Учебное пособие: Мале підприємництво
Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
7.3. Порядок переходу на спрощену систему оподаткування та обліку
Підставою для переходу на спрощену систему оподатковування є заява. Суб'єкт малого підприємництва подає її в письмовій формі в орган державної податкової служби за місцем здійснення підприємницької діяльності. Суб'єкти малого підприємництва можуть перейти на спрощену систему оподаткування якщо:
розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто суми, фактично отриманої підприємством у готівковій або безготівковій формі за здійснення операцій із продажу становить не більше 1 млн. грн. за календарний рік;
чисельність найманих працівників на момент переходу на єдиний податок не перевищує 50 чоловік;
на дату подання заяви підприємство сплатило усі податки та обов’язкові платежі, строк сплати яких настав;
мале підприємство на момент переходу на єдиний податок зняте у якості платника ПДВ (при переході на сплату за ставкою 10%).
На підставі Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності" при переході на сплату єдиного податку суб'єкти малого підприємництва мають право самостійно обрати одну зі ставок:
6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без обліку акцизного збору у випадку сплати податку на додану вартість відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість";
10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
При переході на сплату єдиного податку за ставкою 10 % (як з загальної системи оподаткування, так і при сплаті єдиного податку за ставкою 6 %) мале підприємство повинне знятися з обліку у якості платника ПДВ.
Юридичні особи, які перейшли на сплату податку за ставкою 10 % не є платниками ПДВ і не мають права на податковий кредит по сумах податку, сплачених при придбанні товарів, які включаються до вартості товарів, а також не мають права нараховувати ПДВ і виписувати податкові накладні при продажу товарів.
Згідно Указу Президента України суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву в орган державної податкової служби по місцю державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа в обов'язковому порядку вказує, яка ставка диного податку їм вибрана - 6 або 10%.
Обмеження щодо сплати усіх податків та платежів стосується сплати податку з доходів фізичних осіб. Згідно Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" строком сплати даного податку є момент отримання доходу фізичною особою. Тобто, якщо на момент переходу на спрощену систему оподатковування у юридичної особи - суб'єкта малого підприємництва є зобов'язання по виплаті заробітної плати за звітний період, то до виплати заробітної плати заборгованості по податку не буде. У цьому випадку також буде мати місце зобов'язання по податку з доходів, строк сплати якого не наступив.
При відсутност факту виплати доходу фізичним особам податок з доходів не повинен бути сплачений у бюджет протягом 30 календарних днів місяця, що наступає за звітним. У такому випадку у суб'єкта малого підприємництва також буде зобов'язання по податку з доходів, граничний строк погашення якого наступає на 30-й календарний день місяця, що наступає за звітним.
Якщо строк погашення зазначеного зобов'язання не наступив, то підставою для відмови в прийомі заяви на видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку це бути не може. Сплату податку з доходів у встановлений строк необхідно буде зробити у звичайному порядку вже після переходу юридичної особи на сплату єдиного податку.
Треба відзначити те, що в ході проведення діяльності СПД - юридичні особи при переході на сплату диного податку не мають права використовувати бартерну форму розрахунків за придбану продукцію (товари, роботи, послуги). Зазначене обмеження не стосується розрахунків з використанням векселів, що погашаються коштами.
СПД, які здійснили бартерну угоду з наступного кварталу, зобов'язані перейти на загальну систему оподаткування. Заява подається не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу).
Рішення про перехід на спрощену систему оподатковування, обліку і звітності може бути прийнято не більше одного разу за календарний рік.
Орган державно податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безкоштовно Свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову обґрунтовану відмову.
7.4. Порядок зміни ставки єдиного податку
В діяльності СПД юридичної особи платника єдиного податку можливе виникнення ситуації коли необхідно змінити протягом року ставку єдиного податку з 6 на 10% і навпаки.
Роз’яснення з цього питання дають податкові органи, які зазначають, що суб’єкти малого підприємництва не можуть протягом року перейти з 6 - відсоткової на 10-відсоткову ставку єдиного податку, посилаючись при цьому на п.4 Указу про диний податок, де визначено наступне: ”Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності незалежно від вибору ставки єдиного податку 6 або 10% - може бути прийнято не більше одного разу за календарний рік”. По суті, цей пункт Указу про єдиний податок не може трактуватись як заборона на зміну ставки протягом календарного року, оскільки у ситуації, що розглядається, вибір ставки єдиного податку проходить вже у межах спрощеної системи оподаткування, а, таким чином, не може розцінюватись як зміни рішення про перехід на сплату диного податку.
Однак на практиц трактування наведеного пункту Указу про єдиний податок відповідає думц податкових органів і перехід з однієї ставки єдиного податку на іншу протягом календарного року забороняється.
7.5. Умови переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну
Відмову від застосування спрощеної системи оподатковування, обліку і звітності і повернення до раніше встановленої системи оподатковування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного(податкового) періоду (кварталу) у випадку подачі відповідної заяви в органи державної податкової служби не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
Перехід на звичайну систему оподаткування і повернення Свідоцтва про сплату єдиного податку до органу державної податкової служби, що його видала, відбувається у випадках самостійного рішення платника про відмову від застосування спрощено системи оподаткування, звіту і звітності; порушення умов, що стосуються розміру виручки і середньооблікової чисельності, передбаченої Указом про єдиний податок; ліквідації юридичної особи у встановленому законодавством порядку.
Платники єдиного податку, що прийняли рішення відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності і перейти на загальну систему оподаткування, можуть це зробити з початку наступного кварталу, подав заяву до податкового органу не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного кварталу.
Платники єдиного податку по ставці 10%, які вирішили перейти на загальну систему оподаткування, у випадку подачі заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, до переходу на сплату єдиного податку не були зареєстровані у якості платників ПДВ. Тому такі платники зобов’язані це зробити. Особи, які сплачують єдиний податок по ставці 10%, що порушили вимоги, встановлені статтею 1 Указу про єдиний податок (середньооблікова чисельність працюючих перевищила 50 осіб або розмір виручки від реалізації продукц (товарів, робіт, послуг) за рік перевищив 1 млн. грн.), зобов’язан зареєструватися у якості платників ПДВ починаючи із наступного періоду (кварталу).
Реєстрація у якості платників ПДВ здійснюється тільки у тому випадку, коли особа підпада під визначення платника податку згідно ст. 2 Закону про ПДВ. Таким чином у платників єдиного податку по ставці 10%, які переходять на звичайну систему оподаткування, необхідність у реєстрації у якості платника ПДВ виникає тільки у тому разі, коли вони будуть підпадати під визначення платників.
Якщо у підприємства, що переходить з 10% єдиного податку на звичайну систему оподаткування, обсяги по продажу товарів не перевищили встановленого розміру, але при цьому підприємство вирішило доцільним зареєструватися у якості платника ПДВ, то реєстрація здійснюється як добровільна. Це означає, що такі платники не можуть отримати бюджетне відшкодування ПДВ до досягнення ними визначеного обсягу оподатковуваних операцій, а анулювання Свідоцтва платника ПДВ може виникнути не раніш чим через 24 місяця після дати такої реєстрації за умови недосяжності їм встановлених обсягів.
Тема 8. Особливості організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах
8.1. Основи організації бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу;
8.2. Особливості обліку та звітності малих підприємств;
8.3. Заходи по організації бухгалтерського обліку;
8.4. Сутність та основні елементи обліково політики підприємств малого бізнесу;
8.5. Порядок складання наказу про облікову політику малого підприємства.
8.1. Основи організації бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу
Підприємства малого бізнесу є одним з найважливіших чинників, які сприяють підвищенню зайнятості населення, розширенню ринку товарів і послуг та збільшенню національного продукту країни. Для їх стійкої та ефективної роботи необхідно одержання найбільш повних даних про фінансовий і майновий стан підприємства та результативність його діяльності.
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві залежить від великої кількості факторів, таких, як форма власності, організаційно-правовий статус підприємства, обсяги діяльності, чисельність персоналу.
У своїй діяльності малі підприємства керуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" і застосовують План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань господарських операцій суб'єктів малого підприємництва і регістри бухгалтерського обліку для малих підприємств.
Організація обліку передбачає створення системи обліково-економічної інформації й безупинного її упорядкування й удосконалення з метою забезпечення процесу виробництва й управління необхідними обліково-економічними даними. Раціонально організована система обліку на малих підприємствах забезпечить їх ефективну діяльність на основі удосконалення основних облікових підсистем таких, як фінансовий та управлінський облік. Для забезпечення облікового процесу підприємство самостійно вибирає структуру, форми та технічні засоби, які формуються під впливом інноваційних технологій та процесів.
Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення й подання до обліку первинних документів.
Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства забезпечу дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання й подання у встановлений термін фінансово звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею й відшкодуванням втрат від нестачі, розкрадання й псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях і інших відособлених підрозділах підприємства.
8.2. Особливості обліку та звітності малих підприємств
Підприємства, що відносяться до суб'єктів малого підприємництва, самостійно визначають облікову політику, відповідно до якої здійснюють заходи щодо організації бухгалтерського обліку, вибирають його форму і систему рахунків. Незалежно від організаційно-правової форми і форми власності всі підприємства зобов'язан вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", який визначає правові принципи регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку і складання звітності підприємствами України. Чинність даного Закону, у тому числі, поширюється і на підприємства, що відносяться до суб'єктів малого підприємництва в обсязі, достатньому для складання фінансово звітності.
Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" установив правила організації й ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності, але і надав можливість підприємствам самостійно приймати рішення про встановлення облікової політики виходячи з особливостей своєї господарсько діяльності, керуючись основними засадами бухгалтерського обліку й фінансово звітності.
Таким чином, підприємству надане право самостійне визначати облікову політику й організовувати ведення бухгалтерського обліку.
Для складання фінансово звітності керівництво підприємства повинне формувати облікову політику, тобто обирати принципи, методи й процедури обліку таким чином, щоб вірогідно відобразити фінансове становище й результати діяльності підприємства й забезпечити порівнянність фінансових звітів.
8.3. Заходи по організації бухгалтерського обліку
По організац бухгалтерського обліку малим підприємством здійснюються заходи, які необхідно відобразити в наказі про організацію бухгалтерського обліку:
1. Вибір форми організац бухгалтерського обліку.
2. Вибір форми бухгалтерського обліку як певної системи регістрів обліку, порядку й способу реєстрації й узагальнення інформації в них і з урахуванням особливостей сво діяльності й технології обробки облікових даних:
Загальні регістри бухгалтерського обліку;
Регістри бухгалтерського обліку для малих підприємств;
Регістри бухгалтерського обліку створені в комп'ютерній бухгалтерській програмі.
3. Встановлення правил документообігу й технології обробки облікової інформації – розробка графіку документообігу, затверджуваного наказом керівника підприємства з метою впорядкування руху й своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів. Графік документообігу повинен забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожний первинний документ, визначати мінімальний строк його знаходження в підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації й автоматизації.
4. Використання системи рахунків бухгалтерського обліку:
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств організацій:
використання тільки рахунків класу 9 "Витрати діяльності";
використання тільки рахунків класу 8 "Витрати по елементах";
використання одночасно рахунків класів 8 і 9;
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва.
5. Встановлення системи й форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій.
8. Встановлення порядку проведення інвентаризації активів і зобов'язань для забезпечення вірогідност даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства. Для цього на підприємств розпорядницьким документом створюються постійно діючі інвентаризаційні коміс в складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, поряд з якими можуть створюватися робочі інвентаризаційні комісії.
Облікова політика підприємства формується на основі П(С)БО, а принципи й методи, що формують облікову політику підприємства, встановлюються нормами П(С)БО 1, де зазначено, що підприємство повинне висвітлювати облікову політику шляхом опису: принципів оцінки статей звітності; методів обліку по окремих статтях звітності.
8.4. Сутність та основні елементи обліково політики підприємств малого бізнесу
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28
