Быстрый поиск

Учебное пособие: Мале підприємництво

Зазначен суб'єкти підприємництва не можуть вважатися суб'єктами малого підприємництва для цілей державної підтримки суб'єктів малого підприємництва.

Таким чином, критеріями віднесення підприємства до малих, у розумінні Господарського кодексу України від 16.01.2003 р., є чисельність працюючих і обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг).

Основними видами діяльності в мікро - і малому бізнесі в Україні стали оптова і роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами і послуги з ремонту (41% від обсягу виробництва на мікропідприємствах і 30,3% на малих), операції з нерухомістю здачею під найм, а також послуги юридичним особам (17,2% і 11%), будівництво (9,6% і 12,6%).

Частка малого бізнесу у ВВП України становить 11%, а кількість малих підприємств розраховуючи на 10 тис. чол. - 53, у той час як у розвинених країнах частка малого бізнесу у ВВП становить 50-60 %, на 10 тис. чол. приходиться 500-700 малих підприємств. Головною проблемою вітчизняних підприємницьких структур недолік фінансових ресурсів для підтримки і розвитку власного бізнесу. У структурі джерел фінансування питома вага власних фінансових ресурсів у середньому становить 35-40%. В структурі зовнішніх джерел фінансування найбільшу питому вагу складає кредиторська заборгованість (49-54%), довгострокові і короткострокові кредити банків (5-7%). Така структура зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів не є оптимальною, якщо брати до уваги, що в країнах з розвинутою ринковою економікою кредиторська заборгованість малих підприємств становить 15-20%, а кредити банків і інші позикові кошти - 45-55%.

Для поліпшення вітчизняного підприємницького середовища, і в тому числі для створення сприятливих умов для ведення малого бізнесу, органами державної влади в Україні постійно пропонуються безліч концепцій, програм, механізмів та інших актів.

6.2. Особливост оподаткування суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб

Платником єдиного податку є суб'єкт малого підприємництва, що побажав перейти на спрощену систему оподатковування, обліку і звітності, згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва".

Не зможе перейти на єдиний податок філія або відособлений підрозділ підприємства, якщо головне підприємство не здійснило перехід на спрощену систему оподатковування. Отже, філія може перейти на єдиний податок тільки разом з головним підприємством.

Цей Указ регулює порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, відповідно до якого спрощена система оподаткування, обліку і звітності вводиться для суб'єктів малого підприємництва – юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

6.3. Порядок ведення книги обліку доходів та витрат

Згідно Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат реєстрація Книги здійснюється органом державної податкової служби разом з видачею Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва.

Книга обліку доходів і витрат (далі – Книга) видається на один календарний рік (додаток В). Книга обов'язково повинна бути прошнурована і мати пронумеровані сторінки. На останній сторінці вказується кількість наявних сторінок, запис про це засвідчується підписом керівника, печаткою підприємства і печаткою органа державної податкової служби, у якому зареєстроване таке підприємство. Якщо сторінки в Книзі закінчилися, підприємство повинне зареєструвати в орган державної податкової служби по своєму місцезнаходженню нову Книгу. При цьому дата першого запису в новій Книзі, повинна доводиться на день, що настає за останнім днем запису, зробленої в Книзі, зареєстрованої раніше.

У Книз підприємство відображає в хронологічному порядку операції, здійснені у звітному (податковому) періоді. Всі записи в Книзі повинні здійснюватися на дату зарахування або списання коштів по банківському рахунку або касі платника. Дан про отримані доходи відображаються в Книзі з урахуванням ПДВ, але без урахування акцизного збору.

Для тих платників диного податку, у яких є філії без статусу юридичної особи, Книга ведеться в розрізі філій. Філії також зобов'язані вести Книгу з наступним включенням даних з них у Книгу юридичної особи, Книги обліку для філій засвідчуються органом державної податкової служби по місцю реєстрації юридичної особи - суб'єкта малого підприємництва.

Книга має сім граф. Сума доходів, отриманих від виробництва і продажу продукції (товарів, робіт, послуг), відображається в графі 3 "Сума виручки від реалізац продукції (товарів, робіт, послуг)".

Якщо підприємство одержує виручку від реалізації в касу, після чого видає цю же суму виручки з каси для її зарахування на поточний рахунок, то така операція в Книз відобразиться тільки один раз - при одержанні коштів (виручки) у касу, оскільки зменшення коштів у касі у зв'язку із внесенням їх на поточний рахунок не витратами підприємства.

Суми, отримані як внесок у статутний фонд, у Книзі не відображаються оскільки не є виручкою від реалізації.

Виручка від реалізації основних фондів відображається в графі 4 "Суми виручки від реалізації основних фондів". При здійсненні операцій по реалізац основних фондів для цілей єдиного податку виручкою вважається різниця між сумою, отриманої від реалізації цих фондів, і їх залишковою вартістю.

У графі 5 "Позареалізаційні доходи і виручка від інших операцій" відображаються суми, фактично отримані суб'єктами підприємницької діяльності на банківський рахунок і в касу від інших операцій (від продажу цінних паперів, матеріалів, МБП, палива, орендна плата, відсотки, кошти, отримані у вигляді безповоротно фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовно давності, а також дивіденди, якщо вони не обкладалися податком у джерел виплати у відповідності із Законом про податок на прибуток). По графі 5 передбачена необхідність відображення в ній всіх позареалізаційних доходів виручки від іншої реалізації, але для вирахування єдиного податку застосовуються тільки ті дані по цій графі, які відображають виручку від іншо реалізації, тобто дані про виручку від реалізації цінних паперів, МБП, матеріалів, палива, орендної плати і т.п.

Таким чином, об'єктом для вирахування єдиного податку в дійсності будуть не дані графи 6 "Загальна сума виручки і позареалізаційних доходів", а сума граф 3,4 5 (у частині виручки від іншої реалізації). Суми позареалізаційних доходів, що надходять на рахунок або (та) у касу, єдиним податком не обкладаються.

Позареалізаційн доходи не підлягають оподаткуванню, тому що порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподатковування, обліку і звітності, визнача тільки порядок ведення обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва (тобто форма Книги не є документом, відповідно до якого здійснюється розрахунок диного податку). Базою оподаткування є виручка від реалізації продукц (товарів, робіт, послуг) - сума, фактично отримана суб'єктом підприємницько діяльності на розрахунковий рахунок або (та) у касу за здійснення операцій із продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

У графі 7 "Загальна сума витрат, здійснених у зв'язку з веденням господарсько діяльності" відображається фактична сума витрат, здійснених з розрахункового рахунку і з каси підприємств у зв'язку із продажем продукц (товарів, робіт, послуг), здійсненням фінансових операцій, а також іншою діяльністю. Заповнення цієї графи здійснюється в момент списання коштів з поточного рахунка, тобто по "касовому" методу, який передбачений і для відображення виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що включається в об'єкт для вирахування єдиного податку.

Заповнення графи 7 Книги повинне здійснюватися з урахуванням ПДВ і акцизного збору.

У графі 7 Книз варто відображати тільки ті витрати, які мають на увазі списання коштів з розрахункового рахунку. Отже, немає підстав відображати в цій графі суму амортизації, нараховану по основних засобах і нематеріальних активах.

Однак п.7 порядку ведення Книги обліку доходів і витрат передбачає, що в графі 7 Книги відображаються практично всі види витрат, понесені у зв'язку із продажем продукції (товарів, робіт, послуг). Виходячи із цього, є всі підстави відображати в графі 7 всю суму коштів, перерахованих на придбання основних засобів і нематеріальних активів. Фактично для цілей податкового обліку амортизувати основні засоби і нематеріальні активи для цілей вирахування сплати єдиного податку немає необхідності. Однак для цілей бухгалтерського обліку вартість основних засобів і нематеріальних активів підлягає амортизац на загальних підставах, передбачених П(С)БО 7 "Основні засоби". Підтвердженням цього є положення П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", яким затверджений Баланс суб'єкта малого підприємництва (форма № 1-м), у якому рядок 032 передбачений саме для відображення зносу, нарахованого по основних засобах і нематеріальних активах.

Тема 7. Порядок та умови переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

7.1. Сутність спрощеної системи обліку та оподаткування для юридичних осіб;

7.2. Порядок обчислення та сплати єдиного податку юридичними особами;

7.3. Порядок переходу на спрощену систему оподаткування та обліку;

7.4. Порядок зміни ставки єдиного податку;

7.5. Умови переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну.

7.1. Сутність спрощеної системи обліку та оподаткування для юридичних осіб

З набранням чинності Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності" суб'єкти малого підприємництва відрізняються від інших підприємств не тільки спрощеною системою бухгалтерського обліку і звітністю, а й спрощеним оподаткуванням.

Суть нововведень, викликаних Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності", полягає в тому, що замість чотирнадцяти податків і зборів із тридцяти, передбачених для підприємств, суб'єкти малого підприємництва платять усього лише один податок - єдиний. Крім того, визначен критерії віднесення підприємств до суб'єктів малого підприємництва - платників диного податку.

"Платник диного податку" – це суб'єкт малого підприємництва, що побажав перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і одержав Свідоцтво про право сплати єдиного податку. Таким чином, поняття "суб'єкт малого підприємництва" ширше поняття "платник єдиного податку" містить у собі як ті підприємства, які скористалися правом переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, так і ті, які таке право мають, але реалізувати його не порахували потрібним (або вигідним).

У відповідності до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності" перехід на сплату єдиного податку може бути здійснений з початку будь-якого кварталу календарного року. Знову створен суб'єкти малого підприємництва добровільно можуть перейти на єдиний податок з початку діяльності, тобто з місяця, у якому проведена їх державна реєстрація.

7.2. Порядок обчислення та сплати єдиного податку юридичними особами

Список обов’язкових податків і зборів встановлює Закон про систему оподаткування. Об’єктам і суб’єктам оподаткування, порядку сплати і звітності по кожному з них присвячені спеціальні закони.

Згідно ст. 6 Указу №727 єдиноподатківці звільнені від сплати:

ПДВ – усі, крім юридичних осіб, вибравши єдиний податок по ставці 6%;

податку на прибуток підприємств (крім сплати податку на дивіденди);

податку на землю (за ті ділянки, які вони використовують у підприємницькій діяльності);

збору за спеціальне використання природних ресурсів;

збору у Фонд здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи соціального захисту населення;

збору на обов’язкове соціальне страхування по тимчасовій втраті працездатності;

комунального податку;

податку на промисел;

збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;

внесків у Фонд соціального захисту інвалідів;

внесків у Державний фонд сприяння зайнятості населення;

сплати за патенти згідно Закону про патентування.

Перелік податків зборів, які платять єдиноподатківці представлено в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Податки і збори, які сплачують суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи – платники диного податку

Обов’язков податки і збори, встановлені в Україні	Звітність, яка передбачена по цьому податку/збору (обов’язковому платежу)	Платник
1	2	3
Загальнодержавн податки і збори (обов’язкові платежі), що встановлені ст. 14 Закону про систему оподаткування
ПДВ (Закон про ПДВ)	Податкова декларація по податку на додану вартість	Обов’язково реєструються платниками: юридичні особи, які вибрали ставку єдиного податку 6%; ті, хто займається реалізацією конфіскованого майна
	Податкова декларація по податку на додану вартість	Можливо добровільно зареєструватися платником ПДВ
	-	Імпортери товарів, питання про їх обов’язкову реєстрацію залишається спірним
Податок на прибуток підприємств (у частині оподаткування дивідендів) (Закон про прибуток)	Розрахунок сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою	Емітент корпоративних прав, який є резидентом і сплачує дивіденди
Податок з доходів фізичних осіб (у частині оподаткування дивідендів, що сплачуються фізичній особі) (Закон про прибуток)	Податковий розрахунок резидента, який сплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб	Резидент, який сплачує дивіденди фізичним особам – платникам податку з доходів
Мито (Закон про митний тариф)	-	Усі юридичн фізичні особи при переміщенні товарів через митний кордон України (як при ввозі, так і при вивозі)
Державне мито	-	Фізичн юридичні особи за здійснення у їх інтересах дій і видачу документів, як мають юридичне значення, уповноваженими на то органами (судами, нотаріусами, органами виконавчої влади і ін.)
Плата за землю (земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державно комунальної власності (Закон про плату за землю)	для юридичних осіб – Податковий розрахунок земельного податку; для фізичних осіб звітність не передбачена	Єдиноподатківц сплачують земельний податок у тому разі, коли не використовують землю у своїй підприємницькій діяльності
	для юридичних осіб – податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державно комунальної власності; для фізичних осіб звітність не передбачена	Орендну плату за землю сплачують орендатори (незалежно від форми власності і системи оподаткування) земельних ділянок, що знаходяться у державній і комунальній власності
Податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів (Закон про транспортний податок)	- юридичн особи подають Розрахунок суми податку із власників транспортних засобів нших самохідних машин і механізмів; - для фізичних осіб звітність не передбачена	Юридичн фізичні особи, які мають зареєстровані в Україні згідно законодавству власн транспортні засоби (колісні трактори; сідельні тягачі; автомобілі, що призначені для перевезення не менш 10 осіб; легкові, вантажні і спеціальн автомобілі; мотоцикли і ін.)
Збір за геологорозвідувальні роботи, які виконані за рахунок державного бюджету (постанова № 115)	Розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, які виконані за рахунок державного бюджету	Усі користувач надр незалежно від форми власності, які добувають корисні копалини на розміщених у межах України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони родовищах
Збір за забруднення навколишнього середовища (Закон про радіочастоти)	Податкова декларація про збір за використання радіочастотного ресурсу України	Юридичні або фізичні особи, діяльність яких пов’язана з використанням радіочастотного ресурсу (наданням телекомунікаційних послуг, розповсюдженням телерадіопрограм через радіоелектронні засоби та ін.)
Збір за проведення гастрольних заходів (Закон про гастролі)	Податковий розрахунок збору за проведення гастрольних заходів	Організатори гастрольних заходів
Місцеві податки збори, встановлені ст. 15 Закону про систему оподаткування
Податок на рекламу (Декрет про місцеві податки)	Податковий розрахунок податку з реклами	Юридичні особи громадяни, які надають послуги по встановленню і розміщенню реклами. Сплачують із усіх видів об’яв і повідомлень, які
		передають нформацію з комерційною метою, у ЗМІ, на афішах, плакатах, рекламних щитах, нших технічних засобах, майні та одязі
Збір за паркування автотранспорту (Декрет про місцеві податки)	Податковий розрахунок збору за паркування автотранспорту	За перерахування збору у бюджет відповідальність несуть юридичні особи і громадяни, як утримують спеціально відведені ділянки для паркування автотранспорту
Ринковий збір (Декрет про місцеві податки)	-	Юридичні особи громадяни, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію нші товари на ринках і в павільйонах, на критих і відкритих столах, площадках для торгівлі з автомашин, теліжок, мотоциклів, ручних теліжок
Ринковий збір (Декрет про місцеві податки)	Податковий розрахунок ринкового збору	За перерахування збору у бюджет відповідальність несе адміністрація ринку
Збір за право використання місцевої символіки (Декрет про місцеві податки)	Податковий розрахунок збору за право використання місцевої символіки	Юридичні особи громадяни, які використовують місцеву символіку із комерційною метою