Курсовая работа: Науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність. Порядок створення підприємства
| Варіант | Асортимент товарів | Д роб., дні | Перевірки | |||
|
|
|
|
|
|||
| 18 | О, П, Р, С, Т, У | 28 | 2 | 2 | 6 | 6 |
К ст. = (3 + 2 + 6 +6) / 6 х 4 = 0,71
Різновиди товарів, а також інші характеристики наведено в таблиц 7.2
Таблиця 7.2 – Різновиди товарів і характеристик
| Товар | К тз | Н зал., дні | Q пл., шт | З с.м., шт | Q с.м., шт |
| О | 0,15 | 4 | 7030 | 710 | 6810 |
| П | 0,38 | 9 | 610 | 310 | 510 |
| Р | 0,11 | 3 | 10000 | 500 | 9500 |
| С | 0,17 | 5 | 12000 | 1000 | 11000 |
| Т | 0,44 | 14 | 100000 | 40000 | 95000 |
| У | 0,45 | 13 | 50000 | 20000 | 49500 |
Для кожного різновиду товару розрахуємо величину запасу на початок місяцю використовуючи такі методів:
Визначимо коефіцієнт товарного запасу Ктз розраховується за формулою:
(7.1)
де Зп – запас товару даного різновиду на початок місяця (або на останній день місяця), натуральних одиниць;
Q с.м. – середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду за місяць, натуральних одиниць.
Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.1 отримаємо:
| Товар | К тз |
| О | 0,155 |
| П | 0,455 |
| Р | 0,116 |
| С | 0,185 |
| Т | 0,463 |
| У | 0,455 |
Тоді запас товару даного різновиду на початок місяця Зп можна розрахувати за формулою:
Зп=Ктз
Qпл, (7.2)
де Ктз коефіцієнт товарного запасу;
Qпл – плановий обсяг реалізації товарів даного різновиду за місяць, нат. одиниць.
Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.2 отримаємо:
| Товар | З поч |
| О | 1054,5 |
| П | 231,8 |
| Р | 1100 |
| С | 2040 |
| Т | 44000 |
| У | 22500 |
Знаючи норму запасу Нзал., розрахуємо запас товару даного різновиду на початок місяця Зп:
(7.3)
де Н зал. – норма запасу товару даного різновиду, днів;
Д роб. – число днів роботи магазину за місяць.
Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.3 отримаємо:
| Товар | З п |
| О | 1041 |
| П | 203 |
| Р | 1111 |
| С | 2222 |
| Т | 51852 |
| У | 24074 |
Через врахування коливань рівня запасу відносно коливання обсягу реалізації. В цьому випадку запас товару даного різновиду на початок місяця 3п розраховують за формулою:
(7.4)
де Зс.м. – середньомісячний запас товару даного різновиду, нат. одиниць;
Qc.м. – середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду, натуральних одиниць.
Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.4 отримаємо:
| Товар | З п |
| О | 721 |
| П | 340 |
| Р | 513 |
| С | 1045 |
| Т | 41053 |
| У | 20101 |
Із врахуванням базового (мінімального) товарного запасу запас товару 3П на початок місяця розраховується за формулою:
Зп=Qпл + (Зс.м. - Qс.м) (7.5)
де Qпл – плановий обсяг реалізації товарів даного різновиду за місяць, нат. одиниць;
Зс.м. – середньомісячний запас товару даного різновиду, нат. одиниць; Qc.м – середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду нат. одиниць. Даний метод розрахунку товарних запасів застосовується для магазинів, де оборотність товарних запасів становить не більше 6-ти разів на рік.
Підставимо значення з табл. 7.2 у формулу 7.5 отримаємо:
| Товар | З п |
| О | 930 |
| П | 410 |
| Р | 1000 |
| С | 2000 |
| Т | 45000 |
| У | 20500 |
Таким чином, асортимент формується відповідно до спеціалізації кожного з сегменті ринку. Також асортимент характеризується: – шириною та глибиною. На умовах переходу до ринкових відносин робота по оформленню асортименту в підприємствах значно ускладнюється. Ширина і глибина асортименту реалізуємих товарів залежить в значній мірі від кваліфікації працівників маркетингових служб підприємства та комерційних служб, які повинні володіти широкою інформацією про попит покупців, джерел можливого поступлення товарів, ціни на товари тощо.
Велика кількість товарів призначені для продажу на протязі обмеженого терміну. Міняються запити і смаки покупців, міняються технологічні можливості промисловості. Товари старіють – як технічно, так і морально, психологічно. Тобто товар проходить певний життєвий цикл, фази розвитку.
Виробництво та реалізація товару, які перебувають на стадіях росту чи зрілості зменшує витрати на впровадження, а прибутки від реалізації ростуть. Підприємства часто не виробляють та не продають товари, які перебувають на стадії впровадження, тому що потрібн додаткові витрати на рекламу що значно зменшується товарообіг. Але, в деяких випадках, ризик виправдовується.
8. Аналіз беззбитковості роботи підприємства
Аналіз беззбитковості чи аналіз витрат, обсягів виробництва і прибутковості підприємства здійснюється з метою визначення кількості одиниць товару, необхідної для продажу, чи обсягу реалізації послуг, аби окупити всі витрати. Це метод вивчення взаємозв'язку між витратами і доходами при різному рівні виробництва, саме тому він надзвичайно корисний на стадії підготовки й аналізу майбутнього проекту, а також на стадії його реалізації. Рівень беззбитковості по прибутку досягається при такому обсязі реалізації, виторгу якого досить для покриття всіх операційних витрат, включаючи амортизацію; рівень беззбитковості по грошовому потоці може бути отриманий, якщо замінити суму зносу основних активів на суму, необхідну для погашення заборгованості.
Однією з найважливіших характеристик взаємозв'язку затрат, обсягу виробництва і прибутку є аналіз беззбитковості.
Такий аналіз можливий при системі обліку змінних затрат, основою якої є поділ затрат на постійні та змінні, а також при використанні показника маржинального доходу.
Точка беззбитковості – це такий обсяг реалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його затратам, а підприємство не має н прибутку, ні збитків.
Синонімами поняття точки беззбитковості є точка рентабельності, мертва точка, точка критичного обсягу реалізації.
Аналіз беззбитковості використовують при:
1) започаткуванні нового виду діяльності, наприклад, при організації нового виду виробництва;
2) при розвитку і розширенні того, що вже існує;
3) виготовленні нового виду продукції, наданн нового виду послуг.
Аналіз беззбитковості дає змогу відповісти на так важливі питання:
Чи зростає можливість беззбиткової роботи компанії, або чи зменшується вона протягом певного періоду часу?
Чи покриє збільшення обсягу продажів затрати на проведення маркетингової програми?
Чи збільшиться прибутковість підприємства після впровадження на ринок нового продукту?
Чи окупиться модернізація виробництва?
Отже, цілі, для яких використовують аналіз беззбитковості, слідуючі:
1) оцінка початкового періоду функціонування нового підприємства;
2) оцінка прибутковості нового виду послуг або нового виду продукції;
3) оцінка прибутковості інвестицій при нарощуванн основного капіталу.
Точка беззбитковості може бути визначена трьома методами:
1) методом рівняння;
2) методом маржинального доходу;
3) графічним методом.
Розрахунок точки беззбитковості, аналіз є основними аспектами управління постійними і змінними витратами та обсягом реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Розрахунок точки беззбитковості дозволяє визначити, за якого обсягу продажу підприємство буде беззбитковим, тобто той обсяг продажу, нижче якого підприємство почина втрачати кошти.
Дані підприємства зведено до таблиці 8.1
Таблиця 8.1 – Дані підприємства
| Варіант | ПВ, грн. | В, грн. | ЗВ, грн. | N, шт. |
|
|
|
|
| 16 | 96500 | 340 | 219 | 1450 | 24 | 12 | 16 | 14 |
Визначимо необхідні показники
| Точка беззбитковості | 798 |
| Валова маржа | 175450 |
| Коефіцієнт пропорційності | 0,64 |
| Критичний обсяг реалізації | 96499,4 |
Таким чином, щоб досягти точки беззбитковості підприємству необхідно випустити 798 один, продукції.
Побудуємо графік беззбитковості на рис 8.1.
Рис. 8.1 – Графік взаємозв’язку показників обсягу виробництва, витрат і прибутку
При збільшенні постійних витрат на 24% показники матимуть таке значення:
| Точка беззбитковості | 989 |
| Валова маржа | 175450 |
| Коефіцієнт пропорційності | 0,64 |
| Критичний обсяг реалізації | 119659,4 |
Отже, щоб досягти точки беззбитковості підприємству необхідно випустити 989 один, продукції. Критичний обсяг реалізації становитиме 119659,4 грн.
При збільшенні змінних витрат на 12% показники матимуть таке значення:
| Точка беззбитковості | 1263 |
| Валова маржа | 137344 |
| Коефіцієнт пропорційності | 0,72 |
| Критичний обсяг реалізації | 119659,3 |
Отже, щоб досягти точки беззбитковості підприємству необхідно випустити 1263 один, продукції. Критичний обсяг реалізації становитиме 119659,3 грн.
При збільшенні ціни реалізації на 16% показники матимуть таке значення:
| Точка беззбитковості | 802 |
| Валова маржа | 216224 |
| Коефіцієнт пропорційності | 0,62 |
| Критичний обсяг реалізації | 119659,4 |
Отже, щоб досягти точки беззбитковості підприємству необхідно випустити 802 один, продукції. Критичний обсяг реалізації становитиме 119659,4 грн.
При реалізації 1450 один продукц прибуток підприємства становитиме: П = (394,4 -245,3) х 1450 – 119660 = 96564 грн.
Визначимо зміну положення точки беззбитковості при збільшенні прибутку на 20%. Запланована сума прибутку: 96564 х 1,2 = 110083,0 грн.
DП = 110083 – 96564 = 13519 тис. грн.
Додатковий випуск = 13519 / (394,4 245,3) = 91 шт.
Точка беззбитковості = 802 + 91 = 893 шт.
Фінансова стійкість – це різниця між реальним та критичним обсягами реалізації продукції. Величина ФС може бути розрахована за формулою:
(8.1)
де ОРф – фактичний обсяг реалізації продукції, грн.;
ОРкр – критичний обсяг реалізації продукції, грн.;
В – ціна реалізації одиниці продукції, грн./шт.;
N – фактичний обсяг реалізації продукції, шт.;
Х6ез – точка беззбитковості, шт.
Фінансовий запас міцності 
ОР(%)
розраховується за формулою:
(8.2)
Фінансова стійкість 255397,3 грн.
Запас фінансової міцності 123,9%
В цілому фінансовий стан підприємства можна вважати стабільним, так як ФС>0. Також підприємство ма великий запас міцності = 123,9%
9. Аналіз впливу структури виробництва на фінансовий стан підприємства
Стабільність економіки неможлива без фінансової стійкості підприємств, на діяльність яких впливають різноманітн фактори, які і створюють умови функціонування.
Фінансова стійкість підприємства це комплексне поняття, яке включає в себе постійно стабільний фінансовий стан підприємства при якому ефективно формуються, розподіляються та використовуються фінансові ресурси, забезпечується фінансова незалежність, плато – та кредитоспроможність, розвиток діяльності на поточний та майбутній періоди [1].
На процес формування, розвитку, та стабілізації підприємництва впливає велика кількість різноманітних факторів, які доцільно класифікувати за сферою та характером впливу. Погіршення фінансової стійкості суб'єкта господарювання, як правило, є наслідком спільно дії внутрішніх і зовнішніх факторів.
Термін «зовнішнє середовище» включа у себе різні аспекти: економічні умови господарювання; пануючі у суспільств техніку й технології; платоспроможний попит споживачів; економічна, фінансова, кредитна політика законодавчої й виконавчої влади; соціальна й економічна ситуац у суспільстві тощо. Зазначені зовнішні фактори справляють вплив на всі аспекти виробничо-фінансової діяльності підприємства і, через них, на його, фінансову стійкість [2].
Зовнішні фактори впливають як на фінансову стійкість, так і на фінансовий стан у цілому. Тому виникає потреба в виявленні та ідентифікації зовнішніх факторів які впливають на фінансову стійкість підприємств, яку науковці відносять до одного з найважливіших завдань, а ефективно проведена їх класифікація повинна не тільки перераховувати більшу кількість факторів, але й створити визначену систему, яка б враховувала х всіх.
Виходячи з вищесказаного, доцільно звести зовнішні фактори до наведеної класифікаційної системи:
•1) Економічні (податкова політика, рівень інфляції, конкуренція, інвестиційний клімат, стан економіки країни);
•2) Соціально-політичн (соціально-політична стабільність, зовнішньоекономічна політика держави, ефективність економічних зв'язків, зміна умов експорту та імпорту, антимонопольна політика);
•3) Фінансові (процентна ставка, кредитна політика, валютна політика, страхування підприємства);
•4) Демографічні (чисельність та склад населення, рівень життя);
•5) Науково-технічний прогрес (міжнародна конкуренція, інноваційний процес).
Основними факторами фінансово стійкості є податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи, зовнішньоекономічних зв'язків, використання порівняльних абсолютних переваг міжнародного поділу праці.
Наведена класифікація зовнішніх факторів може бути використана як у аналізі фінансової стійкості підприємств, так і в прогнозуванні та визначені стратегії подальшого розвитку господарюючого суб'єкта.
Розглянемо початкові дані для проведення розрахунків в табл. 9.1.
Таблиця 9.1 – Початкові дані для проведення розрахунків
| Вироби | Ві, грн./шт | ЗМі, грн./шт | Nі, шт | ПВ, тис. грн | ∆ Nі, у відн. Од |
| А | 133 | 63 | 260 | 205 | +0,27 |
| Б | 143 | 79 | 2600 | +0,41 | |
| В | 203 | 113 | 1250 | -0,29 |
Виріб, що виготовляється в найменшій кількості, приймаємо за базовий.
В нашому випадку виріб В. Тоді: Nв = Nбаз= 260 шт.
Виразимо кількість інших видів виробів Ni через кількість виробу, що був взятий за базовий, за наведеною нижче формулою:
(9.1)
де Nбаз – кількість виробів i-го найменування, що був взятий за базовий.
Для нашого випадку:
N А = 260 / 260 = 1 Nбаз
N Б = 2600 / 260 = 10 Nбаз
N В = 1250 / 260 = 5 Nбаз
Оскільки точка беззбитковості означає, що підприємство, виготовивши та реалізувавши певну кількість виробів, не отримує ні прибутків, ні збитків, то формулу 9.1 можна записати у вигляді:
(9.2)
де Nі – кількість виробу і-го найменування, який заплановано виготовити та реалізувати, виражена через кількість виробу, що був взятий за базовий, шт.;
Ві – ціна реалізації виробу і-го найменування, грн./шт.;
ЗВі – змінні витрати в розрахунку на один виріб і-го найменування, грн./шт.;
ПВ – величина постійних витрат, грн.;
n – кількість найменувань (видів) виробів.
Підставивши наші значення у формулу 9.2, отримаємо:
0 = [1NБ (133 – 63) + 10NБ (143 – 79) +5 NБ (203 – 113)] – 205000;
1NБ = 177 шт.
| N А | 177 | шт. |
| N Б | 1767 | шт. |
| N В | 850 | шт. |
Таким, чином, точку беззбитковості утворюють 177 виробів «А», 1770 виробів «Б» та 850 виробів «В».
Прибуток П, що його отримає підприємство у випадку зміни кількості виробництва та реалізації продукції відносно точки беззбитковості, розраховується за формулою:
, (9.3)
Де ОРкр – критичний обсяг виробництва та реалізац продукції, грн. (дивися практичне заняття 33);
±
Nі – збільшення
(+) або зменшення (–) обсягів виробництва виробів і-го найменування відносно
точки беззбитковості, у відносних одиницях.
Кількість виробів, що утворюють точку беззбитковості:
| N А | 177 | шт. |
| N Б | 1767 | шт. |
| N В | 850 | шт. |
Розрахуємо критичний обсяг виробництва та реалізації продукції ОРкр:
0Ркр = 448695,8 грн.
I, нарешті, розрахуємо прибуток, що його отримає підприємство, у випадку збільшення виробництва та реалізації виробів А, Б та В:
П = 448695,8 х (((133–63)/133 х 0,27) + ((143–79)/143 х 0,41)) + ((203–113)/203 х -0,2911))) 205000 = -116593,3 грн.
Таким чином, підприємство отримає збиток у 116593,3 грн., змінивши структуру виробництва та реалізації продукції, тому доцільніше буде не змінювати структуру виробництва.
Висновки
Теоретичний перший розділ курсової роботи містить теоретичне питання: науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність.
Другий розділ курсової роботи розкриває особливості формування установчих документів (статуту) товариства з додатковою відповідальністю.
В другому розділі курсової роботи.
В третьому розділі розроблено комерційну ідею підприємства з виготовлення м яких грашок, розглянуто чинники, на основі яких можна зробити висновки щодо дієвості ідеї
В четвертому розділі обрано оптимальне місце розташування підприємства.
В п’ятому розділі розраховано потребу в стартовому капіталі для підприємства, що створюється, а також величину покриття потреби капіталу, необхідного для реалізації комерційної ідеї; величину чистого прибутку, яку може підприємство отримати до кінця року.
Результати розрахунків податків представлені в шостому розділі. Розраховано наступні види податків для підприємства:
- податок на прибуток підприємства;
- податок на додану вартість.
В сьомому розділі розраховано товарний запас і оцінено повноту асортименту товарів.
Аналіз беззбиткової роботи та вплив структури виробництва та фінансовий стан наведено в восьмому і дев’ятому розділі відповідно.
Таким чином, в даній курсовій роботі було розглянуто та досліджено певні пункти економічної діяльності підприємства, що необхідні при організац підприємництва.
Список використаної літератури
1. Козловський В.О. Основи підприємництва. Практикум. Навчальний посібник. Видання 4 – е, доповнене. Вінниця: ВНТУ, 2004. – 244 с.
2. Бойчик І.М. Харів П.С. Економіка підприємства. Видавництво «Сполом». – Львів, 1999. – 356 с.
3. Спікер П. Соціальна політика: теорії та підходи. – К.: Фелікс, 2000.-400 с.
4. Економіка підприємства за ред. Петровича Й.М. Видавництво «Магнолія плюс». Львів, 2004. 397 с.
5. Марченко О.І. «Фінансовий аналіз». Вінниця, 2007 – 268 с.
6. Мец В.О. Економічний аналіз підприємства. Навч. Посібник. – К.: Вища шк. 2003 – 278 с.
