Дипломная работа: Інформаційна система аналізу діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційної діяльності

Рис. 2.1. Схема формування та розподілу прибутку підприємства (компанії)

2.4. Визначення ефекту фінансового леверіджу

Визначити ефект фінансового леверіджу для чотирьох варіантів ін­вестування проекту (табл. 2.3).

Як видно з таблиці, при внутрішній нормі ефективності у 25% при збільшен­ні залучених коштів зростає ефект фінансового леверіджу. При бар'єрній ставці у 20% ефект фінансового леверіджу відсутній. При внутрішній нормі ефективнос­ті, меншій за 20%, відношення чистого прибутку до власного капіталу буде мен­шим, ніж вартість позичкових коштів, тобто за такої внутрішньої норми ефек­тивност компанії буде вистачати прибутку тільки для сплати відсотків за кредит, але згодом потрібно буде відшкодувати всю позичку. Тому за графіком відшкодувань боргу компанія вираховує та обґрунтовує таку внутрішню норму ефектив­ності, яка б дала змогу своєчасно розраховуватися з кредитною установою.

Таблиця 2.3

Показники	Варіанти нвестування проекту
	1	2	3	4
Обсяг інвестицій, тис.грн.	1000	1000	1000	1000
Ресурси фінансування, тис.грн.
— власний капітал	1000	750	500	250
— позичкові кошти	—	250	500	750
Відсоткові ставки, %
— основна	14	14	14	14
— вільна від ризику	10	10	10	10
— бар’єрна	20	20	20	20
— внутрішня норма ефективності	25	25	25	25
— депозитна	12	12	12	12
— податку на прибуток	30	ЗО	30	30
Очікуваний прибуток, тис.грн.
— мінімально припустимий	200	200	200	200
— потрібний	250	250	250	250
Вартість боргу, тис.грн.	—	35	70	105
Сума податку, тис.грн.
— при мінімальному прибутку	60	60	60	60
— при потрібному	75	75	75	75
Чистий прибуток, тис.грн.
— мінімально припустимий	140	105	70	35
— потрібний	175	140	105	75
Відношення чистого прибутку до власного капіталу, %	17,5	19	21	28

Пошуки найвигіднішої структури джерел інвестування, що провадяться за допомогою розрахунків фінансового леверіджу, виконуються на стадії обґрунтування доцільності проектів.

Але, як відомо, життєвий цикл інвестицій не закінчується проектуванням та введенням у дію об'єкта.

На стадії експлуатації періодично потрібно залучати нвестиційні ресурси для оновлення виробничих фондів та розвитку виробництва.

На початку розширення підприємство потребує значного збільшення обігово­го капіталу. Подальша інтенсифікація виробництва потребує впровадження нових основних фондів, особливо їх активно частини: машин, механізмів та устаткуван­ня. Природно, що цей процес неможливий без зростання основного капіталу.

Особливо значна потреба в інвестиціях виникає на стад життєвого циклу підприємства, яка передує спаду виробництва та банкрутству. Як правило, збільшення основного капіталу в цей період потрібне не для розширення випуску продукції, попит на яку згасає, а для перепрофілювання виробництва.

Для обґрунтування доцільності залучення нового обігового капіталу використо­вують операційний леверідж. Операційний леверідж частка постійних фінансових витрат у складі собівартост виробництва. Як відомо, чим вища питома вага цієї частки, тим більший вплив на прибуток має навіть найменша зміна обсягів продажу.

При збільшенні обсягів продажу підприємства з високим операційним леве-ріджем більше виграють у прибутках, ніж підприємства капіталоємних галузей, де значне місце в собівартості займає амортизація.

Щодо окремо взятого періоду виробництва (інвестиційного проекту) опера­ційний леверідж зумовлює залежність обсягу продажу та прибутків від зміни струк­тури основного та обігового капіталу.

Зростання обсягів виробництва, продажу та прибутків можна досягти лише шляхом збільшення витрат на виробництво додаткових інвестицій.

Планування операційного леверіджу це визначення структури приросту капіталу та її впливу на зростання прибутку.

Звичайно при зношених, відпрацьованих основних фондах, а також знеціне­них активах в результаті інфляції підприємства мають низький операційний ле­верідж, що негативно впливає на ефективність виробництва.

Розглянемо гіпотетичні приклади обґрунтування розширення виробництва підприємств різних галузей за допомогою операційного леверіджу за умов ста­більної економіки.

На підприємствах інвестиційної сфери, у промисловості будівельних матері­алів, будівництві співвідношення постійних та змінних витрат становить при­близно 40:60. В енергетиці, вугільній промисловості, металургії, важкому маши­нобудуванні частка постійних витрат наближається до 60%, а в легкій, харчовій, навпаки, вона становить близько 20%.

Постійн витрати в собівартості значною мірою пов'язані з використан­ням основного капіталу — при збільшенні інвестицій в основний капітал зростає частка витрат на амортизацію, особливо при використанні прискорених норм її відшкодування.

При інвестуванні обігового капіталу окремі елементи змінних витрат у собі­вартості, особливо при незначному зростанні виробництва, також мають фіксова­ний вигляд (заробітна плата менеджерів та обслуговуючого персоналу, утримання та поточний ремонт офісів, нші накладні витрати). Ці витрати залежно від галузі виробництва та виду продукції коливаються в межах 5—15% собівартості.

Левова частка змінних витрат зростає пропорційно до збільшення обсягів продажу.

У таблицях 2.4 — 2.8 наведено приклади розрахунку ефекту операційного леверіджу для трьох варіантів інвестиційного проекту розширення виробництва компанії, як мають різну галузеву належність.

У табл. 2.4 наведені розрахунки впливу зростання обсягів виробництва та розмір прибутку для підприємств з невисоким операційним леверіджем.

У табл. 2.5 наводиться аналіз впливу зростання обсягів виробництва на розмір прибутку на підприємствах з середнім операційним леверіджем (40%).

У табл. 2.6 наведені розрахунки для підприємства, яке має високий опе­раційний леверідж (60%).

Таблиця 2.4

Показники	Вихідні ані	Варіанти
		1	2	3
1. Основний капітал, тис.грн.	1500	1500	150	1500
2. Обсяг виробництва, од.	20	22	2	26
3. Обсяг продажу, тис. грн.	2000	2200	240	260
4. Змінні витрати на одиницю продукції (сировина тощо 80%), м. к.	64	64	64	6
5. Змінні витрати у склад загальної собівартості, м. к.	1280	1408	1536	1664
6. Постійні (фіксовані) витрати у складі загальної собівартості ((1280 : 80-20) = 320), тис. грн.	320	320	320	320
7. Собівартість, тис. грн.	1600	1728	1856	1984
8. Балансовий прибуток, тис. грн.	400	472	544	616

Продовження таблиці 2.4

9. Рівень рентабельності, %	25	27	29	31
10. Чистий прибуток (податок 20%), тис. грн.	280	330	381	431
11. Строк окупності, років	5,4	4,6	3,9	3,5

Таблиця 2.5

Показники	Вихідн дані	Варіанти
		1	2	3
І. Основний капітал, тис. грн	1500	1500	1500	1500
2. Обсяг виробництва, од.	20	22	24	26
3. Обсяг продажу, тис. грн	2000	2200	2400	2600
4. Витрати на одиницю, тис. грн	80	77	75	73
у т. ч. — фіксовані 40%	32	29	27	25
— змінні 60%	48	48	48	48
5. Собівартість, тис. грн	1600	1696	1792	1888
у т. ч. — фіксована частка	640	640	640	640
— змінна частка	960	1056	1152	1248
6. Балансовий прибуток, тис. грн	400	504	608	712
7. Чистий прибуток, тис. грн	280	353	426	498
8. Рівень рентабельності, %	25	30	34	38
9. Строк окупності інвестицій, роки	5,4	4,3	3,5	3,0

Дані аналізу (табл. 2.6) свідчать про те, що підприємства з вищим операційним леверіджем при розширенн виробництва одержують більше прибутку і, як наслідок, швидше окуповують сво нвестиції.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13