Дипломная работа: Інформаційне суспільство

67,2% ЦОВВ та 70,4% ОДА протягом 2008 року через власн веб-сайти надавали інформаційні послуги на виконання пункту 47 Плану заходів, яким передбачено постійно забезпечувати розміщення на веб-сайтах органів виконавчої влади інформації про перелік, умови та порядок надання адміністративних послуг. 14,8% ЦОВВ повідомили про те, що надання адміністративних послуг знаходиться поза межами їх компетенції.

Інформаційні послуги загального призначення надаються органами виконавчої влади громадянам та юридичним особам з власних веб-сайтів та за допомогою Єдиного веб-порталу.

Стан надання послуг юридичним та фізичним особам на основ використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" відображено в Таблиці 2.2 (для порівняння також надані показники на 30.03.2008[73]).

Таблиця 2.2.

Відсоток органів виконавчої влади, які надають інформаційн послуги загального призначення

З наведених даних випливає, що майже усі показники, відображені у таблиці, зменшились. Найбільш імовірно, такі значення пояснюються не стільки зниженням уваги органів виконавчої влади до своїх сайтів, скільки зниженням якості оформлення звітів. Також такий стан звітування може бути наслідком можливих змін виконавців звітів у ЦОВВ, адже, попри те, що моніторинг надання органами виконавчої влади інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" здійснюється з 2003 року, чимало виконавців звертались до Держкомінформатизац з запитаннями про інформаційні послуги, види взаємодії, а також про те, що таке взагалі "Електронний Уряд" і як сайти повинні бути інтегрован до цієї системи.

Одним з важливих напрямів розвитку веб-сайтів органів виконавчої влади є інтеграція до Єдиного веб-порталу на базі єдиної програмно-технічно платформи, яка дає можливість забезпечити відповідність усім вимогам політики у сфері електронного урядування та захисту інформації, а також здійснювати дистанційне інформаційне наповнення веб-сайтів через захищені канали з використанням Національної системи конфіденційного зв'язку. За результатами аналізу звітів органів виконавчої влади, на даний час до Єдиного веб-порталу нтегровано веб-сайти 36 ЦОВВ та 10 ОДА.

2.2 Аналіз Internet користувачів м.Київа у контексті розвитку інформаційного суспільства

Компанія InMind провела дослідження аудиторії українського Інтернету. За даними дослідження, в Україні 8 млн. регулярних користувачів Інтернет. Найбільш активними є жителі крупних міст, молодь, люди з високим доходом. В результаті дослідження був отриманий профіль інтернет-користувачів, дані про їх частку серед різних груп населення України, а також були визначен найбільш впізнанні і відвідувані інтернет-ресурси.

Кожен п'ятий житель України у віці 18 років і старше користувачем Інтернету. Тобто, основна частина інтернет-аудиторія – молоде покоління у віці 22-45 років – найбільш соціально активна і відкрита до нновацій. Більше половини (52%) таких людей має вищу або неповну вищу освіту. 57% - дохід середній і вище середнього.

Для порівняння, серед всього населення України у віці 18 років і старше ця група складає 35%.

Серед інтернет-ресурсів, найбільш відомих українським нтернет-користувачам, - зарубіжний пошукач Google, які знає 62% українських нтернет-користувачів, російський пошукач Яндекс (59%) і українських портал UKR.NET (57%). Якщо говорити про відвідуваність українських інтернет-ресурсів, то 35% українських користувачів за квітень 2009р. побували хоч би раз на порталі UKR.NET, 24% - на bigmir.net, 16% - на meta.ua. При цьому кожен п'ятий українських користувач Мережі відвідує портал UKR.NET частіше за інші ресурси.

Нами була проведена оцінка Internet користувачів м.Київа у контексті розвитку інформаційного суспільства[68].

 Метою дослідження було вивчення доступності та впливу Інтернету, як джерела інформації для активних споживачів послуг, оцінка теперішнього стану та перспектив впливу глобальної комп'ютерної мережі на взаємовідносини в системі "влада-населення". У роботі проаналізовано результати письмового анкетування 400 осіб різної соціальних сходинок в місті Києві. Встановлено, що 39,2 % респондентів використовували Інтернет для пошуку нформації насамперед з метою самоосвіти, саморозвитку та перевірки надано нформації. Серед опитаних у віковій групі від 20 до 40 років частота використання Інтернету для особистих потреб перевищувала 50 %. Визначено завдання подальших досліджень впливу глобальної комп'ютерної мережі на систему взаємовідносин "влада-населення".

Початок третього тисячоліття, серед іншого, характеризується стрімким розвитком нових комунікаційних технологій, що впливає на діяльність всіх соціальних систем, включаючи систему влади. Наприкінці 2008 року кількість користувачів Інтернету у світі перевищила один мільярд осіб. Інтернет став важливим джерелом різноманітної, у тому числі й інформації щодо діяльност органів виконавчої влади, його користувачами дедалі частіше стають не лише працівники галузі, а й громадяни [11].

За інформацією міністерства транспорту та зв'язку, оприлюдненою у Верховній Раді України у вересні 2008 року, кількість користувачів мережі Інтернет за останні шість років зросла в Україні з 0,2 % до 7 %. Сьогодні послугами мережі користується близько 8 мільйонів громадян України. Високими темпами зростає обсяг інформаційних ресурсів, створених в Україні, зокрема, щоденно з'являється близько 50 нових веб-сайтів. У глобальній мережі стрімко збільшується кількість інформації різної якості. Електронна пошта стає одним із важливих каналів спілкування між населенням Київа, між населенням представниками виконавчої влади.

У більшості випадків саме кияни є ініціаторами більш швидко легкої комунікації з працівниками відвивідної ланки виконавчої влади [5].

Вплив глобальної мережі на систему виконавчої влади, у нашому випадку КМДА, до цього часу залишається невивченим. Теоретично, зростання й оновлення масиву інформації має підвищити інформованість населення, сприяти кращому співробітництву, посилити взаємодію влади та населення.

Internet - користувачі м.Київа наразі об'єднуються у віртуальні клуби, активно обговорюють на Інтернет-форумах свій досвід взаємод з системою органів влади.

Опитування респондентів традиційно використовується для вивчення розповсюдженості факторів взаємодії і результатів взаємодії влади з населенням, рівня задоволення та якістю діяльності органів виконавчої влади [133]. Результати вітчизняних досліджень, які б аналізували використання Інтернету для визначення значення інформаційного суспільства у м.Київі нам невідомі.

Мета дослідження – вивчення доступності, впливу Інтернету, як джерела інформації, для активних споживачів послуг, оцінка теперішнього стану й перспектив впливу цього джерела інформації на взаємовідносини в системі населення - влада та структури користувачів.

Матеріали і методи. У м.Київі 400 респондентам було запропоновано відповісти на запитання спеціально розробленої анкети. Опитування проведено методом стихійної вибірки. Місто Київ розбили на 6 типологічних районів. У кожному районі опитали по 66 респондентів. Для збору інформац застосовувалось стандартизоване інтерв’ю “обличчям до обличчя” на вулиці. Опитування проводилось протягом листопада 2008 – травня 2009 року в 7 установах різного підпорядкування в місті Києві. Анкета складалася з 9 запитань(Додаток В). Відкриті та закриті запитання були спрямовані на вивчення соціально-демографічно характеристики респондентів, їх можливості в користуванні Інтернетом та причини використання комп'ютерної мережі для особових потреб. Результати анкетування статистично обраховані з використанням програми Microsoft Excel.

Результати та їх обговорення. Дали згоду відповісти на запитання анкети 378 осіб (94,5 % від запропонованих). Серед опитаних 57,9 % складали особи, що часто безпоседньо у процесі роботи стикаються з органами виконавчої влади, 42,1 % рідко стикаються з органами виконавчої влади . Розподіл за статтю був нерівномірним: жінки склали 62,4 %, чоловіки 37,6 %. Середній вік опитаних 38 років. Вікова структура опитаних відображена в табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Рівень комп'ютерної грамотності сучасного київського респондента порівняно високий: 60,6 % опитаних особисто працюють на комп'ютері, у тому числі з використанням Інтернету.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16