Дипломная работа: Інформаційне суспільство

5. Глобалізаційн й інформаційні процеси зумовили появу низки різноманітних суперечливих тенденцій у технологічній, політико-правовій, економічній і соціокультурній сферах сучасного суспільства, визначальною в розвитку яких стає все зростаюча роль інформаційно-комунікаційних технологій, інформації і знання.

Проведений аналіз дозволив виокремити політико-правові, економічні і соціокультурні основи нформаційного суспільства і зробити наступні висновки.

До політико-правових основ інформаційного суспільства належать: діалектично пов’язані з його розвитком процеси демократизац становлення громадянського суспільства, регуляторна діяльність держави, що відігра провідну роль у формуванні нового суспільства шляхом розробки і реалізац національної і міжнародної державної інформаційної політики й інформаційного права, процеси інформатизації органів державної влади (проект “електронного уряду”), а також діяльність недержавних структур, асоціацій, об’єднань, що сприяють розвитку інформаційного суспільства.

Найважливішими економічними основами інформаційного суспільства виступають: формування нформаційної економіки, основу якої складають інформаційні засоби виробництва й інформаційні товари і послуги, сполучення індустріального постіндустріального типів розвитку, використання інформації і знань як унікального предмета і засобу виробництва, зростання сектора послуг, заперечення трудової теорії вартості, поява транснаціональних компаній домінування єдиного глобального ринку, технологічна й економічна конвергенція, нноваційний тип розвитку, динамічність виробництва, віртуалізація економічного простору.

Для соціокультурних основ інформаційного суспільства характерна найбільша суперечливість: посилення інтелектуалізації діяльності людини і зростання творчого начала, криза духовності і поширення постекономічних, гуманістичних освітніх цінностей, зростання класу “інтелектуалів”, перенесення соціальних суперечностей зі сфери власності на засоби виробництва в сферу здатності чи нездатності до інформаційного виробництва, посилення особистісного, нематеріального, інформаційного начала “соціо” у тріаді, що репрезентує людину біо-трудо-соціо”, зростання освітнього, професійного і культурного рівня людини, розвиток соціального капіталу і посилення індивідуалістичного начала, віртуалізація соціокультурної сфери, поширення масової культури, взаємопроникнення культур в умовах глобалізації і “вибух” етнічної і національно дентичності.

6. Становлення нформаційного суспільства в Україні виступає умовою демократичного розвитку й нтеграції країни до світового інформаційного простору. Процеси становлення розвитку інформаційного суспільства в Україні детермінуються як глобальними тенденціями розвитку інформаційної сфери, так і специфічними умовами переходу від тоталітарної політичної системи до демократичної правової держави.

До особливостей становлення і розвитку українського інформаційного суспільства належать: транзитивний характер соціальної, політичної й економічної систем, що припуска невизначеність, суперечливість і динамічність розвитку українського нформаційного сектора; формування інформаційного суспільства в контекст демократизації суспільної системи й інтеграції країни до глобального світового співтовариства; необхідність державного регулювання; комунікативний характер соціальної структури, що передбачає вільний обмін інформацією; наявність ряду передумов (високий науковий, освітній, професійний і культурний потенціал; стійкий розвиток секторів інформаційного ринку; розширення мережі стаціонарного телефонного і мобільного зв’язку; інформатизація сфери державного керування фінансів; формування інформаційної політики на державному рівні й ін.) проблем при становленні і розвитку інформаційного суспільства (соціальна й економічна нестабільність, недостатній розвиток інформаційної інфраструктури, затяжний і хаотичний характер розвитку нормативно-правової бази інформаційно сфери й ін.).

7. Розвиток нформаційного суспільства в Україні можливий на основі вироблення і реалізац комплексного підходу, що включає стратегічне бачення інформатизації суспільства й узгодження з існуючими соціально-економічними, політичними і культурними умовами в країні і світі. Серед напрямків оптимізації розвитку інформаційного суспільства в Україні можна виокремити: 1) політико-правовий, що передбача реалізацію наступних заходів: визнання розвитку інформаційного суспільства пріоритетним напрямком державної політики, умовою виходу країни з економічно політичної кризи; розробку й удосконалення інформаційного законодавства й нституційного забезпечення, формування і реалізацію національної стратег розвитку інформаційного суспільства, впровадження і широке використання електронного уряду”; 2) економічний, що передбачає створення сприятливого економічного середовища, стимулювання вироблення інформаційних товарів і послуг державної політикою, зокрема, зниженням податків і залученням інвестицій в нформаційний сектор економіки; 3) технологічний, що припускає розвиток нформаційної інфраструктури за допомогою створення і розвитку національно регіональних інформаційних систем, мереж і електронних ресурсів; розвитку українського сегмента мережі Інтернет; створення на основі фундаментальних прикладних досліджень новітніх конкурентноспроможних нформаційно-комунікаційних технологій, засобів інформатизації, комп’ютерних програм; поширення широкосмугових цифрових технологій; 4) соціальний, спрямований на розвиток і лібералізацію засобів масової інформації; розвиток соціального і людського капіталу, забезпечення загального доступу до нформаційних ресурсів; 5) культуротворчий, що передбачає створення загальнодоступних національних ресурсів, заощадження культурної розмаїтості й унікальної національної спадщини України шляхом створення електронних бібліотек баз даних, а також формування етики інформаційних відносин.

Таким чином, перспективи формування інформаційного суспільства в Україні пов’язані з створенням розвинутого інформаційного середовища як сукупності технологічних, соціально-політичних, правових, економічних і соціально-культурних компонентів, факторів і умов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                       Бажал Ю.М. Розвиток національної інноваційної системи як складово українського інформаційного суспільства // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 87-93.

2.                       Береза Т.А. Україна на шляху до Всесвітнього Самміту з Питань Інформаційного Суспільства // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 14-23.

3.                       Береза Т.А. Поняття інформаційного суспільства, принципи його побудови та складові компоненти // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 264-273.

4.                       Березовець Л.В. Інституційне забезпечення // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 78-87.

5.                       Березовець Л.В. Розвиток соціального капіталу // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 62-67.

6.                       Винарик Л. С. Информатизация в аспекте социальной трансформации общества // Национальная академия наук Украины, институт экономики и промышленности Д.: ИЗП, – 2004. – С. 50-61.

7.                       Гелд Дейвід, Мак-Грю Ентоні. Глобалізація / антиглобалізація: Пер. з англ. І. Андрущенко. – К.: К.І.С., 2004. – 180 с.

8.                        

9.                       Городенко Л. Інтернет-медіа як новий вид ЗМІ // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: Відродження” та ПРООН, 2004. − С. 55-62.

10.                   Григор О.О. Формування нформаційного суспільства в Україні в контексті інтеграції в Європейський Союз (державно-управлінський аспект): Автореф. дис. ... канд. наук з державного управління: 25.00.01 / Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Львів, 2003. – 20 с.

11.                   Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество. – М.: Прогресс, 1976. – 264 с.

12.                  Даніл’ян В.О. Глобальне інформаційне суспільство: культура людина // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософ мені Г.С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Київ-Полтава, 2005. – Вип. 14. − С. 67-78.

13.                  Даніл’ян В.О. Деякі проблеми та особливості розвитку нформаційного суспільства в Україні // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. – Х.: ХАІ, 2005. – №3. – С. 74-78.

14.                  Даніл’ян В.О. Деякі тенденції розвитку інформаційного суспільства на наприкладі провідних держав // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. – Х.: ХУПС, 2005. – Вип. 3 (24). – С. 156-163.

15.                  Даніл’ян В.О. Інформаційне суспільство: базові концепції аналізу // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. – Х.: ХУПС, 2005. – Вип. 2 (23). – С. 131-138.

16.                   Даніл’ян В.О. Соціально-філософський аналіз феномена інформац // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імен В. Г. Короленка. – Київ-Полтава, 2005. – Вип. 13. − С. 79-87.

17.                   Делягин М. Мировой кризис: Общая теория глобализации. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 767 с.

18.                  Делягин М. Информационная революция, глобализация и кризис мировой экономики // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – №1. – С. 47-53.

19.                  Демкова М., Фігель М. Інформація, як основа інформаційного суспільства: поняття та правове регулювання // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 150-163.

20.                   Джон П. Барлоу. Декларация независимости киберпространства // Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 349-352.

21.                   Дзьобань О.П. Засоби масової комунікації в контекст нформаційної безпеки: діяльнісні й функціональні аспекти // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. Х.: ХУПС, 2005. – Вип. 2 (23). – С. 37-43.

22.                  Додонов О.Г., Литвиненко О.В., Янішевський С.О. Інформаційна політика органів державної влади: напрями удосконалення // Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С. Власюка. – К.: НІСД, 2002. – С. 343-351.

23.                   Жарова А.К. Интернет, глобализация и международное право // Общественные науки и современность. – 2004. – № 6. – С. 97-104.

24.                   Иванов Д. Общество как виртуальная реальность // Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательсво АСТ», 2004. – С. 355-427.

25.                  Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательсво АСТ», 2004. 507 с.

26.                   Каландия И.Д. Концепция информационного общества и человек: новые перспективы и опасности // Человек постсоветского пространства: Сборник материалов конференции. – СПб: Санкт-Петербургское философское общество. 2005. – Вып. 3. − С. 256-266.

27.                  Кастельс М. Информационная епоха: общество и культура: Пер. с англ.; под ред. О.И. Шкаратана. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.

28.                  Колиушко І.Б. Демкова М.С. Електронне урядування − шлях до ефективності та прозорості державного управління // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 135-142.

29.                  Колодюк А. В. Інформаційне суспільство: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.03 / А.В. Колодюк; Нац. академія наук України, Інститут Держави і Права імені В.М. Корецького. – К., 2005. – 20 с.

30.                  Колодюк А. В. Національні стратегії інформаційного суспільства: необхідність, переваги та світова практика запровадження // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 24-31.

31.                  Коляденко В. А. Інфокомунікаційні технології як чинник політично модернізації: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2002. – 16 с.

32.                  Коновченко С.В., Киселев А.Г. Информационная политика в России: Монография. – М.: РАГС, 2004. – 528 с.

33.                  Копылов В.А. Информационное право: вопросы теории и практики. М.: Юристъ, 2003. – 623 с.

34.                  Корнєєва Т. Права людини в інформаційному суспільстві. Комунікаційні права: Четверте покоління прав людини // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 120-125.

35.                  Коротков А.В. Формула успеха: М=ICE (Ирландия, Швеция) ? // Национальные модели информационного общества / Отв. ред. и сост. Е. Л. Вартанова, науч. ред. Н.В. Ткачева. – М.: ИКАР, 2004. – С. 65-82.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16