Дипломная работа: Інформаційне суспільство

Нами виявлена залежність частоти використання Інтернету для особостих потреб від віку респондентів (табл. 2.2). Серед осіб у групах від 20 до 40 років частота використання Інтернету для роботи перевищувала 50 % опитаних. Визнаний недолік сучасних електронних технологій – соціальна нерівність, про що свідчить використання мережі насамперед молодими людьми середнього класу з вищим рівнем доходів [9].

На запитання "Чи використовували Ви інформацію з Інтернету (сайту КМДА) для прийняття рішень?", позитивно відповіли 68,8% респондентів, які знайшли необхідну інформацію в мережі.

Питання можливих негативних наслідків при використанн нформації з Інтернету продовжує обговорюватись [2;7;12], проте в науковій літературі опубліковані лише поодинокі такі випадки [6].

Потреби в пошуку мережевої інформації дещо відрізняються в різних групах респондентів.

Респонденти потребують інформації щодо прийняття або виконання того чи іншого законодавчого акту, шукають віртуальну групу підтримки.

Респондентів найчастіше цікавили загальна інформація про діяльність КМДА, відомості про Правові засади діяльності КМДА, про ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ КИЯНАМ, ЯКІ ОПИНИЛИСЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ [10]. У кожному четвертому випадку предметом пошуку Спеціалізований веб-ресурс КМДА «Закупівлі міста Києва», у 34 % випадків РИНОК ПРАЦІ КИЄВА [13].

При аналізі тематики пошуку інформації нами встановлено, що найчастіше опитані респонденти цікавились питаннями Спеціалізований веб-ресурс КМДА «Закупівлі міста Києва». Майже вдвічі менше респонденти цікавились веб-ресурсом ДОЗВІЛЬНА СИСТЕМА. Найчастішою метою пошуку інформації в Інтернет була самоосвіта – 85,6 % опитаних респондентів. Використовували отримані дані для діяльності. Перевіряли мережевою інформацією поради друзів, знайомих 20 % опитаних нами. Пошук інформації для підготовки юридичного позову був метою пошуку у 8 з 229 респондентів [49].

З появою мобільного зв'язку та глобальної комп'ютерної мереж форми спілкування між владою і населенням змінюються. В закордонних публікаціях обговорюються можливості дистанційних консультацій електронною поштою[55]. Як нші форми письмового спілкування (звичайне листування, факсимільн повідомлення) електронне листування значно втрачає в оцінці стану проблеми, як віртуальний консультант оцінює при особистому спілкуванні. Поки що незначна частина населення опікується якістю дистанційних консультацій, відповідальністю за достовірність наданої інформації [5].

На нашу думку, основним недоліком сучасних дистанційних консультацій порівняно з традиційними, є дуже високий ризик комунікаційних та діагностичних помилок. Крім того вважаємо важливим неможливість гарантування прав людини на повну конфіденційність інформації. Для обгрунтованих рекомендацій необхідні контрольовані клінічні дослідження.

Інтернет принципово змінює можливості респондентів у доступ до законодавчої інформації, що не може не позначитись на взаємодії з системою органів влади. Загальною тенденцією, хоча, поки що лише у Київі, є поява ново категорії – добре поінформованих споживачів. На нашу думку, це явище буде активно сприяти покращенню якості діяльності влади.

Таблиця 2.4

Частота використання Інтернету для потреб в різних вікових групах

Вікова група	Користувач Інтернету	Особи, що шукали особисту нформацію на сайті КМДА	Частота використання для особистий потреб в % від загальної чисельності групи
18-20 років	31	15	36,6
20-29 років	87	55	54,4
30-39 років	69	47	50,0
40-49 років	28	21	44,7
50-59 років	10	7	15,2
60 і більше років	4	3	8,1
Всього	229	148	39,2

Результати нашого дослідження вказують лише на окрем актуальні тенденції використання Інтернету в м. Києві, де проживає 18 % всіх користувачів Інтернету в Україні.

Таблиця 2.5

Частота використання веб-ресурсу Київської міської влади для 2008р.

Вікова група	Користувачі , тис.осіб
18-20 років	25643
20-29 років	31654
30-39 років	12654
40-49 років	8654
50-59 років	2012
60 і більше років	542
Всього	81159

2.3 Інформаційн технології в забезпеченні соціально-економічного розвитку м.Київа

Питання інформаційної відкритості органів державної влади регулюється значною кількістю законодавчих актів високого рівня, а саме Конституцією України, законами України, міжнародними конвенціями, деклараціями, актами тощо. Однак органи державної влади керуються в своїй діяльності в першу чергу указами Президента, постановами та розпорядженнями КМУ, власними нормативними актами. Тому дуже важливо, щоб у підзаконних актах були чітко прописані механізми інформаційної відкритості, технологічні процедури оприлюднення інформації та проведення консультацій тощо.

Наразі можна виділити комплекс основоположних документів, що регламентують діяльність органів влади в сфері забезпечення інформаційно відкритості та прозорості:

1. Указ Президента України № 587/2002 "Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади" від 27 червня 2002 року.

2. Указ Президента України № 683/2002 "Про додатков заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади" від 1 серпня 2002 року.

3. Указ Президента України № 854/2004 "Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізац державної політики" від 31 липня 2004 року.

4. Постанова Кабінету Міністрів України № 1302 "Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчо влади" від 29 серпня 2002 року.

5. Постанова Кабінету Міністрів України № 3 "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчо влади" від 4 січня 2002 року.

6. Постанова Кабінету Міністрів України № 1550 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади та його структурних підрозділів" від 15 жовтня 2002 року.

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 759-р "Про роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення відкритості у своїй діяльності, зв'язків з громадськістю та взаємодії із засобами масової інформації" від 18 жовтня 2004 року.

8. Постанова Кабінету Міністрів України № 1378 "Деяк питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізац державної політики" від 15 жовтня 2004 року.

9. Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 року.

10. Положення про Громадську раду при Кабінеті Міністрів України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 року.

11. Типове положення про громадську раду при центральному, місцевому органі виконавчої влади, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 року.

Інформаційні технології соціально-економічного розвитку м.Київа, яке розкривається автором як сукупність засобів методів одержання, обробки, аналізу, збереження інформації про стан соціально-економічного розвитку м.Київа, передача цієї інформації на національний та локальний рівні з використанням технічних програмних засобів, а також прогноз розвитку регіональної системи на основ зібраної інформаційної бази в контексті ефективної регіональної політики в умовах розвитку інформаційного суспільства та інтенсифікації інформатизації. Окреслена роль регіональних інформаційних систем у дослідженн соціально-економічного розвитку м.Київа, а також висвітлені особливості розвитку українського сегменту Інтернет як фактору розвитку інформаційних технологій регіонального розвитку.

З одного боку, інформаційні технології – це органічна складова територіальної суспільної системи “регіон”, а, з другого боку, саме завдяки інформаційним технологіям в наш час можна забезпечувати поглиблене вивчення цілісності та структури цієї системи, організовувати її простір. Оскільки, людина здавна намагалася жити в організованому світі, то актуальність розв’язання такого завдання не знижується донині.

Витоки створення, формування і розвитку інформаційних технологій регіонального розвитку можна знайти в працях В.М.Глушкова, який зробив великий внесок у таких напрямках, як теорія проектування електронних обчислювальних машин; створення засобів обчислювальної техніки, зокрема нов архітектури обчислювальних машин і систем, що управляють обчислювальними машинами широкого призначення; кібернетика як наука про загальн закономірності, принципи й методи обробки інформації й керування в складних системах; створення автоматизованих систем керування технологічними процесами й промисловими підприємствами; розробка основ побудови загальнодержавно автоматизованої системи керування народним господарством; основи безпаперово нформатики.

Таким чином, сучасні інформаційні технології та теорії, названі вище, підходи до їх використання в економічних дослідженнях можуть бути застосовані для поглиблення і подальшого розвитку здобутків української школи реґіоналістики, яка збагатила світову науку теорією зайнятості в перехідній економіці (М.І.Долішній), екогомологічними та системологічними основами регіонального розвитку (С.М.Злупко), теорією промислових комплексів в постсоціалістичному суспільстві (С.І.Іщук), теорією територіальних суспільних систем (М.М.Паламарчук, О.М.Паламарчук), теорією систем розселення (Є.І.Пітюренко) тощо. Саме за допомогою інформаційних технологій можна подолати ілюзію розмитості регіонів” та втрати ними економічних границь в результат нтенсифікації розвитку глобалізаційних процесів і розробити теорію новітньо регіональної економіки, яка б методологічно обґрунтувала економічну цілісність регіону. Перші спроби розв’язати це завдання були зроблені такими відомими вченими, як В.Барнз і Л.Ледебур. Вони, намагаючись показати, як співвідносяться між собою реґіональна, національна та глобальна економіки, побудували доктрину нових регіональних економік, обґрунтовуючи їх цілісність ієрархічною системою взаємозв’язків, що замикаються на регіоні. Але, з іншого боку, саме зв’язки (рух сировини, товарів, робочої сили в глобальних масштабах) “розмивають регіон, перетворюючи його в “тканину” світової економіки. Сказане засвідчує, що пошук теорії новітньої реґіональної економіки повинен продовжуватися більш активно. На нашу думку, ці пошуки повинні враховувати такі важливі фактори, як нтенсифікація розвитку інформаційних технологій, інформаційної економіки та нформаційного суспільства. Саме вони зумовили те, що кожний регіон можна представити у вигляді інформаційної матриці, компонентно і структурно адекватної складній соціально-економічній системі, що формується на цілісній території. Така інформаційна матриця регіону представляє собою безконечну множину даних, з яких доступними на сьогоднішній день є лише окремі пласти. Але, і вони можуть бути оцінені, проаналізовані, систематизовані тільки завдяки сучасним інформаційним технологіям, які в процесі застосування щоразу дозволяють отримувати нові знання про регіон, поліпшувати управління його розвитком і ставити питання про збереження його цілісності як системної одиниц національної економіки[65].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16