Дипломная работа: Дієслівна синонімія у творах Ольги Кобилянської

17. Караванський С. Нахил в один бік: Вживання українських синонімів, як своєю будовою подібні до російських. Українська мова та література. – 1998. - 38. – с. 4.

18. Караванський С.  Проблеми глибинних досліджень української лексики. Українська мова та література. – 1998. - №13. – с. 6.

19. Кобилянська Ольга. Твори. – К ., 1962 –1963. – 1 – 5 т.

20. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної Української мови. – К.: В. Ш. 1978. – с. 41 –51.

21. Ковальчук Олеся. Письменницька поезія в повісті Кобилянської “Земля”. Українська мова і література в школі. – 1993. - №2. – с. 16 – 19.

22. Колесников О.А. Міжрівнева синонімія і теорія граматичного значення. Мовознавство. – 1985. - №1. – с. 33 – 36.

23. Коломієць М.П. Фразеологічні синоніми української мови. Мовознавство. 1989. - №6. – с. 35 – 40.

24. Копиленко М.  Юрченко О.С. Фразеологічні перифрази українсько літературної мови. Мовознавство. – 1987. - №2. – с. 32 – 38.

25. Коре панова А.П. Ономастична синонімія. Мовознавство. – 1974. - №6. с. 27 – 30.

26. Кочан І.М. Синонімія у термінології. Мовознавство. – 1992. - №3. – с. 34 –39.

27. І.М.Кочан, А.С.Токарська. Культура рідної мови, - Львів: Світ. – 1996. с. 30 –36.

28. Кочерган М.П. Лексична сполучуваність і синонімія. Мовознавство. 1978. - №6. – с. 53 –64.

29. Кочерган М.П. Рецензія: Словник синонімів у двох томах. Мовознавство.-2000.-№6ю-с.63-67.

30. Кочерган М.П. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматично симантики. Мовознавство.-1990.-№2.-с.82-84.

31. Кравченко – Дзондза О.Є. Художні і структурні особливості мови західноукраїнської прози 20-х років ХХ ст.. Мовознавство.-2000.-№4-5.-с.33-38.

32. Крупа М.П. Словесно-мовленнева структура образу автора у повіст Царівна” О.Кобилянської. Мовознавство.- 1988.-№6.-с.47-53.

33. Крупа М.П. “Золотої нитки не згубіть”: Лексичний аналіз новели “Думи старика”. Диво слово.-1996.-№4.-с.22-26.

34. Лагутіна А.В. синонімія слова і словосполучення. Мовознавство.-1973.-№3.-с.34-42.

35. Левицький В.В. Експериментальне вивчення лексичної синонімії. Мовознавство.-1975.-№3.-с.42-46.

36. Леонтьєва О. Дієслова на позначення комунікативного акту: спільне різне в їхніх смислах. Українська мова та література.-2000.-№5.-с.-12

37. Лисиченко Л.А. Типи синонімів за значенням. Українська мова література в школі.-1973.-№11.-с.17-21.

38. Мартинова Г.І. Дублетно – синонімічні відношення у побутовій лексиці Правоберенско Черкащини. Мовознавство.-2000.-№4-5.-40-45.

39. Мельничайко В.Я. Використання громатичних синонімів – важливий показник культури мови. Мовознавство.-1968.-№5.-с.-68-72.

40. Миронова Г.М. Спостереження за еволюцією синонімічних лексем усереднен ЛСГ. Мовознавство.-1983.-с.52-62.

41. Миронова Г.М. з одного синонімічного ряду. Українська мова і література в школі.-1987.-№7.-с.73-74.

42. Миронюк Н.П. Дієслівна синоніміка в романі М.Стельмаха “Хліб і сіль”. Мовознавство.-1968.-№1.- с.50-55.

43. Муравицька М.П. Полісемія і синонімія. Мовознавство.-1983.-№1.-с.29-39.

44. Неплийвода Н. Синонімія виражальних засобів наукового стилю. Дивослово.-1997.-№2.-с.18-21.

45. Нечитайло О.І. синоніми як засіб розкриття значення слова. Мовознавство.-1980.- №6.-с.82-86.

46. Нечитайло О.І. Синоніми у перекладних словниках. Мовознавство.-1982.-№1.-с.60-66.

47. Новикова О.О. Функціонування та переклад деяких синонімічних форм дієслів часу. Мовознавство.-1974.-№4.-с.75-80.

48. Онуфрієнго Г.С. Синонімічні домінанти зі спільним коренем іншомовного походження у сфері національної термінології. Мовознавство.-2000.-№2-3.-с.73-77.

49. Павлов В.В, Контекстуальна синонімія як вид семантично еквівалентності. Мовознавство.-1982.-№4.-с.62-65.

50. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.-К.: Вежа.-1994.-с.206-220.

51. О.М.Пазяк. Г.Г.Кисіль. Українська мова і культура мовлення.-К.: В.шк.,-1995.-с.82-84.

52. Пітінов В.М. Абсолютне вживання дієслів процесу. Мовознавство.-1982.-№1.-с.50-55.

53. Паламарчук Л.С. Про принципи добору лексичного інвентаря для загально мовного словника. Мовознавство.-1973.-№3.-с.3-12.

54. Панько Т.І. Концептосфера термінологічної розбудови української мови. Мовознавство.-1994.-№1.-с.14-22.

55. Панько Т.І. Системний статус синонімії у суспільствознавчій термінолог східно слов`янських мов. Мовознавство.-1986.-№4.-с.-9-14.

56. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. - К.: Либідь,-1992.-с.56-64.

57. Родіна Л.О. Семантичні відтінки словотворчих синонімів. Мовознавство.-1969.-№6.-с.66-71.

58. Семчинський С. Синонімія в літературній мові та індивідуальному мовленні. Українська мова та література.-1998.-№42.-с.4.

59. Семчинський С. Про сучасну лексику української мови. Українська мова та література.-1998.-№25-28.-с.1-2.

60. Соколова С.О. Аспектуально – фазова система українського дієслова у функціональному плані. Мовознавство.- 1994.-№6.-с.29-34.

61. Сута Г. Відносини – взаємини – стосунки – зносини. Політика час.-1997.-№11.-с.65-66.

62. Сучасна українська літературна мова. За ред. І.К.Білодіда.-К.: Наукова думка,-1973.-с.115-124.

63. Сучасна українська літературна мова. За ред. О.Т.Волоха.-К.: В.шк.,-1976.-с.70-73.

64. Сучасна українська літературна мова. За ред. В.Г.Петіка. – К.: В.шк..,-1975.-с.128-133.

65. Сучасно українська літературна мова. За ред. М.Я.Плюща.-К.: В.шк.,-1994.-с.122-124.

66. Сучасно українська мова. За ред. Пономаріва.-К.: Либідь,-1991.-С.51-56.

67. Тараненко О.О. Деякі аспекти теорії синонімії в плані створення синонімічного словника. Мовознавство.- 1980.-№3.-с.46-51.

68. Ткаченко О.О. З досвіду дослідження синонімії французьких дієслів у соціальному контексті. Мовознавство.- 1989.-№4.-с.54-59.

69. Турчин В.М., Турчин М.М. Семантична кореляція антонімів і синонімів у системі мови. Мовознавство.-2001.-№1.-с.67-71.

70. Фридрак В.Б. Синонімія складник слів. Мовознавство.-1987.-№2.-с.32-38.

71. Худолєєва С.П. До питання про термінологічну синонімію. Мовознавство.-1988.-№3.-с.60-63.

72. Циткіна Ф.А. Термінознавство на Україні й аспекти зі ставних досліджень. Мовознавство.-1993.-№2.-с.67-72.

73. Чучка Пв.Пв. Синонімічні зв`язки в давньоруській географічній номенклатурі. Мовознавство.-1980.-№3.-с.27-30.

74. Ярова Алла. Дієслівна синоніміка у прозових творах Івана Багряного. Диво слово.-2000.-№10.-с.16-21.

Д О Д А Т К И

Баритися [470] – гаятися [599], затримуватися [507]; обл. бавитися [543].

Бачити [449, 451, 459] – побачити [450, 453], добачити [454, 492], видіти [449, 502]; розм. рідк. видати [469, 460]; розм. увидіти [472. 508, 510], рідк., заздрiти [510].

Безумствувати [174] – дуріти [30]; (сильніше), шаленіти [402], бушувати [327]; (діяти безрозсудно) божеволіти [284, 320, 455].

Бігати [273, 289, 555] – пробігати [475]; (метушливо) ганяти [365, 554]; (якщо швидше - образно) літати [554], носитися [449].

Бігти [137, 283] – побігти [475], пробігти [364]; гнати(ся) [521, 611], пігнати [455];, мчатися [138]; (якнайшвидше – образно) летіти [196]; розм. нестися [356].

Більшати [483] – збільшуватися [457], множитися [468]; прибувати [474], сходитися (людей і под.) [454].

Боротися [459, 570] – поборювати [551]; (лише докон.) доборотися [589].

Боятися [444, 451, 499] – лякатися [588, 404, 330]; (відчувати жах) жахатися [418]; (образно) полохатися [223, 346].

Брати [459, 469] – (від кого) приймати [457, 490]; (силою) забирати [490, 491], відбирати [298, 465]; (на деякий час) зичити [469], позичaти [451]; (багато чого-небудь) набратися [520]; взяти [327].

Будувати [480, 485] – класти [448], складати [493, 458]; моделювати [519]; скомпановувати [545]; (образно) закроювати [588]; розм. ставити [561, 602], устроювати [567].

Бурчати [163, 246] – буркати [449]; підсил. буркотіти [331, 278]; розм. ворчати [57, 151]; (докон) воркнути [33], відворкнути [465].

Важитися (перен.) [474] – наважуватися [358], зважуватися [358], сміяти [473].

Вертатися (назад, додому) [470, 498] – вернутися [192, 481], звертатися [491], повертатися [569], вертати [207].

Вертітися [379] – крутитися [433], (коло кого) витися [512], увиватися [521]; (квапливо) звиватися [489].

Вигадувати [272, 314] – видумувати [448, 516].

Виднітися [458, 470] – (в далекі), майоріти [357].

Виконувати [472, 336] – (чию волю) заст. чинити [114, 115]; (докон.) сповнити задачу [569].

Вилазити [17, 415] – вибиратися [419, 576]; (насилу), видряпуватися [268, 366].

Вилискуватися [486, 519] – влискувати(ся) [450],  ближати [454, 491]; (рідше) блистіти [39, 57], (докон.), блискотіти [138, 261], докон. зблискотіти [461]; (різними кольорами) мінитися [491, 496].

Винищувати [371, 429] – знищувати [451], нищити [543], понищити [542].

Вирости [78, 478] – (про високий ріст) вигнатися [92], вибуяти [476], розбуятися [479]; виростати [491].

Вискубувати [521] – поскубувати [340], вискубувати(ся) [454].

Витися [470, 475, 481, 557] – (звивистими рухом) звиватися [476], кружитися [476], вививатися [483, 485], скрутитися [491]; кружати [565]; клубочитися [566].

Витягати (звідки) [442, 485] – виймати [371]; розм., витаскувати [356, 291], висувати [484].

Відбиватися [435] – віддаватися [539].

Відвідувати [443] – гостити у кого [449], заходити (до кого) [83].

Відкривати [520, 459] – відчиняти [504]; (щось затулене) відтуляти [448]; (заслонене) відслоняти [462].

Відповідати [467, 479] – (в розмові на чиї слова розм.) обзиватися [470, 471], обізватися [467], відзиватися [527], заворушаться [494], заворушитися [526].

Вітати [553] – (у зв’язку якоюсь  радісною подією) поздоровляти [484]; привітати [553].

Віяти (про вітер) [493, 511] – повіяти [459, 508], завіяти [460]; (злегка) подихати [27, 98], подувати [126]; (сильніше) дути [316]; (навально) бушувати [531].

Ворожити [285, 506] – (на картах) гадати [506]; (красою) зачарувати [193, 359], причарувати [271, 362], заворожити [454].

Впливати [456] – діяти (на кого) [282].

Вразити [98, 441] – здивувати [46, 579]; зчудуватися [603].

Гадати [439, 445] – вгадувати [481, 522]; (про вільний хід думок не за логічними категоріями) думати [274, 381], (беручи до уваги різні думки, мотиви – ще) міркувати [454]; розміркувати [357, 505].

Ганити [457, 154, 321] – підсил. (образно) п`ятнувати (ганьбити, плямувати когось) [497].

Гинути [487] – стратити життя [460], загинути [508]; розм. полягти [456, 476].

Глянути [467] – поглянути [440],заглянути (куди) [510], розм. зирнути [434], позирнути [448], подивитися [439]; (швидко) зиркнути [438], споглянути [454, 465, 466]; розм. блиснути [439]; розм. кинути [489, 511], стрілити [504] (очима); витріщити пульки [511].

Гнобити [164] – пригноблювати [551]; (репресіями і под.) душити [344].

Гнутися [487] – згинатися [493], розгинатися [604], (злегка) нагинатися [587]; (додолу) хилитися [298], клонитися [444].

Говорити [445, 449, 469] – виговорити [440, 609], розговоритися [467]; (більш конкретно) казати [469]; (з ким) розмовляти [519]; (про всячину) розм. балакати [479, 492, 499], гомоніти [280, 291], (про дітей і зневаж), белькотіти [520], лепетати [386].

Гойдати [458] – хитати [31, 191], колихати [64, 92], колисати(ся) [449, 557].

Гонити [288] – гнати [114], пігнати [78], підганяти [209], позаганяти [43, 391], гнатися [543], ганятися [117].

Гордитися [350] – (почувати заслужену гордість) пишатися [449, 452].

Горіти [471] – палитися [276]; (сильним вогнем) палати [459], (спалахуючи полум’ям) палахкотіти [480].

 Господарювати [73, 124] – хазяювати [68, 137]; обл.. господарити [543], ґаздувати [29, 72, 149].

Давати [485] – (у формі дару) дарувати [444]; приносити [457]; (на деякий час) зичити [173], визичати [516].

Давити [92, 273, 312] – задавлювати [470], тиснути [501], душити [356].

Дбати [447, 599] – турбуватися [246, 391], опікуватися (ким) [593].

Двигати[ся] [470, 511] – здвигнутися [468, 614]; рухати[ся] [580], рушати [483], порушати [472], заворуxатися [537], заворушитися [281].

Держати [448, 437, 468] – тримати [518, 569]; задержувати [287, 456], затримувати [600, 192]; здержувати [460]; видержувати [443]; додержувати [241]; видержувати [473]; додержувати [241]; повздержувати [473].

Дивитися [438, 449, 463] – (рідше) глядіти [442, 469]; (уважно) вдивлятися [440, 450, 460],  придивлятися [433]; зоглядати [458, 470], видивлятися [471], споглядати [457, 467]; (образно) фаш.  витріщитися [451]; витріщити [(очі) [453, 455], вп`ястися  (очима) [472], губить (очі) [462], засягає (оком) [460].

Дістатися [454, 461] – добитися [510], прибути (куди) [459].

Діятися [451, 471] – відбуватися [473, 472], ставатися [475, 451, 458], чинитися [612].

Довідатися [465, 506] – дізнатися [516], розвідати[ся] [297]; рідк. вияснити [455].

Доглядати [561, 600] – (про нагляд) дозирати [307, 448], пильнувати [283, 309]; (з винятковою дбайливістю) упадати (коло кого) [73, 119].

Домагатися [555] вимагати [524, 533, 599]; розш. допоминатися [489].

Допомагати (кому) [469, 483] – помагати [448, 469, 470]; подати помічну руку (уроч.) [470]; розм. (докон.) прислужити[ся] [356, 510].

Доторкатися [442, 454, 489] – дотикатися [167, 481]; (злегка) діткнутися [292], розм. підсил. помацати [448].

Дрижати [271, 434] – (звичайно під впливом психічних спонук) тремтіти [489, 461]; (при фізичній причині) трястися [469]; (про сльозу і под. ) бриніти [41, 435].

Думати [439, 449, 28] – подумати [79, 438, 467], додумати[ся] [458, 465], вдуматися [468], роздумувати [455, 516, 522], задумувати[cя] [455, 587]; міркувати [498].

Жалітися [469, 613] – нарікати [448, 562], бідкатися [585].

Жебрачити [454, 452] – жебрувати [470]; просити [557], приймати (милостиню) [458]; розм. ходити на жебри [560].

Жевріти [253] жаритися [470], паленіти [330].

Жити [476] – заживати [587], розжитися [492], проживати свій вік [468], (про нуденне життя) розм. нидіти [432].

Забороняти [579, 585] – (про заборону) боронити [466].

Завмирати [460, 437, 508, 588] – припинятися [447, 563]; (про розмову і под.) уриватися [308, 411].

Загорятися [480] (вогнем) запалюватися [459]; (сильним полум`ям) спалахувати [437], (докон.) спаленіти [467], запалати [442].

Закривати [436] замкнути [38], зачиняти [557]; затумовати [521], заслоняти [470].

Занедбувати [457, 560] – покидати [488], залишати [565], забувати [560].

Заперечувати [438, 291] – (в гострій формі) відкидати [388].

Запрошувати [495] спрошувати [519], прикликувати [549].

Заробляти [489, 506, 540] – (власною працею) запрацьовувати [505]; (роботою на службі, в наймах) заслужувати [492], (тяжкою працею – лише докон.) доробитися [415, 560].

Заслоняти (кому що) [613] – (світло, сонце) заступати [503].

Затримувати [436] задержувати [448]; (того, хто спішить) розм. барити [312]; (рідше) гаяти [579].

Захворіти [211] заслабнути [448], занедужати [580].

Збагнути [460] зрозуміти [463, 469], зміркувати [440]; розм. відгадати [439, 467].

Збутися (кого, чого) [596] – позбутися [523].

Зважуватися (зробити що) [236, 374, 481] – відважуватися [328], наважуватися [605]; докон. посміти [447].

Звикати [243] привикати [449]; призвичаюватися [504], розм. прилучатися (до кого, до чого) [608].

Згадувати [522] пригадувати [472], нагадувати [458]; споминати [451]; (лише докон.) спогадати [441].

Згоджуватися [526] погоджуватися [528], годитися [525]; розм. приставати (на що) [520, 527].

Здаватися [472] ввижатися [356], бачитися [441]; показатися [487], видаватися [570]; справляти враження [479].

Здається [461, 470] – бачиться [432, 461].

Злякатися [525, 594] – налякатися [450], перелякатися [323]; (образно) сполошитися [323].

Зміцніти [38, 448] – скріпитися [29, 454].

Знайти [603] розм. здибати [465, 508], надибати [567], подибати [597]; (рідше) відшукати [557], віднайти [290], здобутися [334].

Зневажати [456] ображати [285].

Зрікатися (кого, чого) [524] – відмовлятися (від кого, від чого) [527].

Зупиняти [196, 218] – спиняти [174, 209], припиняти [351], тамувати [278, 403].

Зупинятися [588, 378] – спинятися [544, 552]; (на деякий час) затримуватися [392], припинятися [453]; (зовсім переставати діяти) ставати [588].

Зустріти [382, 421] – стрінути [369], стрітитися [291, 543, 548].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11