Курсовая работа: Дослідження порушень репродуктивної функції населення Рівненської області у післяаварійний період (2000-2007 рр.)
3.1 Рівень поширеності захворювань населення області за 2000-2007рр
Таблиц 3.1. та 10.1. додатку Рівень поширеності захворювань області за 2000-2007 дають змогу побачити рівень поширеності захворювань серед населення рівненсько області (на 1000 жителів) відповідно через 18-19 років після катастрофи на ЧАЕС. Це у 2002-2003рр. та у 2005-2006 рр. Найбільшого поширення захворювань мають райони: Рівненський, Дубровицький, Сарненський, Березнівський, Рокитнівський, Володимерецький.
Згідно даних цих таблиць можна позначити зростання поширеності захворювань серед населення, у не з швидким опроміненням продуктами радіоактивного ураження, а із несвоєчасним лікуванням. Якщо не вилікувати на початкових стадіях, які в свою чергу в багатьох випадках є латентними (прихованими), то пізніше хвороба ста хронічною та важко виліковною. У свою чергу населення повинно самостійно без примусу проходити профогляди завдяки збереженню свого здоров'я своїх нащадків.
Пройшло чимало часу від катастрофи на ЧАЕС та почав проходити період напіврозпаду радіоактивних елементів стронцію і цезію. А також відомо, що радіоактивн речовини із кожним роком опускаються на 1 см у земній корі. Але ще з кожним роком завдяки радіологічній службі можна спостерігати якість продуктів на вміст радіоактивних речовин. Продукти, які ми споживаємо у нашому організмі не зникають безслідно. Вони дають знати про себе у вигляді різних порушень органів та систем. Відомо, що Са - це основа кісток, радіоактивним елементом якого є 90 Сг, при накопиченні радіоактивного Сг виникають порушення опорно-рухового апарату та кісткової системи в цілому. В свою чергу К, який при радіоактивному опроміненні є 137 CS накопичується у порожнистих органах та викликає ряд соматичних порушень організму.
Часто виникають онкологічні захворювання серед населення північних районів області. Радіоактивне забруднення та екологічна ситуація посідають важливе місце у здоров’ї нації. Це значною мірою впливає на стан здоров'я матері та дитини.
3.2 Материнська смертність (на 100 тис. народжених живими) в період з 1999 по 2003рр
Згідно таблиці 7.1 додатку можна проаналізувати материнську смертність (на 100 тис. народжених живими) в період з 1999 по 2003 рр.
1999 р. – 211,0 (Радивилівський р-н)
2000 р. – 104,1 (Рокитнівський р-н)
2001 р. – 135,1 (Лубенський р-н)
2002 р. – 214,6 (Острозький р-н)
2003 р. – 215,5 (Радивилівський р-н)
Згідно таблиці 6.1. додатку можна побачити оздоровлення потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, від числа тих, що підлягали оздоровленню в 2003 р. – серед дорослих та дітей найбільше оздоровлення мали райони: Березнівський, Володимерецький, Дубровицький, Зарічненський, Рокитнівський, Сарненський, м. Кузнецовськ.
3.3 Поширеність захворювань серед дитячого населення 10-14 років включно за 2006-2007рр.) та онкологічна ситуація
Таблиця 12.1 додатку дає змогу побачити поширеність захворювань серед дитячого населення (на 10 тис. дитячого населення) 0-14 років включно за 2006-2007рр.
Новоутворення:
2006 р. 2007р.
Березнівський - (77,3) (81,6)
Володимерецький - (51,4) (69,5)
Рокитнівський - (60,0) (60,6)
Сарненський - (99,8) (104,9)
м. Рівне - (68,3) (78,4)
Хвороби сечостатевої системи
2006р. 2007р.
Березнівський р-н. - (306,1) (348,2)
Володимерецький р-н. - (388,7) (414,2)
Рокитнівський р-н. - (310,1) (308,8)
Сарненський р-н. - (467,4) (490,4)
м. Рівне - (877,6) (777,4)
Окрем стани перенатального періоду:
2006р. 2007р.
Березнівський р-н. - (306,8) (366,1)
Володимерецький р-н. - (149,9) (232,9)
Рокитнівський р-н. - (265,9) (237,2)
Сарненський р-н. - (218,5) (229,7)
м. Рівне - (365,3) (364,9)
Вроджен аномалії:
2006р. 2007р.
Березнівський р-н. - (170,0) (155,2)
Володимерецький р-н. - (364,6) (361,8)
Рокитнівський р-н. - (224,5) (222,2)
Сарненський р-н. - (286,2) (292,8)
м. Рівне - (392,2) (43,9)
Онкологічна ситуація також викликає неабияке занепокоєння (таблиця 14.1 додатку):
2004 р. 2006р. 2007р.
Березнівський р-н. — 211,0 214,2 227,5
Володимирецький р-н. — 165,6 208,4 157,1
Дубровицький р-н. - 279,5 255,9 261,5
Зарічненський р-н. - 250,0 200,5 246,2
Млинівський р-н. - 314,7 254,2 217,7
Сарненський р-н.-218,1 228,9 169,6
Таблиця 15.1 додатку дає змогу побачити об'єми диспанцеризації хворих, зареєстрованих в закладах охорони здоров'я Рівненської області (всі хвороби). Серед дітей, підлітків та дорослого населення області найбільшої диспансеризац Березнівський, Радивилівський, Рокитнівський, Костопільський, Дубровицький, Зарічненський р-ни.
Пройшло чимало часу після аварії на ЧАЕС, але захворювання продовжують нагадувати про себе. Тому потрібно дбати про своє здоров'я та здоров'я своїх нащадків дотримуючись принципів захисту, проходити профогляди, займатись санаторно-курортним оздоровчим лікуванням та мати віру у краще майбутнє.
Практичне завдання даної роботи полягає в тому, що результати можуть бути доступн екологічним службам, медичним працівникам, викладачам шкіл, ВНЗ, та студентам, що здобувають відповідну професію.
3.4 Висновки до розділу III
Розділ III дає змогу побачити вивчення динаміки рівня поширеності захворювань, викликаних радіаційним опроміненням серед населення Рівненської області впродовж 2000-2007рр.
Розділ III – це аналіз, коментування та порівняння таблиць додатку. У цьому розділі розглядалась динаміка природного приросту населення в районах Рівненської області, рівень поширеност захворювань населення в період 2002-206рр., 2004-2007рр., оздоровлення населення Рівненської області внаслідок аварії на ЧАЕС за 2003р., материнська смертність, мертвонароджуваність та летальність новонародженість, основн показники по онкології за 2004-2007рр., об’єм диспансеризації за 2006р., доброякісні новоутворення молочної залози, яєчника, запальні захворювання шийки матки – ерозія та ектропіон шийки матки, вроджені аномалії, деформац хромосомні порушення за 2006-2007рр.
Розділ IV. Основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях Рівненсько області
4.1 Основні міжнародні стандарти радіаційної безпеки
Відповідно до вимог Основних міжнародних стандартів радіаційної безпеки Міжнародно агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) і норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) для дотримання основних принципів радіаційного захисту при використанні джерел онізувального випромінювання (ДІВ), а саме: не перевищення встановлення дозових меж для персоналу категорії А; оптимізації радіаційного захисту, необхідно організовувати радіаційний контроль професійного опромінення, що включає як моніторинг робочих місць, так і індивідуальний дозиметричний контроль (ІДК) персоналу.
Моніторинг робочих місць дозволяє вивчити радіаційно гігієнічні умови підчас виконання персоналом окремих етапів технологічного циклу при різних видах робіт з ДІВ, виявити основні дозоформульовані операції, оцінити їх внесок до очікувального променевого навантаження персоналу і визначити шляхи його зниження.
Вимірювати реальні дози опромінення персоналу можна тільки за умови ІДК кожного працівника, що дозволяє врахувати особливості виконання ним певних операцій з ДІВ, а також визначити дози при виникненні непередбачуваних або аварійних ситуацій.
У зв’язку з цим організація і проведення індивідуального дозиметричного контролю с ключовим завданням усіх програм радіаційного контролю.
Дозиметричн центри мають інформаційні бази даних результатів індивідуального моніторингу, а при розгалуженій мережі цих служб – Національні дозові регістри для збирання, збереження та аналізу даних ІДК по всій країні.
Основними завданнями центрів ІДК с проведення поточного моніторингу індивідуальних доз, накопичення збереження отриманої ц інформації* а також науково-аналітичне вивчення дозових навантажень персоналу: оцінка колективних та річних доз розподілів ндивідуальних річних доз за окремими видами робіт із джерелами, окремими професійними групами, розробкою наукових обґрунтованих рекомендацій щодо зниження.
4.2 Основні принципи захисту
- використання принципів захисту, що застосовуються при роботі з джерелами у закритому виді;
- герметизація виробничого устаткування з метою ізоляції процесів, що можуть стати джерелами надходження радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;
- заходи планувального характеру;
- застосування санітарно-технічних засобів і устаткування, використання спеціальних матеріалів;
- дотримання правил особистої гігієни; очищення від радіоактивних забруднень поверхонь будівельних конструкцій, апаратури, засобів індивідуального захисту; використання радіопротекторів (біологічний захист).
Радіоактивне забруднення спецодягу, засобів індивідуального захисту та шкіри персоналу не повинно перевищувати припустимих рівнів, передбачених нормами радіаційної безпеки НРБУ - 97.
У випадку забруднення радіоактивними речовинами особистий одяг та взуття повинні пройти дезактивацію під контролем служби радіаційної безпеки, а у випадку неможливості дезактивації їх слід захоронити як радіоактивні відходи.
Пропозиції людей, які проживають на забруднених територіях з радіоактивними речовинами:
1) вести здоровий спосіб життя:
а) проводити обробку харчових продуктів в умовах радіоактивного І забруднення;
б) проводити профілактику променевої хвороби та йо дефіциту («йод актив», Йодомарин і т.д.);
в) застосування вітамінів та полівітамінів;
г) застосування сорбентів при радіаційній небезпеці;
д) не вживати алкоголь, наркотичні препарати; не палити; є) займатися фізичною культурою;
2) дотримання правил особистої гігієни.
3) використовувати, та не ігнорувати принципи захисту, що застосовуються при роботі із джерелами радіоактивного випромінювання (мобільні телефони, комп'ютери і т.д.).
4) проходити медичні профогляди для запобігання виникнення хвороб, що можуть розвиватися під впливом радіоактивного опромінення.
Вітамінотерапія
Для профілактики лікування променевих пошкоджень ефективно використовують ряд вітамінів: А (ретинол), С (аскорбінова кислота), Е (токоферол), Р (біофлавоноїди, нікотинова кислота), В1(тіамін), В3 (рибофлавін), В6 (піридоксин), В9 (фолієва кислота), К (нафтохінони), які вживають в дозах, що перевищують фізіологічні потреби.
За даними численних досліджень, з одного боку, навіть при малих дозах іонізованого випромінювання збільшується потреба організму у вітамінах, з іншого — під впливом багатьох вітамінів які мають певні властивості, організм легше переносить рівень радіації.
Механізм позитивного ефекту застосування аскорбінової кислоти (вітаміну С) при підвищеному радіаційному впливі багатогранний. Суттєве значення має тут не тільки поповнення цього вітаміну в тканинах опроміненого організму, але й нормалізація залежних від нього процесів синтезу калагену, що позитивно вплива на міцність кровоносних судин.
Поліпшення складу периферійної крові зумовлене участю аскорбінової кислоти разом з фолієвою кислотою в процесах кровотворення. Радіозахисну дію вітаміну С зумовлюють і його антиоксидантні властивості активізувати вільно радикальн форми кисню. Слід відзначити, що дія на організм цього вітаміну є стимулююча, позитивно впливає на імунну систему.
Вітаміну С особливо багато в шипшині, смородині, цитрусових зеленому горошку, кабачках, моркві, буряках, редисці, цвітній капусті, кропі. У зв'язку з тим, що при варінні овочів частина вітамінів, насамперед вітамін С, руйнується можна додатково з профілактичною метою вживати вітамін С з глюкозою.
Вітамін А або ретинол бере участь у процесах росту і оновлення тканин організму, ма антиканцерогенні та раціопротенторні властивості.
Достатн забезпечення організму каротином активізує лейкоцити крові, активізуючи таким чином захисні сили організму, запобігає виникненню простудних та інфекційних захворювань.
Вітамін А (ретинол) міститься в продуктах тваринного походження: печінці тварин, риб, жовткові яйця, сметані, вершковому маслі, незбираному молоці. Провітамін А (каротин) міститься в багатьох продуктах, що мають червоне, оранжеве, жовте та зелене забарвлення: морква, помідори, абрикоси, гарбузи, обліпиха, горобина, зелена цибуля, салат.
Вітамін Е (токоферол) є активним антиоксидантом. Радіозахисна дія цього вітаміну залежить від його дози і дози опромінення, а також від сполучення його з іншими вітамінами і антиоксидантами. Найбільш перспективним шляхом підвищення ефективності аліментарної профілактики радіаційних пошкоджень слід вважати збагачення раціону токоферолом, ретинолом і хлоридом метил-метионін сульфату.
Основним джерелом вітаміну Е, є неочищені рослинні масла - соєве, кукурудзяне, соняшникове, обліпихове, шипшини. У невеликих кількостях він є в харчових продуктах тваринного походження, фруктах та овочах.
Біофлавіноїди (вітамін Р) виявились одними з перших речовин, радіозахисні властивості, яких знайшли практичне застосування.
Сприятливий вплив біофлавіноїдів зумовлений в основному ЇХ здатністю захищати судинн стінки від радіаційного впливу, в першу чергу» стінки капілярів.
Біофлавіноїди проявляють більшу активність у сполученні з аскорбіновою кислотою, яка потенціює їх антигеморагічні властивості.
Велика кількість біофлавіноїдів міститься в чаї, перці, свіжих овочах та фруктах.
При недостатності вітаміну В9 (фолієвої кислоти) зменшується кількість гемоглобіну в крові, а при малій кількості вітаміну К1 (вікасол) понижується нормальна коагуляція крові, що може стати причиною важких внутрішніх кровотеч.
Фолієва кислота у великих кількостях міститься у плодах вишень, ягодах малини і суницях садових, кавунах, дині, яблуках, картоплі, капусті, моркві, петрушці, буряках. Вітамін К накопичується в плодах чорної смородини, винограді, горобині, обліписі, шипшині, гарбузі, картоплі, зеленій цибулі. Ці вітаміни синтезуються бактеріями кишечника, але при використанні антибіотиків і при деяких хворобах синтез їх порушується.
Вітаміни групи В нормалізують функції нервової, серцево-судинної і травної систем, обмінн процеси і процеси росту.
Вітаміни групи В у великій кількості містяться у хлібному квасі та дріжджовому тісті.
Використовуючи вітаміни, слід пам'ятати, що аскорбінова кислота (вітамін С) і вітаміни групи В водорозчинними вітамінами. А вітаміни А, Е, Д, К - жиророзчинні. Використання жирів при кулінарній обробці останніх поліпшують їх засвоєння.
Поряд з вітамінами організм людини для своєї нормальної життєдіяльності потребує ряд мікроелементів.
Зміцненню здоров'я дітей, які зазнали впливу підвищеної радіації, сприяє впровадження в практику вітамінізації полівітамінними препаратами „ундевіт", декаливіт", іншими, які повинні регулярно отримувати всі дитяч організовані колективи.
Особливо ефективним протирадіаційним засобом є морська капуста.
Антиоксидантною, антистресорною і адаптогенною активністю володіють також складні речовини, виділені з рослин сімейства аралієвих, які ростуть головним чином на Далекому Сході. Це женьшень, емутерокок, китайський лимонник, заманиха, золотий корінь. До них близькі за своєю дією багато речовин виділених з представників морсько флори і фауни, а також сік обліпихи.
Все це є цінними засобами з природної комори, які слід ощадливо і уміло використовувати в інтересах нашого здоров’я.
Застосування сорбентів
Одним з аспектів захисту організму в умовах радіоактивного забруднення є застосування сорбційної терапії. Цей вид лікування відноситься до так званих еферентних (засобів) методів терапії (від лат. «efero» - виносити). їх особливість полягає ось у чому: якщо більшість сучасних методів лікування зводиться до введення в організм лікарських препаратів, то еферентні методи спрямовані на виведення з організму токсичних речовин. Найчастіше з цією метою використовують препарати з вуглецю, в останній період - кремнієві і полімерні сорбенти.
Метод, при якому сорбент вживається через рот, називають ентеросорбцією (від гр. ентера - кишка). Прийняті всередину ентеросорбенти поглинають і виводять з організму токсичні речовини, які:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
