Курсовая работа: Науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність. Порядок створення підприємства
Акцизний збір – це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) (ст. 1 Декрету №18–92).
Відповідно до ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №18–92 «Про акцизний збір» зі змінами та доповненнями платниками акцизного збору є:
а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інш відокремлені підрозділи) – виробники підакцизних товарів на митній територ України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на як встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику;
б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;
в) будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних нвестицій;
г) фізичні особи – резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизн речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують так підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;
д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.
Для даного підприємства необхідні показники занесемо до табл. 6.3.
Таблиця 6.3 – Показники S, Р, a для всіх видів виробів [7]
| Товари | Собівартість одного виробу, грн. | Плановий прибуток, грн. | Ставка акцизного збору α, в відносних одиницях | Кількість виробів, шт. |
| А | 5000 | 500 | 0,20 | 3000 |
| Б | 7000 | 2000 | 0,20 | 4000 |
| В | 1800 | 300 | 0,50 | 50000 |
Розрахуємо акцизний збір. Результати розрахунку наведені в таблиці 6.4
Таблиця 6.4 – Величина акцизного збору та ціни 1 виробу (грн.)
| Товари | Акзицний збір з 1 виробу | Вільна ринкова ціна 1 виробу | Акзицний збір з загальної кількост виробів |
| А | 1375,00 | 6875,00 | 4125000 |
| Б | 2250,00 | 11250,00 | 9000000 |
| В | 2100,00 | 4200,00 | 105000000 |
| Всього акцизний збір | 118125000 |
Податок на додану вартість – це частина новоствореної вартості на кожному етап виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що надходить до бюджету після їх реалізації. Інакше кажучи, ПДВ – це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни товару, який сплачується споживачами.
Незважаючи на те, що податок на додану вартість використовується в Україні вже 8 років, він був і залишається «terra incognito» як для платників, так і збирачів. ПДВ, був запроваджений як альтернатива податку з обороту та податку з продажу. Це був цікавий експеримент, бо за своїм змістом ПДВ найкраще працює в демонополізованій економіці з мінімальним застосуванням «внутрішньокорпоративних» цін та відсутністю так званих «зв'язаних осіб». Натомість, головна мета планової системи є зворотною – підтримання планового ціноутворення, збереження диного власника в особі держави.
ПДВ, сплачений у ціні придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизац (тобто відносяться до податкового кредиту).
Платник ПДВ має право на отримання податкового кредиту тільки за умови, якщо придбання будь-якого товару підтверджується податковими чи митними деклараціями, а при мпорті робіт (послуг) – актом, прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Зазначимо необхідні дані для проведення розрахунків в табл. 6.5.
Таблиця 6.5 – Початкові дані
| Операції | Виготовлена продукція | Отримані матеріали | ||||
|
Сума у вільних цінах грн. |
Дата відванта- ження |
Дата отримання коштів |
Сума у вільних цінах грн. |
Дата списання коштів з рахунку |
Дата виписки податкової накладної |
|
| А | 3200000 | 19.02 | 17.01 | 1200000 | 5.01 | 7.01 |
| Б | 3230000 | 18.02 | 13.03 | 1250000 | 21.02 | 28.02 |
| В | 350000 | 13.03 | 24.04 | 105000 | 16.03 | 2.03 |
Визначимо дату виникнення податкового кредиту.
Таблиця 6.6 – Дати виникнення податкового кредиту
| Вид операції | А | Б | В |
| Дата виникнення податкового кредиту | 5.01 | 28.02 | 2.03 |
Датою виникнення податкових зобов'язань є подія, що протягом податкового періоду сталася раніше: це – або дата надходження грошей від покупця, або це ¾ дата відвантаження товару. В цей момент виникає обов’язок сплатити до бюджету ПДВ.
Таблиця 6.7 – Дати виникнення податкових зобов’язань згідно з двома методами
| Метод | А | Б | В |
| Касовий | 17.01 | 13.03 | 24.04 |
| Виникнення податкових зобов’язань | 19.02 | 18.02 | 13.03 |
Розмір ПДВ, що реально повинен бути сплачений підприємством визначається як різниця між податковим зобов’язанням і податковим кредитом. Термін сплати ¾ до 20 числа кожного за звітним періодом місяця.
Метод моменту відвантаження:
| січень | -130000 | грн. |
| лютий | 995000 | грн. |
| березень | 446000 | грн. |
| Всього | 1311000 | грн. |
Загальна сума ПДВ за методом моменту відвантаження складе: 1311000 грн.
В даному розділі розраховано податок на прибуток, податок на додану вартість за двома методами, сума акцизного збору. Серед методів нарахування акцизного збору кращім методом вважається той, сума акцизного збору за яким найбільша [3].
7. Розрахунок товарного запасу та оцінювання повноти торгового асортименту магазину
Асортимент продукції – це сукупність її видів, різноманітність та сортамент, які об’єднані конкретною ознакою.
Формування асортименту продукц на підприємстві є складним процесом, який здійснюється з урахуванням дії цілого ряду факторів. Ці фактори поділяються на загальні та специфічні. До загальних факторів відносять споживчий попит та виробництво товарів. Специфічними факторами є умови товаропостачання, чисельність та спеціалізація підприємств або склад населення, яке обслуговується, транспортні умови, наявність інших конкурентних підприємств в зоні діяльності.
Споживчий попит є основним фактором, який впливає на формування асортименту, і направлений на максимальне задоволення попиту споживача і разом з цим – на активний вплив на попит в сторону його розширення. Формування асортименту та споживчий попит в своєму розвитку взаємозв’язані. Суттєві зміни в попиті повинні відбиватися в сформованому асортименті.
При формуванні асортименту продукції (товарів), враховуються деякі особливості попиту. Попит на непродовольчі товари менш стійкий ніж на продовольчі товари, яким притаманна висока степінь стійкості, а в окремих випадках – консервативність. Споживач звикає до конкретних видів продукції, тому важливо досягнути стабільності в формуванні асортименту таких товарів, забезпечуючи їх безперебійний продаж.
При формуванні асортименту товарів, треба враховувати фактор взаємної заміни. У випадку відсутності у продажі потрібного товару покупець, як правило, не відкладає покупку, а буде шукати йому заміну.
На формування асортименту вплива також характер попиту. Розрізняють попит стійкий, альтернативний та мпульсивний.
Суттєвим фактором формування асортименту являється ціна товару. Покупець обов’язково визначає для себе граничну ціну, або діапазон цін в границях якого він збирається заплатити за покупку. Тому одним із критеріїв раціонального формування асортименту продукц забезпечення співставлення продукції з різною ціною.
Формування асортименту продукції на підприємстві дозволяє забезпечити задоволення споживчого попиту, підвищення економічної ефективності підприємства та рівня обслуговування замовників (населення).
Від складу та своєчасного оновлення асортименту продукції на підприємстві, в значній мірі, залежить степінь задоволення попиту, витрати населення, які пов’язані з покупкою товарів, кількісні та якісні показники господарської діяльності підприємства. Відсутність в пропозиції окремих товарів, їх вузький, нестабільний або не відповідаючи запитам покупців асортимент, породжують незадоволений попит, збільшуючи витрати часу споживача на пошук необхідної продукції, негативно відбивається на економічній ефективності діяльності підприємства. Тому при формуванн асортименту товарів важливою вимогою являється максимальне задоволення попиту споживачів при мінімальних витратах часу на пошук та здійснення покупки забезпечення найбільшої ефективної роботи підприємства.
Процес формування асортименту продукції (товару) складається з 3-х етапів.
На першому етапі фірма встановлю груповий асортимент продукції. Ця робота проводиться на основі маркетингових досліджень в області цільового ринку. В залежності від цього визначаються місце та роль підприємства в загальній системі цільового забезпечення та обслуговування споживача.
На другому етапі формування асортименту проводяться розрахунки структури групового асортименту, визначаються кількісні співвідношення окремих груп товарів. Структура групового асортименту встановлюється з урахуванням того сегменті що займає підприємство, його територіальне розміщення та багато інших факторів.
На третьому – заключному етап визначається внутрішньо-груповий асортимент, здійснюється підбір конкретних видів продукції в границях кожної групи. Це найбільш відповідальний етап, і від того, наскільки вірно сформовано тут асортимент продукції, залежить задоволення попиту покупців цільового ринку.
На кінцевому етапі робота по формуванню асортименту ведеться з урахуванням очікування змін в попит споживача, а також виходячи із наявних виробничих потужностей, складських та торгових площ, розрахункових показників товарообігу, контингенту споживачів що обслуговується та інших факторів.
Формування асортименту залежить від асортиментного переліку продукції підприємства.
Отже, розробка кожним конкретним підприємством асортиментного переліку продукції та здійснення контролю за його дотриманням веде до кращого обслуговування споживачів цільового ринку та створення стійкого асортименту. У випадку виявлення відсутності в продаж товарів, які передбачені асортиментом, підприємство повинно приймати міри по їх виготовленню та пред’явлення для реалізації споживачу.
Наявність асортиментного переліку дозволяє не тільки раціонально регулювати асортимент товарів, але систематично контролювати його повноту та стабільність.
Визначимо початкові дані для проведення розрахунків необхідних показників в табл. 7.1.
Таблиця 7.1 – Початкові дані для проведення розрахунків
