Курсовая работа: Науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність. Порядок створення підприємства
Використовуючи таблиці 5.3 та 5.5 знайдемо реальну потребу в капіталі. Результати розрахунку представлені в таблиці 5.6.
Таблиця 5.6 – Реальна щомісячна потреба в капіталі (тис. грн.)
| місяць | 1-й | 2-й | 3-й | 4-й | 5-й | 6-й | 7-й | 8-й | 9-й | 10-й | 11-й | 12-й |
| прибуток | 6,5 | 19,5 | 39 | 52 | 65 | 91 | 234 | 253,5 | 253,5 | |||
| витрати, | 356 | 874,6 | 350,2 | 446,6 | 108,6 | 117,8 | 104,6 | 110,9 | 106,3 | 106,3 | 106,3 | 106,3 |
| Потреба в капіталі | 356 | 874,6 | 350,2 | 440,1 | 89,1 | 78,8 | 52,6 | 45,9 | 15,3 | -127,7 | -147,2 | -147,2 |
Рисунок 5.2 – Графік щомісячної потреби в капіталі
Як видно з графіка потреба в капіталі буде відчуватись протягом перших дев’яти місяців.
Розраховуємо величину стартового капіталу. Для даного варіанту величину стартового капіталу дорівнює:
356 + 874,6 + 350,2 + 440,1+89,1+78,8+52,6+45,9+15,3 = 2302,6 тис. грн.
Розраховуємо величину капіталу покриття.
Власний капітал 1280 тис. грн.
За рахунок власного капіталу підприємства зменшаться щомісячні витрати наступним чином:
січень 356–356=0 тис. грн.;
власного капіталу залишилось 1289–356=924 тис. грн.;
лютий 924 – 874,6 = 49,4 тис. грн.;
березень 350,2 – 49,4 = 300,8 тис. грн.
Потреба капіталу покриття по місяцям наведено в таблиці 5.7.
Таблиця 5.7 – Потреба капіталу покриття по місяцям
| Місяць | Потреба, тис. грн. | Лишок з ВК, тис. грн. | Покриття потреб, тис. грн. |
| 1 | 356 | 924 | 0 |
| 2 | 874,6 | 49,4 | 0 |
| 3 | 350,2 | 300,8 | |
| 4 | 440,1 | 440,1 | |
| 5 | 89,1 | 89,1 | |
| 6 | 78,8 | 78,8 | |
| 7 | 52,6 | 52,6 | |
| 8 | 45,9 | 45,9 | |
| 9 | 15,3 | 15,3 | |
| 10 | -127,7 | -127,7 | |
| 11 | -147,2 | -147,2 | |
| 12 | -147,2 | -147,2 |
Будуємо графік щомісячної потреби капіталу покриття, див. рис. 5.3.
Рисунок 5.3 – Покриття потреби капіталу у часі
Отже, загальна величина потреби в капіталі, складає:
0 + 0 + 300,8 + 440,1 + 89,1 +78,8 + 52,6 + 45,9 + 15,3 = 1022,6 тис. грн.
Визначимо реальні джерела покриття потреби в капіталі. Це можуть бути, наприклад, позики (позички), кредити комерційних банків, інвестиц зацікавлених осіб тощо.
Чистий прибуток підприємства дорівнює: 127,7 + 147,2+147,2 = 422,1 тис. грн.
Середньомісячний прибуток дорівнює: 422,1 тис. грн./ 3 = 140,7 тис. грн.
Визначаємо реальні джерела покриття потреб. Згідно завдання – це позика.
Визначаємо термін повернення взятої позики.
Величина позики дорівнює: 1022,6 тис. грн. Починаючи з 10-ого місяця підприємство починає отримувати середньомісячний прибуток в 140,7 тис. грн. Припустимо, що 50% цієї суми, тобто 70,35 тис. грн. спрямовано на повернення позики. Тоді термін повернення позики буде дорівнювати:
1022,6 тис. грн./70,35 (тис. грн./міс.) = 14,5≈ 15 міс.
Загальний термін на який потрібно взяти позику дорівнює: 7+15 = 22 міс.
За перший місяць затрати повністю покриваються власним капіталом.
Щоб отримати ці кошти підприємство бере позику в розмірі 1022,6 тис. грн. і зможе повернути її лише через 22 місяці.
Проведен розрахунки є приблизними, адже вони не враховують ні інфляції, ні процентних ставок і т. п. На момент відкриття підприємства це є найважливіший підрахунок, адже від його правильності залежить прибуток підприємства на початку його діяльності [1].
6. Розрахунок податку з прибутку та податку на додану вартість, що їх сплачує суб’єкт підприємництва – юридична особа
Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі. Податки – це обов'язкові платежі, що х встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.
Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. У спеціальній літературі автори називають різні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції – фіскальну та регулюючу.
Рис. 6.1 – Вплив податків на фінансово-господарську діяльність підприємства
Фіскальна функція податків поляга в мобілізації коштів у розпорядження держави та формуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання функцій держави. Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту. Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики податків, їхнього суспільного призначення. Для реалізації цієї функції важливе значення має постійність стабільність надходження коштів в розпорядження держави.
З підвищенням ролі держави зроста значення регулюючої функції податків. Ця функція реалізується через вплив податків на різні напрямки, показники діяльності суб'єктів господарювання (рис. 6.1). Використання податків у цій функції є достатньо складним процесом і залежить від правильного вирішення таких питань:
1. Установлення об'єкта оподаткування та методики його визначення. Згідно з чинним законодавством оподатковуються валовий дохід, прибуток, вартість майна, сума виплачено заробітної плати, вартість товарної продукції, обсяг реалізації та ін.
2. Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути: прибуток (за стягнення податку на прибуток); собівартість (відрахування в цільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів); частина виручки від реалізації продукції (сплата мита, акцизного збору, податку на додану вартість).
3. Установлення розміру ставок податків і методики їх розрахунку. Розмір ставок податків є дуже складною проблемою оподаткування, що істотно впливає на здійснення фіскально регулюючої функцій податків. Податкові ставки можуть бути універсальними диференційованими. Вони можуть встановлюватися в грошовому вираженні на одиницю оподаткування або у відсотках до об'єкта оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути: пропорційними (не залежать від розміру об'єкта оподаткування), прогресивними (зростають зі збільшенням об'єкта оподаткування), регресивними (знижуються зі збільшенням об'єкта оподаткування).
4. Установлення термінів сплати податків. Для різних податків вони різні і залежать від об'єкта оподаткування, розміру податків і джерел сплати. Для уникнення негативного впливу податків на фінансово-господарську діяльність важливе значення має запобігання тимчасовій ммобілізації оборотного капіталу підприємства для сплати податків. 5. Надання податкових пільг. Пільги істотно впливають на здійснення регулюючої функц податків і можуть надаватися окремим платникам податків, а також визначатися для окремих об'єктів оподаткування.
6. Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства суб'єктами господарювання. Штрафн санкції застосовуються за таких порушень: неподання або несвоєчасне подання необхідних документів, форм звітності до податкової адміністрації; несплата в установлений термін податків та інших обов'язкових платежів державі; приховування об'єктів від оподаткування, умисне заниження суми податку. При цьому регулююча функція податку залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерела їх сплати.
У процесі реалізації регулюючо функції податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарсько діяльності підприємств: собівартість продукції, прибуток від реалізації, прибуток підприємства, обсяг реалізації, виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг залучення кредитів.
Платниками податку на прибуток є резиденти та нерезиденти. З числа резидентів платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації, як здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку на території України за її межами. З числа нерезидентів платниками податку є фізичні особи, а також юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, як отримують доходи, джерелом походження котрих є Україна (крім установ організацій, що мають дипломатичний статус).
Платник податку, який ма відокремлені підрозділи (філії), може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток.
Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на територ України, так і за її межами.
Для визначення сум оподаткованого прибутку важливе значення має розрахунок валових витрат.
До складу валових витрат слід включати:
1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду і пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), та охороною праці. Таким чином, у валові витрати будуть включені матеріальн витрати і витрати на оплату праці.
Датою збільшення валових витрат вважається дата, котра припадає на податковий період, протягом якого раніше відбувалася подія:
· списання коштів з банківських розрахунків на оплату товарів;
· оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного їх отримання.
Розрахуємо величину податку на прибуток. Для розрахунку використаємо дані завдання.
Таблиця 6.2 – Дата настання валового доходу та валових витрат
| Квартал | ВД | ВВ |
| І | 21.01 | 11.02 |
| II | 26.06 | 15.06 |
| III | 23.09 | 17.09 |
| IV | 20.12 | 19.11 |
1. І квартал Ппзаг =(235000 – 45000)∙0,25 = 47500 грн.
ІІ квартал Ппзаг = (200000 – 41000) ∙0,25 = 39750 грн.
ІІІ квартал Ппзаг = (242000 – 58000)∙0,25 = 46000 грн.
IV квартал Ппзаг = (200000 – 65000)∙0,25 = 33750 грн.
Прік = 167000 грн.
2. Якщо продукція відвантажена з неї вже платиться податок на прибуток, а реальних грошей на підприємстві в цьому випадку немає. Отже може бути так, що у підприємства не буде з чого заплатити податок.
3. Коригувати величину податку на прибуток в певному кварталі можна зменшуючи чи збільшуючи валові надходження або валові витрати, змінюючи дату фіксац валового доходу або валових витрат.
Отже, підприємство за рік сплатить податок на прибуток в сумі 167000 грн.
