Реферат: Особливості реклами на місці продажу

5.2. Як можна графічно подати рекламне звернення:

·          чи достатньо самого тільки заголовку (слогану);

·          чи потрібна ілюстрація;

·          як якості товару або послуги визначатимуть техніку ілюстрації (фото, малюнок, кольори, справжнє чи умовне зображення);

·          скільки потрібно фотографій, яка з них має домінувати;

·          чи треба спеціально показати упаковку або торгову марку;

·          якщо потрібно показати упаковку, чи має вона бути головним (допоміжним) елементом люстрації;

·          як бажано показати упаковку — великим чи загальним планом, відкритою чи закритою.

6. Схема рекламного звернення

6.1. Яким має бути макет рекламного звернення:

·          чи мусить він складатися тільки з тексту;

·          чи мусить він мати текст у вигляді інформації, слогану або рекламного блоку;

·          чи мусить він мати вигляд «ілюстрації + текст».

6.2. Якими мають бути розміри рекламного звернення:

·          який формат рекламного звернення;

·          скільки в ньому мусить бути тексту;

·          скільки яких інших елементів (ілюстрації, заголовки, загальне розміщення матеріалу, спеціальне місце для вказівок «новинка», «знижка», «нові ціни» тощо; форма упаковки, назва фірми та її торгова марка, відрізний купон тощо);

·          який елемент визнано найбільш важливим з погляду впливу на покупця — текст чи люстрації;

·          чи необхідно планувати послідовне розміщення елементів рекламного звернення, маючи на увазі, що читачі дивляться в основному на верхню частину сторінки;

·          чи необхідність фокусувати увагу або виділяти основний елемент схеми;

·          яко схеми потребує рекламне звернення — статичної чи динамічної.

6.3. Чи потрібно посилення впливу реклами:

·          чи мусять відомості про ціну займати головне місце у схемі рекламного звернення;

·          чи потрібно особливу увагу покупця звернути на стимулюючі щодо купівлі заходи;

·          чи треба для посилення зорового впливу використати який-небудь елемент на білому (чорному) тлі; 

·          яким ма бути розмір ілюстрацій (великий, малий);

·          чи треба розділити текст на параграфи чи підрозділи для легшого сприйняття.

7.Технічне редагування

7.1.Загальн фактори, що визначають вибір шрифтів:

вік читачів;

·          який шрифт уже добре знайомий читачеві;

·          чи буде текст читатися швидко;

·          чи треба брати до уваги можливість читання тексту не тільки при доброму, а й при поганому освітленні;

·          якого загального стилю шрифтів потребує характер рекламного звернення.

7.2.Технічн фактори, що визначають вибір шрифтів:

·          як розміри шрифтів (кеглі), довжина рядків та заголовку привертатимуть увагу до рекламного звернення;

·          які види (гарнітури) шрифтів створюватимуть відповідну атмосферу (класичну, старовинно-ностальгічну, сучасну);

·          як розміри шрифтів (кеглі) необхідні для допоміжного матеріалу рекламного звернення (приміток, посилань);

·          чи бажано мати в рекламному зверненні центральні або бокові заголовки для полегшення розуміння тексту;

·          чи гармоніюватиме вибраний шрифт із характером і технікою ілюстрацій;

·          чи не суперечать одне одному декоративні та оздоблювальні елементи й гарнітура шрифту;

·          чи треба текст надрукувати кольоровою фарбою на білому тлі, чи чорною на кольоровому тлі.

8.Вибір рекламного засобу

8.1. Фактори, що визначають вибір рекламного засобу: головна мета реклами;

·          форма аргументування;

·          скільки матеріалу має вмістити рекламне звернення;

·          чи мають текст та ілюстрації однакове значення для рекламного звернення;

·          вартість рекламного засобу;

·          можливість розміщення в різних засобах інформації;

·          частотність контакту з потенційним покупцем.

8.2.Фактори, що визначають форму рекламного видання:

·          чи рекламний текст суто інформаційним, чи ні;

·          як люстрації найкраще розкриватимуть мету рекламного звернення;

·          яку техніку образотворчого мистецтва краще використати для таких ілюстрацій;

·          яка форма видання якнайкраще відповідає потрібним вимогам (листівка, вкладка, пакет, календар, пам'ятка, буклет, книжка, каталог, плакат тощо).

8.3.Як фактори треба враховувати при поліграфічному способі: виробництва рекламного видання:

·          види кліше та друку;

·          кольоровий або чорно-білий друк;

·          вид вага паперу, якщо рекламу розповсюджуватимуть поштою;

·          чи макет реклами достатньо економічним для вибраного формату паперу;

·          чи відповідатиме стандартний формат видання вимогам до рекламного звернення;

·          чи можна буде згинати паперовий аркуш кількаразово, не розриваючи його;

·          чи вкладатиметься друковане видання у звичайний конверт;

·          якщо рекламне звернення друкуватиметься на поштовій картці, чи вистачить там місця для адреси фірми.

8.4.Фактори, які треба враховувати при телевізійному виробництві рекламного звернення:

·          чи потрібно використовувати акторів, музичний супровід і т.п.;

·          чи потрібно залучати «знаменитостей»;

·          чи потрібно використати пересічних громадян як носіїв рекламної інформації;

·          чи потрібно залучати дітей;

·          чи потрібно показати товар «лицем» — у кольорі, в дії, приміряти його на той чи нший тип манекенниць, з котрими може себе ототожнити будь-яка покупниця;

·          чи ма рекламне звернення бути у вигляді фільму, ролика чи бліц-ролика;

·          якою ма бути тривалість телевізійного звернення;

·          чи треба використовувати «голос за кадром»;

·          чи треба користуватись методом «стиснутого часу»;

·          чи треба користуватись ігровим кіно, комп'ютерною графікою, мультиплікацією;

·          чи потрібне використання засобів імідж реклами;

Результатом усіх маркетингових комунікацій, насамперед реклами, має бути збільшення обсягів продажу та отримання додаткового прибутку в основному за рахунок поширення рекламної інформації. Сучасний маркетинг на перше місце ставить створення (за допомогою реклами та «паблік рілейшнз») іміджу фірми та її продукту, впізнавання та виокремлення їх з величезної маси до них подібних, тобто організацію прихильного громадського ставлення до фірми та її продукту (товару, послуги чи ідеї).

Зарубіжн спеціалісти з маркетингу стверджують, що для товарів широкого вжитку серед усіх нструментів комунікативної діяльності перше місце посідає реклама, друге стимулювання збуту, третє — особистий продаж, четверте — «паблік рілейшнз». Щодо товарів промислового призначення, картина трохи інша — особистий продаж, стимулювання збуту, реклама та «паблік рілейшнз».

Розуміння сут рекламування дає змогу визначити поняття сучасного рекламного менеджменту як керування рекламною діяльністю.

Таке керування має на меті:

·          поширення позитивної інформації про фірму, її товари та послуги;

·          створення образу престижності, низьких цін або інноваційності для фірми, її продукції та послуг; забезпечення популярності товарів і послуг, що вже виробляються;

·          упізнавання нових товарів і послуг:

·          нформування про атрибути товарів і послуг;

·          зміну образу чи способів використання товарів і послуг, що втрачають свої позиції на ринку;

·          нформування про те, де можна купити товари і послуги;

·          нформування споживачів про розпродаж;

·          обґрунтування цін на товари і послуги;

·          обґрунтування вигод користування дорожчими товарами і послугами;

·          нформування учасників каналів збуту про нові товари і послуги та пільги посередникам;

·          створення системи інформації для відповідей на запитання споживачів.

Класифікація реклами.

Сучасна реклама має чітку наукову базу. Вона озброєна науковими засобами, виробленими психологією та соціологією.

Засоби рекламного бізнесу вкладаються в систему точної наукової класифікації. Нею охоплено вс складові рекламного процесу: рекламодавців, споживачів, об'єкти реклами, рекламні засоби та носії, соціальні та виробничо-економічні умови комерційно діяльності, а також саму рекламу.

У класифікац реклами розрізняють два поняття: реклама як процес (тоді краще її визначати терміном «рекламування») та реклама як продукт (тобто рекламне звернення).

Численн зарубіжні спеціалісти в галузі рекламного бізнесу створили цілісну систему класифікації реклами і як процесу, і як продукту.

Основою ц системи є поділ реклами на групи за такими ознаками:

·          вид реклами.

·          мета отримання прибутку.

·          способи передавання інформації.

·          метод передавання інформації.

·          характер емоційного впливу та спосіб його передавання.

·          характер взаємодії.

·          предмет рекламування.

·          суб'єкт рекламування.

·          ціл рекламування.

·          нтенсивність реклами.

·          тип рекламодавця.

·          форма використання носіїв реклами.

Вид реклами. За цією ознакою реклама поділяється на бізнесову, соціальну, політичну та релігійну.

Бізнесова реклама має на меті довести комерційну інформацію рекламодавця до споживача, сприяючи продажу товару, послуги або ідеї.

Соціальна рекламна інформація — це некомерційна інформація державних органів з питань здорового способу життя, охорони здоров'я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення. У такій рекламі не згадуються ні конкретна продукція, н виробник. Особи, які здійснюють на безоплатній основі діяльність з поширення соціальної рекламної інформації або передають для цього власні кошти, користуються пільгами, передбаченими законодавства України.

Політична реклама ма дуже специфічн ознаки: її метою є рішення популярності окремим політичним лідерам чи партіям. Залучають для цього так званих міджмейкерів, тобто професіоналів, що знають, якими засобами можна створити привабливий образ (імідж) котрогось політичного діяча чи партії.

Релігійна реклама має на меті поширення інформації про релігійне життя, окремі події та свята церковних громад. Ця реклама також має специфічні ознаки, що визначаються самою суттю релігійних відносин.

Комерційна й некомерційна реклама. Звичайно метою рекламування є збільшення обсягу продажу та отримання додаткового прибутку чи стабілізація свого становища на ринку. Однак реклама може бути й некомерційною, коли, наприклад, рекламодавцями некомерційні організації (державні, громадські, політичні та інші), метою яких не отримання прибутку, а так звана суспільна корисність — об'яви про наймання на роботу, офіційні повідомлення, релігійна інформація та ін.

Некомерційною рекламою можна також уважати заходи для встановлення добрих людських відносин у самій фірмі, а також між фірмою та державою, фірмою й громадськістю. Це некомерційні статті, теле та радіопередачі, прес-конференції з приводу некомерційних подій у житті фірми, різні культурні та соціальні заходи, які не мають комерційних цілей. Реклама державних символів, способу життя в країні, хоч некомерційною, однак важить більше, ніж комерційна, оскільки виховує почуття національної гордості та любові до своєї країни.

Способи передач нформації. За цією ознакою реклама поділяється за такими напрямами:

·          реклама в засобах масової інформації.

·          пряма реклама.

·          реклама на місці продажу.

·          особистісна реклама.

·          персональний продаж.

Реклама в засобах масової інформації — це класична реклама, тобто платне, однонапрямлене та не особистісне звернення, що вміщується в засобах масової інформації (газети, радіо, телебачення) з метою повідомлення певній групі людей якихось фактів про товари, послуги чи ідеї. Тобто повідомлення є платним, зворотний зв'язок забезпечується з певним запізненням — тільки через кінцеву пове­дінку потенційного покупця; реклама адресується не конкретній особі, а цільовій аудиторії. Особливості класичної бізнес-реклами буде докладніше розглянуто далі.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10