Реферат: Особливості реклами на місці продажу
· вони не мають таємниць, того драматичного імпульсу, що його має показ товару, а також усна та друкована реклама, яка породжує мрію про товари та фірми.
· не дають перехожому можливості сконцентрувати увагу на первинному товарі.
· створюють складну для сприймання обстановку.
· зменшують площі для складування товарів.
· перехожий може бачити торговельний зал не тільки в період великої активності покупців, але й тоді, коли ця активність завмирає, що може справити погане враження.
При оформленн вітрини необхідно брати до уваги такі фактори, як контрасти кольору за відтінками, інтенсивність та глибина кольору, гармонію кольорів (колористичн схеми) та вплив освітлення на колір. Крім того, необхідно пам'ятати про три принципи поєднання кольорів — ритм, баланс і пропорція.
Ритм — за допомогою кольору можна створити певний ритм у вітрині повторенням тієї само гами через певний інтервал.
Баланс — барвист кольори мають врівноважуватися приглушеними тонами, темні — світлими, тепл холодними.
Пропорція невеликий простір вітрини витриманий у яскравих тонах, ніби наближається до перехожих. Його необхідно балансувати таким самим простором, витриманим у тьмяних кольорах, які ніби віддаляють його від перехожих.
Необхідно пам'ятати, що у природному денному світлі і так званих лампах денного світла переважають промені холодної (блакитної) частини спектра, а штучне світло в основному складається із теплих променів жовтої частини спектра. Тому, як правило, для освітлення вечірнього одягу необхідно використовувати лампи розжарювання, для денного одягу — лампи денного світла.
Тепле освітлення нейтралізує блакитні тони: блакитна тканина виглядає тьмяною та сірою. Тепле світло робить теплі кольори інтенсивнішими: червоний колір у світлі лампи розжарювання стає більш яскравим. Холодне світло нейтралізує теплі кольори: помаранчевий колір у холодному блакитному світлі виглядатиме майже як беж. Холодне світло робить холодні кольори більш інтенсивними: зелений колір у променях лампи з блакитним світлом матиме свіжіший вигляд.
Багато вітрин малоефективними, тому що неправильно використовується задник, тобто задня частина вітрини. Він у жодному разі не повинен відвертати увагу від товару, що є на вітрині. Мета задника — створити для виставлених товарів таке декоративне тло, щоб вони виглядали реалістично і водночас привабливо. Відтак його фарбують у нейтральний або неінтенсивний тон, щоб виділити та «оживити» виставлені у вітрині товари.
Є два основн типи задників: декоративні (статичні) та сюжетні (художні, живописні). До перших належать дерев'яні панелі, драпіровки та решітки. Вони створюють тло для товарів, що виставлені у вітрині. При використанні сюжетних задників виставлен товари демонструються в декораціях, тобто вони виконують таку саму роль, як у театрі.
Однією з головних переваг сюжетного задника є можливість його частої заміни. У такий спосіб можна змінити імідж магазину за кожної зміни декорацій. Статичні задники не змінюються.
Спеціалісти рекомендують, оформлюючи показ товарів у вітрині, користуватися такими принципами:
· Показ товарів у вітрині має відбуватися за планом. Графік показу координується із загальним планом рекламних заходів магазину.
· У вітринах демонструють товар (товари), що користується попитом. Це необхідно для того, щоб сприяти стимулюванню імпульсивних покупок та привернути увагу перехожих.
· Вітрини треба оновлювати з урахуванням нових напрямів їх оформлення (матеріали, засоби тощо).
· Кількість виставлених у вітрині товарів має відображати характер магазину. Велика кількість виставлених товарів погіршує їх сприйняття, а також може створити неприємне «дешеве» враження (іничайно, якщо це не дуже дорогі товари).
· Товари невеликих розмірів необхідно розміщати ближче до вікна вітрини, більших — далі.
· Загальний вигляд вітрини має бути простим та елегантним (цього, між іншим, дуже важко досягти).
· Вітрини треба добре освітлювати. Дуже слабке освітлення утруднює оцінку товару покупцем. Неправильне розподілення світлапризводить до затемнення однієї частини вітрини і занадто яскравого освітлення іншої. Потік світла у вітрині ма розподілятися рівномірно, за винятком тих випадків, коли спеціально використовується яскраве напрямлене освітлення з метою надати особливо виразності певній групі товару.
· Вітрини мають бути завжди чистими. Чистими мають бути як самі товари, так і окрем елементи вітрини. Запилені вікна, забруднені товари можуть створити неприємне враження в будь-якого покупця.
· Головний елемент, на який необхідно звернути увагу покупця, краще розмістити вільніше, тобто зробити більшу відстань між ним та іншими товарами.
· При оформленні вітрин не треба користуватися надто контрастними кольорами — це викликає почуття втоми.
· Товар треба розмістити так, щоб покупець міг його добре оглянути. На ньому обов'язково має бути табличка з ціною, для новинки — якийсь знак, що впадає у вічі, наприклад, зірка, слово «новинка» тощо, для складнішої продукції — опис з необхідними характеристиками.
· Найактивніше покупці сприймають товари, розміщені в демонстраційних вітринах на рівні очей та рук. Можна збільшити продаж тільки за рахунок перестановки товару (з рівня рук на рівень очей — на 63 %, з рівня підлоги на рівень рук — на 34 %, з рівня підлоги на рівень очей — на 78 %).
· Найчастіше демонстраційні вітрини використовуються для показу перспективного товару, якого ще немає в продажу. У цьому випадку у вітрині розміщується табличка зі строком поставки та ціною товару.
· Розміщення елементів композиції може бути симетричним і асиметричним. Якщо раніше вважали, що вісь симетрії може проходити тільки через середину вітрини, то тепер великим успіхом користуються діагональні симетричні експозиції.
У розвинутих країнах звичайно міняють вітрини у великих містах один раз на тиждень, у невеликих — один раз на два тижні, а іноді й частіше. Це тому, що у невеликих містах магазини розміщені на центральних вулицях і люди звичайно проходять повз них кілька разів на тиждень, а можливо, і на день. У великих містах магазини розміщені на значній території і дуже мало людей проходять повз них більше одного-двох разів на тиждень. Частіше треба міняти вітрини на південному боц вулиці, оскільки товари швидко вигоряють і втрачають товарний вигляд. Те саме стосується і вітрин на дуже забруднених вулицях.
Необхідно постійно пам'ятати, що вітрини призначено не для роботи продавця, а для ознайомлення покупців зі зразками нових товарів, майбутніх моделей, їх модифікацій, кольорової гами товару, можливості роздивитися товар з невелико відстані з усіх боків. У зв'язку з цим необхідно використовувати так званий самплинг, тобто коли товар передається до рук покупця, щоб він «приклав руки» до товару, відчув його переваги у повній мірі.
Самплинг ефективним в усіх випадках, коли він зв'язаний з товарами, що справд потребують попереднього й детального ознайомлення покупців з ними (наприклад, автомобілі).
Ще один засіб рекламування товарів та послуг — це участь у виставках.
У виставках можуть брати участь як виробники, так і посередники.
Виставки бувають всесвітніми, національними, індивідуальними, універсальними та спеціальними.
Завдання виставок знайти нових покупців. Для ефективного проведення виставки необхідно:
· правильно спланувати свою участь у ній;
· призначити головного координатора (у наказі необхідно обумовити його права, обов'язки, кошти, якими він може розпоряджатися);
сформулювати мету участі у виставці;
· скласти план виставки, розміщення експонатів, напрями руху відвідувачів;
· скласти тематичний план, кошторис, указати експонати, які будуть демонструватися, спосіб їх показу;
· дати замовлення керівництву виставки на експозиційну площу (гарантійний лист);
· скласти тематично-експозиційний план: де і що розмістити, як захистити від пограбування, тексти написів;
· художньо оформити всі експонати;
· замовити транспорт та оплатити його;
· змонтувати експонати (це виконує стендист);
· після виставки провести демонтаж експонатів, їх пакування, транспортування;
· підвести підсумки виставки, порівняти свої результати з результатами конкурентів.
Під час проведення виставки учасники можуть організовувати прес-конференції, запрошувати кореспондентів радіо й телебачення тощо.
Відвідувач виставок завжди хочуть бачити експонати в дії, попрацювати на них, «помацати» х, покуштувати продукти харчування. Тому стенд має передовсім рекламувати продукцію, а не фірму. Але може статися й таке, що рекламуватиметься саме фірма з її продукцією. Це залежить від виду виставки, її тематики та кількост учасників. Індивідуальні виставки мають своїм призначенням рекламування окремих фірм, створення їхнього іміджу, поширення інформації про них.
Стенди на виставці мають складатися з трьох зон: зона переговорів, господарська зона та зона експонатів.
Ключова фігура виставки — стендист. Вимоги до стендиста досить високі. Він повинен добре витримувати умови виставки, бути терплячим, добре обізнаним з експонатами та проблемами, які вони вирішують. Він повинен бути одягнутим у форму фірми або носити відповідну картку на лацкані одягу, знати техніку безпеки. Особлив вимоги до стендиста — він має бездоганно знати правила між особистісного спілкування, тобто бути комунікабельним, доброзичливим, ненав'язливим, спонукати відвідувача до бесіди, до тривалішої співпраці. Під час бесіди він повинен цікавитися думкою відвідувачів про експонати, весь час наголошувати, яку саме фірму він представляє, які вона має переваги, чим відрізняються вироби фірми від виробів конкурентів.
Після кожно бесіди необхідно заповнювати спеціальний бланк.
Стендисту треба ознайомитися зі стендами конкурентів, визначити їхні особливості, переваги та недоліки, по можливості зробити фотознімки цих стендів.
Нині виставки все більше комерціалізуються і на них часто укладаються різного роду угоди.
Але заходом, що призначений безпосередньо для продажу товарів та послуг, є ярмарок, де реклама відіграє таку саму важливу роль, що й продаж.
Ярмарок — це виставка зразків якогось великого ринку товарів. Він діє в обумовлений заздалегідь термін протягом певного часу на тому самому місці. На ярмарок дозволяється подавати зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному або міжнародному масштабах.
Виділяють десять типів ярмарків:
· Сільське й лісове господарство, а також устаткування, що застосовується в цих галузях.
· Продовольч товари, харчові підприємства, готелі та відповіне обладнання.
· Текстиль, одяг, взуття, шкіряне виробництво та відповідне обладнання.
· Будівельн роботи (цивільне будівництво, оздоблювальні роботи) та відповідне обладнання.
· Житло, побут, відповідне обладнання.
· Охорона здоров'я, гігієна, техніка безпеки, охорона довкілля та відповідне обладнання.
· Транспорт транспортне обладнання.
· Інформатика, засоби зв'язку, оргтехніка, видавнича справа та відповідне обладнання.
· Спорт, відпочинок та відповідне обладнання.
· Торгов та побутові послуги та відповідне обладнання.
Можна також класифікувати виставки залежно від спеціалізації, організаційних особливостей та рівня, на якому приймається рішення про їх проведення:
· Міжнародн галузеві виставки.
· Міжнародн спеціалізовані виставки (салони).
· Міжнародн виставки в рамках конгресів, конференцій та симпозіумів.
· Національн виставки.
· Дн (тижні, декади, місяці) науки і техніки.
· Ювілейн виставки.
· Виставки каталогів окремих фірм або груп фірм.
· Виставки, що проводяться на пропозицію окремих фірм з метою збільшення збуту на певному ринку.
Процес участ фірми в роботі виставки (ярмарку) можна розділити на такі етапи:
· Прийняття принципового рішення про участь.
· Визначення мети участі.
· Вибір конкурентної виставки (ярмарку).
· Підготовчо-організаційний період.
· Розробка тематичного плану експозиції та кошторису.
· Робота в ході функціонування виставки (ярмарку).
· Підведення підсумків участі фірми в роботі виставки (ярмарку).
Метою виставок можуть бути:
· пошуки нових ринків.
· збільшення кількості покупців.
· упровадження нового товару на ринок.
· пошуки нових посередників
· позиціювання своєї продукції відносно товарів конкурентів.
· визначення обсягів попиту на новий товар.
· налагодження потрібних зв'язків у діловому світі.
· формування гарного іміджу фірми на конкретному ринку.
· нтенсифікація реклами нового товару.
· безпосередній збут продукції.
Отже, більшість цілей збігаються з цілями маркетингу, а відтак і з цілями рекламної діяльност фірми.
Вирішуючи питання про участь у виставці (ярмарку), необхідно врахувати:
час і місце проведення;
· авторитет фірми на цільовому ринку.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
