Дипломная работа: Міжнародна міграція капіталу
Тим не менше, в перспективі одним із найважливіших наслідків фінансової глобалізації має стати поступове вирівнювання обсягів інвестування та вартості фінансових активів в різних реґіонах.
Економічн системи країн із найменшим рівнем економічного розвитку та країн, що розвиваються, є надзвичайно вразливими перед дією глобалізаційних чинників, що призводить до підвищення ризику фінансової нестабільності в цих країнах. Тому очевидно, що на певному етапі своєї еволюції фінансова глобалізація призводить до зростання рівня ризику, притаманного операціям на фінансовому ринку. Особливо, з огляду на наведені причини, ця ризикованість проявляється в початковий період фінансової лібералізації у країнах, що розвиваються. Відповідно, головне завдання країн з так званими новостворюваними ринками полягає у мінімізац ступеня вразливості від зовнішніх шоків та від зміни позицій іноземних нвесторів, що спрямовують у ці країни великі потоки “гарячих” капіталів.
Високий ступінь мінливості потоків капіталу свідчить про надзвичайну чутливість цих потоків до своїх детермінантів, більшість з яких тісно пов’язана із ступенем глобалізованості національного фінансового ринку і в кінцевому підсумку визначає рівень ризику та прибутковості інвестицій. Тобто можна зробити висновок, що внаслідок надзвичайно високої ліквідності глобалізованого фінансового ринку міжнародний капітал має тенденцію до притоку у країни із найкращими макропоказниками. Але в той же час надлишок капіталу призводить до погіршення макроекономічних показників, зростання спекулятивних інвестицій та сприяє нестабільності національного фінансового ринку. Відповідно значні обсяги ноземного інвестування до країни можуть стати безпосередньою причиною як фінансової кризи, так і наступної рецесії у реальному секторі національно економіки.
Не зважаючи на значний рівень загальної відкритості економіки та позитивну динаміку у подальшому включенні України до світового господарства, фінансовий сектор країни відзначається слабкою взаємодією із міжнародним фінансовим ринком. Відставання інтеграції до світової економіки у фінансовому секторі потребу негайної корекції економічної політики держави з метою збільшення обсягів ноземного інвестування та кредитування.
Задача інтеграц до глобалізованого світового фінансового простору, що стоїть перед Україною, вимагає врахування особливостей сучасної структури світової економіки, ретельного вибору та використання інструментів, які здатні забезпечити максимальну швидкість та ефективність такої інтеграції і одночасно мінімізувати можливі втрати від цього процесу. При цьому особлива увага має бути приділена ризикам, які супроводжують процес інтеграції національної економіки до глобалізованого фінансового простору.
В процес подальшого розвитку та лібералізації фінансового ринку України, в процесі його подальшої інтеграції до світового фінансового простору надзвичайно актуальним вивчення досвіду іноземних країн щодо шляхів такої інтеграції та щодо уникнення негативних наслідків.
З метою завчасного виявлення та ліквідації передумов фінансової нестабільності, обмеження національного ринку від негативного впливу міжнародних кризових процесів іноземними науковцями пропонується застосування різноманітних заходів державного регулювання. Але для України, на мій погляд, більшість наведених заходів не є прийнятними, адже національний фінансовий ринок не досяг достатнього ступеню розвитку, а характерною рисою вітчизняної економіки потреба у значному обсязі вільних грошових коштів, які можуть бути використан для оновлення основних фондів, поповнення обігових коштів, використання у якості кредитних ресурсів. Тобто створення кредитору “останньої інстанції” в будь-якій формі, збільшення валютних резервів, створення інших резервних фондів тому подібні заходи не можуть вважатись достатніми для запобігання фінансовій нестабільності в країнах, що розвиваються, до яких можна віднести і Україну.
У вітчизняних умовах було б доцільним поєднання таких заходів із заходами контролю над капіталом, лібералізацією та стимулюванням розвитку фінансового ринку, в тому числі – щодо розбудови фінансової інфраструктури. З цією метою необхідним всебічне стимулювання притоку іноземного капіталу до країни – як у вигляд прямого або портфельного інвестування, так і у вигляді запозичень. При цьому роль, яку відіграють у світовій економіці ТНК, свідчить про необхідність стимулювання ТНК до такого інвестування, що має бути одним з ключових аспектів державної політики.
Аби вплив глобалізації на економіку України полягав не тільки у збільшенні рівня фінансової нестабільності, але і в отриманні державою всіх переваг, притаманних глобалізаційним процесам, держава має створити сприятливі умови для повномасштабної інтеграції всіх сегментів вітчизняної економіки до світового економічного простору, в першу чергу шляхом розвитку вітчизняного законодавства та розбудови відповідної сучасним умовам ринкової інфраструктури.
Висновки до Розділу 3.
Аналіз поточно участі України в процесах ММК свідчить про її незначне залучення в них. Разом з тим має місце виняткова корисність функціонування іноземного капіталу в економіці України – ефективність роботи іноземного капіталу значно вище, ніж національного.
Виявлено зміни в мотивації поведінки іноземних інвесторів щодо вкладення капіталу в Україну: зростання вагомості мотивів завоювання нових ринків збуту замість мотивів використання країни як виробника та експортера товарів.
Встановлено, що Україна має суттєві перешкоди щодо участі в процесах ММК як з позицій його експорту, так й імпорту, зокрема через відсутність екстенсивних ресурсів щодо підвищення ефективності використання капіталу як одного з факторів відтворювального процесу через зниження оцінки вартості інших факторів, відсутність ефективного механізму розподілу капіталу в еконо-міц України. Виявлені значні розбіжності між концентрацією населення, нвес-тиційними потоками та обсягами експорту/імпорту в різних регіонах України.
Проведено аналіз розвитку та сучасного стану фінансового ринку України. Результати свідчать про значну розбалансованість механізмів регулювання розподілу капіталу в Україні. Доведено, що його сучасне становище заважа залученню Україною іноземного капіталу.
Висновки
Проведене в роботі дослідження дозволяє зробити певні висновки.
Розвиток інтеграційних процесів обумовлений об'єктивними економічними законами організац суспільства, насамперед процесами глобалізації. Міжнародна міграція капіталу (ММК) – вираження суті капіталу, його самоствердження як самозростаючо вартості. Динамічне включення національних економік у процеси міграції капіталу , таким чином, об'єктивним вираженням сутності капіталу
Процеси ММК мають місце як між національними економіками, так і на наддержавному рівні. Розвиток господарського співробітництва на міжнародному рівні ґрунтується на об'єктивній необхідності існування міжнародних економічних зв'язків. Інтеграційні процеси національних економік, в основі яких лежить ММК, можуть розглядатися як у функціональному, так і в територіальному аспектах, при цьому інтеграційна взаємодія національних економік на основі процесів ММК значно меншою мірою залежить від географічного ареалу розташування країн, що вступають в нтеграційну взаємодію, ніж це має місце у випадку загальноекономічно нтеграції.
При розгляді численних теорій міграції капіталу особливу увагу заслуговують неокласичні та неокейнсіанські теорії. Найбільш привабливою з погляду пояснення особливостей міжнародної міграції капіталу сьогодні є теорія конкурентних переваг Майкла Портера.
Формування інтегрування національної економіки в процеси ММК відбувається на основі об'єктивних передумов і факторів. Інтеграція національних економік у процеси ММК має місце лише у випадку набування середовищем ММК системної цілісності. Обґрунтовано, що нтеграція є найбільш результативною формою соціально-економічної взаємодії.
Інтеграція національних економік у процеси ММК значно меншою мірою залежить від геополітичних особливостей країни, ніж це має місце у випадку з загальноекономічною регіональною інтеграцією. Це означає істотне розширення географічного поля нтегрування національних економік у процеси ММК.
Розвиток процесів ММК на сучасному етапі характеризується зростаючою зацікавленістю країн щодо участі в них. Результати дослідження історії розвитку та сучасного стану процесів ММК у світі свідчать про істотні трансформації у домінуючих формах руху капіталу протягом кінця 1990-х – початку 2000-х років: відбулося істотне зниження ролі банківських позичок у структурі ввозу іноземного капіталу, зросла питома вага ПІІ, збільшилася частка портфельних інвестицій. Відбулися зміни й усередині групи портфельних інвестицій, а саме зазнало значного поширення ММК у формі облігацій. Переважаючою стала фондова модель розподілу капіталу. Для країн, що розвиваються найбільш динамічною є ММК у формі ПІІ.
Група розвинених країн світу є нетто-кредитором потоків ПІІ, група інших країн нетто-дебітором. Незважаючи на значні зміни в темпах росту та обсягах ММК протягом останнього десятиріччя, пропорції розподілу капіталу між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, не змінилися. Отже, виходячи з обумовленості розвитку національної економічної системи ступенем її включення до процесів ММК, необхідно розглядати порівняльні переваги України перед розвинутими країнами.
Аналіз поточно участі України в процесах ММК свідчить про її незначне залучення в них. Разом з тим має місце виняткова корисність функціонування іноземного капіталу в економіці України – ефективність роботи іноземного капіталу значно вище, ніж національного. Слід зазначити, що Україна має суттєві перешкоди щодо участі в процесах ММК як з позицій його експорту, так й імпорту, зокрема через відсутність екстенсивних ресурсів щодо підвищення ефективності використання капіталу як одного з факторів відтворювального процесу через зниження оцінки вартості інших факторів, відсутність ефективного механізму розподілу капіталу в економіці України.
В аспекті інтеграції в процеси ММК Україна повинна зробити кроки у бік усунення суперечностей в національній економічній системі як частини системи вищої ієрархії з погляду скорочення розриву в параметрах існуючих і необхідних економічних передумов ефективного використання капіталу, інституціональної структури забезпечення міграції капіталу.
Головною умовою для розширення інтеграції є скасування бар'єрів для ММК. Частина системи не може бути відокремлена від неї. Разом з тим, зняття бар'єрів не повинне викликати обмеження конкуренції й ефективного функціонування вітчизняних ринків. Такі заходи повинні вживатися винятково за умови наявност в національній економіці відносних конкурентних переваг, здатних не тільки залучити іноземний капітал, але й утримати в орбіті національних економічних процесів достатній для її розвитку обсяг капіталу.
Принциповою умовою успішного включення вітчизняної економіки в процеси ММК є розвиток пріоритетних сегментів вітчизняного фінансового ринку відповідно з особливостями розвитку сучасних міжнародних відносин по розподілу капіталу.
Слід зазначити, що Україна має значний потенціал для інтеграції в процеси ММК. Разом з тим, успішність входження України в міжнародні відносини після розподілу капіталу залежить від рішення наступних проблем:
Ø вишукування ресурсів для підвищення оцінки фактора праці і забезпечення ефективної норми використання капіталу в Україні;
Ø забезпечення ефективного розподілу капіталу усередині національної економіки, насамперед за рахунок інститутів фондового ринку;
Ø розвиток галузей, здатних принести кумулятивний ефект;
Ø адекватного вимогам економічної безпеки регулювання припливу іноземного капіталу у позичковій і інвестиційній формі, зокрема у формі портфельних і прямих нвестицій;
Ø поліпшення нвестиційного клімату України;
Ø відкриття економіки України не тільки до прийому, але і до вивозу капіталу.
В умовах обмеженості ресурсів національної економіки пріоритетними напрямками рішення цих проблем повинні стати заходи щодо:
· скорочення масштабів тіньового сектора і за рахунок цього:
· пом'якшення адміністративних бар'єрів для ММК за участю України;
· зниження податкового тиску на вітчизняну економіку;
· зниженню витрат на трансферт капіталу через кордони економіки України.
Успішність реалізації останніх двох заходів є запорукою ефективного використання потенціалу України і становить чи єдиний спосіб поліпшення нвестиційної привабливості України в умовах хронічної недофінансованості, незбалансованості механізму розподілу і низької ефективності використання капіталу у межах вітчизняної економіки, неможливості подальшого екстенсивного використання для підвищення норми прибутку на одиницю капіталу інших факторів процесу відтворення. Принципово стимулювання ринкових перетворень у національній економіці, тісне співробітництво уряду і суб'єктів підприємницько діяльності України. Основою успіху повинні стати зусилля на макро- мікро-рівнях як з боку органів державної влади, так і з боку підприємців України.
Загальними принципами концепції інтегрування України в процеси ММК повинні стати такі: прозорість, простота, передбачуваність.
Список використаних джерел
1. Алтухов В. Многомерный мир третього тысячелетия // Мировая экономика и международные отношения. - 2000. - № 7. - С.30-38.
2. Андрущенко В. Л. Орієнтири вітчизняної фінансової думки // Фінанси України. - № 4. – 2000. С.3-11.
3. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті: (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). – Львів : каменяр. – 2000. – 303 с.
4. Афонцев С. Проблема глобального управления мирохозяйственной системой: теоретические аспекты // Мировая экономика и международные отношения. - 2001. - №5. - С.65-70.
5. Бойко А. В. Прямі іноземн нвестиції як фактор підвищення національної конкурентоспроможності // Творча спадщина Йозефа А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України. Чернівці, 2003. — С.203–210.
6. Боринець С.Я. Міжнародн фінанси: Підручник. - К.:Знання-Прес,2002. – 311 с.
7. Вовк С. Фінансова глобалізація та Україна: прямі іноземні інвестиції// Вісн. Терноп. акад. нар. госп-ва. - 2005. - № 5-1. - С.258-262.
8. Глобализация финансовых рынков: движущие силы и последствия // Деньги и кредит. – 1998. - №5. С.27-30.
9. Гончарова Н. М. Застосування теоретичних моделей міжнародного руху капіталів для формування нвестиційної політики в Україні // Вісник. — К., 2001. — Вип. 48. — С.45–49.
10. Горбачова О. М. Проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в Україну // Проблеми нформатизації та управління. — К., 2003. — Вип.7. — С.118–121.
11. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Наукова думка. – 1998. - 389 с.
12. Данілов О.Д. Інвестування: Навч. посіб. для студ. вузів / О. Д. Данілов, Г.М. Івашина, О.Г. Чумаченко; Держ. податк. адмін. України; Акад. держ. податк. служби України. - К.:Комп'ютерпрес, 2001. - 363 с.
13. Добкін А. І. Прямі іноземні інвестиції як джерело акумуляції коштів у країні та умови їх залучення // Економіка: проблеми теорії та практики. — Д., 2005. — Вип.200, т.1. — С.231–242.
14. Доронин И. Мировой финансовый рынок на пороге ХХI в. // Мировая экономика и международные отношения. 2000. - №8. – С.33-40.
15. Дудін Т. Іноземні інвестиції як фактор глобалізації світової економіки: Прямі іноземн нвестиції // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2005. - 4. - С.97 - 102.
16. Евстигнеев В. Финансовая глобализация - явление и методологический инструмент // Мировая экономика и международные отношения. - 2001. - №3. - С.74-76.
17. Економічн та організаційно-правові аспекти іноземних інвестицій в Україні / В.Г.Федоренко, Т.О.Проценко, В.В.Солдатенко та ін.; Наук. ред. В.Г.Федоренка; Держ. податк. адмін. України, Нац. акад. ДПС України. — Ірпінь, 2004. — 397 с.
18. Загашвили В., Шишков Ю. Мировая торговля и международные инвестиции // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. - №8. – С.17-24.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
