Быстрый поиск

Курсовая работа: Дослідження порушень репродуктивної функції населення Рівненської області у післяаварійний період (2000-2007 рр.)

1) потрапили у шлунково-кишковий тракт ззовні;

2) дифундують у кишечник з крові;

3) виділяються в просвіт кишечника разом з травними соками;

4) утворюються в травному каналі.

Для ентеросорбції найчастіше використовують вуглецеві сорбенти марок СКН (сферичний; карбоніт насичений), які були розроблені в інституті загально неорганічної хімії Академії наук України. Вони належать до групи полівалентних фізико-хімічних антиподів і здатні адсорбувати отрути і токсини з шлунково-кишкового тракту.

Для виділення з кишечника радіоактивного цезію в комплексі заходів добрий ефект дають фероцин або бентоніт (неорганічні ентеросорбенти), їх вживають всередину по 30-50г на добу.

У 1988 році державний фармакологічний комітет затвердив інструкцію до застосування фероцину для надання першої допомоги і подальшого лікування пацієнтів, в організм, яких потрапили радіонукліди цезію і рубідію.

Цей сорбент практично не токсичний, і не розкладається в шлунково-кишковому тракті, не всмоктується в кров. Експериментальним шляхом було доведено, що використання фероцину як харчового додатку до їжі зменшує всмоктування цезію на 90-93%.

Сорбент К-2-9 забезпечував 100% захист від радіаційних уражень.

Сорбент марки СКН-ЗМ вибірково поглинає аніони йоду.

Навесн восени, коли спостерігається сезонне зростання радіонуклідів на забруднених радіоізотопами територіях, рекомендують здійснювати профілактичні курси ентеросорбції для дітей.

Принципи лікувально-оздоровчих заходів при гінекологічних захворюваннях

Ус діти і підлітки, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, підлягають диспансерному нагляду гінекологом за місцем проживання або в спеціалізованих диспансерах з метою раннього виявлення порушень функції статевої системи, у зв'язку з тим, що діти і підлітки, відселені із забруднених територій відносяться до групи високого ризику по формуванню патологи репродуктивно системи.

Лікування хворих, які мають вульвовагініти та порушення менструальної функції, краще проводити в стаціонарах. Оскільки у дівчаток, які страждають гінекологічними захворюваннями, як правило, мас місце патологія інших органів і систем організму, профіль стаціонару залежить від характеру вираженості патології, як лікар визначає її основу. Це може бути неврологічне, психіатричне, гінекологічне чи одне із соматичних відділень. В зв'язку з чим, усі дівчатка, що звертаються до гінеколога з приводу патології статевої системи мусять бути проконсультованими, а при необхідності обстеженими іншими спеціалістами (гастроентерологом, неврологом, психологом, кардіологом та іншими спеціалістами).

Лікування неспецифічних бактеріальних і алергічних вульвовагінітів цієї категор пацієнтів принципово не відрізняється від загальноприйнятого, але воно обов'язково повинно бути комплексним, спрямованим на стимуляцію захисних організму, з урахуванням супутньої патології. При виборі способу лікування бактеріальних вульвовагінітів, у дівчаток постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС, перевага віддається інстиляціям та аплікаціям бактеріостатичних або бактерицидних препаратів. При цьому обмежується використання спринцювань, промивань, тобто процедур, які ще більше знижують місцевий імунітет.

Тривалість місцевого лікування гострого або загострення хронічного неспецифічного вульвовагініту складає 7-10 днів (щоденно), загальностимулюючої терапії – 3-4 тижні.

Контрольне дослідження мазків доцільно проводити через 3-5 днів після закінчення курсу загального лікування.

У хворих з порушенням менструальної функції слід врахувати, що як альгодисменорея так і опсодисменорея нерідко є ускладненнями захворювань травної і нервово систем, нерідко складаючи з ними єдиний синдромокомплекс. Тому лікування основного захворювання при наявності слабко або помірно виражених проявів альгодисменорії не пов'язаним з морфологічними змінами в матці та яєчниках (ендометріоз, аномалії розвитку і тому подібне), раціонально поєднувати із додатковим призначенням седативних, вегетотропних препаратів (дігідроерготамін, банаспон тощо), антипростогландинових препаратів (аспірин, індометацин та інші) за загальноприйнятими схемами, електрофорезу, вітаміну В1 новокаїну.

При опсоменореї у дівчаток із захворюваннями травної, серцево-судинної, нервово систем у комплекс терапії повинні входити препарати, як підвищують чутливість органі в-мішеней до власних гонадотропних і статевих гормонів.

Враховуючи, зо основною причиною гіпоменструального синдрому або вторинної аменореї може бути підвищений рівень пролактину в крові, використання гормональної терап (естрогенів або естроген-прогестинових препаратів) при цих станах повинно проводитися під контролем рівня цього гормону.

У зв'язку з тим, що у хлопчиків. Відселених із забруднених радіонуклідами території відмічається більш висока частота порушень фізичного і статевого розвитку неконституціального генезу, рекомендується поряд із комплексом загальноприйнятої стимулюючої терапії (вітаміни групи В, Е; не стероїдн анаболітичні препарати; АТФ, ЛФК, водні процедури) призначення малих доз тиреоїдних препаратів під контролем показників серцево-судинної системи, щитовидної залози.

При сполученні затримки статевого розвитку із субклінічними проявами гіпертиреозу у підлітків як з нормальними, так і зі збільшеними розмірами щитовидної залози рекомендується включати схему лікування заміс ну терапію тероїдними препаратами у адекватному дозуванні.

4.3 Санаторно-курортне лікування

Санаторно-курортне лікування дітей та підлітків евакуйованих із зони радіаційного ураження заключним етапом їх медичної реабілітації і віддаленому періоді набуває все більше медико-біологічне значення. Воно включає широкий комплекс терапевтичних заходів, спрямованих на нормалізацію функціонального етану організму. Проведення санаторно-курортного лікування рекомендується у природно-кліматичній зоні середньої смути, бажано у санаторіях та літніх таборах звичайного та санаторного типу або у відповідних стану здоров'я профілакторіях місцевого значення. Задовільний ефект оздоровлення цього контингенту одержано у санаторіях Березовські мінеральні води, Роща, Рай-Єленівка Харківської області, Закарпаття, Київській області протягом усього року. Направлення пацієнтів на лікувальні курорти (Крим, Одеська область, узбережжя Азовського моря) слід обмежувати або проводити у осінньо-весняний період суворо за показаннями* враховуючи стан репродуктивної системи.

Комплекс санітарно-курортного лікування включає дієткорисні, загальнозміцнюючі заходи, фізіотерапевтичн процедури, широке використання природних факторів (прогулянки на свіжому повітрі, лікувальний сон біля води, приймання мінеральних вод та інше), психотерапевтичну корекцію, ЛФК. При необхідності протирециднвннй курс санаторно-курортного лікування може доповнюватися призначеннями деяких медикаментозних препаратів (неотропів, антиоксидантів, жовчогінних, кардіологічних).

Протипоказання до санаторно-курортного лікування не відрізняється від загальноприйнятих. До них відносяться вегето-судинна дистонія із частими кризами, віддалені наслідки церебросклерозних захворювань із вираженими інтелектуально-мнестичними руховими дефектами.

4.4 Висновки до розділу IV

Розділ IV розглядає основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях Рівненської області.

Даний розділ містить основні міжнародні стандарти радіаційної безпеки, основні принципи захисту, принципи санаторно-курортного лікування населення, що отримало опромінення організму малими дозами радіації.

Висновки та пропозиції

I. Здоров’я вважають найбільшим щастям для людини, а можливість до самовідтворення – найважливішою функцією організму. Відповідальне батьківство, профілактика захворювання, попередження абортів планування сім’ї сприяє поліпшенню стану репродуктивної системи.

II. У зв’язку із катастрофою Чорнобильської АЕС погіршення здоров’я найбільше турбує населення Рівненсько області. У другому розділі роботи описані захворювання, які виникають на фон радіаційного ураження.

III. Розділ III показує зміни та порушення з боку репродуктивної системи по районах Рівненської області. Завдяки цьому розділу можна зрозуміти, що північні райони області отримали більше ураження, ніж південні Рівненської області.

IV. Кожна людина бореться за здоров’я своїх нащадків, тому повинна дбати і про своє. А саме: дотримуватись принципів захисту із радіоактивними речовинами чи приладами, проводити вітамінотерапію, санаторно-курортне лікування.

Список використаної літератури

1. Барабой В.А. От Хиросимы до Чернобыля - :М.: Медгиз, 1991 / 314с.

2. Барабой В.А. «Популярная радиобиология» - :К.: Наукова думка, 1988 / 298с.

3. Банникова Ю.А. Радиация, дозы, эффекты, риск –. М.: Мир, 1988 / 202с.

4. Біологія і медицина: філософські проблеми семінарів / За ред. Ю.А. Овчинникова., - К.: Наукова думка, 1989 / 350с.

5. Биология. 32 км. Учебник для студентов медицинских специальных ВУЗов / За ред. В.Н. Ялычина, К.: Наука, 1990 / 378с.

6. Бодяжина В.И. и др. Влияние ионизирующей радиации на половые железы, беременность и внутриутробный плод. – М.: Медгиз, 1962 / 412с.

7. Эенгерн А.Т. Патологическая анатомия и паталогическая физиология. – М.: Медицина, 1976 / 257с.

8. Збірник показників здоров’я населення та діяльності медичних закладів Рівненської області за 2000-2003рр. / За ред.. Я.О. Маслія., - Рівне: ІСЦМС РОДА, 2004 / - 243с.

9. Збірник показників здоров’я населення та діяльності медичних закладів Рівненської області за 2005-2007рр. / За ред.. В.А. Ковальова., - Рівне: ІСЦМС РОДА, 2007р. – 247с.

10.Збірник показників по об’єму диспансеризації хворих, зареєстрованих у закладах охорони здоров’я Рівненсько області в 2006р. / За ред.. В.І. Височанського, П.П. Алексійчука., - Рівне: ІСЦМС РОДА, 2007р./ - 251с

11.Завадський В.І. Грейда Б.П., Зимовін А.І., та ін. Соціальні та медико-біологічні особливості життєдіяльност дітей і дорослого населення, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. –, Луцьк: Настир’я, 1997 / 458с.

12.Калченина М.А. Последствия воздействия ионизирующей радиации во время беременности –. Львов: Медгиз, 1963 / 284с.

13.Коренев М.М. Лікувально-оздоровч заходи на відділених етапах спостереження у дітей та підлітків постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС., - Харків.: - Мир – 1996 / 9с.

14.Люлько П.А., Стусь В.П. Влияние ионизирующего излучения на половую функцию и сперматогенез., Днепропетровск.: Пороги, 1995 / 361с.

15.Мала щук Л.М. Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, як перебували під впливом малих доз радіації., Т.: Укрмедкнига, 2008 / 458с.

16.Маргаулова Т.Х. Атомна енергетика. Сьогодні і завтра., М.: Медгиз – 1994 / 311с.

17.Нащенко А.Г. Віддалені ефекти впливу комплексу чинників радіоекологічної катастрофи на центральну нервову систему потерпілих., К.: Чорнобильінтерінформ – 1997 / 541с.

18.Особливості перебігу вагітності, пологів, стану новонародженості та проявів соматичної та психологічної патології у дітей, які зазнали впливу внаслідок Чорнобильсько катастрофи. / За ред.. О.М. Лук’янова., - К.: Вища школа, 1997 / 411с.

19.Реваль П.А., Реваль Ч.В. Середовище нашого життя, IV кн., III кн. Енергетичні проблеми людства., М.: Наука – 1995 / 341с.

20.Хостюк П.Г., Бєліцер В.О., Гершензон С.М. Біологічний словник., К.: Укрмедкнига, 1992 / 452с.

21.Старушенко Л.І. Анатомія фізіологія людини., - К.: Вища школа, 1992р. / 351с.

Додаток

"Сертифікат плаценти"

1. Прізвище матері, вік, професія, місце проживання (область), строк вагітності.

2. Прізвище дитини, вага, зріст, стать, живонароджений, мертвонароджений, оцінка за шкалою Апгар, діагноз.

3. Розміри, обсяг та маса плаценти.

4. Макроскопічн зміни плаценти.

5. Плацентарно-плодовий коефіцієнт.

6. Аномал розвитку плаценти, пупковини та оболонок. Пухлини плаценти.

7. Проліферація цитотрофобласту, синцітіотрофобласту, фібропластів строми ворсин.

8. Структурн особливості плацентарної недостатності (первинна, вторинна, гостро хронічна, абсолютна, відносна).

9. Радіометрія радіонуклідів тканини плаценти (а, в, д).

Таблиця 1.1 Динаміка природного приросту населення в районах області

№ п\п	Назва районів (міст)	Народжуваність на 1000 населення			Смертність на 1000 населення			Природній приріст на 1000 населення			Дитяча смертність на 1000 народжених живими
		2002	2003	2004	2002	2003	2004	2002	2003	2004	2002	2003	2004
1.	Березнівський	15,6	16,4	16,0	12,0	13,4	14,1	+3,6	+3,0	+1,9	22 7	7,7	10,8
2.	Володимирецький	17,5	16,3	17,4	11,1	13,1	12,8	+6,4	+3,2	+4,6	12,9	5,0	7,5
3.	Гощанський	9,4	9,6	10,1	19,9	20,6	20,5	-10,5	-11,0	-10,4	8,1	8,1	5,2
4.	Демидівський	11,2	11,0	11,0	19,0	20,0	20,5	-7,8	-9,0	-9,5	21,6	5,5	5,7
5.	Лубенський	10,1	9,6	9,6	16,3	16,1	18,7	-6,2	-6,5	-9,1	14,4	13,4	8,7
6.	Дубровицький	12,7	11,6	12,4	13,7	14,9	16,3	-1,0	-3,3	-3,1	8,3	8,4	17,5
7.	Зарічненський	14,7	13,3	14,3	14,2	14,8	14,1	+0,5	-1,5	+0,2	14,9	14,5	21,5
8.	Здолбунівський	9,0	9,4	10,0	18,2	18,1	18,2	-9,2	-8,7	-8,2	14,4	9,0	6,8
9.	Корецький	10,1	9,0	10,3	17,2	17,5	17,6	-7,1	-8,5	-7,3	14,5	19,3	10,3
10.	Костопільський	10,4	11,2	12,1	13,8	14,6	13,6	-3,4	-3,4	-1,5	11,2	4,4	7,8
11.	Млинівський	11,0	10,2	11,2	17,2	18,1	18,9	-6,2	-7,9	-7,7	10,5	16,3	15,4
12.	Острозький	10,5	8,8	9,6	15,8	15,3	15,6	-5,3	-6,5	-6,0	19,14	12,0	6,9
13.	Радивилівський	11,8	11,6	10,0	15,3	15,9	15,4	-3,5	-4,3	-5,4	6,2	6,7	7,6
14.	Рівненський	10,0	10,1	10,5	15,4	15,1	15,7	-5,4	-5,0	-5,2	17,6	18,0	13,0
15.	Рокитнівський	18,7	18,5	19,9	10,6	11,9	11,8	+8,1	+6,6	+8,1	15,3	9,2	8,9
16.	Сарненський	16,2	16,1	16,3	11,1	12,8	12,3	+5,1	+3,3	+4,0	12,4	8,9	7,4
17.	м. Рівне	8,7	10,1	11,0	8,4	8,0	7,6	+0,3	+2,1	+3,4	13,1	7,4	8,6
18.	м. Кузнецовськ	12,0	13,8	14,0	3,8	5,5	5,3	+8,2	+8,3	+8,8	8,2	5,7	7,3
19.	м. Дубно	-	-	10,9	-	-	14,5	-	-	-3,6	-	-	4,8,
Всього		11,7	11,9	12,5	12,4	13,5	13,4	-1,2	-1,6	-0,9	13,7	9,4	9,5