скачать рефераты
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

скачать рефераты

скачать рефератыУчебное пособие: Міжнародні економічні відносини

-    в захисних цілях на товари розмір завозу яких загрожує національному виробництву;

-    як міра, яка попереджає про порушення суспільних інтересів в цій сфері;

-    як відповідь на дискримінацію свого експорту в інші країни;

2.         Компенсаційн збори (обмеження імпорту країни)

Їх розмір не фіксується, він змінюється від зміни світових і внутрішніх цін.

Ціна внутр. Ціна світ

3.         Антидемпінгов збори. Демпінг:

-    Розбійний (тимчасовий) витиск конкурентів – заборонений.

-    Постійний ( необмежений в часі) – в 70рр. Японія входила на ринки.

-    Соціальний (низькій рівень витрат виробництва із-за низької заробітної плати і низьких витрат на екологію)

Сутність антидемпінгової процедури.

В суд подають національні виробники аналогічної продукції на державу експортере. Береться країна аналог яка виробляє таку ж продукцію співставляються показники утверджуються результати

4.         Дискримінація мпорту. Податок на товари з однієї країни більш ніж з іншою.

5.         Економічн методи стимулювання експорту:

-    пряме фінансування експорту виробництва

-    не пряме фінансування експорту виробництва: держава датує – банки, а вони в свою чергу надають безвідсоткові або з низькою відсотковою ставкою кредити виробникам певного виду продукції

-    зниження податкової ставки з експортерів

-    кредитування експорту: внутрішнє (кредитує власний виробник), зовнішнє (кредитує покупець), зв’язаний кредит”

-    страхування експорту: внутрішнє (держава надає кредити страховим компаніям а вона фінансу витрати)

Не економічні методи:

1.         адміністративні – угоди між країнами законодавчі акти між країнами (ембарго)

2.         кількісні:

- ліцензування – система письмах дозволів на експорт/імпорт товарів

- квотування – визначення кількості товарів, що може дати експортовано/імпортовано

- контингентування – визначення видів і кількості товарів вивоз/ввоз на визначені події (ярмарки, виставки)

- імпортні заборонні списки

3.         Спеціальн методи технічні і інші спеціальні вимоги, міжнародні регіональні і національн стандарти, система сертифікації, інспекції якості продукції.

25. Міжнародні організації з регулювання торговельних відносин.

1. ГАТТ (Загальна угода з торгівлі і тарифів) – звід правил, закономірностей світової торгівлі, своєрідна її конституція.

 СОТ (Світова організація торгівлі)- поч. дії з 1995р. Займається проблемами світової торгівлі товарами і, крім того, регулюванням ринку послуг, питаннями навколишнього середовища, охорони прав інтелектуально власності й ін.

2. ЮНКТАД (конференція ООН з торгівлі і розвитку)- створена в 1964р. Основні функції: розробка багатосторонніх правових актів в сфері світової торгівлі, допомога в узгодженні політики урядів і регіональних угрупувань в сфері торгівл розвитку, задоволення спеціальних потреб найменш розвинутих країн, сприяння їх розвитку через включення в міжнародну торгівлю.

3. Рада митного співробітництва (РМС) – створена у 1950р. з метою узгодження й уніфікац митних систем, митних процедур, відповідного законодавства.

4. Міжнародна торговельна палата (МТП) – створена в 1922р., займається встановленням поширенням звичаїв, правил і норм міжнародної торгівлі, координує діяльність аналогічних національних палат.

26. Світовий ринок послуг, його особливості, структура, значення.

Послуга – це споживча вартість, що не має речової форми. Масштаби світового ринку послуг – $4 трильйони, в тому числ більше $2 трильйонів – це ринок ліцензій.

За структурою ринок послуг:

-           ¼ - транспорт

-           ¼ - туризм

-           ½ - інші

На розвинен країни припадає 90% експорту і 80% імпорту.

Основні суб’єкти-виробники ТНК, їх філії, тому що:

-           послуги не можуть зберігатися

-           х виробництво і споживання співпадають за часом

-           вони не відчутні

Послуги стимулюють експорт товарів і навпаки.

Класифікація послуг:

-   традиційні (транспорт, зв’язок, страхування) і відносно нові (консалтинг, інженірінг)

-   МВФ:

-           транспорт (пасажирський і вантажний)

-           поїздки ( ділові особисті, туризм)

-           зв’язок

-           будівництво

-           страхування

-           фінансов послуги

-           комп’ютерн нформаційні послуги

-           ліцензійн послуги, реклама

-   бізнес послуги:

-           юридичні, маркетингові, посередницькі, консультаційні, ( з питань економіки і управління це консалтінг, перевірка фінансового становища; кваліфікація кадрів тренінг)

-           особисті, культурні, рекреаційні, послуги;

-           урядов послуги. Послуги держав.

Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), так класифікує послуги:

-           факторн послуги – це ті, які пов’язані з рухом факторів виробництва.

-           Не факторні послуги – всі інші.

В залежності від того який механізм здійснення послуг МБРР класифікує (можуть вимагати):

- мобільност покупця – тобто покупець країни А їде до країни Б.

- мобільність продавця – продавець країни А переміщається до покупця країни Б.

- одночасно мобільність і покупця і продавця.

27. Міжнародний обмін технологіями. Інтелектуальна власність.

технологія – це методи впливу на предмет праці, його обробки. Вона включає в себе технологію виробництва продукц технологію управління виробництвом

Міжнародна передача технологій – це міждержавне переміщення науково-технічних досягнень на комерційній або безоплатній основі.

Трансфер технологій снує у:

-    високому сенсі – це передача конструкторських рішень, знань, досвіду для виробництва товару.

-    у широкому плані – все попереднє + експорт обладнання, машин, комплексних технологічних рішень, які реалізують нові технологічні процеси.

Особливістю зв’язків довгостроковість господарських відносин. Основні причини, як обумовлюють розвитку ринку послуг (технологій):

а)    нерівномірність розвитку країн

б)    монополізація  НТП крупними компаніями.

Форми продажу технологій:

1.            Ліцензія – дозвіл на передачу технології фізичним або юридичним особами (ліцензіар) належного їм права на використання винаходу, промислового зразку, товарного знаку іншим юридичним та фізичним особам (ліцензіатам). Винахід – технічне рішення, яке ма суттєву новизну, неочевидність і виробничу корисність. Патент офіційний документ, який засвідчує монопольне право винахідника або його правоприємника на володіння, використання або розпорядження винаходом на визначений території і в визначений термін

Система видач патенту:

-           явочна

-           перевірочна

Промисловий зразок результат творчої діяльності людини в сфері художнього конструювання. Об’єктом промислового зразку можуть бути форма, рисунок, або розкраска, або їх сполучення, яке визначає зовнішній вид промислового виробу. Право власності ним засвідчує патент.

Товарний знак – це символ компанії, який використовується для індивідуалізації товару і який не може бути використаний ншими компаніями без офіційного дозволу володаря. У своїй країні він використовується визначений час якщо товар експортується , то товарний знак реєструється в країні імпорту.

2.            COPYRIGHT ексклюзивне право автора літературного, аудіо- або відео твору на показ та відтворення своєї роботи.

Усі ці поняття елементами, символами промислової власності ( крім copyright ). Промислова власність і відносини з приводу copyright це все інтелектуальна власність.

Форми передач технологій:

-           патентн угоди – це міжнародні угоди (торгові), при яких володарю патенту дає право на використання патенту покупця.

-           Продаж ліцензії ( ліцензійні угоди) – це міжнародні угода, при якій власник винаходу дозволя другій стороні використання у визначених межах свої права на технологію.

-           Система ноу хау” це продаж незапатентованих винаходів, інформації, яка має комерційну цінність.

-           Інжиніринг – специфічні консультації по передачі технології знань, які необхідні для придбання, монтажу, та використання закуплених або орендованих машин, обладнання.

-           Франчайзинг – це вид підприємницької діяльності, при якій одна фірма (франчайзер) надає право іншій (франшайзі) на використання товарного знаку, найменування фірми, технології, спеціальне обладнання, за що отримує систематичну плату.

Ліцензії бувають:

-           Чист (вони самі є предметом угоди)

-           Супутн або супровідні – передаються в складі загального договору про постачання.

Ліцензійн угоди:

-           про просту ліцензію. Ліцензіар може продавати ліцензію і іншим, і сам торгувати на цій території

-           Виключна ліцензія. Ліцензіар може продавати ліцензію тільки одному суб’єкту і сам не може торгувати.

-           Угода про повну ліцензію: практично продаж патенту.

Форми здійснення платежів:

1.         паутальний – одноразовий

2.         Роялт – платіж поступовий, частинами в залежності від узгоджених показників діяльност ліцензіата.

3.         Виплата за додаткові послуги за узгодженими цінами або на умовах „cost-plus”.

4.         Змішана.

28. Товарні знаки регулювання умов їх використання.

Товарний знак – це символ компанії, який використовується для індивідуалізації товару і який не може бути використаний ншими компаніями без офіційного дозволу володаря. В усіх країнах товарний знак має правову охорону, яка діє:

-       З моменту реєстрації

-       Система фактичного використання, тобто підлягає захисту знак той фірми, яка використала його першою, а вже потім реєструється

За засобом використання товарний знак буває:

-    Словесні

-    Зображувальні

-    Об’ємні

-    Комбіновані

Товарний знак ма впливати психологічно для чого наймають спеціалістів. Передача товарного знака здійснюється двома основними шляхами:

-    Ліцензійна угода

-    Франчайзінг

Реєстрація товарного знака за кордоном здійснюється шляхом подання заявки в міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Проблема: товарний знак поступово перетворюється в  „загальновживане слово”.

29. Міжнародна інвестиційна діяльність і виробниче співробітництво, його форми значення.

Рух капіталу переміщування закордонної вартості в грошовій або товарній формі в цілях систематичного отримання прибутку або досягнення інших економічного (політичного) результату. Масово почалося в кінці ХІХ – ХХ ст..

Зв’язок між вивозом капіталу і міжнародним трансфером технологій:.

1.         Міжнародний рух капіталу заміщує міжнародний трансфер технологій у випадках, коли причинами є різниця в забезпеченості країн факторами виробництва. Якщо країна капіталонадлишкова, то вона експортує капітал при цьому капітал вкладає вклада в організацію виробництва в інших країнах. Це сутстітуція (заміна) експорту.

2.         Рух капіталу доповнює міжнародних трансфер технологій. Якщо в основі експорту лежать абсолютні переваги або технологічна різниця, то до країни-еспортера, то до країни експортера можуть надходити додаткові капітали.

3.         Прихід капіталу може доповнювати можливості імпорту товарів.

Леон Вальтрас (Швейцарський економіст) – правило Вальраса:

ІМ = Ек + ЧПА + ЧПП

Чисті продаж активів (ЧПА) різниця вартості активів, проданих іноземцям і куплених у них.

Чисті платеж процентів (ЧПП) – різниця вартості процентів на вкладений капітал, отриманих з-за кордону і виплачених іноземцям.

Форми руху капіталу:

1. Власник: офіційний (державний) приватний.

2. Характер використання:

- позичковий (державний) – у вигляд кредитів.

- підприємницький:

·          Прям ноземні інвестиції (ПІІ) – в Укр.. встановлено 50% + акції від статутного фонду. До ПІІ відносяться ті інвестиції, які становлять 10% і більше статутного фонду капіталу.

Прямі – це ті інвестиції, які дають право контролю за діяльністю підприємства.

·          Портфельн нвестиції – ті, що не дають права контролю за діяльністю підприємства.

Прям закордонні інвестиції – наші підприємці вкладають за кордон. Прямі іноземн нвестиції – іноземці вкладають у нашу державу. Прямі інвестиції нвестиції, які надають право контролю над діяльністю підприємства. За законодавством України це інвестиції, що становлять 50 і більше % від установленого капіталу фірми. За міжнародною статистикою прямі інвестиції – це інвестиції що становлять 10 і більше % від уставного фонду. Портфельні інвестиції – не дають права контролю над діяльністю підприємства.

Наслідки руху капіталу для країн базування (звідки йде капітал):

1.         Шлях реалізації компаніями технологічного лідерства

2.         Можливість використання дешевої робочої сили

3.         Поширення свого ринку

4.         Неможливість повного використання своїх потужностей всередині країни

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  скачать рефераты              скачать рефераты

Новости

скачать рефераты

© 2010.