Дипломная работа: Дієслівна синонімія у творах Ольги Кобилянської
З`явитися [475, 529] – повстати [297], опинитися [278, 503].
Іти [467, 470, 492] – 1) ступати [565, 461], прямувати [460, 474], рідк. маршувати [595, 603]; 2) (куди) докон. приступити [510, 555], зайти [557], прийти [558], прибути [557]; (звідки) перен. розм. вибиратися [560, 556];
3) розм. шкандибатиb [603], тюпати [581], брести [566]; 4) (туди й назад) проходжуватися [519]; пересуватися [567].
Їхати [71] – (щосили) гнати [13, 599], мчати [271], нестися [312]; (конем) скакати [566]; від`їхати [273], в`їхати [99].
Квапитися [437, 491] – поспішати [558]; (рідше) розм. хапатися [337].
Кидати [485] метати [491], шпурляти [566].
Кидатися [453, 500] – кинутися [118], (неспокійно) метатися [485], метнутися [527]; (швидко) перетягнутися [492].
Коритися [458, 488] – скоритися [263], підкоритися [197, 534].
Кричати [469, 470, 589] – (на все горло) розм. горлати [454], (сердито на кого) розм. гримати [71, 502], загриміти [595]; (звати) кликати [294]; (з плачем), розм. зойкати [469, 518]; (про багатьох ) лементувати [219], галасати [315]; (з лайкою) накинутися [280]; (образно) дзвенькати [493].
Курити (папіроску) [494, 495] – палити [493]; (люльку) смалити [494, запалювати [492], підкурювати [448].
Лаяти [424, 581] – сварити [246], розм. клясти [424].
Ловити [448, 496] – зловити [461], вхопити [461, 468], схопити [461], спіймати [588], хапати [325].
Лунати [455, 468] – (про звуки) відбиватися [511], віддаватися [517], відзиватися [468]; (широко, далеко) розлягатися [468, 474]; (про різкий крик под.) розтинатися [474]; (образно) пробиватися [511].
Любити [447, 520] – (про закоханих) кохати (кого) [522]; кохатися [278, 533], любитися (в кому) [358, 466]; докон. закохатися [560], залюбитися [541].
Любуватися (чим) [440, 493, 496] – тішитися [520, 228]; радуватися [587].
Лютувати [433, 524] – (несамовито) шаленіти [566], скаженіти [447], розм.. термосити [277].
Марніти [456] перен. в`янути [547], зів`янути [489].
Мигати [449, 454] – мигтіти [244], миготіти [441, 527]; перен. дрижати [154, 219].
Минати [508] оминати [560], обминати [509], обходити [595], (про час і под.) промайнути [548]; (про строк і под.) кінчатися [544], закінчуватися [612].
Мовчати [453, 466, 488] – замовкнути [453], заніміти [453]; справляти немоту [321]; замовкати [461, 561], умовкати (образно) [479].
Морщитися [482, 567] – зморщитися [352, 447] , поморщитися [283].
Мріяти [554] марити [552].
Мучити [564] (морально) розм. гризти [567]; замучити [527], покарати [608].
Мучитися [322] – каратися [584].
Мчати[ся] [460, 475] – (мов на крилах) нестися [523], проноситися [468, 485, 487], летіти [460, 489]; поез. линути [468].
Наважити[ся] (що зробити) [179, 381, 502] – розм. завзятися [153, 452].
Навчати [456, 523, 548] – вивчити [495]; привчитися [504]; (на добрий розум) виховати [588].
Надіятися [532] – сподіватися [424, 596], очікувати [231], дожидати [242, 363].
Наказувати [501, 594] – веліти [357, 419]; розм. казати [495].
Намагатися [274, 448, 563] – змагатися [491, 500], старатися [452, 461]; підсил. сулкуватися [288], силуватися [546, 460].
Намовляти [446, 498, 302] – (здебільшого до злого) підмовляти [89, 505].
Насміхатися [447, 461, 351] – сміятися (з кого) [449, 268], глузувати [446, 452, 506, 364]; розм. кепкувати [456, 237]; (злобно) глумитися [354, 239]; (в тонкій формі) книжн. іронізувати [563]; рідк. кпити (з кого, з чого і над ким, над чим) [461]; підсміюватися [569].
Наставати [433] наступати [361]; (несподівано – в образній мові) упасти [559].
Оберігати [488, 519] – охороняти [289, 571], стерегти [524].
Обертатися [450, 461] – обернутися [450, 460]; відвернутися [451, 521]; повернутися [327, 448], звернутися [486], звертатися (обличчям до когось) [354, 491].
Обіцяти [546] зарікатися [443], прирікати [458].
Обманювати [575, 178] – (довірливих) розм. дурити [516], здурити (кого) [508]; (на словах) розм. брехати [560], збрехати [516].
Обмірковувати [56, 118] – обдумувати [79]; (разом з іншими) обговорювати [480] ; задумуватися [490].
Обмовляти [137, 179] – розм. оббріхувати [496].
Обороняти[ся] [284, 598] – боронити[ся] [445, 448, 457]; супротивляться [181]; опиратися [577, 600].
Оглядати [438, 454] – поглядати [253, 316]; озирати [471]; (уважно) обдивлятися [395].
Оглядатися [438, 462, 494] – (назад) озиратися [450, 467]; (навкруги) розглядатися [340, 483], роздивлятися [494], рідк. роззиратися [340].
Одержувати [532] діставати [555, 447], здобувати [328], видобувати [519].
Одружитися [356] оженитися [540, 547], побратися [316, 466]; (вийти заміж) віддатися [525].
Одубіти [570] задубіти [606], змерзнути [603], перемерзнути [571].
Оживати [338, 550] – перен. оживляти [456, 475] , відживляти [456].
Опам`ятатися [295, 82] – спам`ятатися [450, 357]; (після зомління тощо) опритомніти [137, 198]; (прийти до розуму) схаменутися [294, 324], перен. прокинутися [470], розм. стрепенутися [603].
Опановувати [432] оволодівати [436, 453], заволодівати [473, 451, 452].
Ослабнути [493] ослабати [169], розм. підупадати (на cилах) [30]; (від важкої праці) розм. зморитися [494].
Остатися [537] зостатися [297], лишатися [597].
Оставляти [559] залишати [560], помішати [593].
Охоплювати [178, 273] – (з усіх боків) обхоплювати [443, 457]; (про почуття, сон і под.) обнімати [537, 445], огортати [523]; заволодіти [434], запанувати (ким) [445].
Панувати [474, 483] царювати [474].
Пахнути [451, 479] (рідше) пахтіти [219]; підсил. духмяніти [116, 479]; розм. душіти [474].
Пекти [499] – (про сонце) палити [465], випалювати [488], розпікатися [490], жарити [472, 486].
Переконуватися [525, 612] – (на досвіді) пересвідчуватися [472].
Перемагати [539, 450] – (силою волі труднощі і под.) переборювати [278, 337], (лише докон.) подолати [174, 495].
Перетерпіти [465] перестраждати [186, 244]; розм. набідитися [73, 98].
Перешкоджати [447, 455, 595] – заважати [613, 615]; перебивати (кому) [613].
Питати [362, 463] – запитувати (кого) [266, 458], питатися [351, 458]; запитуватися [446, 503]; розпитувати [521], докон. спитати [345].
Підводитися [437, 445] – (з міста, з ліжка) вставати [468], підніматися[285]; (насилу) зволікатися [312, 361].
Піддаватися [452, 471] – здаватися [570]; (гіркій долі, сил тощо) скорятися [311], коритися [549].
Підкрадатися [595] крастися [154], вкрадатися [486].
Піднімати [474, 476] – прям. підіймати [285, 464]; (голову, очі) підводити [546, 443]; (перен. ) підносити [520, 459], знімати [450].
Пітніти (вкриватися потом) [327] – потіти [332]; перен. розм. упрівати [330].
Плакати [163, 377] – (голосно) ридати [587]; (протяжно, приголошуючи) голосити [202], тужити [341]; (різко) вибухнути плачем [294]; (про дитину ще) пхикати [313].
Поганити [472, 506] – опоганювати [592]; книжн. сквернити [385].
Податися [436] розм. пуститися [460]; несхв. потягтися [355].
Пожаліти [41] пожалувати [470]; змилосердитися [290], змилуватися (над ким) [452]; зглянутися (на кого, на що) [601].
Показуватися [446, 467] – з`являтися [470, 482], появлятися [454, 474], (образно) виринати [482, 486], пробиватися [485, 497].
Покидати [456] (пориваючи зв`язок тощо) кидати [297, 311], лишати [466, 567, 398], залишати [32, 44, 298], покинути [42, 79, 101].
Покликати [560] кликати [590], кликнути [467], викликувати [313], прикликувати [293]; (голосно підзиваючи) гукнути [44].
Помічати [437, 156] – примічати [297, 450]; (приглядаючись уважно) спостерігати [73, 516]; (док.) покмітити [438], заприкмітити [437, 444].
Поратися [502] розм. побиватися (коло кого, коло чого) [587].
Потрапити [476] (куди) попасти [597]; (де) опинитися [433]; (в що) попастися [451].
Правити [485, 601] – кермувати [469, 483, 589].
Працювати [469, 589] – трудитися [577, 589]; розм. робити [597], (на службі) служити [501].
Приваблювати [523] принаджувати [488].
Привиджуватися [432] увижатися [191], рідк. убачатися [201], вбачатися [503].
Примушувати [129, 297] – змушувати [98, 365], силувати [341, 512], присилувати [437, 466], неволити [583].
Притулятися [442, 445, 489] – (ближче) тулитися [488], горнутися [532]; розм. тиснутися (до кого, до чого) [491, 495].
Приступати (до кого) [354] – доступати [278], (з деб. докон.) доступитися [454].
Припинятися [453, 519] – спинятися [544, 552]; (про розмову под.) уриватися [544, 549], зриватися [456]; (про рух і под.) завмирати [443, 425].
Пробудитися [450, 511, 597] – збудитися [452, 464], прокинутися [518].
Проникати [153] пробиратися [27, 283], продиратися [443], вдиратися [476, 480]; докон. закрастися [511].
Просити [445] (упрошувати) благати [590, 613], молити [452, 613], розм. уговорювати [38]; складати просьбу [594].
Рахувати [602] числити [30].
Розбивати [211, 603] – (вщент) розтрощувати [549], роздроблювати [459].
Розвиватися [432, 483, 556] – розвинутися [477, 496]; (про дерева, квіти і под.) розпукуватися [355, 525], розцвітати [488].
Роздирати [457, 509, 526] – розривати [549]; підсил. розпанахувати [573].
Роз`єднувати: ділити [490], розділяти [485], розрізнювати [520]; розлучати [490].
Розказувати [219, 341, 456] – розповідати [338, 397, 465]; (в епічному тоні) оповідати [416, 517]; фольг. баяти [465]; (з повчальною метою) заповідати [291]; (викриваючи себе) признаватися [424].
Розкрадати [273] красти [491], вкрасти [297]; (в образній мові) розтягати [454].
Розлучатися [481] розставатися [481].
Робити [447, 467, 595] – чинити [452, 456, 490], докон. вчиняти [461], (створювати що) творити [454], справляти [521, 520].
Розуміти [424, 519] – усвідомлювати [328, 603].
Рости [587] – (ставати більш високим) зростати [564], більшати [564]; (пишно, буйно) буяти [491], розвиватися (високо в гору) [587]; розм. виганятися [479], зніматися [481].
Світити[ся] [443, 263] – освічати [316], блищати [441, 445].
Сердитися [602] гніватися [537]; (дуже) лютувати [453]; докон. осердитися [436], розсердитися [138].
Сіпати [455, 116] – смикати [574, 29]; скоротати [510], заскоботати [509, 321].
Скавуліти [569] скиглити [566]; (рідше) скимліти [491]; докон. заскавуліти [500], заскамліти [608].
Сказати [608, 451, 440] – промовити [522, 442]; заявити [537, 468, 469]; (необдумано) фам. бовкнути [609].
Скрекотати [446] (дзьобом) скреготати [511].
Слабувати [34] хворіти [73], докон. розхворітися [595]; недугувати [74]; (раптово) занедужати [580].
Слабшати [73, 291] – ослабати [459].
Слідити (за ким, за чим) [468, 481, 491, 538] – слідкувати [615], стежити [608].
Слухати [446, 468] – чути [481, 283]; чутися [474]; прислухатися [447], надслухувати [294, 446], вслухуватися [452, 459, 461]; докон. зачути [453, 471].
Сміятися [[446, 439, 440] – усміхатися [440, 444, 467, 489], підсил. реготати[ся] [387, 468, 483, 499]; розм. хихикати [446, 469], кихкати [460].
Соромитися [90, 557] стидатися [199, 542]; докон. засоромитися [536, 577], завстидатися [532].
Спати [521] – (легким сном) дрімати [420, 489]; (бачити сни) снити [521]; докон. уснути [511, 589]; (лише у множ.) позасипляти [571].
Спадати [438, 485, 491] – падати [430, 480, 508], спускатися [476, 488]; сходити [478, 489]; випадати [447, 470].
Спиратися [480, 489] – опиратися [523], док. опертися [511], спертися [604]; рідк. злягати (на що) [507].
Сподобатися [465] розм. при подобитися [504], злюбитися [496, 498].
Сполучати[ся]: злучатися [481, 491], зв`язуватися [503]; споюватися [503], прилучатися [292], лучатися [517]; (образно) зливатися [451, 455], мішатися [454], зростатися [455], переплетатися [480], зходитися [473].
Спонукувати [175, 456] – принукати [183, 205], сповідувати [602], спонукати [602, 603].
Спочити [507, 559] – відпочити [599].
Становити [39, 270, 467] – складати [39, 80].
Стогнати [317] простогнати [457]; розм. квилити [59]; перен. вити [470].
Стрибати [51, 270] – скакати [273], перескакувати [606]; розскакуватися [480].
Сумувати [275, 318, 491] – тужити [446, 525], смутитися [351], журитися [504, 310].
Суперечити [452] перечити [217], заперечувати [195], противитися [181]; перен. опиратися [517, 600].
Схоплюватися [553, 194] – зриватися [500]; зніматися [565]; лише докон. скочити [450], метнутися [471].
Сягати (до певно точки в просторі) [449, 161, 537] – досягати [452, 394], простягатися [362, 473]; (образно) вганятися [281, 473].
Сяяти [438, 522] – док. осяяти [516], засіяти [446]; сіяти [446, 489]; (яскраво блищати) горіти [445].
Таїти [364] – скривати [164], прятати [481].
Таїтися [327] – ховатися [454], заховуватися [481], сховатися [436].
Текти [174, 475] – протікати [448, 488]; литися [283]; пливти [449]; (сильно) пінитися [288], (швидко) бігти [419], мчати[ся] [449]; (струменем) вибризкувати [599], журчати [598].
Терпіти [64, 217] – зносити (горе) [488], зазнавати (біди) [356], докон. стерпіти [489].
Товпитися [454] розм. тиснутися [454], штовхатися [454], доптатися [454].
Торгувати [454] продавати [454, 485, 523]; (з торгів) ліцитувати[ся] [468, 469].
Траплятися (безос.) [337, 603] – бувати [198]; ставатися [293]; розм. лучатися [320], випадати [154], причинятися [555, 564].
Тріщати [286] (рідше) розм. тріскати [357]; затріщати [450]; розм. розщібатися [455].
Трясти [447, 569] – трусити [475]; розм. термосити [178]; (від хвороби) морозити [606].
Трястися [366, 327] – труситися [207]; (від сильного поштовху) здригатися [441, 467, 474]; розм. теліпатися [510].
Туманити [590] затуманити [471]; витуманити [29]; стуманiти [503]; дурити [516].
Турбуватися [47, 119, 474] – (в передчутті недоброго) непокоїтися [81, 163, 450], тривожитися [339], бентежитися [312], хвилюватися [274, 459]; клопотатися (ким) [66, 91], рідше журитися [456].
Тягти [487, 565, 445] – тягнути [519], волокти [480, 487], волочити [385]; (звідки) витягати [520], висувати [483]; розм. таскати [583].
Тягтися (про вільну ходу) [450] – розм. відтягнутися [598], затягнутися (куди) [254]; волоктися [510].
Тямити [446] знатися [521], розумітися (на чому) [482].
Убивати [285, 596] – відібрати життя [595]; розм. зробити смерть [595]; вбити [174, 278].
Ударити [475] вдарити [476]; (в образній мові) розм. фам. тріснути [451], тріпнути [461], бухнути [472]; (мов батогом) за батожити [609]; перешибіти [461].
Укривати [391, 243] – (зверху) покривати [457, 491], накривати [217, 312]; (кутати) закутати [565], загорнутися [583]; (в образній мові) окружати [278], обіймати [464, 278], обтулювати [294].
Умерти [465] вмерти [540], померти [457, 470], скінчити життя [138, 564].
Умирати [476, 458] – вмирати [464, 598], конати [487], уроч. упокоюватися [312].
Упасти [511, 395] – впасти [450]; повалитися [530, 317], простягнутися [264, 456]; розм. бухнути [445].
Утихомирювати [382, 519] – втихомирювати [555, 280], заспокоювати [463, 589]; перен. угамовувати [98, 276], впорядковувати [452].
Утихомирюватися [451, 357] – втихомирюватися [348]; док. успокоїтися [555, 571]; прен. док. погамуватися [527].
Учепитися [533] вчепитися [287]; ухопитися [341], хапати (руками) [518]; (в образній мові) розм. впиватися [286, 452], вгризатися [481], (іржою) в`їдатися [614].
Хвилювати [464, 583] – зворушувати [373, 482], бентежити [256, 374].
Хилитися [445, 453, 489] – схилятися [458, 462]; гнутися [454], згинатися [468]; склонятися [473], кривлятися [590].
Хитатися [443, 438, 456] – коливатися [475], колихатися [438, 596], гойдатися [573], рідк. киватися [476].
Ховати [447, 449, 497] – заховувати [357], приховувати [495], хоронити [331, 571]; спрятати[ся] [500, 502].
Ходити [71, 204] – блукати [297], розм. бродити [455], блудити [507], заблудити [451], вештатися [484, 485], тинятися [356], сновигати [616]; фам. волочитися [451, 356], снуватися [480], повoліктися [511], дибуляти [602].
Хотіти [437] схотіти [439], бажати [433]; підсил. жадати [392], прагнути [591].
Цуратися [562] сторонитися [211].
Чекати [469] ждати [468], ожидати [450], вижидати [464], вичікувати [483], дожидати[ся] [449], очікувати [487].
Чепуритися [95, 372] – прибиратися [460, 559]; (образно) розкошуствувати [473].
Червоніти (перен.) [318] – червонітися [533], почервонітися [489].
Шанувати [39, 456, 467, 520] – поважати [38, 152]; уроч. прославляти [459], отити [520].
Ширити [454] перен. передавати [458].
Ширитися [565] перен. розходитися [483, 468, 474, 479], розпливатися [450], розсилатися [474, 476] розлягатися [455], розкидатися [491], розпорошуватися [452].
Шуміти [278, 441] вишуміти[ся] [448, 461]; шелестіти (листя) [599, 357]; (про воду, хвилі, тощо) буркотіти [457], клекотіти [219]; підсил. ревти [613]; (майже шепітом) шемрати [486].
Шукати [450, 451, 455] – розм. шарити [464]; (обшукуючи когось) докон. обмацати [310].
Щезати [338, 510] – зникати [501, 548], губитися [473, 448, 487], пропадати [476]; (про час под.) минатися [357]; (ставати менш помітним, образно) розпливатися [581], танути [624].
