Учебное пособие: Міжнародні економічні відносини
17. Економічна діяльність ООН, її рівні.
Організації в системі ООН. ООН виникла в 1945р. (Ліга Націй)
Основний орган – Генеральна асамблея
 |
 |
Рада безпеки ЕКОСОР
Групи організацій, що входять в ЕКОСОР:
- ПРОГРАМИ ООН (штаб-квартира в Нью-Йорку. Найбільш значима – програма розвитку)
- Регіональн економічні комісії для Африки, Європи, Латинській Америці
- Спеціалізован установи: МОП, Продовольча, с/г організації, Організація ООН в сфері освіти, науки і культури – ЮНЕСКО, МВФ, Світовий банк; Організація ООН по програм розвитку (ЮНІДО)
- Автономн органи ООН: МАГАТЕ, Міжнародна туристична організація, Конференційна організація ЮНКТАД – конференції із торгівлі і розвитку.
18. Міжнародні економічн організації поза системою ООН.
Поза ООН:
- усі не урядові організації – міжнародна торгова палата.
- ус галузеві організації типу картелів (Рада митного співробітництва ОЕСР.
1. МОП (1919р.), більше 170 країн входять у неї. Функції:
- сприяння розробці національних програм для забезпечення повної зайнятості і росту життєвого рівня
- поліпшення умов праці, охорони здоров’я, життя.
- визначення права на колективне проведення переговорів і співпраці між роботодавцями праівниками
2. ЮНКТАД – конференція ООН з торгівл розвитку (1964р.). Функції:
- обговорення проблем міжнародної торгівлі
- допомога країнам з перехідним типом економіки і тим, що розвиваються в інтегрування міжнародної торгівлі;
- проведення діалогів з питань організації, розвитку міжнародної торгівлі;
Напрями:
1) розроблений кодекс поведінки для ТНК, створена комісія, що до ТНК:
- комісія з науки і техніки; торгівля товарами і послугами;
- комісія по інвестиціях
2) була створена, так звана, „Загальна система преференцій для країн, що розвиваються (1968р.) – всі розвинуті зобов’язані надавати пільги країнам, що розвиваються;
Міжнародна торгівельний центр – допоміжна при ЮНКТАД. Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі.
3. Міжнародна торгівельна палата – не урядова організація членами якої є крупні підприємства (1919). Функції: захист прав приватної власності, вільної конкуренції, лібералізац ЗЕД, допомога країнам інтегруватися в світове господарство. (Союз підприємці, ТПП)
4. СОТ. ГАТТ генеральна угода про тарифи і торгівлю 1944р. на Бретен-Вудській конференції. З правом дії з 1947р. ГАТТ – звід законів, конституція Світової торгівлі. Спочатку її підписали 23 країни. Поступово цей звід трансформується. СОТ з’являється з 1995 року. У неї входять 147 країн. Їх об’єм торгівлі становить 96% від світової торгівлі. Не входять: Росія, Казахстан, Туркменістан, Пн. Корея, Україна, Білорусь та ін. Основні принципи вирішення питань:
- консолідація
- переговори
- недискримінація країн
Принципи торгівлі:
- найбільше сприяння
- національний режим
- заборона демпінгу і дозвіл на антидемпінгові збори
- можливість прийняття зворотних змін по відношенню країн, які не виконали ці правила.
19. Україна міжнародні економічні організації.
Україна членом:
- МВФ(1992)
- МБРР
- ЕБРР(1991)
- МТП(1998)
- МОП(1954)
- Рада митного співробітництва (1990)
Органи, як займаються ЗЕД:
1. ВРУ – приймає закони, як визначають структуру органів державного регулювання ЗЕД; затверджує митн тарифи
2. КМУ – координує ЗЕД, вида ліцензії, веде різні переговори.
3. НБУ – формує золотовалютний резерв, підтримує курс валют експортно-імпортних операцій
4. ДУМКУ – державне управління митного контролю України
5. ТПП
20. Теор міжнародної торгівлі.
Міжнародна торгівля це історична перша форма міжнародних економічних відносин в основі якої лежить МПП. Це результат взаємодії попиту і пропозиції на конкурентному ринку.
Міжнародний ринок – це обмін товарами між країнами на основі МПП.
Місце міжнародно торгівлі визначається:
- через не реалізується результат взаємодії всіх МЕВ
- Міжнародна торгівля товарами стимулює розвиток ринку послуг
- Зроста об’єм зв’язків – є основою інтеграції.
- Міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню МПП
Історія:
1. Меркантилізм: ранній і пізній.
Ранн меркантилісти: основне багатство – золото. Але їх течія допомогу в торгівлі не давала.
Пізні: Країна повинна мати активний торговий баланс.
Торговий баланс співставлення вартості експорту і імпорту країни. Торговий баланс є активним, якщо експорт перевищує імпорт, і пасивним, якщо імпорт перевищує експорт.
2. Потім вступила в дію класична ек. теорія:
- Теорія абсолютних переваг (Адам Сміт): країни експортують товари, які вони виробляють з меншими витратами ( тобто в виробництві яких вони мають абсолютні переваги ) мпортують товари, які в інших країнах виробляються з меншими затратами. Але ця теорія не відповідає на питання6 чому торгують між собою країни, навіть не маючи абсолютних переваг в виробництві тих чи інших товарів. На це питання відповідає теорія відносних переваг.
- Теорія відносних переваг (Давід Рікардо): якщо країни спеціалізуються на виробництв тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно низькими витратами порівняно з іншими країнами, то торгівля буде взаємо корисною для обох країн, не залежно від того, є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, чім в іншій. Поки в співвідношенні внутрішніх цін між країнами є різниця, кожна з них ма порівняльні переваги, тобто у неї завжди знайдеться такий товар, виробництво якого більш корисне при існуючому співвідношенні витрат, чим виробництво інших.
3. Теорія розміру країн: Великі країни, порівняно з малими, експортують меншу частку вироблено продукції та імпортують меншу частку товарів. Великі країни мають різноманітніш ресурси, вищі транспортні витрати у міжнародній торгівлі, а також можуть здійснювати великосерійне виробництво.
4. Теорія співвідношення факторів виробництва: різниця у відносних цінах на товари у різних країнах різна, отже, торгівля між ними пояснюється різною відносною націленістю країн факторами виробництва.
5. теорія вирівнювання цін на фактори вир–ва.
6. Теорія життєвого циклу товару
7. Теорія подібності країн
8. Теорія конкурентних переваг.
21. Масштаби і основні тенденц міжнародної торгівлі в сучасних
умовах.
У 1995р. об’єм експорту товарів становив 5,09 трил. $. На 2005р. – 10 трил. $.(швидко зросла експортна квота). Сьогодні експортна квота – 18%, 1997р. – 14%. (Франція, Італія – 23%, Нідерланди – 53%, Японія – 9,5%, США – 11%, України – 57%. Імпортна квота: Франція – 22%, США – 12%, Японія – 8%, Україна – 45%.
Фактори, що впливають на торгівлю:
- МПП
- ТНК
- Торгівельна політика країни
- Конкуренція
- Реформи в перехідній країнах
Основн тенденції:
1. збільшення питомої ваги продукції промисловості в порівнянні з сировиною – 80%
2. диверсифікація поставок країн на зовнішні ринки.
На міжнародному ринку товари розподіляються на :
- Торгівельн ті, які можуть переміщуватись між країнами
- Не торгівельні – ті, які споживаються в тій же країні, що виробляються і не переміщуються
3. зроста мність ринків.
4. постійн географічні зрушення
5. поширюється торгівля інтеграційних угрупувань особливо внутрішньо-регіональних.
6. переваги промислово-розвинутих країн, як в експорті, так і в імпорті товарів.
7. зростання ролі ТНК.
8. зростання об’єму ринку послуг, ринку продукції індустрії розваг, ринку зброї.
9. регулювання МТ.
22. Світові товарн ринки, їх структура і динаміка.
Найбільш типов ринки:
1. Ринок сировини, Ринок напівфабрикатів, Сільсько-господарчих товарів. Особливості:
- ринкова ситуація - чиста конкуренція, з елементами картелювання
- товари на ньому, майже всі: біржові(існує 120 світових бірж, 64 біржі товарами)
- типов методи продажу на цих ринках через біржу або міжнародні угоди
2. продовольчі товари, яків вже пройшли якусь переробку(в том числі банани, ананаси)
- чиста конкуренція з елементами картелювання
3. промисловий ринок – ринок обладнання, машин, зброї
- ринок товарів виробничого призначення (обладнання, авто ) типова ситуація олігополія, чи монополістична конкуренція
- товари широкого споживання(одяг, кава) – монополістична конкуренція
- ринок товарів для задоволення соціальних побутово потреб - олігополія
- ринок фармацевтичних продуктів: монополістична конкуренція
4. ринок зброї. Сьогодні цей ринок склад. 35-37 млрд. $. основні експортери США – 18.4 млрд. $, Росія – 6.1 млрд. $, на 8 місці Україна 650 – млрд..$.
5. фармацевтична продукція.
Особливість багатьох з цих ринків – підробки, контрабанда.
Об’єми торгівл залежать від того, наскільки конкурентно спроможна є продукція. Конкурентно спроможний товар – придбання його має бути вигіднішим і зручним покупцю, в порівнянні з аналогічними товарами.
Складові:
- технічн показники (відповідність стандартам)
- комерційн умови (ціна, ціна покупки, мито)
- організаційн умови придбання і використання товару (наявність додаткових послуг)
- економічн умови споживання ( економічне споживання сировини і надійність)
Фактори:
- реклами
- товарний знак
- сертифікація
- курс валюти
Курс валюти – ціна однієї валюти виражена в іноземній валюті
Якщо курс валюти країни знижується експорт її товарів стає дешевше, а імпорт дорожче. Таким чином її товари на іноземних ринках більш конкурентно спроможні, а іноземні товари менш конкурентно спроможні при інших незмінних умовах.
23. Види зовнішньоторговельної політики держави. Торговий баланс.
Торговий баланс – це співвідношення вартості експорту і імпорту товарів. Буває активний/пасивний. Коли перевищення експорту – профіцит (активне сальдо), перевищення імпорту дефіцит.
Аналогічно існує баланс послуг некомерційних платежів.
Активний баланс досягається визначеною торговельною політикою. Типи:
- протекціонізм – підтримання власного виробника;
- фритредерство – вільна торгівля.
Найбільш часто використовується сімктивний протекціонізм: вільна торгівля на ринку з елементами протекціонізму визначених галузей.
Колективний протекціонізм: підтримка с/г в ЄС.
Зверхпротекціонізм: якась галузь підтримується і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках.
Причини регулювання:
- особливості галузево структури країни, коли вони не доповнюють один одного, а дублюють приводять до конкуренції, протиріч;
- суперництво в вивозі товарів, капіталу, роб. сили;
- інтеграція вироблення єдино політики;
- діяльність ТНК;
- монополізм;
- необхідність спрощення процедур, виробка торгових звичаїв;
- політика.
24. Методи регулювання зовнішньої торгівлі.
Методи регулювання ЗТП
 |
 |
Економічн (тарифні та нетарифні) Не економічні ( не тарифні)
Економічні:
1. Тарифні:
Мито сума плати за перетинання товаром кордону
Тариф норма нарахування мита
- Адвалерний відсоток від вартості товару
- Специфічний в залежності від постачальників
- Альтернативний
- Комбінований
За розміром мито:
- Одноколонне
- Двоколонне
- Багато колонне
Закономірності тарифів
- Чим більший рівень розвитку країни, тим менше тарифи
- Тарифи розрізняють в залежності від ступеня обробки товару:
- Сировина без мита
- Напівфабрикат помірне мито
- Готов вироби – високі, особливо на товари не першої необхідності.
Приклад : ЄС сировина – 1%, напівфабрикати – 5%, готові вироби – 16%, водка – 25%, ікра 30%.
Всі тарифи за звичай багато колонні.
В світі існу система приферецій:
1. загальна система тим, що розвиваються
2. глобальна система – це країни, що розвиваються дають преференції друг другу.
В основі тарифів лежить так звана, гармонізована система опису і кодування товарів. Міжнародне бюро митних тарифів та послуг
Економічна роль тарифів мпортованих товарів та послуг:
- споживачі
- вітчизнян товаровиробники
Якщо тариф не несе заборонного характеру, то він приносить доход державі, який = ставка тарифу х вартість імпорту. Тарифи стримують НТП, бо власні підприємства не мають стимулу для підвищення їх якості. Тарифи призводять до торгових війн втрат з обох сторін. СОТ дозволяє використовувати тарифи:
