Дипломная работа: Маркетингові дослідження конкурентоспроможності ДП "Спектр"
Вимоги до освітлення
У приміщеннях, де експлуатуються ПЭВМ, висвітлення, як правило, змішане. Не рекомендується працювати на комп'ютері в повній темряві, тільки при світінні монітора. Якщо природного освітлення недостатньо, додатково встановлюється штучне, причому застосовується завжди – не тільки в темний час доби.
Розрахунок штучної освітленості для приміщення з ПЭВМ.
Штучне освітлення проектується двома системами: загальне (рівномірне або локалізоване) і комбіноване (до загального висвітлення додається місцеве).
При виконанні в приміщеннях робіт I–IV розрядів варто застосовувати, як правило, систему комбінованого висвітлення.
Освітленість робочої поверхні, створювана світильниками загального висвітлення в системі комбінованого, повинна становити не менш 10% нормованої для комбінованого висвітлення, при цьому найбільші й найменше значення повинні приймати згідно.
Для загального освітлення в систем комбінованого варто передбачати, як правило, газорозрядні лампи незалежно від джерела світла місцевого освітлення. До газорозрядного ставляться люмінесцентн трубчасті лампи й ртутні лампи.
Люмінесцентні лампи повинн застосовуватися в приміщеннях з підвищеними вимогами до передачі кольору, в адміністративно-конторських, конструкторських бюро, лабораторіях, а також при невеликій висоті установки світильників (менш 3,5 – 4 м).
Для місцевого освітлення застосовуються лампи накалювання й люмінесцентні лампи. Тип лампи вибирається залежно від характеру й особливостей зорової роботи, нормованої освітленості, розмірів робочої поверхні й інших умов.
Конструкція світильників повинна відповідати таким вимогам, як надійний захист всіх частин світильника від шкідливих впливів навколишнього середовища, электро-, пожаро-, вибухонебезпечність, надійність, довговічність, зручність монтажу й обслуговування.
Світильники з люмінесцентними лампами звичайно розміщають рядами, без розривів або з розривами між світильниками за умови, що відстань між кінцями сусідніх світильників d не перевищує половини висоти установки світильників над робочою поверхнею h*. Ряди світильників доцільно розташовувати паралельно стінам з вікнами або рядами колон приміщення.
При загальному рівномірному освітленн відношення відстані між сусідніми світильниками або рядами світильників L до висоти їхньої установки над робочою поверхнею h (L/h) рекомендується в нтервалі 0,4 – 2,6.
У робочих приміщеннях із загальним рівномірним освітленням відстань від крайніх світильників до стін рекомендується приймати 1/3 L.
Розрахуємо систему освітлення операторського приміщення.
Для розрахунку загального рівномірного висвітлення можна використати метод світлового потоку, що враховує світловий потік, відбитий від стелі й стін.
Нормативне значення освітленості на робочих місцях при комбінованому штучному висвітленні приміщення операторсько приймається рівним ε=500 лк, причому на частку загального освітлення доводиться εобщ=400 лк, а місцевого εмісць=100.
Приймаємо тип лампи ЛХБ 150 для загального висвітлення зі значенням світлового потоку F=8000 лм, а для місцевого висвітлення підберемо тип лампи за отриманим значенням світлового потоку виходячи з умови необхідності 4 світильників.
Завданням розрахунку є визначення необхідної кількості світильників для створення в приміщенні задано освітленості.
Світловий потік лампи F (лм) при лампах накалювання або світловий потік групи ламп світильника при люмінесцентних лампах розраховується по формулі:
,
(3.1)
де Еmin – нормована мінімальна освітленість Еmin=εобщ=400 лм;
S – площа освітлюваного приміщення, S=20 м2;
Z – коефіцієнт мінімальної освітленості,
дорівнює відношенню 
, значення якого
звичайно перебувають у межах 1,0 – 1,15;
Кз – коефіцієнт запасу, Kз=1,5;
N – число світильників у приміщенні;
η – коефіцієнт використання світлового потоку.
Значення коефіцієнта η обчислюють по таблицях, залежно від коефіцієнтів відбиття світлового потоку від стелі й стін і показника приміщення i, обумовленого по формулі:
,
(3.2)
де А и В-довжина й ширина приміщення;
h – розрахункова висота світильників.
Тоді η =30%.
Визначимо кількість світильників:
Приймаємо кількість світильників дорівню 5.
Для розрахунку місцевого освітлення приймаємо
εмісць=100 лм, S=0,96 м2, z=1, Кз=1,5, η=0,44
Вибираємо лампи накалювання типу В, потужністю 40 Вт.
Світильники місцевого висвітлення розташовуються на робочих місцях операторів.
Розміщення світильників загального освітлення зображено на схемі приміщення.
Рис. 3.7. Розміщення світильників загального освітлення
Комплекс організаційних заходів, розглянутих у даному розділі показує, що їсти можливість домогтися реальних успіхів в усуненні впливу небезпечних і шкідливих факторів на працюючим з комп'ютерами. При більше докладному вивченні штучного висвітлення операторсько була розрахована кількість світильників загального висвітлення N=5, і підібран світильники місцевого висвітлення з лампами накалювання типу В, потужністю 40 Вт.
Техногенна безпека
Як відомо, пожежа або неконтрольований процес горіння може виникнути при взаємодії горючих речовин і джерел запалювання. До горючих речовин ставляться будівельні або оздоблювальн матеріали, перегородки, двері, статі, шнури, дискети й т.д. джерелами запалювання можуть бути електронні схеми комп'ютерів, устрою електроживлення, кондиціонування повітря, у яких через різні порушення можуть перегріватися елементи, або виникати електричні іскри й дуги, здатні викликати загоряння горючих матеріалів.
Щільність розміщення елементів електронних схем у комп'ютерах висока, а сполучні проведення й кабелі розташовуються в безпосередній близькості друг від друга. При протіканні по них електричного струму виділяється значна кількість, що може привести до оплавлення ізоляції. Для відводу надлишку теплоти відплат комп'ютерів служать системи вентиляції й кондиціонування повітря. При самостійній зборці окремих елементів в один корпус снує небезпека неправильного підбора процесу або охолодного вентилятора до материнської плати, що може привести до перегріву окремих елементів електронних плат.
Міри пожежної безпеки
Основними причинами пожежі є: необережне поводження з вогнем, несправне встаткування, порушення робочого процесу.
Методи захисту від пожеж:
– організаційний – навчання працівників пожежної безпеки, проведення інструктажу, призначення відповідального за протипожежний стан операторської;
– експлуатаційний – правильна експлуатація встаткування;
– технічний – дотримання протипожежних мір при устрої встаткування вентиляції, опалення, кондиціонування;
– режимний – заборона паління й т. п.
У приміщенні повинен бути план евакуац при пожежі. Шляхи евакуації не повинні бути захаращені сторонніми предметами.
Приміщення, де встановлені комп'ютери й де немає необхідності устрою автоматичного пожежегасіння, для локалізац невеликого загоряння варто оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2, і піском.
Протидимовий захист при пожежі
Аварійну протидимову вентиляцію для видалення диму при пожежі варто проектувати для забезпечення евакуації людей із приміщень будинку в початковій стадії пожежі, що сталися в одному із приміщень.
Видалення диму варто передбачати: з коридорів або холів житлових, суспільних й адміністративно-побутових будинків відповідно до вимог С нип 2.08.01–89, С нип 2.08.02–89* і С нип 2.09.04–87.
Видалення диму з коридорів або холів варто проектувати окремими системами зі штучним спонуканням. При визначенні витрати диму варто враховувати: підсмоктування повітря за допомогою неплотностей димових шахт, каналів і воздуховодов з листової сталі відповідно до п. 4.117, а при виготовленні з інших матеріалів – з розрахунку або відповідно до п. 4.117 / Снип 2.04.05–91, стор. 75/;
Димоприемнні обладнання варто розміщати на димових шахтах під стелею коридору або холу. Допускається приєднання димоприемних устроїв до димових шахт на відгалуженнях. Довжина коридору, що обслуговує одним димоприемним обладнанням, приймається не більше 30 м.
Витрата диму, що видаляє безпосередньо із приміщення, визначаємо з розрахунку, що рекомендує додатком 22 / Снип 2.04.05–91, стор. 75/:
1) Витрата диму G1, кг /ч, якому можна видалити з коридору або холу, варто визначати по формулі: для житлових будинків
(3.3)
де В-ширина більшої зі стулок дверей, що відкривають, при виході з коридору або холу, 1 м;
H – висота дверей, 2.4 м;
n – коефіцієнт, що залежить від загальної ширини більших стулок, що відкривають при пожежі з коридору на сходові клітки або назовні й прийнятий по таблиці / СНиП 2.04. 05–91, стор. 75/:
Таблиця 3.12. Таблиця коефіцієнтів висоти
| Будинки | Коефіцієнт n при значеннях ширини В | ||||
| 0,6 | 0,9 | 1,2 | 1,3 | 2,4 | |
| Житлові | 1,00 | 0,82 | 0,70 | 0,51 | 0,41 |
| Суспільні, адміністративно-побутові й виробничі | 1,05 | 0,91 | 0,80 | 0,62 | 0,50 |
=10426
кг/ч (3.4)
2) Витрата диму G, кг/ч, що видаля з приміщення, варто визначати по периметрі вогнища пожежі.
Витрата диму для приміщень площею до 1600 м2 або резервуара диму для приміщень більшої площі варто визначати по формулі:
, (3.5)
де Pf – периметр, м. пожару в начальній стадії
Якщо периметр вогнища пожежі неможливо визначити, то його допускається визначати по формулі:
, (3.6)
де A – площа, 20 м2, приміщення або резервуара диму;
Pf=0.38∙ 200.5=1,7 м
в – відстань, м, від нижньої границ задимленої зони до статі, прийнята для приміщень 2,5 м. або від нижнього краю завіси, що утворить резервуар диму, до статі.
Кs – коефіцієнт, рівний 1,0, а для систем із природним спонуканням при одночасному гасінні пожежі спринклерними системами Кs = 1,2.
=676,8∙
1,7∙ 2,51,5∙ 1=4548 кг/ч.
2) Час t, з, заповнення димом приміщення або резервуара диму, варто визначати по формулі:
,
(3.7)
де А – площа приміщення або резервуара диму, 20 м2;
У – рівень нижньої границі диму, прийнятий для приміщень В= 2,5 м, а для резервуарів диму – як висота, м, від нижньої крайки завіс до статі приміщення;
Н – висота приміщення, 3 м;
– периметр вогнища пожежі, 1,7 м.
с.
З пов'язаною з вікнами зони шириною l £ 15 м допускається видалення диму через віконні фрамуги (стулки), низ яких перебуває на рівні не менш чим 2,2 м від статі.
Для проти димного захисту варто передбачати:
а) установку радіальних вентиляторів з електродвигуном на одному валу (у тому числі радіальних кришних вентиляторів) у виконанні, що відповідає категорії приміщення, що обслуговує, без м'яких вставок – при видаленні диму під час пожежі. Допускаються застосування м'яких вставок з негорючих матеріалів, а також установка радіальних вентиляторів на клиноремінній передачі або на муфті, охолоджуваних повітрям;
б) воздуховоди й шахти з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менш 0,75 ч – при видаленні диму безпосередньо із приміщення, 0,5 ч – з коридорів або холів, 0.25 ч – при видаленні газів після пожежі;
Димоприємне обладнання варто розміщати, можливо, більш рівномірно по площі приміщення, димової зони або резервуара диму. Площа, що обслуговує одним димоприємним устроєм, варто приймати не більше 900 м2;
Видалення газів і диму після пожежі із приміщень, що захищають установками газового пожежогасіння, варто передбачати зі штучним спонуканням з нижньої зони приміщень.
Для видалення диму при пожежі й газів після пожежі допускається використати системи аварійної й основної вентиляції.
Комплекс організаційних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, розглянутих у даному розділі показує, що їсти можливість домогтися реальних успіхів у забезпеченні пожежної безпеки.
У даному розділі зроблений розрахунок протидимного захисту при пожежі.
3.4 Автоматизація діагностики банкрутства
Введення
Автоматизація процесу визначення ймовірності банкрутства підприємства дуже важлива для ефективності керування, аналіз фінансового стану. У ситуації, коли рік підприємство працює погано й не приносить прибутку, просто необхідно проводити оцінку ймовірності банкрутства й вживати заходів по поліпшенню фінансового стану підприємства. Автоматизація цього процесу дозволить швидко визначити ймовірність банкрутства після введення деяких даних з фінансової звітності підприємства. А саме даних про капітал підприємства, його необоротних активах, власний капітал й прибуток (валовий і чистий). Банкрутство є небажаним для підприємства, тому після проведення будь-яких санаційних мір на підставі даних нової фінансової звітності необхідно проводити оцінку ймовірності банкрутства, щоб проаналізувати ефект від проведених заходів.
Постановка задачі
Оцінку ймовірност банкрутства прийнято проводити на підставі моделей Альтмана й Лиса. Інтегральний показник рівня загрози банкрутства по моделі Альтмана обчислюється так:
Z= 1,2ДО1+1,4ДО2+3,3ДО3+0,6ДО4+0,999ДО5, (3.8)
де ДО1 = СОС/ АКТИВИ;
ДО2 = НП/ капітал;
ДО3 = ВП / Активи;
ДО4 = ринкова вартість СК/ зобов'язання;
ДО5 = ЧВ /Активи.
Якщо Z< 1,81, то ймовірність банкрутства дуже висока;
1,81<Z<2.675 мовірність банкрутства середня;
2,675<Z<2,99 мовірність банкрутства невелика;
Z>2,99 – імовірність банкрутства дуже мала.
По моделі Лиса:
Z = 0.063X1+0.092X2+0.057X3+0.001X4, (3.9)
X1 – СОС/сума активів;
X2 – операційний прибуток / сума активів;
X3 – нерозподілений прибуток / сума активів;
X4 – власний капітал/ позиковий капітал.
Граничне значення нтегрального показника 0,037.
Алгоритм рішення завдання:
1) Ведення вихідних даних;
2) Розрахунок величини власних оборотних коштів;
3) Розрахунок інтегрального показника Z;
4) Висновок результату.
Як математичну модель візьмемо формулу розрахунку нтегрального показника Z:
Z = 1,2ДО1+1,4ДО2+3,3ДО3+0,6ДО4+0,999ДО5, (3.10)
де ДО1 = власні оборотні кошти/ Активи;
ДО2 = (чистий прибуток виплачені дивіденди)/ капітал;
ДО3 = валовий прибуток / Активи;
ДО4 = ринкова вартість власного капіталу/ зобов'язання;
ДО5 = чистий виторг / Активи.
Значення цього показника показує наскільки підприємство близько до банкрутства.
У середовищі EXCEL ці розрахунки проводяться в такий засіб:
Таблиця 3.13. Розрахунки у середовищі EXCEL
В5 |
=B4-B3 |
| C5 | =C4-C3 |
| B10 | =1,2*(B5/B2)+1,4*(B6/B2)+3,3*(B8/B2)+0,6*(B4/B2)+0,999*(B9/B2) |
| C10 | =1,2*(C5/C2)+1,4*(C6/C2)+3,3*(C8/C2)+0,6*(C4/C2)+0,999*(C9/C2) |
| B12 | =ЯКЩО (B10<1,81;» дуже висока»; ЯКЩО (1,81<B10<2,675;» середня»; ЯКЩО (2,675<B10<2,99;» невелика»; ЯКЩО (B10>2,99;» дуже мала»)))) |
| C12 | =ЯКЩО (C10<1,81; «дуже висока»; ЯКЩО (1,81<C10<2,675; «середня»; ЯКЩО (2,675<C10<2,99; «невелика»; ЯКЩО (C10>2,99; «дуже мала»)))) |
| B13 | =0,063*(B5/B2)+0,092*(B10/B2)+0,057*(B11/B2)+0,001*(B4/(B2-B4)) |
| C13 | =0,063*(C5/C2)+0,092*(C10/C2)+0,057*(C11/C2)+0,001*(C4/(C2-C4)) |
| B15 | =ЯКЩО (B13>0,037; «погроза мінімальна»; «потенційний банкрут») |
| C15 | =ЯКЩО (C13>0,037; «погроза мінімальна»; «потенційний банкрут») |
Рис. 3.9. Визначення ймовірності банкрутства підприємства таблиця EXCEL
За допомогою наступних макросів автоматизований процес визначення ймовірності банкрутства:
Sub (банкрутство)
Cells (2,2).Value=InputBox («Уведіть активи на початок періоду»)
Cells (3,2).Value=InputBox («Уведіть активи на кінець періоду»)
MsgBox» Імовірність банкрутства по Альтману на нач. «& Cells (14,2). Value
MsgBox» Імовірність банкрутства по Альтману на на кін. «& Cells (14,3).
Value
End Sub
Програма
Редактор Visual Basic і його інтеграційне середовище підтримує тільки Excel, Power Point i Word. Access все ще працює з простими редакторами модулів.
Можна запустить редактор Visual Basic, працю у Excel, Power Point i Word, з допомогою любого з методів:
- Сервіс Макрос Редактор Visual Basic
– <Аlt+F11>
– Клацнути на кнопці Редактор Vіsual Basіc панел нструментів Vіsual Basіc. Якщо ви хочете виконувати роботу, пов'язану з розробкою додатків, активізуйте панель інструментів Vіsual Basіc і помістите в зручному для вас місці на екрані
Для заміни записаних макросів, і створення нових використається редактор Visual Basic – це система програмування призначена для написання програм працюючих під керівництвом операційної системи Windows. Ця мова призначена для створення програм, що працюють у режимі діалогу з користувачем, тобто у візуальному режимі.
Vіsual Basіc – це багате й складне середовище, що розраховане на професійного розроблювача. Для кінцевого користувача, якому просто необхідна допомога в автоматизації повсякденної роботи, використовується запис макросів, доступний в Excel, Power Point i Word. Подробиці запису макросу. Excel, Power Point i Word дозволяють записувати макроси, для запису в додатках, дозволяючи це, виберіть
Сервіс Макрос Почати запис.
При цьому з’явиться діалогове вікно для завдання імені нового макросу і інших операцій, в залежності від додатку, у якому записується макрос.
Однієї з основних переваг мови є можливість дуже швидкого створення працездатних додатків.
Макроси дають можливість виконувати часто використані процедури з мінімальними зусиллями. найпростіший спосіб створення макросу – це запис виконуваних дій. Діалогове вікно має вигляд:
Рис. 3.10. Робота в EXCEL
Рис. 3.11. Розрахунок даних
Рис. 3.12. Створення кнопок за допомогою макросів
Рис. 3.13. Програмування в системі Visual Basic
Рис. 3.14. Програмування в системі Visual Basic
Рис. 3.15. Діаграма активи на початок і на кінець періоду
Основне завдання, що ставилося перед нами: автоматизувати розрахунки при визначенні ймовірності банкрутства виконані.
Дане завдання було виконано при використанні методів Microsoft Excel, що значно прискорило одержанню кінцевого результату.
Виконано табличне подання активів підприємства за поточний рік
Зроблений аналіз даних у вигляді діаграми «Гістограми»
Визов режимів робіт (таблиця, графік) здійснений з допомогою програм мовою Vіsual Basіc і кнопок.
Автоматизація процесу визначення ймовірності виконано з метою полегшення розрахунків
Висновок
У дипломній роботі були розглянуті теоретичні аспекти конкурентоспроможності й обґрунтоване їхнє застосування на практиці підприємств промислово-технічної галузі.
З метою визначення конкурентних позицій ДП «Спектр» були проведені маркетингові дослідження складових конкурентоспроможності. У результаті було виявлено, що підприємство має не досить високу конкурентоспроможність. Це обумовлено:
1) погано розробленою конкурентною стратегією;
2) нестабільним фінансово – економічним становищем, головними причинами якого є низькі показники прибутку й велика дебіторська заборгованість, хоча потенційний можливий розвиток підприємства. Останн обумовлюється ростом обсягів продаж, власного капіталу і коштів на рахунках, а також розміру активів підприємства.
3) не досить високою конкурентоспроможною продукції, у ході дослідження яку було виявлено:
– частка ринку, займана підприємством становить 10%;
– при виборі товару споживачі віддають перевагу ціновому фактору його практичності;
– типологічне угруповання по займаній частці ринку й темпам зросту обсягу реалізації.
4) неефективною збутовою діяльністю, оскільки обсяги реалізації по Чернівецькій, Херсонській, Донецькій, Хмельницькій, Одеській, Миколаївській, Волинській, Закарпатській, Запорізькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Ровенській областям, Крим і міста Севастополь не перевищили 1% від загального обсягу продаж.
5) недоліками в роботі кадрового персоналу:
– погана кваліфікація працівників;
– недостатня взаємодія відділів між собою, з метою обміну інформацією;
– не ясно поставлені цілі і завдання перед співробітниками.
6) погано сформованим іміджем підприємства (назва підприємства мало відома на ринку), що позначається негативно на роботі з оптово – посередницькими організаціями.
Були запропоновані практичні рекомендації з підвищення конкурентоспроможності ДП «Спектр», а саме:
1) Використати у своїй практичній діяльності комплексну стратегію економії й інтеграції з відсутніми ланками в технологічному ланцюзі «проектування – виробництво – реалізація».
2) Зміцнити конкурентні позиц продукції ДП «Спектр» у відповідності зі стратегіями.
3) Підвищити ефективність збутово діяльності на підставі виявлення «ринкових вікон».
4) Приділити зв'язкам із громадськістю належну увагу для формування позитивного іміджу підприємства, що в умовах конкурентного середовища є одним з факторів успіху на ринку.
5) У сфері кадрової політики впровадити програму вдосконалювання системи керування персоналом, що дозволить підвищити продуктивність керівників і підлеглих.
6) Забезпечити проведення твердого контролю на підставі побудованої стратегічної драбини.
Була так само визначена раціональна область витрат на маркетинг на підставі показників обсягу продаж, прибутку й витрат на маркетинг за 2004 рік.
Таким чином, результати проведених маркетингових досліджень по визначенню конкурентних позицій ДП «Спектр» дають обґрунтування затверджувати, що варто впровадити на практиці заходу щодо підвищення конкурентоспроможності, рекомендації яких були розроблені й представлені в дипломній роботі.
Список використаної літератури
1) МАРКЕТИНГ: Навч. посіб. – К.:МАУП, 2001 – 200 с.:
2) БАГИЕВ Г.Л. Маркетинг и дослідження ринку. – М.: Рус. и деловая лит., 1999
3) Голубків Е.П. Маркетинг: Вибір кращого рішення – М.: Економіка, 1993.
4) Дейян А. Реклама. Пер. с фран. / Общ. ред. В.С. Загашвили. – М.: А / Про Видавнича група «Прогрес», 1993.
5) Жих Е.М. Маркетинг: як завоювати ринок. – С.-Пб. / Лениздат, 1991.
6) Котлер Ф. Основи маркетингу – Спб.: АТ Коруна, АТЗТ Літера Плюс, 1994.
7) Ноздрева Р.Б., Ципічко Л.И. Маркетинг: як перемагати на ринку. – М.: Фінанси й статистика, 1991.
8) Реклама в бізнесі: Учеб. посібник М: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1995 р.
9) Ріжків И.Я. Реклама: планка для профі. Реклама в умовах ринку 90-х. – Москва/ «Юрайт», 1997 р., 208 с.
10) Сучасна реклама: пров. з англ. – Тольятти: «Видавничий Будинок Довгань», 1995 р.
11) Эванс Дж.Р., Б. Берман Маркетинг М.: Економіка, 1993 р.
