Дипломная работа: Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів
За даними таблиц можна зробити висновок, що у більшості молодших школярів наявний середній рівень пізнавальної активності. Проте є досить великий відсоток дітей в експериментальному класі, які характеризуються низьким рівнем пізнавально активності.
Таке ж дослідження ми провели у 4 класі. Для цього учням пропонувалися з підручника вправи на визначення рівня вироблених в учнів відповідних груп умінь (вправи 201, 202, 204, 206, 214, 215, 224, 249, підручника рідної мови авторів М.С.Вашуленко, С.Г.Дубовик, О.І.Мельничайко, Л.В.Скуратівський). Якісний аналіз проведеного дослідження у 4 класі подано у таблицях:
Таблиця 4. Уміння добирати близькі за значенням прикметники (синоніми)
| Рівень засвоєння знань | Експериментальний, % | Контрольний, % |
|
Високий Середній Низький |
56 32 12 |
58 33 9 |
Таблиця 5. Уміння визначати рід, число відмінок прикметників
| Рівень засвоєння знань | Експериментальний, % | Контрольний, % |
|
Високий Середній Низький |
52 34 14 |
57 32 11 |
Таблиця 6. Уміння поширювати речення прикметниками
| Рівень засвоєння знань | Експериментальний, % | Контрольний, % |
|
Високий Середній Низький |
51 34 15 |
52 38 10 |
Таблиця 7. Уміння використовувати прикметники у текстах різних типів
| Тип тексту | Експериментальний, % | Контрольний, % |
|
Розповідь Опис Міркування |
30 49 21 |
34 48 18 |
Результати дослідження свідчать про те, що в учнів як експериментальних, так і контрольних класів, достатньо сформовані певні групи вмінь, але в деяких школярів спостерігається недостатній рівень засвоєння змісту матеріалу.
В цілому учні вміють добирати синоніми, але їхній синонімічний словник недостатньо багатий. Бувають випадки, коли школярі замінюють синоніми антонімами (так як і в 3класі), що пояснюється невірним розумінням значення окремих прикметників і незнанням теоретичного матеріалу.
З ншого боку, молодші школярі не завжди вірно визначають граматичні категор прикметника, особливо важко їм з роботою над відмінюванням. Це може бути пов’язано з недостатньою кількістю вправлянь або з їх нерізноманітністю, що призводить до зниження зацікавленості, пізнавального інтересу, мотивац відповідно збільшення відсотка дітей зі середнім та низьким рівнем знань.
Учн краще складають описи і розповіді, а скласти міркування на задану тему виявилося складним завданням. Вони можуть описувати предмет візуально і за уявленнями, але слід також відмітити, що їх мовлення недостатньо збагачене прикметниками, оскільки учні часто використовують багато повторень. Описуючи предмет, вони частіше вказують на його зовнішні ознаки і використовують у своєму мовленні якісні прикметники. Дуже рідко вживають відносні і присвійн прикметники. Школярі знають не всі їх семантичні групи, користуються найбільш типовими для дитячого мовлення прикметниками.
Таким чином, в учнівському словнику прикметники недостатньо різноманітні. Це свідчить про необхідність проведення роботи по збагаченню, уточненню й активізації його під час вивчення теми «Прикметник».
Як і в 3 класі, ми визначали прагнення учнів виконувати завдання. Для цього дітям було запропоновано довільний вибір завдань також. Визначення прагнення четвертокласників до виконання завдань відображено в таблиці:
Таблиця 8. Прагнення учнів до виконання завдань
| Завдання на: | Кількість учнів, що вибрали завдання, % | |
| Експериментальний | Контрольний | |
| - добір антонімів; | 55 | 53 |
| - визначення роду, числа і відмінка прикметників; | 16 | 18 |
| - поширення речень прикметниками; | 33 | 23 |
| - вживання прикметників у текстах різних типів. | 6 | 6 |
Дані таблиц показують, що діти, так як в 3 класі, прагнуть виконувати порівняно легш завдання. Ті завдання, які вимагають максимальної творчості (вживання прикметників у текстах різних типів), ігноруються дітьми. Це свідчить про те, що в них не на достатньому рівні сформована мотивація до виконання творчих завдань, відсутність пізнавального інтересу й вольових зусиль.
Як і в 3класі, крім визначення рівня знань учнів, виявлення прагнень учнів до виконання завдань, ми визначили рівні пізнавальної активності учнів, які показано у таблиці.
Таблиця 9. Рівні пізнавально активності учнів
| Рівні пізнавальної активності | Експериментальний, % | Контрольний, % |
|
Високий Середній Низький |
19 59 22 |
17 60 23 |
Отже, результати дослідження свідчать про те, що у четвертокласників (так як і в третьокласників) переважає середній рівень пізнавальної активності, але, з ншого боку, є досить великий відсоток дітей, які характеризуються низьким рівнем пізнавальної активності.
Про низький рівень показників як у третьому, так і в четвертому класі, свідчить відсутність досконалих методичних прийомів при роботі над прикметником у початкових класах, які б цілеспрямовано працювали у трьох основних напрямках: лексичному (робота над синонімами, антонімами, словами з прямим і переносним значенням); граматичному (визначення граматичних категорій прикметника – роду, числа і відмінка прикметника); у напрямку тексту (вживання прикметників у розповіді, описі та міркуванні); які б пробудили інтерес до вивчення прикметника і збільшили рівень творчого (високого) рівня пізнавальної активності учнів.
У процесі наступного етапу експериментального дослідження здійснювався практичний відбір і реалізація змісту навчання. На основі проаналізовано методично-наукової літератури з цієї проблеми і досвіду роботи вчителів початкових класів ми запропонували різноманітні вправи, які цілеспрямовано працюють у трьох напрямках, про які йшлося вище, і які своєю різноманітністю й творчим характером сприятимуть підвищенню пізнавального інтересу, мотивації, активізації вольових зусиль, таким чином формуючи пізнавальну активність молодших школярів.
Основними завданнями експерименту було перевірити:
3клас
а) Уміння виділяти прикметники із висловлювання. Для цього учням експериментальних класів запропонували такі завдання:
1. Прочитай текст. Випиши прикметники.
Виглянуло лагідне сонечко. Чарівний ліс, широкий луг, безмежні поля і тиха річечка освітились його лагідним промінням.
2. Прочитай прислів’я і приказки. Знайди в них прикметники і випиши.
Батьківський дім – школа для дітей.
Батьківська любов, як сонце – всіх дітей гріє.
Як діти розумні, батькові і матері слова.
Щастя й доброту в матері знайду. (М.Рильський)
3. Знайди в тексті прикметники, випиши їх. Спиши речення, в якому прикметник став іменником.
Біла, чиста, морозиста
Зимові дні – це дивне свято. Розсипала чарівниця срібло по землі. Простелила килимок іскристий. Подарувала крижані діаманти берізкам, кленам, ялинам.
Буває, налетить хурделиця, закрутить і почне вигравати в ріжок нечутну раніше мелодію. А вітерець крадькома перебирає на осиках кришталев підвіски, ніби струни. І летить тоді в далечінь казкова симфонія. А зима все працює. Прикрашає білокоса мереживним пуховим серпанком тополі та ясени. Біла, чиста, морозиста, завжди в дорозі, завжди в роботі.
б) Уміння встановлювати граматичний зв’язок між прикметниками та іменниками. З метою перевірки цієї ланки знань учням пропонувалось таке завдання:
1. Добери влучні прикметники до слова осінь (зима, весна).
Осінь (яка?) щедра,… .
Зима (яка?) білосніжна,… .
Весна (яка?) гомінка,… .
2. Гра «Який? Яка? Яке?». Вчитель називає іменники (небо, дорога, казка, пісня, літо, день, ліс, сніг, торт), а гравці записують і добирають до них прикметники.
Наприклад: дуб старий, високий, гіллястий, товстий, зелений…
Хто більше назве прикметників, той і виграв.
3. Спиши, підбираючи до виділених іменників прикметники.
1. Ми поїхали на луг по (яке?) ... сіно. ясний
2. В (якому?) ... лісі було тихо. свіжий
3. Туристи відпочивали (під яким?) ... дубом. сосновий
4. Земля зігрівається (яким?) ... сонцем. пухнастий
5. На (якому?) ... небі з 'явилися хмарки. могутній
6. Сосни вкрилися (яким?) ... снігом. Весняний
в) Уміння добирати протилежні за значенням прикметники (антоніми). У цьому випадку учням пропонувалося такі завдання:
1. Заміни прикметники так, щоб похмура картина природи змінилася на протилежну.
Важк чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Жовте листя сумно тріпотіло од вітру. Настала холодна осінь.
2. Прочитай прислів’я. Випиши з них парами прикметники-антоніми.
Малого коня хвалили, великого запрягай. Краще добра стежка, ніж поганий шлях. Не виливай каламутну воду, доки чисту не знайдеш.
3. Добери до прикметників антоніми.
Струмку говорила ріка:
- Ти вузький, а я…
Ти мілкий, а я …
Про одне забула ріка,
Що вона почалась із струмка.
Заповни речення за схемою.
Струмок _______ і ______, а ріка_________ і _______.
г) Уміння утворювати словосполучення і речення з прикметниками.
1. Добери на кожне закінчення по три прикметники. З одним прикметником із кожної групи склади речення.
- ий - а - е - і
- ій - я - є
2. Замінити виділені слова прикметниками і записати словосполучення за зразком: варення з малини – малинове варення.
Каша з пшона – Кисіль з вишень -
Стрічка з шовку - Будинок з цегли –
Ложка, зроблена зі срібла - Суп, зварений з риби -
Листя тополі, схоже на срібло –
3. З поданих груп слів скласти речення.
Роса, травнева, вівса, від, краща. Рік, день, квітневий, годує.
4клас
ґ) Уміння добирати близькі за значенням прикметники (синоніми). Для формування цього вміння школярам давалися такі завдання:
1. Запишіть групами прикметники-синоніми.
Мокрий, гарний, красивий, вогкий, жорстокий, сирий, хороший, чарівний, безжалісний, лютий, елегантний, розкішний, звірячий, чудовий, нелюдський.
2. До поданих словосполучень добери близькі за значенням прикметники.
Добрий борщ - …, добре слово - …, добрі успіхи - … .
д) Уміння визначати рід, число і відмінок прикметників.
1. Спишіть текст, ставлячи прикметники, що в дужках, у потрібному відмінку числі.
А) Серед (дитячий) іграшок та виробів (народний) мистецтва часто трапляються (керамічний) пташки, коники, козлики, баранчики. Це – (дитячий) свистульки. На них можна виконувати (простий) мелодії. Діти люблять (яскравий) і (цікавий) грашку.
Б) (Український) рукоділля сягає своїм корінням у (сивий) давнину. (Народний) вишивка приваблює нас (цікавий) орнаментом, (різнобарвний) кольорами.
2. Гра «Якого роду прикметники?» Вчитель називає іменники з прикметниками. Учн картками показують якого роду іменник і прикметник. На картках написано початкові букви назви роду («Ч», «Ж», «С»)
Словосполучення, які використовуються у цій грі: синє небо, фарфорова ваза, осінній ранок, залізна труба, старий чоловік, ніжна пісня, кремезне дерево, сталеве серце, зл обличчя, квадратний стіл, свіжа зелень.
3. Подані словосполучення запишіть у родовому відмінку однини.
Давній друг, літній відпочинок, синє небо, сусіднє село.
е) Уміння поширювати речення прикметниками.
1. Поширити речення прикметниками.
Прилинула весна. Під … промінням парують … поля.
На … подвір’я вибіг … хлопчик. Прислухався до звуків.
2. Поширити речення прикметниками.
Річка тече. Трактор гуде. Сонце світить. Пташка співає.
3. Удосконалити текст, поширюючи речення прикметниками.
Ранок
Ранок після ночі. Зірки пірнули у безодню неба. Піднімається туман. Тихо навкруги.
є) Уміння використовувати прикметники у текстах різних типів.
1. Опиши портрет Весни, вживаючи подані словосполучення: молода дівчина, довга коса, барвистий віночок, рожеве личко, вишневі уста, голубі очі.
2. Склади оповідання за поданим початком, використовуючи прикметники.
Зустріч
Теплого весняного ранку діти поверталися із сусіднього села. Дорога пролягала через ліс. Раптом на галявині пі кучерявою берізкою вони побачили…
3. Розглянь малюнок. Напиши твір-міркування «За що я люблю Україну?»
Оцінювання здійснювалося за такими критеріями:
Високий рівень – в учня сформовані міцні теоретичні та практичн знання про прикметник: що ця частина мови означає, на яке питання відповідає, як (за чим) змінюється, з якою частиною мови вступає в зв’язок, як найчастіше утворюється; наявні чітк вміння виділяти прикметники із тексту, добирати прикметники до іменників, уміння добирати близькі за значенням (синоніми) і протилежні за значенням прикметники (антоніми), уміння визначати рід, число відмінок прикметників, а також утворювати словосполучення і речення з прикметниками, поширювати речення прикметниками та мати чіткі уміння скласти опис, розповідь, міркування, використовуючи якнайбільше прикметників. Наявний своєрідний творчий підхід до вирішення завдань.
Середній рівень: в учня сформовані міцні знання про прикметник: що ця частина мови означає, на яке питання відповідає, як (за чим) змінюється, з якою частиною мови вступає в зв’язок, як найчастіше утворюється; недостатньо вироблені вміння виділяти прикметники із тексту, добирати прикметники до менників, уміння добирати близькі за значенням (синоніми) і протилежні за значенням прикметники (антоніми), уміння визначати рід, число і відмінок прикметників, а також утворювати словосполучення і речення з прикметниками, поширювати речення прикметниками. Школяр вміє складати опис, розповідь, міркування, але з певними труднощами і використову у своєму мовленні не дуже багато прикметників.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
