Дипломная работа: Дієслівна синонімія у творах Ольги Кобилянської
Дуже довгий синонімічний ряд утворився зі стрижневим словом дивитися, яке вживане у різних формах, наприклад у докон. виді – подивитися, із значенням тривалості – задивитися; у важності – вдивлятися, придивлятися; здивування видивитися, причому останнє слово належить до розмовного варіанту, наприклад: “Він оглядав її хвильку полохо, а по тому знову став по-своєму дивитись навперед себе, напівсувно, а напівзадумчиво...” [438], “Він стояв, оперся о смереку й подивився далеко навперед себе.” [449], “Опісля звернуло мимовол очі на церковні стіни, на яркі дивоглядні малюнки, задивилось на них задумалося...” [455], “ – А з мене ти б также сміявся? – запитала свавільно і немов під впливом якого внутрішнього підшепту, та й вдивилася в його лице” [440], “Стояла при вікні і придивлялась, як він з дикості ставав дуба й не давав вкоськати” [433], “В ній зойкнуло серце і вона видивилася на нього” [471].
Дещо рідше вживаються синоніми глядіти, (кудись), заглядати; розм. спроглядати, (уважно до чогось) приглядатися: “На його устах завмер втомлений усміх, вони стали білі, штивні, а очі, ті очі, що звичайно так добродушно дивилися, гляділи тепер на мене напів з переляком, напів з отупінням” [469], “Дітям страшно в потемку, їм здається, що щось страшне заглядає з вікон...” [470], “Вона сиділа нерухомо, споглядала тупо, сонливо вперед себе, а я дивилася на неї, засохлу та поморщену” [467], “Вони влітали й вилітали спішно, моторно, бринячи, одна за другою, хто їм приглядався уважно, – а в буладд хто дивився поквапно” [460].
Синонімами цього ряду також являються образі вирази, наприклад: губити очі, засягати оком, вп`ястися очима, і їх фамільярні, зневажливі варіанти: витріщитися, витріщити очі, витріщити пульки. Ось приклади х вживання: “Аби тільки губив очі і слідив, скільки хотів, – те, про що він думав, не виринало з сеї зеленої глибіні” [287], “Двері від хати створилися, і вийшов, трохи зігнувшись, молодий гуцул із сокирою, закиненою недбало на плечі, тай сягнув оком у далечінь” [293], “Мої оч вп`ялися в його величезні, грубі, з сухоти аж почервонілі шкірян черевіки...” [472], “Та раз у раз витріщалася на нього своїми величезними очима...” [451], “З острахом, з якимось наглим переляком, витріщив я на ню очі і поклав скоро гроші в її малу руку, обгорілу від сонця” [453], “ – Ти здуріла? – каже вона та й витріщила свої пульки на ню” [511].
Отже, даний ряд семантико-стилістичних синонімів буде виглядати таким чином: дивитися – подивитися, задивитися; вдивлятися (в що), придивлятися (до чого); розм. видивитися; глядіти; заглядати, розм. споглядати; (уважно до чогось) приглядатися; (образно) розм. губити (очі), засягати (оком), вп`ястися (очима); фам. зневаж. витріщитися, витріщити (очі, пульки).
Різноманітністю семантичних відтінків і образним відтворенням відрізняється синонімічний ряд із домінантою опам`татися. Він представлений таким чином: опам`ятатися – спам`ятатися; (прийти до розуму) схаменутися, перен. прокинутися; (образно) розм. стрепенутися. Наприклад: “Поки міг спам`ятатися, затріщала й захиталася смерека й, падаючи, мало не захопила його, якби був у свій час не скочив набік” [450], “Тепер вже все зрозуміла і віддалася нечуваній розпутці. Та тут же знов схаменулася” [294], “Коли Мавра пробудилася рано, побачила над собою замість закуреного і лахмануватого шатра зелені віти смереки і опам`яталася, що вона в лісі” [293], “Чоловік, що дивився їм услід немов божевільний, спершися на лопату, відразу стрепенувся” [603].
Як ми бачимо з наведених прикладів, письменниця широко використовує багатозначність дієслів, вживаючи синоніми як в прямому, так і в переносному значені. Ось неповний список домінант синонімічних рядів, які відносяться до категорії семантико стилістичних;
Бігти, бігати, брати, блукати, більшати, відвідувати, вилазити, вилискувати, важитися, витягати, відкривати, гадати, глянути, гнати., ганити, горіти, відповідати, витися, гнобити, двигатися, дрижати, дивитися, давитися, думати, дбати, діятися, доглядати, завмирати, зупинятися, зважати, захворіти, заслоняти, зустрічати, закривати, жити, жалітися, жевріти, іти, кидатися, кричати, злякатися, ловити, мигати, мовчати, мчатися, марніти, минати, мучити, мріяти, намовляти, насміхатися, намагатися, наважатися, лютувати, наставати, опом`ятатися, одружитися, обманювати, оберігати, одубіти, охоплювати, примушувати, оглядати, просити, перемагати, підкрадатися, поратися, плакати, пожаліти, робити, сказати, слухати, спонукувати, сполучатися, суперечити, сердитися, тягти, тямити, тягтися, товпитися, турбуватися, рости, учепитися, надіятися, таіти, таітися, трясти, трястися, торгувати, убити, терпіти, упасти, ходити, хитатися, хотіти, шанувати, щезати, червоніти, пекти, сміятися.
Безумовно використання синонімічних засобів допомагає письменнику не лише уникати повторів, а й створювати відповідний настрій, точно передавати думку, почуття враження читачеві, але індивідуальну манеру мовлення автора більше підкреслюють контекстуальні синоніми.
Для контекстуальних синонімів характерна певна метафоричність образу. Наприклад у новелі “Рожі” ми натрапляємо на таке речення: “Обтулена свіжими зеленими листками, вона тонула в собі, а проте чула, що живе “ [20,489]. У словнику синонімів української мови ми знаходимо, що синонімом до слова тонути виступає дієслово потопати, хоча у цьому реченні доречно було б вжити синонім ховатися (ховалася). В новелі “Жебрачка” ми зустрічаємо такий приказ: “Я цілком потовув у тіле виді... Потонув!...” [20,452]. Тут підкреслюється захоплення героя краєвидом, і до слова потонув у даному контексті можна дібрати синонім захопився, Якщо порівняти між собою дібрані до контекстуальних синоніми (ховатися і захоплюватися), то ми бачимо що між ними немає ніяко. Спільної семантики.
В оповіданні “У св. Івана” образно зображено дії монахів під час служби на велике церковне свято: “Черниці, умучені сповіддю, висмикуються нишком бічними виходами та ховаються незамітно в свої кімнати близько монастиря, щоби покріпитися“ [20,454]. У словнику до слова висмикувати, подані синоніми вискубувати, вищипувати; (стебло і под.) висмикати; (льон, коноплі) брати, вибирати, а також пропанується порівняти цей синонімічний ряд із словом виривати та його синонімами. Як ми бачимо із контексту, то до слова висмикуються, яке вживане у реченні в значенн потихеньку уходити, непомітно” жодний з перелічених у словнику синонімів не підійде, а отже, це є контекстуальний синонім.
В оповіданн Банк русти кальний” письменниця оповідає про гірку долю селянина, батько чотирьох дітей, в якого банк відбирає землю. І саме у значенні “відбирати герой твору вживає контекстуальний синонім “пожирати”: “ – Як може він мою землю пожирати , коли я... нехай засохнуть мені губи, коли кажу неправду!.. коли я не брав, не зичив ніколи ані одного феника?” [20,469].
У такому реченн з новели “Природа”: “А перед ним чинилася, що боїться!” [20,451], синонімом до контекстуального “чинитися виступає слово “удавати”, тобто “робити вигляд”, хоча за словником синонімами до цього слова виступають лексеми коїтися, діятися, робитися, які у даному випадку їми не являються.
“Що їх [молодих] душі, мов ті деревця молоді, зігнені рукою невидимою якось убік, ламаються вершком радо до землі, неначеб небес над собою не бачили і всякої висоти уникали!” [20,590], - з контексту видно, що у даному випадку до слова ламаються можна дібрати синоніми схиляються, зминаються, які поза контекстом синонімами ніяк назвати не можна. Це речення взято з твору думи старика”, написаному у жанр роздуму.
Отже, з наведених прикладів ми робимо висновок, що контекстуальні синоніми використовуються з метою образною передачі думки, вражень, почуттів використовується у різних стилістичних прийомах (метафорах, порівняннях, зіставленнях тощо). О.Кобилянська широко використовує контекстуальні синоніми в усіх своїх творах, що робить її мову різноманітною, образи – художньо досконалими, а стиль наділяє індивідуальними рисами.
Таким чином, ми бачимо, що Ольга Кобилянська залучає широкий спектр синонімічних засобів. Вона використовує ідеографічні, стилістичні і контекстуальні синоніми; залучає до синонімічних рядів словосполучення і фразеологізми; для утворення нових синонімів їй прислуговуються багаті ресурси морфологічної структури українсько мови, з цією метою нею використовуються словотворчі морфеми. Письменниця звертається до синонімічних засобів не лише з метою усунення лексично тавтології, – в своїх творах вона широко використовує синоніми, основна функція яких полягає у посиленні експресії висловлення; її синоніми також функціонують як стилістичний засіб смислового зіставлення, протиставлення, уточнення, підсилення.
Мова творів Ольги Кобилянської дуже багата на синонімічн засоби. Уміле їх використання робить мову точною, виразною за змістом, стилістично відшліфованою і при потребі емоційно насиченою.
В И С Н О В К И
Твори Ольги Кобилянської насичені дієслівною синонімікою. Зокрема виділено 1122 синонімічних одиниць, які було згруповано у 256 синонімічних рядів.
Усі дієслова можна розбити на вісім груп за значеннєвим співвідношенням. Саму велику групу (80 синонімічних рядів) становлять синоніми на позначення диї (домінанти: баритися, боротися, брати, відбиватися, вертітися, вилазити, ворожити, виконувати, витися, вертатися, віяти, винищувати, вискубувати , відкривати, витягати, господарювати, гонити, гнути, ганити, гойдати, давити, домагатися, довідатися, допомагати, давати, держати, жебрачити, закривати, затримуватися, зустріти, запрошувати, заслоняти, збутися, зрікатися, знайти, забороняти, заробляти, курити, кидати, ловити, морщитися, наставати, намагатися, наважитися, оставляти, оборонятися, поратися, пекти, поганити, працювати, покидати, приступати, перемагати, піднімати, рахувати, роздирати, розбивати, розкрадати, робити, роз`єднувати, слідити, сіпати, сягати, спиратися, таїти, таїтися, трясти, тягти, торгувати, товпитися, тріщати, убивати, укривати, ударити, ученитися, ховати, чепуритися, ширити, шукати), з яких найчастіше зустрічаються синоніми до слів боротися, відбиватися, витися, гонити, гойдати, закривати, знайти, намагатися, покидати, піднімати, тягти, укривати.
Другу за кількістю групу становлять дієслова із значенням стану, які утворюють 46 синонімічних рядів з такими домінантами: важитися, вирости, горіти, гнути, городити, дрижати, діятися, жити, жевріти, загорятися, зміцніти, звикати, зважуватися, захворіти, завмирати, квапитися, марніти, мигати, оставатися, одубіти, ослабнути, оживати, панувати, пробудитися, розвиватися, більшати, рости, становити, спати, спочити, сполучатися, слабувати, слабшати, сміятися, світити[ся], сяяти, трястися, траплятися, туманити, текти, умирати, умерти, утихомирюватися, чекати, ширитися, Найбільш упанованими є дієслова горіти, загорятися, світитися, сяяти, мигати, розвиватися, вирости, умирати, ширитися та їх синоніми.
Нами було дібрано 31 синонімічний ряд на позначення стосунків із такими стрижневими словами як: вітати, впливати, гнобити, дбати, допомагати, доглядати, занедбувати, зневажати, мучити, наказувати, навчати, насміхатися, оберігати, одружитися, обманювати, обіцяти, приваблювати, панувати, правити, піддаватися, перешкоджати, просити, примушувати, розлучатися, суперечити, спонукувати, туманити, утихомирювати, цуратися, шанувати. Самим пошеринем є дієслово насміхатися і синоніми до нього, які трапляються майже в кожному твор письменниці.
Двадцять вісім синонімічних рядів становлять дієслова із значенням руху та пресування: бігати, бігти, відвідувати, двигатися, дістатися, з`явитися, зупиняти, зупинятися, завмирати, іти, їхати, минати, мчатися, обертатися, податися, потрапити, підкрадатися, припинятися, проникати, підводитися, стрибати, схоплюватися, спадати, тягтися, упасти, ходити, хитатися, хилитися. Майже всі вони використовуються письменницею дуже часто.
Дієслова, як виражають почуття, складають 24 синонімічних ряда із домінантами дрижати, жалітися, гнобити, злякатися, коритися, лютувати, любити, любуватися, мучитися, мучити, надіятися, опановувати, охоплювати, пожаліти, плакати, перетерпіти, сердитися, соромитися, сумувати, терпіти, турбуватися, хотіти, хвилювати, цуратися. Найуживанішими з цієї групи синонімами являються ряди із стрижневими словами опановувати, охоплювати, турбуватися, хвилювати; вони також становлять найдовші ряди, ніж інші з перелічених синонімів.
Дієслова, співвідносні із сприйняттям, становлять шосту групу і нараховують двадцять синонімічних рядів із домінантами бачити, вразити, виднітися, глянути, дивитися, доторкатися, здаватися, лунати, оглядати, оглядатися, привиджуватися, приваблювати, пахнути, показуватися, помічати, сподобатися, слухати, червоніти, шуміти, щезати. Найдовші ряди складають синоніми до слів глянути, дивитися.
З дієслів із вказівкою на мовленнєві характеристики ми склали шістнадцять синонімічних рядів з домінантами бурчати, відповідати, говорити, заперечувати, кричати, лаяти, мовчати, намовляти, обмовляти, покликати, питати, розказувати, скавуліти, стогнати, скрекотати, сказати. Особливою різноманітністю відрізняються синоніми до слів кричати, розказувати.
Восьму, останню значеннєву групу синонімів становлять дієслова, співвідносні із розумовою діяльністю, і складають дванадцять синонімічних рядів із домінантами вигадувати, безумствувати, гадати, думати, збагнути, згадувати, мріяти, обмірковувати, опам’ятатися, переконуватися, розуміти, тямити.
Отже, твори Ольги Кобилянської репрезентують нам різноманітні приклади вживання дієслівних синонімів. Письменниця використовує більше п’ятидесяти семантичних, біля ста стилістичних, понад ста двадцяти семантико-стилістичних синонімів і велику кількість контекстуальних.
Якщо розрізняти синоніми за значенням, то їх можна поділити на вісім груп (як це було зроблено вище), в котрих дієслова виражають дію, стан, почуття, сприйняття, пересування рух, стосунки, співвідносяться з мовленням, розумовою діяльністю.
Майстерне використання Ольгою Кобилянською синонімів, зокрема дієслівних, робить мову письменниці образною, художньо витонченою, наділяє твори видатної письменниц власними стилістичними рисами, що робить її стиль надзвичайно індивідуальним.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Білевич Т.П. дієслівна багатозначність у процес розвитку мови. Мовознавство. – 1999. - №1. – с. 46 –51.
2. Блик О.П. Українська мова. – К.: Четверта хвиля, - 1976. – 4. 1. – с.99 –96.
3. Борисик Іван. Явище синонімії в термінології. Диво слово. – 2000. - №4. – с. 27 – 29.
4. Бублейник Л.В. про один із типів семантичних співвідношень у дієслівній синоніміці. Мовознавство. – 1981. - №5. – с. 35 41.
5. Ващенко В.С. словник синонімів Української мови та де які питання теорії синонімії. Мовознавство. – 1968. - №3. – с. 9 – 16.
6. Винник В., Нечитайло О.І. синонімі в лексикографії. Мовознавство. – 1989. - №2. – с. 63 – 70.
7. Голубовська І.О. спроба формалізованого дослідження дієслівної полісемії. Мовознавство. – 1989. - №6. – с. 60 –64.
8. Городянська М.П. семантико – синтаксичне оточення дієслів із значенням запаху. Мовознавство. – 1999. – с. 57 – 63.
9. Груба Таміла. Засвоєння синонімічних форм на між предметні основі. Диво слово. – 1998. - №7. – с. 17 – 20.
10. Гуйванюк Н.В. Синоніміка присвійник конструкцій. Українська мова література в школі. – 1993. - №1. – с. 45 – 48.
11. Данилко П.Ю. Короткий тлумачний словник української мови. За ред. Д.Г.Гринчишина. Українська мова і література в школі. – 1990. - №8. – с. 12 15.
12. Деркач П.М. Короткий словник синонімів української мови. – К.: Просвіта . – 1960. – с. 209.
13. М.А.Жовтобрюх, Б.Г.Кулик. Сучасна українська літературна мова: Лексика фразеологія. – К.: В.шк.. – 1961. – с. 58 – 78.
14. Загнітко А.П. Позиційна модель речення і валентність дієслів. Мовознавство. – 1994. - №2 - 3. – с. 48 – 56.
15. Іщенко Н.Г. До питання синонімічності спільно кореневих іменників. Мовознавство. – 1983. - №3. – с. 55 – 60.
16. Їжакевич Г.П. Зіставна типологія українських і російських синонімічних рядів. Мовознавство. – 1989. - №4. – с. 25 – 30.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
