Реферат: Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров’я

Експериментальн дані підтвердили клінічні дослідження. Оцінено дані проведення ТГАД у 30 жінок групи порівняння АП1с, у яких склерозування капсули кісти проводилося 96% розчином етилового спирту; у 30 хворих групи порівняння АП1п, де склерозантом слугував розчин екстракту протефлазіду, розведений 96% етиловим спиртом в пропорц 1,5:20, а також у 30 жінок основної групи АО1, де в якості склерозанту був використаний розчин препарату „Солковагін”, розведений 96% етанолом в пропорц 1:20. Об’єм одержаного аспірату варіював від 8 до 180 мл і склав в групі АО1 124,66±4,73 мл, в групі АП1 – 115,17±4,03 мл. Макроскопічно вміст кіст був прозорим у 56,67% в групі АО1 і у 53,33% хворих в групі АП1, серозно-геморагічним – відповідно у 26,67% і у 33,33% пацієнток, шоколадного кольору – у 16,67% і у 13,33%. При цитологічному дослідженні в аспіратах були виявлені епітеліальні клітини, макрофаги, лімфоцити, еритроцити. Атипових клітин не було знайдено в жодному випадку. В деяких випадках спостерігалися клітини гранульози, лютеоцити. При дослідженні на онкомаркери вміст СА 125 варіював від 22,40 до 266,51 Од/мл і в середньому в групі АО склав 109,61±6,52, АП – 107,57±5,56 Од/мл (p>0,05); концентрація СЕА була в межах від 0,09 до 4,56 нг/мл, в групі АО дорівнювала 1,20±0,11 нг/мл, АП –1,25±0,12 нг/мл p>0,05); рівень СА19-9 коливався від 17,87 Од/мл до 55,91 Од/мл, в групі АО був 32,19±0,98 Од/мл, АП – 30,87±0,77 Од/мл (p>0,05).

Оцінка результатів ТГАД через рік після проведення маніпуляції показала, що найбільш ефективним було застосування в якості склерозанту спиртового розчину солковагіну (табл. 1).

Таблиця 1. Віддалені результати проведення ТГАД персистуючих функціональних кіст яєчників з використанням різних склерозантів

Примітка.*,** вірогідна різниця між показниками групи АО1 і АП1с, АП1п відповідно (p<0,05).

На шостому етапі дослідження нами були розроблені, впроваджені та оцінен способи ендохірургічного лікування ДКУЯ різних розмірів, що мали низку переваг порівняно з традиційними.

Розробка способу видалення кіст яєчників великих та гігантських розмірів з проведенням попередньої часткової трансабдомінальної голкової аспірації вмісту утворень під контролем соноскопії дає можливість створення умов для накладання пневмоперитонеуму і здійснення оперативного втручання шляхом використання лапароскопічного доступу.

Використання в розробленому способі оперативного лікування утворень яєчників коагуляц біполярним електродом типу “подвійні лапки” в режимі коагуляції місця, в якому передбачається розсікати тканину яєчника над яєчниковим утворенням, супроводжується практичною відсутністю крововтрати при виділенні утворення. Розсічення тканини яєчника над утворенням, виділення та видалення утворення з товщі тканини яєчника, здійснення гемостазу ранової поверхні яєчника за допомогою біполярного струму в режимі різання та коагуляції замість монополярного струму приводить до значно меншого ушкодження здорової тканини та фолікулярного резерву яєчника навколо рани. Оптичне збільшення зображення в 7-8 разів при застосуванні лапароскопічного доступу та використання біполярного електроду типу “подвійні лапки” в режимі коагуляції та різання дають можливість відділити утворення від здорової тканини яєчника навіть при його значних розмірах і відповідному стоншенні здорової тканини яєчника до 3-4 мм. Зміна режимів подачі біполярного струму з режиму різання на режим коагуляції дає можливість не міняти інструменти під час операції, що значно скорочує тривалість операц та забезпечує більшу зручність для роботи хірурга. Застосування для видалення утворення пристрою для захоплення та вилучення тканин забезпечує надійний захват тканини в трьох площинах, можливість захвату тканини щільно-еластично консистенції, відносно більш швидке видалення відсічених тканин з черевно порожнини у повному об’ємі без розчленовування на окремі частини, абластичність видалення. Використання для видалення утворення пристрою для ендоскопічно аспірації дає змогу швидкого видалення пухких тканин утворення з черевно порожнини у повному об’ємі і без розчленовування на окремі частини.

При ДКУЯ виникають труднощі при необхідності аспірації вмісту кістозних утворень у вигляді жиру, муцину та крові зі зсідками, тому що трубчастий корпус аспіратора швидко забивається тканинними елементами й потребує періодичного очищення під час операції, що у сукупності подовжує тривалість оперативного втручання, а нколи робить його зовсім неможливим і потребує конверсії на лапаротомію. Тому нами були розроблені пристрій для ендоскопічної аспірації та іригації та пристрій для ендоскопічної аспірації. Для створення умов абластичност видалення з черевної порожнини капсул утворень з папілярними розростаннями, а також можливості захоплення та видалення з черевної порожнини тканин відносно великого об’єму та щільно-еластичної консистенції був розроблений пристрій для захоплення та вилучення тканин.

Застосування розроблених способів ендохірургічного лікування ДКУЯ з використанням розроблених інструментів привело до збільшення відсотку випадків органозберігального лікування у групі ВО порівняно з групою ВП в 1,48 рази (p<0,001), у тому числі: у дівчаток-підлітків – в 1,26 рази (p<0,05), у хворих з наявністю ДКУЯ середніх розмірів – в 1,64 рази (p<0,001), великих – у 1,71 (p<0,001), гігантських – у 2,63 (p<0,03), у пацієнток з перекрутом утворень – в 2,02 рази (p<0,03), а також до скорочення тривалості оперативних втручань з 66,1±1,0 хвил у груп ВП до 33,7±0,3 хвил у групі ВО (p<0,001) (табл. 2).

Таблиця 2. Результати ендохірургічного лікування ДКУЯ в обстежених групах, n (P±p,%)

Примітка. * – різниця статистично вірогідна при порівнянні з аналогічним показником групи ВП (p<0,05).

На сьомому етапі дослідження нами був розроблений і впроваджений комплекс реабілітаційних заходів у жінок з органозберігальним ендохірургічним лікуванням з приводу ДКУЯ, зацікавлених в найближчій реалізації репродуктивної функції. У групі СП 154 жінкам реабілітаційні заходи проводилися відповідно до наказу № 620 МОЗ України від 20.12.2003 „Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги в Україні”.

161 пацієнтка групи СО отримала розроблений комплекс реабілітаційних заходів: корекція гормонального гомеостазу проводилася з застосуванням гормональних препаратів з наявністю антиандрогенної дії, антигонадотропінів або агоністів ГТ-РГ протягом 3 місяців в комплексі з гепатопротекторами; корекцію імунного та оксидантного гомеостазу, проліферативних процесів здійснювали шляхом проведення безпосередньо після операції курсу безперервного фільтраційного плазмаферезу та введення ін’єкцій препарату “Імуноглобулін людини нормальний”; потім призначенням протягом 6 місяців „Мікрогідрину плюс”, амарантової олії; а також комплексу антигомотоксичних препаратів (галіумхель, псорінохель, лімфоміозот, траумель С) 3 місяці.

Лікувальний ефект плазмаферезу обумовлений видаленням із кровоносного русла токсичних речовин, автоантитіл, імунних комплексів, продуктів метаболізму; підвищенням функціональної активності та зміною життєдіяльності кровотворних, стромальних, мунокомпетентних клітин; деблокуванням фагоцитарної системи; поліпшенням мікроциркуляції. Серед специфічних ефектів плазмаферезу виділяють детоксикаційний, реологічну та імунологічну корекцію, підвищення чутливості до ендогенних і медикаментозних речовин (В.А. Воинов, 2002; В.В. Ветров, 2003). Мікрогідрин плюс (“Royal Body Company”, США) – антиоксидант широкого спектру дії, максимально захищає від вільних радикалів, забезпечує підтримку печінці та мунній системі. Амарантова олія („Сквалєн”, Україна) вміщує речовину з антипроліферативною дією (сквалєн) і вітаміни А, Е, К і F.

При оцінці показників гормонального профілю периферичної крові у хворих на ДКУЯ через 6 місяців після операції в залежност від методу реабілітації виявлено, що рівень ЛГ знизився у групі СО в 1,57 рази (рCОd<0,001), СП – в 1,41 (рCПd<0,001, pСО-СП>0,05), ФСГ відповідно – в 1,15 рази (рCОd<0,001) і в 1,07 (рCПd<0,02, pСО-СП>0,05), коефіцієнт ЛГ/ФСГ – в 1,36 рази (рCОd<0,001) та в 1,26 (рCПd<0,001, pСО-СП>0,05). Вміст ПРЛ вірогідно знизився лише у хворих на ЕК в групі СО в 1,42 рази (рCОd<0,04) СП – в 1,37 (рCПd<0,05, pСО-СП>0,05), на КЖТ відповідно в 1,43 рази (рCОd<0,04) і в 1,34 (рCПd<0,0002, pСО-СП>0,05), а на ФК піднявся – відповідно в 1,30 рази (рCОd<0,001) в 1,19 (рCПd<0,001, pСО-СП>0,05). Рівень Е2 знизився у групі СО – в 2,25 рази (рCОd<0,0002), СП – в 1,54 (рCПd<0,001, pСО-СП>0,05); П відповідно – в 1,80 рази (рCОd<0,001) в 1,54 (рCПd<0,001, pСО-СП>0,05), Т – в 3,21 рази (рCОd<0,001) та в 2,28 (рCПd<0,001, pСО-СП<0,008), АС – в 1,64 рази (рCОd<0,001) та в 1,43 (рCПd<0,001, pСО-СП>0,05). Рівень кортизолу у групі СО підвищився в 1,31 рази (рCОd<0,003), СП – в 1,06 (рCПd>0,05, pСО-СП>0,05); вміст ДГЕАС знизився відповідно – в 1,36 рази (рCОd<0,001) і в 1,22 (рCПd<0,001, pСО-СП>0,05). Рівень СЗГ підвищився у групі СО – в 1,48 рази (рCОd<0,001), СП – в 1,21 (рCПd<0,001, pСО-СП<0,001). Вміст інсуліну у групі СО знизився в 1,33 рази (рCОd<0,001) СП – в 1,17 (рCПd<0,001, pСО-СП<0,009), а рівень глюкози підвищився відповідно – в 1,11 рази (рCОd<0,001) і в 1,05 (рCПd<0,001, pСО-СП>0,05), коефіцієнт співвідношення інсулін/глюкоза зменшився в 1,55 рази (рCОd<0,001) та в 1,27 (рCПd<0,001, pСО-СП<0,002).

Вивчена динаміка показників імунологічно реактивності у хворих на ДКУЯ через 6 місяців після операції в залежності від методу реабілітації. Концентрація CD3+ у сироватці периферичної крові у групі СО після операції підвищилася на 6,21% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05), у групі СП – на 7,84% (рCПd<0,001, рCП-к<0,04, pСО-СП>0,05); CD4+ – відповідно на 6,15% (рCОd<0,001, рCО-к<0,001) 4,37% (рCПd<0,02, рCП-к<0,0003, pСО-СП>0,05); CD8+ – на 6,16% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05) та на 4,37% (рCПd<0,001, рCП-к<0,02, pСО-СП>0,05); CD16+ на 9,49% (рCОd<0,001, рCО-к<0,002) та на 4,28% (рCПd>0,05, рCП-к<0,0008, pСО-СП>0,05); CD22+ – на 8,80% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05) та на 7,05% (рCПd<0,001, рCП-к>0,05, pСО-СП>0,05), а вміст CD25+ знизився на 7,18% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05) і на 6,52% (рCПd<0,001, рCП-к<0,03, pСО-СП>0,05). Концентрація Ig G у групі СО підвищилася на 8,61% (рCОd<0,001, рCО-к<0,02), СП – на 3,57% (рCПd>0,05, рCП-к<0,001, pСО-СП<0,04); Ig A – знизилася відповідно на 16,80% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05) і 8,47% (рCПd<0,005, рCП-к<0,007, pСО-СП<0,04); Ig M – зменшилася на 19,92% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05) та на 7,85% (рCПd<0,03, рCП-к<0,02, pСО-СП>0,05); Ig E – знизилася на 19,47% (рCОd<0,001, рCО-к<0,001) та на 11,80% (рCПd<0,001, рCП-к<0,001, pСО-СП>0,05). Концентрація ЦІК у групі СО знизилася на 47,76% (рCОd<0,001, рCО-к<0,001), у групі СП – на 25,08% (рCПd<0,001, рCП-к<0,001, pСО-СП<0,001); а комплементу підвищилася – відповідно на 18,51% (рCОd<0,001, рCО-к>0,05) 6,18% (рCПd<0,03, рCП-к<0,001, pСО-СП<0,0005). Рівень аФЛ АТ у сироватц периферичної крові знизився у груп СО – в 7,73 рази (рCОd<0,001, рCО-к<0,05), а у групі СП – в 1,25 (рCПd<0,001, рCП-к<0,001, pСО-СП<0,001).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8