Быстрый поиск

Учебное пособие: Облік у закордонних країнах

Активи компан можуть бути відбиті в балансі тільки в тому випадку, коли їхня оцінка може бути вірогідно визначена й існує ймовірність одержання економічної вигоди від хнього використання.

Після дати складання балансу можуть відбуватися події, які роблять істотний або несуттєвий вплив на стан активів і зобов'язань.

Події після дати балансу post balance sheet events) - це сприятливі й несприятливі події, які відбулися між датою балансу й датою твердження фінансової звітності до опублікування.

При цьому датою опублікування звітності є дата офіційного дозволу дирекції компанії на випуск (публікацію, надання) фінансових звітів зовнішнім користувачам.

Події після дати балансу можна класифікувати в такий спосіб:

1. Події, що свідчать про обставини, які існували на дату балансу. Вони впливають на стан активів і зобов'язань на дату балансу й вимагають коректування їхньої оцінки.

2. Події, що вказують на обставини, які виникли після дати балансу. Такі події не роблять впливу на стан активів і зобов'язань і вимагають розкриття характеру й наслідків подій, якщо вони істотні, у примітках до фінансової звітності.

Прикладами подій першої класифікаційної групи є:

банкрутство замовника, що підтверджує наявність безнадійної дебіторської заборгованості на дату балансу;

продаж запасів нижче собівартості (по чистій реалізаційній вартості);

продаж основних засобів за ціною нижче їхньої балансової вартості, що свідчить про зменшення їхньої корисності на дату балансу.

Якщо наслідку наведених подій є настільки істотними, що можуть вплинути на здатність користувачів фінансових звітів робити відповідні оцінки й приймати рішення, у примітках до фінансових звітів варто розкривати характер події, оцінку фінансового результату або твердження, що таку оцінку зробити неможливо.

Поряд із цим не слід визнавати на дату балансу дивіденди, які були запропоновані або оголошені після цієї дати.

Прикладами другої класифікаційної групи є:

об'єднання підприємств після дати балансу або продаж великого дочірнього підприємства;

оголошення плану припинення діяльності, ліквідації активів або погашення зобов'язань, що ставляться до діяльності, що припиняється;

зміни ставок податків або податкового законодавства, прийнятих або оголошених після дати балансу, які впливають на поточні й відстрочені податков активи й зобов'язання;

початок великого судового процесу, що почався винятково внаслідок подій, які відбулися після дати балансу.

3.2. Структура й зміст звіту про прибутки й збитки

Звіт про прибутки й збитки - це звіт про доходи, витрати й фінансові результати в діяльності підприємства.

Ця форма звітності дає користувачам важливу фінансову інформацію для оцінки минуло діяльності підприємства, а також ризику неотримання очікуваних результатів.

Основними елементами звіту є доходи й витрати, прибуток і збиток.

Дохід - це зростання економічної вигоди у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань.

Витрати - це зменшення економічної вигоди у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань.

Доходи й витрати відбиваються у звіті при дотриманні двох умов:

1) оцінка може бути вірогідно визначена;

2) збільшення або зменшення економічних вигід.

Структура звіту про прибутки й збитки базується на класифікації діяльності підприємства (звичайної й надзвичайної).

МСБО не визнача форму звіту, але містить певні вимоги, пропоновані до статей доходів і витрат.

У звіті повинн бути відбиті наступні статті:

виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційн доходи й витрати;

прибуток або збиток від звичайної діяльності;

фінансові доходи й витрати;

фінансовий результат (прибуток або збиток);

частка прибутку або збитку в асоційованих компаніях;

частка меншостей;

фінансовий результат від інвестиційної діяльності;

надзвичайн статті;

витрати по податку на прибуток;

чистий прибуток або збиток.

У практиці застосовують різні формати звіту про прибутки й збитки. Але всі ц формати можна класифікувати в такий спосіб:

Слід зазначити, що горизонтальний формат, що має двосторонню форму (ліворуч перебувають доходи, а праворуч - витрати), нечасто зустрічається на практиці. Звіт про прибутки й збитки по операційній ознаці передбачає групування операційних витрат по функціях бізнесу (виробництво, збут, дослідження, керування) і може мати багатоступінчасту або одноступінчасту форму. Багатоступінчастий звіт передбача поетапний розрахунок чистого прибутку (збитку).

Вертикальный

Рис. 3.1 Класифікація форматів звіту про прибутки й збитки

Необхідність виділення тої або іншої статті звичайної діяльності визначається її істотністю.

Відповідно до МСБО № 8 у випадку, якщо дохід або витрата має також показники величини, характеру й частоти, що розкриття їх є важливим для кращого розуміння результатів діяльності компанії й прогнозування її фінансового стану, характер суму таких статей варто розкривати окремо. Часто це роблять у примітках до фінансових звітів.

Прикладами обставин, які можуть привести до окремого розкриття статей у звіті про прибутки й збитки є такі:

списання вартості запасів до чистої вартості реалізації або основних засобів до їхньо відбудовної вартості, а також сторнування такого списання;

реструктуризація діяльності компанії й сторнування будь-яких відрахувань для забезпечення витрат на реструктуризацію;

урегулювання судових позовів.

У певних випадках МСБО дозволяють взаємну компенсацію (згортання) прибутків і збитків, тобто відбиття у звіті про прибутки й збитки чистої суми (різниці). Таким чином, можуть бути відбиті наступні статті: прибутки та збитки від реалізації поточних нвестицій; зміни в оцінці поточних інвестицій, визнані як дохід; курсов різниці; частка в прибутках і збитках асоційованих підприємств, якщо облік ведеться по методу участі в капіталі.

Варто пам'ятати, що істотні статті не можна поєднувати з іншими статтями або компенсувати іншими статтями без окремої розшифровки.

Вс доходи й витрати, визнані у звітному періоді, варто включати в розрахунок чистого прибутку або збитку за цей період. Проте, у деяких випадках МСБО передбачають виключення із цього правила. Наступні доходи й витрати не включаються у звіт про прибутки й збитки:

сума коректування істотної помилки, пов'язаної з попередніми періодами, що враховується відповідно до базисного підходу МСБО № 8;

вплив змін в обліковій політиці, які враховуються відповідно до базисного підходу МСБО 8;

більшість дооцінок і уцінок, які відбуваються в результаті переоцінок основних засобів і фінансових активів (відповідно до МСБО № 16 і 39);

більшість курсових разниц, які виникають при перекладі звітів в ноземних валютах і хеджировании чистих інвестицій у закордонні підприємства (відповідно до МСБО № 21);

різниця між фактичною собівартістю викуплених акцій власної емісії й вартістю їхнього перепродажу (відповідно до Тлумачення ПКТ-16 «Акціонерний капітал: викуплені інструменти власного капіталу (власні викуплен акції)»).

Наведені доходи й витрати відображаються безпосередньо у Звіті про зміни у власному капіталі.

Поряд із цим, відповідно до МСБО № 39 «Фінансові інструменти: визнання й оцінка», не будуть включатися у звіт про прибутки й збитки деякі прибутки та збитки по фінансових інструментах, якщо вони зізнаються вперше.

Отже, чистий прибуток або збиток за період складається із двох елементів:

1) прибутку або збитку від звичайної діяльності;

2) прибутку або збитку від надзвичайних подій.

3.3. Структура й техніка складання звіту про рух грошових коштів

Порядок складання й подання звіту про рух кошту визначається МСБО № 7 “Звітом про рух грошових коштів”, що виданий в 1992 році.

Звіт про рух грошових коштів повинен відбивати інформацію про грошові потоки підприємства за певний період у розрізі видів діяльності.

Під грошовими потоками розуміють надходження й вибуття коштів і їхніх еквівалентів.

Негрошов операції (бартерні операції, обмін власних акцій на акції іншого підприємства й т.д.) не відбиваються у звіті, а вказуються в примітках до фінансово звітності.

Структура звіту базується на класифікації видів діяльності:

операційної;

фінансової;

інвестиційної.

Операційно вважають основну діяльність, що приносить підприємству дохід, а також інші види діяльності, крім інвестиційної й фінансової.

Прикладами руху коштів у результаті операційної діяльності є:

надходження засобів від продажу товарів і надання послуг;

надходження засобів у вигляді роялті, авторських гонорарів, комісійного збору й інших доходів;

засоби, сплачені постачальникам за товари й послуги;

грошові виплати працівникам і платежі з їхнього доручення;

надходження й виплати засобів по розрахунках зі страховими компаніями (премії, рекламації, аннуитет та інші види страхової допомоги);

сплата й відшкодування податку на прибуток (якщо він конкретно не ставиться до фінансової або інвестиційної діяльності);

надходження й виплати засобів по контрактах, які полягають із торговельною й дилерською метою.

Інвестиційна діяльність охоплює операції по придбанню й продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не еквівалентами коштів.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності включає:

виплати для придбання й надходження від продажу основних засобів, нематеріальних і інших довгострокових активів;

виплати засобів для придбання й надходження засобів від продажу власного капіталу або боргових зобов'язань інших підприємств, а також частки участі в капіталі спільних підприємств;

аванси й депозити третій стороні (за винятком підписок і позик, здійснюваних фінансовими установами);

надходження засобів від повернення авансів і погашення позик, наданих іншим підприємствам (за винятком авансів і позик фінансових установ);

надходження й виплати засобів по ф'ючерсних, форвардних контрактах, опціонам (крім випадків, коли такі контракти полягають із дилерською або торговельною метою або рух засобу класифікується як фінансова діяльність).

Таким чином, надходження або виплата засобів від інвестиційної діяльності звичайно визначається на основі аналізу змін у статтях необоротних активів і поточних фінансових інвестицій, а також даних звіту про прибутки й збитки.

Фінансова діяльність - це сукупність операцій, які приводять до зміни величини й складу власного й позикового капіталу.

Прикладами руху коштів у результаті фінансової діяльності є:

надходження засобів від випуску акцій і інших інструментів власного капіталу;

виплати засобів власникам для придбання або викупу раніше випущених акцій компанії;

надходження засобів від випуску незабезпечених боргових зобов'язань, позик, векселів, облігацій і інших короткострокових і довгострокових позик;

виплати засобів для погашення позик;

виплати засобів орендареві для погашення зобов'язань по фінансовій оренді.

МСБО № 7 не визначає формат звіту про рух грошових коштів, але він містить конкретні вимоги й пояснення щодо надзвичайних статей, відсотків і дивідендів, податку на прибуток, інвестицій у дочірні, асоційовані підприємства, рух грошових коштів в ноземній валюті, розкриття інформації про окремі аспекти руху грошових коштів.

Інформація про рух коштів у результаті операційної діяльності може бути наведена із застосуванням прямого або непрямого методів.

При використанні прямого методу для визначення чистої зміни коштів внаслідок операційної діяльності у звіті послідовно приводяться всі основні класи (статті) надходжень і витрат, різниця яких показує приріст або зменшення кошту.

Непрямий метод передбачає відбиття у звіті суми чистого прибутку (збитку), що згодом послідовно коректується до величини чистої зміни коштів із включенням впливу негрошових операцій, пов'язаних з інвестиційною й фінансовою діяльністю.

На практиці в основному переважає непрямий метод через його простоту.

Інформацію про рух грошових коштів у результаті інвестиційної й фінансової діяльност необхідно подавати у звіті лише прямим методом. Це означає, що треба окремо приводити основні класи (статті) надходжень і витрат коштів по кожному вид діяльності.

3.4. Структура й зміст звіту про зміни у власному капіталі

Звіт про зміни у власному капіталі відбиває інформацію про всеосяжний прибуток, тому що чистий прибуток, наведений у звіті про прибутки й збитки не відбиває частини змін у власному капіталі (дооцінка активів, результати змін в обліковій політиці й т.д.).

Існує 2 форми подання інформації:

Звіт про зміни у власному капіталі
1	2
Звіт про власний капітал	Звіт про визнані прибутки й збитки
	Примітки до Звіту

Підприємства подають звіт про зміни у власному капіталі, у якому приводиться:

1) чистий прибуток або збиток за певний період;

2) кожна стаття доходів і витрат, прибутку або збитку (яка відповідно до вимог інших стандартів зізнається безпосередньо в складі власного капіталу) загальна сума по цих статтях;

3) кумулятивний вплив змін в обліковій політиці й виправлення істотних помилок, розглянутих відповідно до базових підходів у МСБО № 8.

Крім того, підприємству варто подавати в цьому звіті або в примітках до нього:

1) капітальні операції із власниками й виплати дивідендів власникам;

2) сальдо накопиченого прибутку або збитку на початок певного періоду й на дату балансу, а також зміни за період;

3) узгодження балансової вартості кожного класу власного капіталу, прем по акціях і всі забезпечення на початок і на кінець періоду, розкриваючи кожну зміну окремо.

3.5. Примітка до фінансової звітності

Під примітками до фінансової звітності необхідно розуміти сукупність показників і пояснень, як забезпечують деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також ншу інформацію, що передбачається П(З)БУ.

Вс примітки до фінансових звітів діляться на такі складові:

облікова політика підприємства;

інформація, що не наведена у фінансових звітах, але є обов'язковою відповідно до МСБО;

інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення їхньо вірогідності й точності.

Процес складання приміток умовно можна розділити на 3 основних етапи:

1) аналіз вимог до змісту приміток;

2) вибір необхідних розділів, блоків приміток;

3) остаточн процедури.

3.6. Консолідована фінансова звітність

Питання консолідації регламентуються МСБО № 27 (переформатирован в 1994 р.) поширюються на групи компаній. Група - це материнська компанія й всі її дочірн підприємства.