Учебное пособие: Інформаційні системи в маркетингу
Відбір конкретних магазинів бажано проводити окремо для кожного типу магазинів, оскільки типова вибірка порівняно з іншими способами відбору одиниць у вибіркову сукупність дає найбільш точні результати. Тому список магазинів упорядковується за типом магазинів, а в межах цієї упорядкованості — за часткою продажу товару (команда Дані/Сортування). Нехай повний список магазинів, що торгують товаром, попит на який вивчається, займає 52 рядки робочого аркуша. У такому разі в клітину С53 треба завести формулу = СЧЕТ(С3:С52), а у клітину F53 — формулу = ДИСПР (FЗ:F52).
Перша формула дасть змогу обчислити загальну кількість магазинів, а друга — дисперсію розподілення частки продажу товару в цій сукупності магазинів. Слід звернути увагу на те, що використання функції ДИСПР передбачає, що параметри представляють усю генеральну сукупність. Якщо дан представляють тільки вибірку з генеральної сукупності, то дисперсію слід обчислювати, використовуючи функцію ДИСП.
Для полегшення подальшого використання у формулах значень клітин С53 Е53 (кількості магазинів і дисперсії), цим клітинам і робочому аркушу слід надати імена. Для того, щоб дати ім'я клітині, можна завести курсор у цю клітину, клацнути мишею в полі імені, набрати там нове ім'я та обов'язково натиснути клавішу Enter. Можна також надавати імена клітинам, використовуючи діалогове вікно Надати м'я. Для цього необхідно виконати таку послідовність дій:
- розташувати курсор у клітині, якій потрібно надати ім'я;
- вибрати команду Вставка/ Ім’я / Надати;
- в діалоговому вікні Надати ім'я, що з'явиться після цього, набрати нове м'я у текстовому полі Ім’я;
- натиснути на кнопку Додати, а потім — на кнопку ОК.
Для того, щоб надати нове ім'я робочому аркушу, треба клацнути правою кнопкою миші на ярлику відповідного робочого аркуша, у контекстному меню вибрати команду Перейменувати, увести потрібне ім'я і натиснути клавішу Enter.
Для проведення розрахунків на окремому робочому аркуші створюється окрема таблиця, яка заповнюється відповідно до рис 8.2.
Коефіцієнт граничної помилки вибираємо, виходячи з 10 % рівня помилки, середньої від її значення. Сьомий та восьмий рядки робочої таблиці показують межі вибірки, дотримання яких з вибраною ймовірністю гарантуватиме вірогідність результатів вибіркового обстеження. Останній показник у цій таблиці — частка магазинів (n/N), які мають потрапити у вибірку.
А | В | С | D | |
1 | ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ВИБІРКИ | |||
2 | Середня вибірки (середня частки продажу) | = СРЗНАЧ (СписокМ! FЗ:F52) | ||
3 | Гранична помилка середньої | = 0,1*В2 | ||
4 | Довірча ймовірність (надійність) | 0,9545 | 0,9876 | 0,9973 |
5 | Коефіцієнт кратності помилки (?) | 2 | 2,5 | 3 |
б | Обсяг вибірки (п) | = В4^2*D*N / ($В3^2*N + В4^2*D) | = С4^2*D*N / ($В3^2*N + С4^2*D) |
=D4^2*D*N / ($В3^2*N + D4^2*D) |
7 | Нижня межа вибірки | = В6-$ВЗ | = С6-$ВЗ | =D6-$ВЗ |
8 | Верхня межа вибірки | = В6+$ВЗ | = С6+$ВЗ | =D6+$ВЗ |
9 | Частка вибірки | = В6/N | = С4/N | =D6/N |
Рис. 8.2 Формули у робочому аркуші для обчислення обсягу вибірки
На рис. 8.3 наведені результати обчислень при значенні середньої, що дорівнює 16, і трьох значеннях коефіцієнта довірчої ймовірност (0.9545, 0.9876, 0.9973). Після аналізу отриманих результатів потрібно вибрати значення довірчої ймовірності і надати відповідній клітин дев'ятого рядка робочого аркуша ім'я ЧасткаВ.
A | В | С | D | |
1 | ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ВИБІРКИ | |||
2 | Середня вибірки (середня частки продажу) | 16 | ||
3 | Гранична помилка середньої | 1,6 | ||
4 | Довірча ймовірність | 0,9545 | 0,9876 | 0,9973 |
5 | Коефіцієнт кратності помилки (t) | 2 | 2,5 | 3 |
6 | Обсяг вибірки (n) | 33,74 | 38,21 | 41,18 |
7 | Нижня межа вибірки | 32,14 | 36,61 | 39,58 |
8 | Верхня межа вибірки | 35,34 | 39,81 | 42,78 |
9 | Частка вибірки | 0,67 | 0,76 | 0,82 |
Рис. 8.3 Результати обчислення обсягу вибірки
Найпростіший спосіб підрахувати кількість магазинів кожного типу це шляхом створення на новому робочому аркуші зведеної таблиці, для чого потрібно виконати такі дії:
1. Встановити курсор на будь-який клітині списку магазинів.
2. Вибрати з меню команду Дані/Зведена таблиця.
3. Перший крок Майстра зведених таблиць – вибрати режим «у списку або баз даних Microsoft Excel».
4. Другий крок – клацнути по кнопці Далі.
5. Третій крок:
- перетягнути поле Тип магазину в область діаграми Колонка;
- ще раз перетягнути поле Тип магазину в область діаграми Дані та подвійно клацнути по ньому лівою кнопкою миші;
- у діалоговому вікні Обчислення поля вільної таблиці вибрати операцію Кількість значень і клацнути по кнопці ОК;
- закінчити формування зведеної таблиці натиснувши кнопку Готово.
Таблиця, яка створюється Майстром зведених таблиць (рис. 8.4), буде займати лише перші три рядки (ц рядки виділені жирним курсивом).
А | В | с | ||
1 |
Кол-во значений по полю Тип магазина |
Тип магазина |
||
2 |
Культтовари |
Универмаг |
Общий итог |
|
3 |
Всего |
41 |
11 |
52 |
4 | Кількість магазинів у вибірці | =ОКРУГЛ (Доля В*ВЗ) | = ОКРУГЛ (Доля В*СЗ) | |
5 | Генератори псевдо-випадкових чисел |
= 1 + ЦЕЛОЕ (ВЗ* СЛЧИСЛ() ) |
||
6 |
Рис. 8.4 Вигляд зведеної таблиці (перших три рядки) списку магазинів
У четвертий рядок, безпосередньо за останнім рядком зведено таблиці, з метою отримання для кожного типу магазину такого розміру вибірки, щоб вона була пропорційна чисельності даного типу магазину, в клітини В4 та С4 вводяться формули, що обчислюють добуток частки вибірки (ЧасткаВ), яка відповідає вибраній довірчій імовірності (обчислюється у клітині дев'ятого рядка таблиці на рис. 2) і чисельності відповідного типу магазину.
Найпростіший спосіб відбору одиниць у вибіркову сукупність — за допомогою псевдовипадкових чисел. Саме цей спосіб доцільно застосувати для включення у вибірку конкретних магазинів, тобто для визначення опорних магазинів з вивчення споживацького попиту. Техніка використання псевдовипадкових чисел може бути такою:
- рядки таблиці (рис. 4) закріплюються на екрані. Для цього табличний курсор розміщується у клітині D6 і виконується команда Вікно/Закріпити області;
- у клітину В5 уводиться формула, яка завдяки використанню функції СЛЧИС() виконуватиме роль генератора випадкових чисел у діапазоні від 1 до кількості магазинів відповідного типу, тобто — роль генератора випадкових порядкових номерів магазинів відповідного типу у їхньому списку. Функція СЛЧИС() поверта рівномірно розподілене випадкове число, що більше або дорівнює нулю і менше одиниці. Нове випадкове число повертається цією функцією кожного разу, коли перераховується робочий аркуш;
- після уведення формули і натискання клавіші Enter у клітині В5 буде відображено порядковий номер магазину, який може виконувати роль опорного магазину типу «Культтовари». Далі потрібно змістити табличний курсор у клітину В6, занести туди цей номер і натиснути клавішу Enter (а або клавішу ↓). У клітині В5 з'явиться порядковий номер наступного магазину. Кількість повторів цієї операції визначається значенням клітини B4;
- після копіювання формули з клітини B5 у клітину С5 аналогічно визначаються опорні магазини типу «Універмаг».
Нехай проведено анкетування 10000 сімей з метою отримати відповіді на певні питання, наприклад:
- наскільки населення регіону забезпечене певним виробом;
- який середній термін експлуатації цього виробу;
- середній «вік» зношення виробів, що перебувають в експлуатації.
Нехай було розіслано 255 анкет, з них повернулося 208, в них було виявлено, що 183 сім'ї вже мають зазначений виріб. На викладене в анкет прохання вказати термін експлуатації виробу отримані так відповіді: вироби, що використовувалися до 3 років, мають 26 сімей, від 4 до 6 років — 53 сім'ї, від 7 до 9 років — 102 сім'ї, від 10 років більше — 27 сімей. Кількість сімей, що висловили бажання про заміну експлуатованого виробу на більш сучасний — 137 (рис. 8.5).
A | B | C | D | E | F | |
1. | ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВННЯ | |||||
2. |
Термін експлуатації виробу |
Середнє значення терміну експлуатації (х) |
Кількість сімей, що мають виріб (f) |
x*f |
(x-xcep)2*f |
|
3. | До 3 років | 2 | 26 | =С3*D3 | =(С3-С$14)^2*D3 | |
4. | Від 4 до 6 років | 5 | 53 | =С4*D4 | =(С4-С$14)^2*D4 | |
5. | Від 7 до 9 років | 8 | 102 | =С5*D5 | =(С5-С$14)^2*D5 | |
6. | Від 10 років більше | 12 | 27 | =С6*D6 | =(С6-С$14)^2*D6 | |
7. | Разом | = СУММ (D3:D6) | = СУММ (Е3:Е6) | = СУММ(F3:F6) | ||
8. | ||||||
9. | Кількість сімей | 10000 | ||||
10. | Відправлено анкет | 255 | ||||
11. | Отримано відповідей | 208 | ||||
12. | Кількість сімей, що мають виріб | =D7 | ||||
13. | Кількість сімей, що планують заміну виробу | 137 | ||||
14. | Ступінь забезпеченості товаром, w | =С12/С11 | ||||
15. |
Середній вік виробу (у населення), xcep |
=ОКРУГЛ(Е7/D7;1) | ||||
16. | Середній вік зношення виробу | =ОКРУГЛ(С15*С12/С13; 1) | ||||
17. | Дисперсія середнього віку виробу (у населення) | =F7/D7 | ||||
18. | Коефіцієнт кратності помилки (t) | 2 | ||||
19. | Гранична помилка забезпеченості товаром | =С17* КОРЕНЬ((С14* (1-С14)/С11)*(1-СІ1/С9)) | ||||
20. | Гран, помилка серед, терміну експлуатації | =С17* КОРЕНЬ((С17/С11)*(1-С11/С9)) |
Рис. 8.5 Формули для обробки результатів опитування
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17