Учебное пособие: Інформаційні системи в маркетингу
Після запуску команди на виконання кожен рядок зі списку даних перевіряється на відповідність умовам кожного рядка зони критеріїв. Якщо рядок зі списку даних відповідає умовам хоча б одного рядка із зони критеріїв, то цей рядок даних з'являється у вихідному списку.
Для запуску команди з меню Дані вибирається команда Фільтр/ Розширений фільтр. На екрані з'явиться діалогове вікно, у якому можна вказати:
- у ділянці Обробка одну з двох дій з даними: фільтрувати список даних на місці або скопіювати відфільтрований результат в інше місце робочої книги;
- вихідний діапазон або інтервал списку даних, тобто адресу даних, які мають бути відфільтровані. Інтервал списку даних можна ввести або з клавіатури, або виділити необхідний діапазон даних за допомогою миші. В останньому випадку адреса даних буде перенесена у поле введення інтервалу списку автоматично;
-
діапазон або інтервал критеріїв, тобто адресу місцезнаходження
критеріїв фільтрації. Інтервал критеріїв уводиться аналогічно інтервалу списку
даних, але слід стежити, щоб у цьому інтервалі не було порожніх рядків, інакше
у відфільтрованому списку будуть представлені всі без винятку рядки списку
даних. Це пояснюється тим, що відсутнім умовам порожнього рядка відповідають
будь-які дані і він з'єднується з іншими рядками критеріїв умовним оператором «Або»;
- місце копіювання відфільтрованого списку даних у полі Розташувати результат у діапазоні. Адреса місцезнаходження відфільтрованого списку даних вводиться аналогічно попереднім адресам, але це можна зробити лише у тому разі, якщо було включено індикатор Скопіювати результат в інше місце. Крім того, треба мати на увазі, що результат фільтрації не може бути скопійовано на інший робочий аркуш, оскільки він має знаходитися на одному аркуші зі списком, що фільтрується.
7.2 Обчислення групових характеристик
«Згущення» нформації — одна з основних функцій будь-якої інформаційної системи. Припустімо, що за наявності даних по кожному продажу потрібно виявити обсяг продажів у різних містах. Для вирішення таких завдань Ехсеl має функцію автоматичного визначення характеристик вказаних груп даних. Для її виконання необхідно здійснити таке:
- відсортувати таблицю за колонкою, однакові значення полів яко мають визначати належність рядка таблиці до певної групи даних. Якщо ж цього не зробити і записи якоїсь групи даних не будуть розташовані поряд, то отримати загальні характеристики цієї групи буде неможливо;
-
завести курсор у зону списку, з даних якого можна отримати
необхідну інформацію. Ехсеl спробує автоматично визначити її розміри. Якщо
бажання заборонити автоматичне її визначення, користувач може самостійно
виділити потрібний діапазон клітин;
-
вибрати команду Дані/Підсумки, що відкриє діалог Проміжні
підсумки з трьома полями: 3 кожною зміною в, Операція,
Додати підсумок з. З правого боку кожного поля є кнопка, при
натисканні якої розкривається список можливих значень відповідного поля;
-
занести параметри, які забезпечують отримання необхідних
характеристик груп. Поле 3 кожною зміною в призначається для
представлення колонки, значення полів якої буде визначати належність кожного
рядка до певної групи даних (рядки таблиці мають
бути упорядковані за значенням полів цієї колонки). Оскільки необхідно
обчислити дані по кожному місту, слід активізувати у цьому
полі елемент Місто. Для підсумування відповідних даних зі списку
поля Операція потрібно вибрати функцію Сума. У пол
Додати під
сумки за увімкненням індикатора необхідно вказати
колонку, клітини якої будуть використовуватися для обчислення підсумків. У даному
разі це Вартість. Якщо одночасно треба обчислити й кількість
проданих комп'ютерів у кожному місті, то біля назви колонки Кількість
теж треба увімкнути індикатор. Індикатори біля назв усіх інших колонок
мають бути вимкнені;
- натиснути кнопку ОК.
У результаті виконання команди таблиця буде доповнена рядками, в яких будуть представлені обсяги продажів для кожного міста окремо. Останній доданий рядок матиме підсумкову інформацію щодо усіх міст.
З кожною групою даних може бути виконана одна з операцій, зазначених у полі Операція. Операції, які можна вказати (або вибрати, клацнувши на стрілці цього поля), наведені у табл. 1.
Ще одна можливість, яку дає команда Дані/Підсумки, — це виведення у кожній групі даних кількох типів підсумків з використанням різних операцій. Таблиця. 1
Вбудован функції для визначення характеристик групи даних
Назва функції |
Результат |
Сума | Сума значень у полі групи аналізованих даних |
Кількість значень | Кількість елементів у групі |
Середнє | Середн арифметичне значення групи |
Максимум | Найбільше значення групи |
Мінімум | Найменше значення групи |
Добуток | Добуток усіх значень групи |
Кількість чисел | Кількість клітин у групі, що містять числові значення |
Незміщене відхилення | Оцінка стандартного відхилення за генеральною сукупністю |
Зміщене відхилення | Оцінка стандартного відхилення за вибіркою |
Незміщена дисперсія | Оцінка дисперсії за генеральною сукупністю |
Зміщена дисперсія | Визнача значення дисперсії за вибіркою |
Для визначення кількості продажів у полі Операція потрібно вибрати функцію Кількість значень. У третьому полі для занесення результату можна вибрати назву будь-якої колонки, оскільки вибрана функція не використову значення полів, а тільки підраховує кількість рядків у групі. Але для того, щоб групові значення за попередніми критеріями були теж представлені в таблиці, перед натисканням кнопки ОК обов'язково треба вимкнути параметр Замінити поточні підсумки.
При визначенні групових значень з лівого краю таблиці проставляються рівн структури, що забезпечує кращий візуальний контроль даних. Групування даних може виконуватись як за рядками, так і за колонками. Далі за допомогою операцій приховування і показу окремих груп і рівнів можна вивести на екран лише потрібну інформацію.
Лінійки рівнів ліворуч від краю таблиці показують, які групи рядків таблиці охоплю відповідний рівень структури. Один рівень структури може охоплювати кілька груп. Окремі елементи (рядки), які не підлягають подальшій структуризації, позначаються крапками (біля лівого краю таблиці). Всього може бути задано до восьми рівнів структури, для кожного робочого аркуша може бути створена тільки одна структура.
Натискання будь-якої кнопки з номером рівня структури веде до активізації групи її даних всіх вищих рівнів, а також до приховування всіх груп даних, що належать до нижчих рівнів структури. Дані третього рівня, тобто дані, що складаються з окремих записів таблиці, будуть сховані, а на кнопках, розташованих ліворуч від схованих даних, символ «-» буде замінено на символ «+». Для повернення детальних відомостей за всіма групами необхідно натиснути на кнопку третього рівня.
Кнопки, розташовані ліворуч від груп даних, використовуються для приховування і показу окремих груп. Якщо клацнути мишею на кнопці зі знаком мінус, то відповідна група буде прихована. Того ж ефекту можна досягти виконанням команди Дані/Група та структура/Сховати деталі, але за умови, що курсор розташовуватиметься у рядку таблиці навпроти відповідного символу зі знаком мінус або виділення цієї групи. Коли частина таблиці схована, то лінія структури, яка вказує на цю частину таблиці, зникає разом із рядками таблиці, а на кнопці з'являється знак плюс. Якщо ж клацнути на кнопці зі знаком плюс, то схована частина таблиці з'явиться.
Відобразити сховані фрагменти таблиці можна також за допомогою команди Дані/Група та структура/Показати деталі, якщо курсор розташовано у рядку таблиці, що знаходиться навпроти відповідного символу зі знаком плюс.
Якщо треба ліквідувати відображення структури даних, слід виконати команду Дані/Група та структура/Вилучити структуру.
Структурування даних (встановлення лінійки відображення рівнів структури) виконується не лише за виконання команд групування даних, а й може бути ініційоване користувачем. Це дозволяє виділити і розподілити за рівнями окремі групи даних і тим самим покращити візуальний контроль за ними, оскільки за допомогою показу та приховування окремих груп і рівнів можна досягти відображення на екрані лише тієї інформації, яка потрібна в даний момент. Структурування даних можна проводити як за рядками, так і за колонками.
Найпростіший спосіб створення структури — це застосування команди автоматичного структурування. Але цю команду можна застосувати лише у тому разі, коли таблиця має явно виражену структуру (тобто коли заведені формули обчислення групових характеристик).
Саме завдяки наявності у таблиці формул обчислення суми команда автоматичного структурування в змозі розпізнати рівні структури цієї таблиці.
Для автоматичного створення структури таблиці потрібно, щоб покажчик активно клітини (табличний курсор) знаходився у межах таблиці. У цьому випадку буде виділена вся таблиця. Якщо ділянка або таблиця, для яких створюється структура, мають велику кількість порожніх клітин, то бажано спочатку виділити діапазон, який потрібно структурувати.
Наступний крок полягає у виборі з меню Дані/Група та структура/Створення структури. Безпосередньо після виконання команди всі рівні структури будуть представлен на екрані.
Крім того, користувач може виділити будь-яку частину таблиці й після виконання команди Дані/Група та структура/Групувати у діалоговому вікн вибрати спосіб групування: за рядками чи колонками. Це веде не до обчислення якихось групових характеристик, а лише до появи лінійки відображення рівнів структури — від таблиці (у разі групування за рядками) чи над нею (у раз групування за колонками.
7.3 Консолідація даних
Консолідація це один із способів об'єднання даних. Вона дає змогу обчислювати суми, середні значення та вести статистичну обробку, використовуючи дані з різних діапазонів одного або кількох робочих аркушів і навіть книг.
Консолідація застосовується для складання звітів про продажі, при обробці даних з обігу коштів і т. ін.
Припустімо, що на 12 робочих аркушах є дані щомісячних продажів і на окремому аркуш необхідно отримати підсумкові дані за цей період. Це можна зробити по-різному, але найпростіший спосіб — консолідація даних, яка передбачає такі дії:
-
відкрити новий аркуш і встановити курсор у клітину, з якої
розпочинатиметься зона з підсумковими даними ;
-
виконати команду Дані/Консолідация, що веде до
відкриття
одноіменного діалогу;
- у випадному списку поля Функція знаходяться імена функцій, як можуть використовуватися при консолідації;
- у поле Посилання ввести адресу одного з діапазонів даних, що консолідуються. Цю адресу, а вона задається в абсолютному вигляді, можна набрати на клавіатурі або увести за допомогою миші, клацнувши на ярлику відповідного робочого аркуша, і разом із назвами рядків колонок виділити діапазон, що консолідується. Після цього, щоб надіслати введену адресу у поле Список діапазонів, треба обов'язково клацнути на кнопці Додати;
- аналогічно ввести адреси всіх інших діапазонів даних, що консолідуються;
-
для внесення у робочий аркуш з підсумковими даними назв
рядків і колонок у нижній частині діалогового вікна у ділянці з на
звою Використовувати мітки необхідно ввімкнути режими У верх
ньому рядку та У лівій колонці.
- натиснути кнопку ОК.
Якщо консолідована зона розташовується в іншій робочій книзі, то для введення імен файла у поле Посилання можна скористатися кнопкою Огляд.
Для того, щоб уникнути помилок, рекомендується до здійснення консолідації надати діапазонам, що консолідуються, імена та використовувати їх при введенн відповідних адрес.
Описаний метод консолідації даних має суттєву ваду. Якщо після консолідації вхідні дан змінюються, це ніяк не відбивається на результаті. Тому при зміні даних консолідацію необхідно повторювати. Якщо структура даних не змінюється, то уникнути цієї вади можна досить просто: перед здійсненням консолідації у діалоговому вікні треба ввімкнути режим Створювати зв'язки з вхідними даними — у робочий аркуш вноситься інформація про зв'язки між даними при зміні вхідних даних результат автоматично оновлюється. Окрім того, робочий аркуш структуризується.
Якщо необхідно в зоні консолідації розмістити лише частину всієї інформації (лише певні рядки та колонки) або вивести її у заданій послідовності, то в зон консолідації записуються назви потрібних рядків і колонок. При запису назви можна використовувати символи-замінники «*» та «?». Це дає змогу обчислювати відповідні значення за групою рядків чи колонок, назви яких відповідають вказаному шаблону.
ТЕМА 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ
ПОПИТУ.
8.1 Вибірковий метод у вивченні попиту;
8.2 Способи відбору одиниць з генеральної сукупності;
8.3 Помилка вибірки;
8.4 Визначення розміру вибірки;
8.5 Обробка результатів опитування.
8.1 Вибірковий метод у вивченн попиту
Різні види спостережень, в тому числі опитування, як застосовуються у маркетинговому дослідженні, діляться на два типи: суцільні або вибіркові.
Суцільне спостереження – тип спостереження , яке обмежується рамками фірми , воно використовується досить рідко. Основним способом отримання даних, особливо про споживачів, є вибірковий метод. Під вибірковим розуміється метод статистичного дослідження, при якому узагальнюючі показники сукупності, яка вивчається, встановлюються по певній її частині, як правило, на основі положень випадкового відбору. При такому методі обстеженню підлягає порівняно невелика частина усієї сукупності, що вивчається – зазвичай близько 5-10 %, інколи до 15-25 %. Уся статистична сукупність, що вивчається і з якої проводиться відбір частини одиниць, називається генеральною сукупністю. В свою чергу відібрана з генеральної сукупності деяка частина одиниць, що підлягає обстеженню, називається вибірковою сукупністю, або просто вибіркою. Значення методу полягає у тому, що дослідження здійснюється у більш стислі терміни та з мінімальними затратами труда й коштів і при дотримуванні правил наукової організації він да достатньо точні результати.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17