Реферат: Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров’я

Вміст ІЛ-2 в сироватці периферичної крові знизився у групі СО в 1,02 рази (рCОd<0,001, рCО-к>0,05), СП в 1,04 (рCПd>0,05, рCП-к<0,03, pСО-СП<0,001); ІЛ-4 – відповідно в 4,11 рази (рCОd<0,001, рCО-к<0,05) 2,32 (рCПd<0,001, рCП-к<0,001, pСО-СП<0,001); ІФН-г – в 1,35 рази (рCОd<0,001, рCО-к<0,001) і 1,19 (рCПd<0,001, рCП-к<0,001, pСО-СП>0,05); ФНП-б в 10,52 рази (рCОd<0,001, рCО-к<0,001) і 4,76 (рCПd<0,001, рCП-к<0,001, pСО-СП<0,001).

Через 6 місяців після операції зменшилося накопичення продуктів ВРО: ДК у плазмі крові в групі СО – на 17,41% (рCОd<0,001, рCО-к<0,001), у групі СП – на 6,92% (рCПd<0,001, рCП-к<0,001, pСО-СП<0,001), МДА в еритроцитах крові відповідно на 45,22% (рCОd<0,001, рCО-к<0,001) на 30,30% (рCПd<0,001, рCП-к<0,001, pСО-СП<0,001), що привело до зменшення ПГЕ – на 27,51% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05) на 16,19% (рCПd<0,001, рCП-к<0,02, pСО-СП>0,05). У той же час зареєстровано підвищення концентрації Ка в плазмі крові у групі СО на 9,25% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05), СП – на 4,64% (рCПd<0,001, рCП-к>0,05, pСО-СП>0,05); рівня СОД відповідно – на 21,28% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05) і на 11,45% (рCПd<0,001, рCП-к>0,05, pСО-СП<0,03), а ЗАОА – на 12,84% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05) і на 8,43% (рCПd<0,001, рCП-к<0,002, pСО-СП<0,001); концентрації ретинолу – у групі СО на 12,51% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05), СП – на 7,05% (рCПd<0,001, рCП-к>0,05, pСО-СП<0,008); токоферолу-б – відповідно на 7,80% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05) і на 5,39% (рCПd<0,001, рCП-к>0,05, pСО-СП<0,003), Цп – на 3,61% (рCОd<0,0005, рCО-к>0,05) СП – на 2,35% (рCПd<0,001, рCП-к<0,03, pСО-СП>0,05).

У всіх обстежених групах після операції знизилася ендогенна нтоксикація: зменшилися концентрації у сироватці крові МСМ 238 нм пацієнток групи СО – на 21,34% (рCОd<0,001, рCО-к<0,04), групи СП – на 9,66% (рCПd<0,001, рCП-к<0,001, pСО-СП<0,001); МСМ 254 нм – відповідно на 21,10% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05) на 8,11% (рCПd<0,001, рCП-к<0,001, pСО-СП<0,001); МСМ 260 нм – на 19,71% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05) і на 4,87% (рCПd<0,001, рCП-к<0,001, pСО-СП<0,001); МСМ 280 нм – на 38,48% (рCОd<0,001, рCО-к<0,02) на 15,78% (рCПd<0,001, рCП-к<0,001, pСО-СП<0,001).

Нами проведена оцінка відновлення репродуктивного здоров’я у жінок з ДКУЯ в залежності від способу органозберігального ендохірургічного лікування та способу реабілітац з урахуванням динамічного спостереження протягом двох років після операц (табл. 3).

Доведено, що збереження регулярного менструального циклу, розвиток синдрому прооперованого яєчника та синдрому випадіння функції яєчника, скорочення тривалост менструальної кровотечі й зменшення об’єму менструальної крововтрати в післяопераційному періоді залежали від способу ендохірургічного лікування і не залежали від способу післяопераційно реабілітації: в групі ВО частота збереження регулярного менструального циклу перевищувала таку в групі ВП на 8,19% (р<0,0003), частота виникнення синдрому прооперованого яєчника і синдрому випадіння функції яєчника була нижче відповідно в 2,55 (р<0,03) і в 5,72 рази (р<0,001), частота скорочення тривалості менструальної кровотеч частота зменшення об’єму менструальної крововтрати була менше відповідно в 1,71 (р<0,02) і 2,64 рази (р<0,001). Висока частота розвитку виникнення синдрому прооперованого яєчника і синдрому випадіння функції яєчника в групі ВП була найімовірніше пов’язана із застосуванням монополярного струму під час оперативного втручання. Розвиток перерахованих вище синдромів в групі ВО, мовірно, був пов’язаний з видаленням під час оперативного втручання досить великої частини тканини яєчника.

Настання вагітності після проведення оперативного лікування ДКУЯ залежало як від способу ендохірургічного лікування, так і від способу післяопераційної реабілітації. Так, настання вагітності в групі ВО перевищувало таку в групі ВП в 1,63 рази (р<0,001), а в групі СО було більше за таку в групі СП в 1,20 рази (р<0,04), а кількість пологів відповідно в 1,99 (р<0,001) і в 1,28 рази (р<0,02).

Таблиця 3. Результати відновлення репродуктивного здоров’я у жінок з ДКУЯ в залежності від способу органозберігального ендохірургічного лікування та способу післяопераційно реабілітації

Примітка. Різниця між групами вірогідна при р<0,05.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено нове рішення актуально проблеми гінекології – відновлення репродуктивного здоров'я у жінок з ДКУЯ. На підставі теоретичного узагальнення даних епідеміологічних досліджень, особливостей клінічних проявів, соно-, допплеро-, відео- і гістоструктури яєчників, стану основних систем гомеостазу й вираженості ендогенно нтоксикації при ДКУЯ патогенетично обґрунтовані й розроблені: комплексна система апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ, диференційован залежно від гістоструктури утворень способи органозберігального лікування, а також система комплексної реабілітації, що в сукупності привело до збільшення числа випадків органозберігального лікування та відновлення репродуктивно функції при цій патології.

1. Виявлено, що щорічна частота виконання оперативних втручань з приводу ДКУЯ у пацієнток репродуктивного віку склада 14,2±6,6 випадків на 10 000 жінок відповідного віку, кістозних доброякісних пухлин яєчників (кістом) – 3,6±2,2, кістозних пухлиноподібних утворень яєчників (кіст) – 10,5±5,7. Серед прооперованих з кістомами яєчників в 44,1% випадків зустрічаються серозні цистаденоми, в 35,5% – зрілі кістозні тератоми, в 12,9% муцинозні цистаденоми, в 7,5% – кістоми іншої гістоструктури, а серед кіст яєчників в 41,3% – фолікулярні кісти, в 25,4% – кісти жовтого тіла, в 14,9% кісти без епітеліального вистилання, в 11,8% – ендометріоїдні, в 6,6% параоваріальні кісти. Лише у 31,6% пацієнток репродуктивного віку з ДКУЯ виконуються органозберігальні операції й лише у 16,8% жінок – з використанням лапароскопічного доступу.

2. Розроблена модель автоматизованої системи апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ, заснована на клініко-соноскопічних характеристиках і дослідженні експресії онкомаркерів, має високу чутливість (81,31-83,40%), специфічність (97,01-97,02%), значущість позитивного (88,40-90,16%) та негативного (97,06-98,62%) результату передбачуваного тесту.

3. Наростання проліферативних властивостей в оваріальних утвореннях супроводжується посиленням неоангіогенезу, про що свідчить частіше виявлення при допплерографії в стінці кістом яєчників цистаденокарцином судинного кровоплину порівняно з кістами відповідно в 1,18 (p<0,001) і 1,21 рази (p<0,001). Судини в пухлинах часто відрізняються маловираженим або відсутнім гладком'язовим шаром, наявністю великої кількост шунтів, еластолізом, що призводить до втрати їх еластичності, зниження індексу пульсативности кровоплину в кістомах яєчників порівняно з кістами в 1,11 (p<0,0004) і в цистаденокарциномах – в 1,41 (p<0,001) рази, а індексу резистентності – відповідно в 1,03 (p>0,05) і 1,46 рази (p<0,001).

4. У пацієнток репродуктивного віку з наявністю в яєчниках доброякісних кістозних утворень фолікулярний апарат збережений при будь-яких розмірах утворень. Вираженість склерозу в яєчниках залежить від тривалості персистенції утворення (r=0,36, p<0,05) і не залежить від його розмірів. Доброякісні кістозні утворення розвиваються в яєчниках з гіперандрогенними пухлиноподібними процесами, такими як полікістоз, стромальний текоматоз і гіперплазія функціонально-активної текатканини. Порушені процеси овуляції при ДКУЯ супроводжуються зниженням чисельності пацієнток з наявністю білих тіл в яєчниках при кістах яєчників на 47,25% (p<0,001), а при кістомах на 33,33% (p<0,004).

5. Кістоми яєчників на відміну від кіст характеризуються зниженням клітинної диференціації, змінами молекулярно-просторової структури глікокон’югатів поверхні плазмолеми епітеліальних клітин і зростанням рухливості мембранних рецепторів лектинів, що веде до відсутності контактного гальмування проліферації – кардинальної ознаки стинних пухлин. Гіперсіалізація клітинних поверхонь і зниження міцност поверхневих глікокон’югатів в кістомах сприяє запобіганню елімінації їх клітинами імунної системи. Підвищена проліферація спостерігається в епітелії та в цитогенній стромі 35,29% ендометріоїдних кіст, в тканинах 23,52% зрілих кістозних тератом, в епітелії 26,67% серозних і 27,78% муцинозних цистаденом, про що свідчить їх позитивна PCNA-реактивність.

6. ДКУЯ виникають і розвиваються на тл ендокринного дисбалансу (диспропорції секреції гонадотропінів, гіперпродукц статевих гормонів, відносної гіперінсулінемії, зниження продукції тиреоїдних гормонів і стероїдзв’язуючого глобуліну); імунного дисбалансу (підвищення кількості еозинофілів, перерозподілу складу субпопуляції лімфоцитів із зниженням відносного вмісту CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+, підвищенням CD25+, дисімуноглобулінемії із зниженням рівня Ig G і підвищенням Ig А, Ig М і Ig E, зниження активності комплементу і макрофагально-моноцитарної системи з підвищенням рівня ЦІК, розвитку автоімунних процесів з підвищенням рівнів сумарних антитіл до мембранних фосфоліпідів, гіперсекреції цитокінів ІЛ-2, ІЛ-4, ІФН-г, ФНП-б); дисбалансу систем вільнорадикального окислення антиоксидантного захисту (надмірного накопичення продуктів вільнорадикального окислення, зниження рівнів антиоксидантів) і розвитку ендогенного токсикозу. Порушення реактивності основних систем гомеостазу при ДКУЯ призводить до накопичення пухлинних і пухлиноподібних клітин і перешкоджає їх своєчасній елімінації.

7. Серед функціональних кіст яєчників існують гормончутливі (46,67%) та гормонрезистентні (53,33%). Застосування розробленого способу активного динамічного спостереження за функціональними кістами яєчників порівняно з традиційним підвищує кількість випадків їх регресії в 2,21 рази (p<0,0003). Функціональні кісти яєчників з персистенцією понад 2-х місяців не мають рецепторів до стероїдних гормонів і резистентні до гормонотерапії. Методом вибору їх лікування є трансвагінальне голкове аспіраційне дренування з склеротерапією. Застосування в якості склерозанту спиртового розчину солковагіну порівняно з 96% етиловим спиртом призводить до зниження кількост рецидивів кіст на 26,67% (p<0,006) і збільшення випадків настання вагітност на 36,67% (p<0,005), зі спиртовим розчином протефлазиду – відповідно на 16,67% (p<0,05) та 26,67% (p<0,04).

8. Розроблені ендохірургічні способи лікування порівняно з традиційними забезпечують можливість проведення оперативного втручання при ДКУЯ лапароскопічним доступом при будь-яких розмірах утворень, збереження й найменшого пошкодження здорової оваріальної тканини та фолікулярного резерву, практичну відсутність інтраопераційної крововтрати, надійне захоплення утворення, абластичне його видалення повністю та водночас, збільшення кількост випадків органозберігальних втручань на яєчниках в 1,45 рази (p<0,001), скорочення тривалості операцій в 1,96 рази (p<0,001), підвищення частоти настання вагітності в 1,63 рази (р<0,001) і кількості пологів – в 1,99 рази (р<0,001).

 9. Застосування розробленого способу реабілітації порівняно з традиційним призводить до більшого зниження в сироватц периферичної крові вмісту тестостерону (р<0,008), інсуліну (р<0,009), співвідношення інсуліну та глюкози (р<0,002), підвищення рівня стероїдзв’язуючого глобуліну (р<0,0004); підвищення рівня Ig G (р<0,04) зниження Ig А (р<0,04); зменшення рівня ЦІК (р<0,001) і збільшення активності комплементу (р<0,0005); зниження концентрації антифосфоліпідних антитіл (р<0,001) і рівнів ІЛ-2 (р<0,001), ІЛ-4 (р<0,001), ФНП-б (р<0,001); зменшення накопичення в плазмі периферичної крові ДК ненасичених жирних кислот (p<0,001) і в еритроцитах крові МДА (p<0,001), збільшення рівня СОД (p<0,03) і ЗАОА плазми (p<0,001), підвищення у сироватці кров концентрації ретинолу (p<0,008), токоферолу-б (p<0,003), а також більшого зниження вмісту МСМ 238 (p<0,001), МСМ 254 (p<0,001), МСМ 260 (p<0,001), МСМ 280 нм (p<0,001). В результаті істотного поліпшення реактивності основних систем гомеостазу та зниження рівня ендогенно нтоксикації при розробленому способі післяопераційної реабілітац підвищується частота настання вагітності в 1,20 (р<0,04), а кількість пологів – в 1,28 рази (р<0,02).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При лікуванні ДКУЯ у пацієнток репродуктивного віку необхідно проводити диференціювання їх передбачуваної гістоструктури з метою виключення злоякісних процесів, вибору способу лікування консервативного або оперативного, визначення оперативного доступу і можливост проведення органозберігального об'єму операції. З цією метою доцільне використання в широкій клінічній практиці автоматизованої системи апріорно діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ.

2. Повна комплексна система апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ включає визначення клінічних проявів, даних соноскопії, кольорової і спектральної допплерографії, експресії онкомаркерів, лапароскопії. Завершальний діагноз виставляється тільки після гістологічного дослідження операційних матеріалів. Хворі з кістозними утвореннями яєчників з наявністю тканинного компоненту та рівнями онкомаркерів більшими за нормативн повинні проходити обстеження та лікування тільки в центральних клінічних установах або в онкодиспансерах.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8