Дипломная работа: Інформаційне суспільство
Розглянемо класифікацію інформаційних технологій забезпечення соціально-економічного розвитку м.Київа:
За відтворенням:
1. Технології накопичення інформації про м. Київ: - апаратне забезпечення, hardware (сховища даних, магнітні та оптичні носії); - регіональні бази даних; - візуальна інформація про регіон (аеро- та космічна фотозйомка);
2. Технології обробки інформації в м.Київі: - локалізоване програмне забезпечення (текстові процесори, електронні таблиці, СКБД) ; - пакети аналізу (GIS);
3. Технології поширення та обміну інформації в м.Київі: - регіональні локальні мережі (LAN); - розподілен обчислення, кластери; - глобальні мережі (Internet); - інші засоби зв’язку;
4. Технології впровадження та апробації результатів дослідження на регіональному рівні.
За використанням:
1. Технології прийняття рішень: мови програмування (asm, c, java, basic); середовища програмування (Borland Delphi, MS Visual C++, Borland C Builder); платформи розробки (java, .NET); системи штучного інтелекту.
2. Технології регіонального управління: спеціалізоване програмне забезпечення та алгоритми місцевого самоврядування та управління; електронний уряд; засоби мережевого волевиявлення.
3. Технології автоматизації виробництва та ведення господарської діяльності: програмне забезпечення управління реального часу; робототехніка, засоби електронного документообігу та ін.
За формами виникнення:
1. Нові інноваційно-інформаційні розробки тендерів, конкурсів, програм.
2. Результат наукових досліджень та експериментів.
3. Зарубіжний та вітчизняний досвід інших регіонів впровадження інформаційних технологій.
Зазначимо, що відношення до інформаційних технологій регіонального розвитку як до органічної складової територіальної суспільної системи “регіон передбачає їх розгляд у єдності з персоналом, який продукує та застосовує ц технології. Для обробки інформації в автоматичному режимі необхідний високотехнологічний штат проектувальників та допоміжного персоналу. Вузи України готують високопрофесійних фахівців, готових до праці в інформаційній сфері. Дуже важливо реалізувати комплекс заходів, спрямованих на заохочення їх до праці в регіональних інформаційних системах (встановлення рівня зарплати, який відповідає кваліфікації і знанням таких спеціалістів та забезпечу достойний рівень життя в Україні, допомога в одержанні довгострокових безвідсоткових кредитів на купівлю житла тощо).
Інститут проводить науково-методичні та прикладні дослідження в галузі інформатизації управлінської діяльності окремих служб Київради та практично всіх підрозділів її виконавчого органу – Київської міської державно адміністрації. Щорічно виконується комплекс робіт з інформаційної підтримки річних програм соціально-економічного розвитку м. Києва на наступний рік. Інститут одним з основних виконавців міської Програми інформатизації міста Києва. В межах цієї Програми розробляються і актуалізуються інформаційно-комп’ютерн системи та технології сприяння управлінській діяльності на рівні міста та його районів[70].
У даний час розроблено програмне забезпечення та впроваджу.ться нформаційні системи за такими напрямами:
- інформатизація в сфері управління об’єктами комунально власності міста Києва;
- інформатизація соціально-економічного розвитку Києва;
- інформатизація розвитку підприємництва у Києві;
- інформатизація діяльності апарату Київської місько державної адміністрації;
- автоматизація типових управлінських функцій.
Розроблені Інститутом інформаційні технологій впроваджені у більшості головних управлінь міської держадміністрації, Київраді та районних у м. Києві державних адміністраціях.
Далі наведено перелік інформаційних систем і баз даних розроблених та впроваджених Інститутом.
Інформатизація в сфері управління об’єктами комунально власності міста Києва
Інформаційно-комп’ютерна система відслідковування виконання
рішень міської влади щодо змін статусу об’єктів нерухомого майна.
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва
Автоматизована система з оформлення та обліку права власності на об’єкти нерухомості.
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва
База даних «Нежилий фонд міста Києва».
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва
Автоматизована система надання в оренду нежилих приміщень
комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва
Інформаційно-комп'ютерна система аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва
Автоматизована система аналізу виконання рішень органів міської влади із приватизації майна комунальної власності.
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва
Інформаційно-аналітична система з управління корпоративними правами, які належать територіальній громаді м. Києва.
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва
База даних об’єктів незавершеного будівництва.
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва
База даних об’єктів нерухомого майна, що включені в програму реконструкції.
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва
Інформатизація соціально-економічного розвитку Києва
Інформаційно-аналітична система «Іноземні інвестиції».
Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій
Інформаційно-комп’ютерна технологія та база даних «Показники міста».
Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій
Інформаційно-комп'ютерна технологія формування програм капітальних вкладень м. Києва та їх виконання; база даних цих програм (інформаційна система «Будівельний комплекс»).
Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій
База даних доручень виборців депутатам Київради та результатів виконання (система «Доручення виборців»).
Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій
Інформатизація розвитку підприємництва у Києві
Інформаційно-аналітична система розвитку підприємництва у
м.Києві
Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій
Районні інформаційно-аналітичні системи суб'єктів
підприємницької діяльності (в 10 районних у м. Києві державних адміністраціях).
Впровадження: 10 районних у м. Києві державних адміністрацій
Інформатизація діяльності апарату Київської міської державно адміністрації
Система єдиного електронного документообігу Київської місько державної адміністрації (ІС «Електронний документообіг Київської місько державної адміністрації»).
Впровадження: структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та майже 70 установ організацій міста, в тому числі:
Головне управління комунальної власності м. Києва;
Головне управління житлового господарства;
Головне фінансове управління;
Головне управління економіки та інвестицій;
Головне управління транспорту та зв’язку;
Головне управління земельних ресурсів.
Інформаційна система реєстрації та контролю за виконанням звернень громадян.
Впровадження: структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації); 10 районних у м. Києв державних адміністрацій; Київська міська рада; САLL-центр (Інформаційно-довідкова служба київської міської влади).
Автоматизована система обліку, зберігання та контролю за виконанням розпорядчих документів Київської міської державної адміністрації та Київради.
Впровадження: структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).Інформаційна система «Нагороди».
Впровадження: структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Програмне забезпечення та база даних Інтегрованого банку даних «Житлофонд міста Києва».
Впровадження: Головне управління житлового господарства;
структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської місько
державної адміністрації).
Автоматизована системи аналізу фінансово-господарсько діяльності апарату Київської міської державної адміністрації.
Впровадження: структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Автоматизована система аналізу фінансово-господарсько діяльності бюджетної організації.
Впровадження: Київрада; апарат виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації);
Головне фінансове управління;
Головне управління з питань регуляторної політики та
підприємництва;
Головне управління економіки та інвестицій;
Головне управління комунальної власності м.Києва;
Головне управління ритуальних послуг;
Головне управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС.
Інформаційна технологія обліку засобів обчислювально техніки та комп’ютерних програм.
Впровадження: Головне фінансове управління.
Висновки до 2 розділу
Аналізуючи результати моніторингу загалом, можна зробити висновок про певні досягнення та проблеми. Серед позитивних змін слід зазначити те, що протягом 2008 року спостерігалось зростання кількості веб-сайтів районних державних адміністрацій та послуг рівня односторонньої взаємод веб-сайтів органів виконавчої влади.
Покращився стан висвітлення інформації на вимогу постанови Кабінету Міністрів України від 04.01.2002 № 3 "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади".
На сайтах багатьох органів виконавчої влади діють розділи, призначені для надання інформації про адміністративні послуги, інвестиційн об'єкти, їх характеристики, механізми залучення коштів для інноваційного нвестування підприємств.
До проблемних моментів можна віднести, передусім, недостатню поінформованість виконавців звітів у деяких органах виконавчої влади, через як неможливо зробити однозначні висновки про надання послуг юридичним та фізичним особам на основі використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд".
Шляхом вирішення зазначених проблемних моментів є підвищення обізнаності працівників підрозділів, відповідальних за роботу веб-сайтів, органів виконавчої влади, у питаннях, пов'язаних із системою "Електронний Уряд", посилення уваги до виконання звітів.
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
3.1 Теоретичне обґрунтування оптимізац становлення і розвитку інформаційного суспільства в Україні
На шляху побудови інформаційного суспільства Україна може ефективно скористатися передовим світовим досвідом, зокрема країн Європейського Союзу та Китаю. Екстраполюючи ці моделі на наше суспільство, потрібно надати їм національного характеру, підрахувати, зважаючи на менталітет українського народу, сучасне становище народного господарства, можливі помилки та позбавитися від негативу.
Розглянемо основні напрямки оптимізації, становлення і розвитку нформаційного суспільства в Україні і у Київі. Прискорення цього процесу може відбуватися за умови реалізації таких заходів.
Перш за все, необхідна розробка та реалізація комплексно державної стратегії інформаційного суспільства, яка передбачала б реалізацію заходів, спрямованих на розвиток інформаційного суспільства в політико-правовій, економічній, соціальній, культурній, технологічній галузях. Одним з найважливіших шляхів оптимізації розвитку інформаційного суспільства в Україні виступає удосконалення інформаційного законодавства України. Дійсно, за роки незалежності в Україні на шляху розбудови інформаційного суспільства певн позитивні зрушення сталися перш за все у сфері інформаційного законодавства. Так, були прийняті Закони України “Про Концепцію Національної програми нформатизації” та “Про Національну програму інформатизації”, “Про телекомунікації”, “Про електронний документ і електронний документообіг”; Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку національної складової глобально нформаційної мережі Інтернет та широкого доступу до цієї мережі в Україні”. Розроблено проекти “Інформаційного кодексу України” і програми “Електронна Україна” та ін. Загалом процес інформатизації в Україні регулюється майже 150 законодавчими актами [41, с. 75-76].
Для прискорення економічного розвитку України і створення нформаційного суспільства було розроблено проект довгострокової державно програми “Електронна Україна”, що має на меті розвиток Інтернет-індустрії та створення сучасних засобів зв’язку, передусім – Інтернету, на всіх рівнях державного управління – від Уряду до місцевих адміністрацій, перехід усіх державних структур на електронний документообіг, об’єднання локальних державних мереж у єдину мережу, доступ державних службовців до Інтернету. Однак Кабінет Міністрів вже двічі відправляв її на доопрацювання. Висловлюючи повагу розробникам, не можна не зазначити, що цей проект також не є досконалим. Основна його вада полягає у відсутності чітко поставлених стратегічних цілей, узгодження з існуючими програмами соціально-економічного розвитку країни. Також програма не спрямована на законодавчі, економічні та інституційні зміни, як конче необхідні для розвитку інформаційного суспільства. “Власне, Програма набором технологічних проектів, якому цілком підійшов би статус частини “Плану дій”, розробленого на основі ширшого стратегічного документа, але не самого такого документа. Тому навіть у разі прийняття законопроекту “Електронно України” у теперішньому вигляді вона швидше за все буде приречена поділити долю багатьох інших програм, які були прийняті в Україні без помітних практичних наслідків”, - зазначає А.В. Колодюк [48, с. 31-32].
Зокрема, основні напрямки державної політики у сфер телекомунікації свого часу були розроблені без урахування реальних ринкових відносин, без комплексного підходу до їх реалізації і отже вже не відповідають умовам сьогодення. Важливою проблемою залишається певна неузгодженість несистемність вітчизняної правової політики в інформаційній сфері. Як відзначають українські дослідники, значна кількість законодавчих актів ухвалюється з метою вирішення певних тактичних завдань, задоволення кланових нтересів, часто без урахування стратегічних орієнтирів та реальних українських умов [8; 50; 10].
Недоліки українського інформаційного права пояснюються тим, що, по-перше, часто правова база створювалась у стислі терміни; по-друге, правові акти створювались різними законотворчими установами. Багато із названих актів мають різну юридичну силу, деякі з них поширюються на різні суб’єкти правовідносин. Багато із напрямів інформаційного права не мають достатнього нормативного забезпечення. Все це вимагає подальшого розвитку та вдосконалення цієї галузі права.
Для формування адекватного інформаційного законодавства необхідно забезпечити, перш за все, вироблення загальної стратег нноваційного розвитку, в рамках якої виробляються закони; вивчення досвіду розвинених країн та міжнародних вимог до сфери інформатизації; визначення проблем інформаційного суспільства та усунення їх за рахунок систем регулювання; аналітичне забезпечення законодавчих ініціатив; а також публічність законодавчого процесу.
Слід зазначити, що нормативно-правове забезпечення сфери нформаційних відносин потребує подальшого розвитку і вдосконалення, зокрема, питань: розробки концепції інформативного законодавства України, яка регулюватиме послідовність підготовки відповідних нормативно-правових актів, їх склад та змістовні вимоги до цих документів, пропозиції щодо внесення змін до цивільного, адміністративного і кримінального законодавства, пов’язаних з урахуванням розробки проекту інформаційного кодексу, проектів законів; формування, використання, зберігання та поширення національних інформаційних ресурсів; заходів підтримки вітчизняної індустрії програмного забезпечення; обміну інформацією в електронному вигляді, насамперед, ведення електронного документообігу, надання офіційного статусу електронному документу; посилення стану інформаційної безпеки, захисту державних інформаційних ресурсів, захисту персональних даних; створення єдиної системи стандартів з інформаційних технологій, узгодження нормативно-правової бази України з нормами міжнародного права сертифікації засобів інформатизації та інше. Розв’язання цих проблем сприятиме подальшому розвитку потенціалу України у сфері інформаційних технологій та подальшої інтеграції до світового інформаційного співтовариства [10].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
