Дипломная работа: Ісламський фундаменталізм на Близькому Сході
Список використаних джерел та літератури
1. Абу Аля аль-Маудуді. Життєва місія пророка. Львів: Логос. 1995. — 28с.
2. Абу Аля аль-Маудуді. Споіб життя в ісламі. — Львів: Логос. 1995. — 47с.
3. Коран. Пер. и коммент. И.Ю. Крачковского. — Москва: Наука, 1990. — 727с.
4. Абдразанов А. Ісламський фундаменталізм очима Заходу i Сходу // Трибуна. — 1993. — № 10. — С. 33–35.
5. Арипов М. Ислам и мировая цивилизация // Свободная мысль. — 1991. — № 14. — С. 87–98.
6. Беляев И. Ислам: религия и политика // Диалог. 1990. — № 6. — С.89–96.
7. Борисов А. Роль ислама во внутренней и внешней политике Египта (ХХ век). — Москва: Наука, 1991. — 213 с.
8. Валькова Л. Саудовкая Аравия в международных отношениях (1955–1977). — Москва: Наука, 1979. — 224 с.
9. Валькова Л. Саудовкая Аравия: нефть, ислам, политика. — Москва: Наука, 1987. — 255 с.
10. Васильев А.Исламский фундаментализм в Египте // Азия и Африка сегодня. — 1986. — № 1. — С. 22–26.
11. Востоковедение. — Ташкент: Изд-во ТашГУ, 1988. 147 с.
12. Гантінґтон С. Зіткнення цивілізацій та межа світу // Ї. — Львів. — 1998. — № 14. — С. 98–119.
13. Ерасов Б. Структура и динамика исламского универсализма // Вопросы философии. — 1973. — № 3. — С. 139–147.
14. Еремеев Д. Ислам: образ жизни и стиль мышления. Москва: Политиздат, 1990. — 286 с.
15. Жаринов К. Терроризм и террористы: Ист. Справочник. Минск: Харвест, 1999. — 606 с.
16. Жданов Н. Исламская концепция миропорядка. Москва: Междунар. отношенния, 1991. — 375 с.
17. Жданов Н., Игнатенко А. Ислам на пороге ХХІ века. Москва: Политиздат, 1989. — 321 с.
18. Зарубежный Восток: особенности идеологии и политики. — Ташкент: Фан, 1985. — 167 с.
19. Зарубежный Восток: религиозные традиции и современность. — Москва: Наука, 1983. — 264 с.
20. Игнатенко А. Халифы без халифата. Исламские неправительственные религиозно-политические организации на Ближнем Востоке: история, идеология, деятельность. — Москва. Наука, 1988. — 207 с.
21. Ионова А. Современная идейная эволюция ислама // Народы Азии и Африки. — 1979. — № 6. — С. 32–45.
22. Ислам в политической жизни стран современного Ближнего и Среднего Востока. — Ереван: Изд-во Ан СССР, 1986. — 230 с.
23. Ислам в современной политике стран Востока (конец 70-х — начало 80-х гг. ХХ в.). — Москва, 1986. — 278 с.
24. Ислам в странах Ближнего и Среднего Востока. Москва: Наука, 1982. — 238 с.
25. Ислам и Арабский Восток. — Москва: ИНИОН АН СССР, 1980. — 78 с.
26. Ислам и вопросы войны и мира. — Москва: ИНИОН АН СССР, 1981. — 50 с.
27. Ислам и политика в странах зарубежного Востока. Москва: ИНИОН АН СССР, 1981. — 64 с.
28. Ислам и проблемы национализма в странах Ближнего и Среднего Востока. — Москва: Наука, 1986. — 234 с.
29. Ислам и социальные структуры в странах Ближнего и Среднего Востока. — Москва: Наука, 1990. — 299 с.
30. Ислам: проблемы идеологии, права, политики и экономики. — Москва: Наука, 1985. — 279 с.
31. Ислам: религия, общество, государство. — Москва: Наука, 1984. — 232 с.
32. Исламский фактор в международных отношениях в Азии. Москва: Наука, 1987. — 191 с.
33. Князев А. Египет после Насера. 1970–81. — Москва: Наука, 1986. — 299 с.
34. Козицький А. Проблеми арабо-ізраїльських стосунків у сучасній англомовній історіографії // Українські варіанти. — Львів. — 1999. 1–2. — С. 109–114.
35. Коровиков А. Исламский экстремизм в арабских странах. — Москва: Наука, 1990. — 170 с.
36. Кривец Е. Арабская культурная самобытность: идеологическая концепция и ее реальное содержание // Восток. — 1994. — № 2. — С. 98–109.
37. Кудрявцев А. Исламский мир и палестинская проблема. Москва: Наука, 1990. — 133 с.
38. Ланда Р. Исламский фундаментализм // Вопросы истории. — 1993. — № 1. — С. 32–41.
39. Левин З. Ислам и национализм в странах зарубежного Востока. — Москва: Наука, 1988. — 221 с.
40. Левин З. Развитие арабской общественной мысли. Москва: Наука, 1984. — 223 с.
41. Левин З., Смилянская И. Ислам и проблемы общественного развития арабских стран // Народы Азии и Африки. — 1984. — № 1. С. 101–109.
42. Малышева Д. Религиозный фактор в вооруженных конфликтах современности. — Москва: Наука, 1991. — 227 с.
43. Малышева Д. Религия и общественно-политическое развитие арабских и африканских стран (70-е — 80-е годы). — Москва: Наука, 1986. — 228 с.
44. Медведко Л., Герианович А. Именем Аллаха политизация ислама и исламизация политики. — Москва: Политиздат, 1988. — 281 с.
45. Меркулов А. Ислам в мировой политике и международных отношениях. — Москва: Междунар. отношения, 1982. — 320 с.
46. Милославский Г. Интеграционные процессы в мусульманском мире. — Москва: Наука, 1991. —
47. Мирский Г. Этнос, религия, национализм // Азия и Африка сегодня. — 1994. — № 2. — С. 2–8.
48. Мусульманские страны: религия и политика (70-е 80-е гг.). — Москва: Наука, 1991. — 183 с.
49. Примаков Е. Волна исламского фундаментализма: проблемы и уроки // Вопросы философии. — 1985. — № 6. — С.63–73.
50. Сагадаев А. Исламский фундаментализм: что же это такое? // Азия и Африка сегодня. — 1994. — № 6. — С.2–7.
51. Социально-политические представления в исламе: история и современность. — Москва: Наука, 1987. — 121 с.
52. Степанянц М. Мусульманские концепции в философии и политике (XIX–XX вв.). — Москва: Наука, 1982. — 276 с.
53. Сулимова Т. Ислам и национализм в социально-политических концепциях в арабских странах. — Москва: Мол. гвардия, 1989. — 207 с.
54. Тимофеев И. Роль ислама в общественно-политической жизни стран зарубежного Востока // Мировая экономика и международные отношения. 1982. — № 5. — С.51–63.
55. Трофимов Д. Исламский фундаментализм в арабских странах: истоки и реалии // Восток. — 1992. — № 1. — С.116–124.
56. Филиппова М. Общественные функции ислама в современном американском исламоведении. — Москва: Наука, 1989. — 148 с.
57. Фукуяма Ф. Кінець історії? // Генеза. — Львів. 1992. — березень. — С. 9–15.
58. Фукуяма Ф. По той бік кінця історії // Генеза. Львів. — 1992. — березень. — С. 22–26.
59. Шарипова Р. Панисламизм сегодня (теория и практика Лиги исламского мира). — Москва: Наука, 1986. — 139 с.
60. Шарипова Р., Тихонова Т. Лига исламского мира: от традиционализма к реформаторству // Народы Азии и Африки. — 1984. — № 2. — С. 30–39.
61. Эволюция исламской традиции в освободившихся странах Востока. — Москва: ИНИОН АН СССР, 1983. — 67 с.
62. Arab-Israel Conflict and Conciliation. A Documentary History. — London: Proeger, 1996. — 286 p.
63. Bielawski J. Islam. — Warszawa: Krajowa Agencia Wydawnicza, 1980. — 295 s.
64. Gilsenan M. Recognizing Islam: Religion and Society in the Modern Arab World. — New York: Panteon, 1982. — 287 p.
65. Robbe M. Islam: Religion, Gesellschaft, Staat. Berlin: Dietz Verlag, 1981. — 80 s.
66. Shimoni Y. Political dictionary of the Arab world. New York.: Macmillan Publishing Company, 1987. — 520 p.
67. Świat arabski — świat islamu. Łodź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łodzkiego, 1991. —179 s.
68. The Oxford Encyclopedia of the Modern Islamic World / Ed. In chief John L. Esposito. — New York; Oxford: Oxford University Press, 1995. — vol. 2. — 476 p.
Перелік ісламських фундаменталістських організацій, які діяли на Близькому Сході в 70-х — на початку 80-х років
«Аль-Акса» — незначна фундаменталістська група, яка діяла в Єгипті в першій половині 80-х років. (Названа за найменуванням мечеті Аль-Акса — мусульманської святині, що знаходиться в Єрусалимі).
«Асоціація реформи» (Джамійя аль-іслах) легальне прикриття «Братів-мусульман» в Кувейті.
«Брати-мусульмани» (Аль-Іхван аль-муслімун) релігійно-політична організація, заснована в 1929 році Х. Аль-Банною. Спочатку діяла в м. Ісмайлійя. Пізніше стала всеарабською.
«Бойовий авангард» (Ат-Таліа аль-мукатіля) екстремістське угрупування, яке відкололося в 1981 році від сирійських «Братів-мусульман».
«Група Джухаймана» (Джамаа Джухайман) екстремістське угрупування, яке відкололося від діючої в Саудівській Арав «Групи наслідування благочестивим предкам». Єдина акція — збройне захоплення мексиканського храму Аль-Харам в листопаді 1979 році, після якого група була знищена.
«Група наслідування благочестивим предкам» (Джамаа ас-саляф ас-саліх) — релігійна асоціація в Саудівській Аравії.
«Група попередження про грядущий Страшний суд» (Джамаа ат-Табліг) — релігійна асоціація в Саудівській Аравії.
«Група збереження Корану» (Джамаа такфіз аль-Куран) — релігійна асоціація в Саудівській Аравії.
«Єдинобожники» (Ахль ат-таухід) — релігійна асоціація в Саудівській Аравії. «Ісламська група» (Аль-Джамаа аль-іслямійя) суннітська організація, яка виникла в середині 70-х років на півночі Лівану (м. Тріполі). Мала зв’язки з «Братами-мусульманами» в Сирії та Єгипті.
«Ісламська партія визволення» (Хізб ат-тахрір аль-іслямі) — всеарабська суннітська організація, заснована в 1952 році в Єрусалимі Такі-д-Діном ан-Набахані.
«Ісламські групи» (аль-джамаат аль-іслямійя) — фундаменталістські угрупування, які виникли в середовищ гипетських студентів університетів в середині 70-х років.
«Ісламський джихад» (Аль-Джихад аль-іслямі) фундаменталістська організація, заснована в кінці 70-х років на територ Палестини. характеризується різкою антиізраїльською спрямованістю.
«Клятва вірності» (Аль-Байа) — дрібга фундаменталістська група, яка діяла в Єгипті на початку 80-х років.
«Молодь Мухаммада» (Шабіба Мухаммад) гипетська організація, яка діяла в другій половині 70-х років в сільській місцевості.
«Звинуваченяя в безвір’ї та відхід від світу» (Ат-Такфір ва-ль-Хіднера) — екстремістська організація, яка виникла в Єгипті в другій половині 70-х років. Найбільш відома акція — викрадення та вбивство в 1977 році колишнього міністра вакфів шейха аз-Захабі.
«Зупинитися та визначитися» (Ат-Таваккуф ва-т-табайюн) — фундаменталістська група, створена в 1980 році в єгипетській провінції Фаюм. Характеризувалася різкою антихристиянською спрямованістю.
«Закликаючі» (Ахль ад-даава) — релігійна асоціація в Саудівській Аравії.
«Священна війна» (Аль-Джихад) екстремістська організація, яка виникла в Єгипті в кінці 70-х років. Найбільш відома акція — вбивство 6 жовтня 1981 року єгипетського президента А. Садата.
«Емірат» (Аль-Імара) — дрібна фундаменталістська група, яка діяла в Єгипті на початку 80-х років.
«Еміри» (Аль-Умара) — єгипетська фундаменталістська група. яка діяла на початку 80-х років в місті Александрія.
Перелік складено за: Игнатенко А. Халифы без халифата.— Москва: Наука, 1988.
Віковий склад організації «Аль-Джихад»
| Вік | Кількість чоловік | % |
| До 20 років | 99 | 30,0 |
| 21 – 30 років | 196 | 59,4 |
| 31 – 40 років | 30 | 9,1 |
| Більше 40 років | 5 | 1,5 |
| Всього | 330 | 100,0 |
Коровиков А. Исламский экстремизм в арабских странах.— Москва: Наука, 1990
Професійний склад ісламських екстремістів
| Рід занять | «Ат-Такфір ва-ль-хиджра (арешти 1977 року) | «Ат-Такфір ва-ль-хиджра» i «Муназзамат ат-тахрір аль-исламий» (дані опитування С. Ібрагіма) | «Аль-Джихад» (суд над 280 членами за спробу державного перевороту) | |||
| Учні | … | … | 10* | 3 % | ||
| Студенти | 17 | 44 % | 18 | 55 % | 123 | 44 % |
| У тому числі таких факультетів: | ||||||
| Медичного | … | … | 4 | 12 % | … | … |
| Фармацевтичного | … | … | 2 | 6 % | … | … |
| Сільськогосподарський | … | … | 3 | 9 % | … | … |
| Бізнесу | … | … | — | — | … | … |
| Педагогічного | … | … | — | — | … | … |
| Технічного | … | … | 6 | 18 % | … | … |
| Військово-технічного | … | … | 2 | 6 % | … | … |
| Філологічного | … | … | 1 | 3 % | … | … |
| Богословського | … | … | — | — | 5 | 2 % |
| Інженери | 3 | 8 % | 3 | 9 % | … | … |
| Військові i полісмени | 4 | 10 % | — | — | 14 | 5 % |
| Державні службовці | 8 | 21 % | — | — | 15 | 5 % |
| Дрібні торговці | 3 | 8 % | — | — | 16 | 6 % |
| Лікарі i фармацевти | 1 | 2 % | 4 | 12 % | … | … |
| Вчителі | … | … | 5 | 15 % | … | … |
| Агрономи | 1 | 2 % | 2 | 6 % | … | … |
| Робітники i ремісники | … | … | 1 | 3 % | 41 | 15 % |
| Безробітні | 2 | 5 % | — | — | 30 | 11 % |
| Селяни | — | … | — | — | 6 | 2 % |
| Не визначений | … | … | — | — | 25** | 9 % |
| Всього | 39 | 33 | 280 | |||
* Ще 50 учнів не були притягнені до суду через неповноліття
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
