Дипломная работа: Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів
3. До Діда Мороза прийшов хлопчик і прочитав йому свій твір. Ось він.
Ліс. вечір. У … … кожухах сплять ялинки. … замети вкрили … пеньки та … … листя. Скоро … вовчі очі виглянуть із … хащі.
(зимовий, білий, пухнастий, снігові, старі, яскраве, осіннє, голодні, лісової)
- Чи сподобався він вам?
- Що потрібно додати, щоб твір став кращим?
- До яко частини мови належать ці слова?
- Зробіть висновок. Запишіть утворений текст, додаючи слова із довідки.
4. Проблемна ситуація. – Діти, допоможіть розв’язати Діду Морозу суперечку про те, який буває сніг.
Ранок відповідає – золотий, небо говорить – блакитний, старій ялині здається, що синій, куріпка думає, що теплий, вечірній зірці він бачиться червоним.
- А вам, діти?
Переконайте всіх, який же насправді буває сніг.
5. Дід Мороз Снігуронька хочуть дати вам різні завдання.
1-а група. Доповни речення.
Промчала на конях (яка?) зима. Подарувала (які?) діаманти (яким?) берізкам і (яким?) соснам.
Ліс взимку – це (яка?) країна. (Яка?) краса перехоплює подих.
Довідка: білокрила, крижані, білокорим, зеленим, незвичайна, дивна.
2-а група. Скласти невеличке оповідання за опорними словами.
Чарівна зима, пухнасті сніжинки, зачарований велетень, тепла ковдра, снігові шапки.
3-я група. Скласти вірш за римами.
а) зима – чарівна б) навкруги - сніги
сніжок дружок холоди – в льоди
7. Дід Мороз приніс нам чарівну скриньку. А в цій скриньці завдання, щоб працювати групами. Із слів, що знаходяться в конверті, потрібно скласти прислів’я. Запишіть його, підкресливши прикметники.
1-а група. Мала праця краща за велике безділля.
2-а група. Праця має гіркий корінь, та солодкий плід.
3-я група. Правда солона, а брехня солодка.
4-а група. З маленького насіннячка виростає велике дерево.
5-а група. Краще добра стежка, ніж поганий шлях.
6-а група. І чорна корова біле молоко дає [9].
У попередньому параграфі (2.1.) ми також дослідили, проаналізували підручники для 3-ого і 4-ого класу та дійшли висновку, що вони характеризуються недостатньою кількістю завдань і вправ на узагальнення і систематизацію. Тому пропонуємо такі види вправ:
а) на систематизацію:
1. Виписати в одну колонку словосполучення прикметників з іменниками у прямому значенні, а в другу – в переносному. Визначити рід і число прикметників.
Ясне сонце, пухнастий сніг, дикий виноград, шовкові нитки, чисте поле, шовкові кучері, польові квіти, блакитний вогонь, чорна ніч, залізна лопата, привітний погляд, чарівна усмішка, яблуневі квіти.
2. Випишіть спочатку підряд у колонку ті словосполучення, де в закінченнях прикметників треба вставити букву і, а потім ті, де треба вставити літеру и.
Мудр…й людині, учнівськ…х зошитів, вчорашн…х уроків, у чітк…й послідовності, широк…м полем, сталев…ми плугами, у гаряч…й час, на струнк…й тополі, у лелечин…м гнізді, осінн…й день, айвов…й сік, у строкат…х лісах, у ллянн…й сорочці, з весел…м настроєм.
У прикметниках підкресліть другу від початку букву. З цих букв ви прочитаєте відому пораду Т.Г.Шевченка. (Учітесь, читайте…) Запишіть її.
3. Прочитайте записаний на дошці вірш. Перепишіть текст у зошити. Підкресліть прикметники разом з іменниками, які вони характеризують. Запишіть подан прикметники, помістивши їх у відповідну колонку:
Прикметники, вжиті Прикметники, вжиті
в прямому значенні в переносному значенні
Буду я навчатись мови золотої….
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. (А.Малишко)
Поясніть, як вирозумієте значення словосполучення мова золота та потічок веселий?
4. Відгадайте загадку.
Хто наткав полотна
Аж від лісу до вікна?
І сміється, задається:
- Ось така ширина! (Зима)
Підберіть синоніми-прикметники до іменника зима і запишіть. (Наприклад, холодна, морозна, студена). Розмістіть прикметники у порядку наростання ознаки.
5. У наведених групах синонімів розмісти слова у порядку зростання міри якості.
Теплий, пекучий, гарячий; похмурий, засмучений, сумний; відомий, славнозвісний, видатний; талановитий, обдарований, здібний.
(Теплий, гарячий, пекучий; засмучений, сумний, похмурий; відомий, видатний, славнозвісний; здібний, обдарований, талановитий.)
б) на узагальнення:
1. Поясніть значення прикметника веселий, ласкавий у словосполученнях:
Веселий хлопчик, весела прогулянка, весела хата, веселе сонечко, весела весна, веселий гай, веселі діти; ласкавий промінь, ласкаве сонце, ласкавий погляд, ласкава усмішка, ласкаві очі, ласкава дівчина.
2. Прикметник — це частина мови, що означає...
а) ознаку дії;
б) назву предмета;
в) назву ознаки предмета.
3. Про що можна довідатись із закінчень прикметників?
Відповіді: 1) за закінченням можна визначити, до якого роду належить прикметник; 2) можна встановити, яким членом речення є прикметник; 3) можна дізнатися, з яким менником пов'язаний прикметник.
4. Прочитати прикметники. Як вони називаються?
Спритний, жвавий, рухливий, прудкий.
Відповіді: І) синоніми; 2) антоніми; 3) споріднені слова.
5. У якому відмінку вжито прикметники в поданому реченні?
У високому холодному небі повільно пливуть хмари.
Відповіді: 1) у родовому; 2) у давальному; 3) у місцевому.
6. Які прикметники доцільно використати для художнього опису рушника?
Відповіді: 1)довгий, широкий, білий; 2) новий, дорогий, імпортний, смугастий; 3)лляний, український, чудовий, барвистий.
7. Прочитай речення.
Яке може бути українське небо, як не синє, чисте, аж душа в радощах розпливається.
У даному реченні тільки прикметниками ...
а) небо, радощах, чисте;
б) українське, душа, синє;
в) українське, синє, чисте.
8. Прикметники не змінюються...
а) за числами;
б) за відмінками;
в) за родами (у множині).
9. За допомогою яких суфіксів утворили прикметники від названих менників?
Суми, гора, село, Буковина.
а) -ськ-;
б) -зьк-;
в) -цьк-.
10. Визначити рід прикметників.
Глибокий (ставок), глибока (річка), глибоке (озеро), широке (поле), широка (дорога), широкий (степ).
11. Утворити словосполучення прикметників з іменниками. Визначити рід.
Прохолодний (ранок, повітря, осінь). Класний (дошка, журнал, приміщення).
12. Записати групами прикметники-синоніми.
Мокрий, гарний, красивий, вогкий, жорстокий, сирий, хороший, чарівний, безжалісний, лютий, елегантний, розкішний, звірячий, чудовий, нелюдський.
Вправи різноманітного характеру, безперечно, допомагатимуть учням усвідомити, що прикметники надають нашим висловлюванням образності, точності, емоційності. Робота над прикметником вироблятиме в учнів естетичне бачення навколишньої дійсності, високу культуру мислення, породжуватиме почуття творчо радості, формуватиме пізнавальну активність молодших школярів, а також формуватиме їх граматичні та мовленнєві вміння.
2.2 Організація, зміст та перевірка ефективності вивчення теми «Прикметник» як засобу формування пізнавальної активності учнів
З метою виявлення рівня пізнавальної активності учнів під час вивчення теми «Прикметник» було проведено дослідження. Воно направлене на виявлення створення умов, ситуацій і системи спеціальних дій, що визначають підвищення рівня пізнавальної активності молодших школярів, а також на виявлення тих змін, які відбуваються під впливом цього процесу. Таким чином, у полі зору нашого дослідження знаходиться як процес діяльності, так і його результат.
Дослідження проводилося у 3 етапи:
І етап – констатувальний експеримент
ІІ етап – формувальний експеримент
ІІІ етап – підсумковий експеримент
На початковому етапі було визначено об'єм дослідження і проблему, вивчалася психолого-педагогічна і методична наукова література з цього питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формулювалась гіпотеза і завдання дослідження.
На наступному етапі розроблялися шляхи реалізації гіпотези матеріали експериментального дослідження, проводився експеримент з метою перевірки гіпотези, продовжувалось вивчення наукової літератури з цього питання.
На підсумковому етапі робилися висновки щодо ефективност запропонованої нами методики вивчення прикметника.
Експериментальне дослідження проводилось у загальноосвітній школ 7 та загальноосвітній школі №12 м. Тернополя. Експериментальними класами було визначено 3-А клас загальноосвітньої школи №7 та 4-Б клас загальноосвітньо школи №12. Контрольними класами було визначено 3-Б клас загальноосвітньої школи 7 та 4-А клас загальноосвітньої школи №12. Експериментальні класи охоплюють 54 учні, а контрольні класи - 56 учні.
На констатувальному етапі проводився зріз знань у третіх і четвертих класах, для виявлення рівня засвоєних знань учнів. Для цього спочатку учням 3 класу пропонувалися з підручника вправи на визначення рівня вироблених в учнів відповідних груп умінь (вправи 85, 90, 92, 93, 103, 108, 111, 112 підручника рідної мови авторів М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко). Якісний аналіз проведеного дослідження у 3 класі подано у таблиці:
Таблиця 1. Визначення рівня вироблених в учнів 3класів груп умінь
|
№ п/ п |
Групи умінь | Рівень засвоєння знань | Експериментальний, % |
Контро- льний, % |
| 1. | Уміння виділяти прикметники із висловлювання. |
Високий Середній Низький |
58 29 13 |
65 31 8 |
| 2. | Уміння встановлювати граматичний зв’язок між прикметниками та менниками. |
Високий Середній Низький |
54 31 15 |
59 28 11 |
| 3. |
Уміння добирати протилежні за значенням прикметники (антоніми). |
Високий Середній Низький |
57 28 15 |
64 33 8 |
| 4. | Уміння утворювати словосполучення речення з прикметниками. |
Високий Середній Низький |
55 28 17 |
56 24 13 |
Як бачимо, результати дослідження свідчать про те, що в учнів як експериментального, так і контрольного класів, достатньо сформовані певні групи вмінь, але в деяких школярів спостерігається недостатній рівень засвоєння змісту матеріалу, який вивчається.
Загалом учні володіють вміннями виділяти прикметники з тексту, добирати антоніми. Проте антонімічний ряд не відзначається різноманітністю. Іноді школярі замінюють антоніми синонімами, що пояснюється невірним розумінням значення окремих прикметників або ж незнанням теоретичного матеріалу.
З іншого боку, молодші школярі володіють умінням підбирати прикметники до іменників, можуть описувати предмет візуально і за уявленнями, складати словосполучення речення, використовуючи прикметники, але все ж таки, відсоток дітей з середнім низьким рівнем знань досить високий.
Дітям також було запропоновано довільний вибір завдань. Визначення прагнення учнів до виконання завдань відображено в таблиці:
Таблиця 2. Прагнення третьокласників до виконання завдань
| Завдання на: | Кількість учнів, що вибрали завдання, % | |
| Експериментальний | Контрольний | |
| - виділення прикметників з висловлювання; | 38 | 29 |
| - добір прикметників, прикметників-синонімів; | 30 | 38 |
| - встановлення граматичного зв’язку між прикметниками та іменниками | 17 | 14 |
| - вживання прикметників у словосполученнях реченнях. | 15 | 19 |
Дані таблиц свідчать про те, що більшість третьокласників віддають перевагу завданням на виділення прикметників з тексту, а найменший відсоток дітей надають перевагу завданням на вживання прикметників у словосполученнях і реченнях та на встановлення граматичного зв’язку між прикметниками та менниками. Очевидно, учні прагнуть виконувати легші завдання, таким чином гноруючи завдання більшої складності. Це свідчить про їхню недостатньо сформовану мотивацію до виконання таких типів завдань, відсутність пізнавального інтересу й вольових зусиль.
Одним із завдань нашого дослідження було визначити рівень пізнавальної активності молодших школярів. Оцінювання здійснювалося за такими критеріями:
Високий рівень: у дітей наявний стійкий, глибокий інтерес до матеріалу, що вивчається, вони не потребують спеціального стимулювання; діти прагнуть працювати самостійно, при цьому показують глибоке знання матеріалу; учні здатні самостійно конструювати об’єктивно нову орієнтовну основу діяльності, у процесі якої одержується нова нформація; вони також характеризуються творчою самостійністю, креативним рівнем сформованості пізнавального інтересу, вольовими зусиллями; діти дуже уважні на уроці і намагаються осягнути першопричину, знайти відповіді на запитання, які зацікавили;
Середній рівень: у дітей наявний епізодичний, нестійкий інтерес до матеріалу, що вивчається; учні виконують завдання, однак, зіткнувшись із труднощами, не доводять його до завершення; в них недостатньо сфомовані уміння переносити один раз побудований алгоритм розв’язання на аналогічне завдання; є бажання працювати самостійно, але вони прагнуть виконувати завдання за зразком, порівняно легші завдання.
Низький рівень: в учнів відсутня цікавість до вивчення матеріалу, проявляється короткочасне позитивне ставлення до нього, що пов’язане із стимулювальною дією вчителя у процесі навчання; відсутній прояв самостійності та ініціативності; наявні суттєв прогалини у знаннях; у дітей несформовані уміння переносити один раз побудований алгоритм розв’язування завдань на аналогічне завдання; вони характеризуються частими відволіканнями на уроці і небажанням працювати самостійно.
Таблиця 3. Рівні пізнавально активності учнів
| Рівні пізнавальної активності | Експериментальний, % | Контрольний, % |
|
Високий Середній Низький |
18 59 23 |
23 57 20 |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
