів штриховими кодами ЕАN здійснюється відповідно до чинних державних стандартів та інших нормативних документів України, Міжнародної Асоціації Товарної Нумерації — ЕАN International та Національної нумерувальної організації — Асоціації Товарної Нумерації України «ЕАN — Україна».

Основними напрямами удосконалення документів у сучасних інформаційних системах є їх уніфікація та стандартизація, автоматизоване складання первинних документів та інтеграція даних в них, використання екранних форм відображення документів (карток покупців, конкурентів, постачальників), формування документів шляхом передачі їх змісту по комп'ютерних мережах («електронна пошта») та ін.

Сучасні інформаційні технології обробки економічної інформації, організація АРМ та обчислювальних мереж орієнтован на організацію баз і банків даних різного призначення, які працюють під управлінням СУБД (системи управління базами даних). На відміну від локально організованих файлів, база даних спеціально організоване зберігання інформаційних ресурсів у вигляді інтегрованої сукупності файлів, призначене для багатоцільового використання та модифікац різними користувачами.

Призначення СУБД — управління даними, забезпечення доступу до даних, організація та здійснення зв'язку з користувачем.

На сьогоднішній день існує значна кількість різних СУБД, серед яких Fox Base, Fох Рго, Рагаdох, Ассеss, а також багатокористувацькі, багатоплатформов СУБД, які реалізують інформаційну технологію «клієнт-сервер»: Огасlе, Іnformix, Ргоgгеs, SуВаsе, SQL.

Організації баз і банків даних передбачає їх різну конфігурацію: централізовані, розподілені, локальні. У централізованій базі даних розміщуються базові файли, призначен для багатоцільового використання різними спеціалістами. У розподілених базах банках даних файли розміщуються на декількох ПЕОМ (АРМ), об'єднаних у мережу. їх основне призначення — надання користувачам більш гнучких та оперативних форм інформаційного обслуговування при роботі із значними обсягами інформації в умовах географічного або структурного роз'єднання. Локальні бази даних містять інформацію, призначену для використання певним відділом, групою спеціалістів.

Призначення внутрішньої інформації — оцінка можливостей підприємства з метою встановлення відповідності його ринкових запитів виробничо-ресурсним можливостям. Внутрішня нформація формується на різних рівнях управління підприємством, накопичується у централізованій базі даних (на файл-сервері) може використовуватися багатьма спеціалістами при виконанн функцій управління.

При розв'язанні маркетингових задач використовується інформація, яка формується на трьох рівнях:

—      на першому рівні формуються фактичні дані про хід виробництва), про наявність і рух товарів, матеріально-технічних ресурсів на складах;

—      на другому рівні формуються дані про конструкторсько-технологічні параметри та характеристики товарів  про виробничі потужності (АРМ відділу головного механіка, головного енергетика), про стан забезпечення матеріально-технічними ресурсами, з планування асортименту товарів. Значна частина інформац збирається та агрегується на АРМ бухгалтерів (облік продажу товарів і розрахунки за них, облік витрат на виробництво і собівартість товарів). На цьому рівні на АРМ спеціалістів служб маркетингу формується інформація про стан ринку та місце товарів власного виробництва на ньому, маркетингову стратегію і плани маркетингу, впровадження нових товарів, формування асортиментного портфеля, канали товаропросування, ринкові ціни, плани рекламних кампаній тощо;

— на третьому рівні формується директивна нформація, яка відображає поточні й перспективні плани розвитку підприємства, маркетингової стратегії, цінової та фінансової політики.

Зовнішня інформація містить дані про стан зовнішнього середовища підприємства, ринок та його, інфраструктуру, попит на товари, поведінку покупців і постачальників, дії конкурентів, чинне законодавство з регулювання ринкових механізмів тощо. За джерелами отримання інформації розрізняють декілька варіантів організації цього процесу:

—збирання даних із різних джерел у вигляді документів (періодичні та спеціалізован видання, статистичні збірники, рекламні проспекти, дані презентацій). Необхідні дані заносяться у базу даних;

—збирання даних на машинних носіях, які розповсюджуються спеціальними інформаційними службами. Це можуть бути текстові або структуровані дані, вони перезаписуються у базу даних підприємства і підтримуються в актуальному стані;

—автоматичне формування у баз даних підприємства зовнішньо нформації з використанням комп'ютерних мереж, баз і банків даних спеціального призначення (СВІТ, RELCOM URRAINE, Internet). Так може надаватися статистична та комерційна нформація, дані спеціальних маркетингових досліджень тощо.

Маркетингові дослідження можуть виконувати зовнішн організації або спеціалісти служб маркетингу — у такому раз нформація маркетингових досліджень є результатом розв'язання задач на АРМ спеціалістів відділу маркетингу і зберігається у відповідній баз даних.

У локальній базі даних спеціалістів служб маркетингу зберігається різнобічна інформація, призначена для розв'язання маркетингових задач, яка може включати: файли з довідковою, нормативною, плановою, фактичною, результатною та іншими видами інформації, а також відповідні СУБД; бази знань і програмні засоби експертних систем; бази даних, бази моделей, системи управління базами даних (СУБД) і базами моделей (СУБДМ) при використанні систем підтримки прийняття рішень; інформаційн сховища, що являють собою інтегровані, бази даних.

Зміст і перелік файлів бази даних визначаються варіантом організації БД, кількістю АРМ спеціалістів на підприємстві, змістом і методами розв'язання задач, особливостями виробництва та збуту товарів тощо. Крім того, керівники організацій та маркетингових служб висувають до інформації свої специфічн вимоги, мають індивідуальні потреби в інформації, тому розробка структури і змісту баз даних багато в чому має індивідуальний характер.

 

3.4 Програмне забезпечення.

 

Програмне забезпечення персональних комп'ютерів, значною мірою визначає способи взаємодії користувача з нформаційною системою.

Усе програмне забезпечення можна поділити на два класи:

—системне програмне забезпечення;

—прикладні системи (пакети прикладних програм).

Крім того  серед системного програмного забезпечення можна виділити:

—операційні системи та сервісні програми;

—операційні оболонки;

—мережні операційні системи;

—мови та системи програмування.

Операційні системи доповнюють апаратні засоби комп'ютера, даючи змогу прикладним програмам звертатися до зовнішніх пристроїв, а людин управляти роботою машини. Ядро операційної системи доповнюється набором сервісних програм, які служать для різних цілей. Так, з їхньою допомогою виконуються попередня розмітка диска, встановлення параметрів зовнішніх пристроїв, тестування оперативної пам'яті та нших пристроїв.

Операційні оболонки призначені для створення інтерфейсу, який спрощує користувачеві процес спілкування з операційною системою. Вони звільняють його від необхідності запам'ятовувати команди операційно системи та вводити їх з клавіатури.

Мережні операційні системи забезпечують доступ до ресурсів, що знаходяться за межами локального комп'ютера.

Мови та системи програмування — це категорія програмних засобів, за допомогою яких створюються всі інші програми.

Прикладні системи, або пакети прикладних програм, становлять категорію програмних засобів, призначених для вирішення повсякденних задач користувачів.

Операційні системи та операційні оболонки

Для ІВМ-сумісних персональних комп'ютерів (ПК) придатними є кілька видів операційних систем, як-от: МS-DОS, WINDOWS, ОS/2, UNIХ. Серед мережних операційних систем значної популярності набула система Net Ware фірми Novell.

Протягом довгого періоду головною операційною системою була МS-DOS, яка фактично набула статусу стандарту операційної системи і до останнього часу займала домінуюч позиції, але вона була орієнтована переважно на програмістів. Ситуація суттєво змінилася на краще з появою програмних оболонок Windows (Windows 3.11, Windows for Workgroups 3.11), що дало змогу запускати потужні прикладні програми у зручному та легкому для засвоєння графічному багатозадачному середовищі. Windows використову принципи організації інтерфейсу користувача з ЕОМ. Головна ідея цього нтерфейсу —подання інформації у такій формі, яка забезпечує найбільш ефективне засвоєння людиною. Звичайно, його реалізація у рамках Windows теж має свої вади, але цей інтерфейс, порівняно з попереднім, є значним кроком уперед. Характерними рисами, притаманними всім версіям, Windows такі:

— Windows являє собою замкнуте робоче середовище. Основним поняттям користувацького інтерфейсу у середовищі Windows є вікно і піктограма. Усе, що відбувається у рамках Windows , у певному розумінні є операцією або з піктограмою, або з вікном (чи у вікні). Структура вікон і розміщення елементів управління ними стандартизовані. Стандартизовані й операції, які виконуються за допомогою миші для всіх сервісних і прикладних програм, а також набори операцій структура меню для сервісних і значною мірою для прикладних програм.

— Windows — це графічне середовище. Від користувача не вимагається вводити команди з клавіатури у вигляді текстових рядків. Необхідно тільки уважно стежити за тим, що відбувається на екрані, й вибирати потрібну операцію із запропонованого набору. Для цього достатньо розмістити курсор на вибраному об'єкті та клацнути кнопкою миші — і операція виконується. За допомогою миші можна переміщувати об'єкти по екрану, змінювати х розміри, відкривати і закривати — і все це при мінімальному використанні клавіатури для введення команд управління. Хоча для тих, хто віддає перевагу спілкуванню з ЕОМ за допомогою клавіатури, реалізована можливість виходу і на такий рівень. Отже, можна вважати, що у Windows  реалізовано принцип Windows  (What You See Is What You Get  — те, що ви бачити, те й отримуєте).

— Windows  забезпечує незалежний запуск і паралельне виконання декількох програм. Кожна програма, яка виконується паралельно, ма своє вікно. Переключення між ними реалізується за допомогою фіксації курсора миші у вікні потрібної програми або натисканням певних клавіш.

— Windows є інтегрованою програмою. Під її управлінням можуть працювати не тільки програми, спеціально розроблені для експлуатації у середовищі Windows (Windows -прикладні програми), а й «звичайні» програми, які працюють у середовищі D0S (DОS-прикладні програми). З поняттям інтегрованості пов'язують також можливість спільного використання різними програмами ресурсів комп'ютера.  Так,  підключений до  комп'ютера принтер може використовуватись усіма програмами на конкурентній основі, ус операції, які необхідно виконувати при таких переключеннях, здійснює сама система. При роботі з Windows-прикладними програмами користувач має також можливість створювати так звані зв'язані (або змішані) документи.

ОС Windows 95, що прийшла на зміну Windows 3.11, Windows fог Workgroup 3.11 і провідній операційній системі для ПК — МS-DОS, було розроблено для широкого кола користувачів: від новачків до професіоналів. Це вже не просто операційна оболонка, а цілісна 32-бітна операційна система. Вона сполучає у собі широкі можливості попередніх систем Windows.

Багатозадачна операційна система 0S/2 випускається фірмою ІВМ. Вона є основним конкурентом Windows . Проте ці операційні системи більше мають багато спільного. Вони є 32-розрядними операційними системами з дійсною багатозадачністю і приблизно однаковими вимогами до технічних засобів; мають потужний, гнучкий нтерфейс, який користувач має змогу настроювати; надають користувачеві широкі можливості використання засобів телекомунікацій мультимедіа.

Система UNIX набула популярності у зв'язку з її використанням на міні-ЕОМ. Як правило, різні версії операційних систем, що належать до цієї системи, мають сво назви, але основні їхні риси тотожні: модульність системи і великий набір системних програм, які дозволяють створювати сприятливу операційну обстановку для користувачів-програмістів. Сьогодн операційна система UNIX поширена у комп'ютерних мережах, що використовують потужні графічні станції виробництва фірми SUN Міcrosystem. Такі робочі станції превалюють у сфері проектно-конструкторських розробок, а також у тих сферах, де для роботи з графікою та анімацією потрібні великі обчислювальні потужності. Водночас операційна система UNIX залишається основним середовищем, у якому працюють колективні бази даних і системи телекомунікацій у глобальних мережах, наприклад в Іnternet.

Інтерфейс Windows 95. Привабливість Windows  (особливо Windows 95) для користувача значною мірою зумовлюється його інтерфейсом, тобто засобами, за допомогою яких «спілкуються» людина і машина. У Windows використовується його новий тип, який має назву «графічний інтерфейс користувача». Усі програми, документи, команди у Windows і в усіх Windows-прикладних програмах представлені у вигляд піктограм (значків), вікон, панелей, кнопок із зображенням їх графічних образів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17