Дипломная работа: Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення

В цілому законодавче забезпечення інвестиційної діяльності в Україні до сьогодні характеризується певною нечіткістю; існують деяк розбіжності у формулюванні основних категорій та понять. Так, згідно ст. 1 Закону України “Про інвестиційну діяльність”[56], “інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницько та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект”.

Подібне трактування категорії “інвестиція” міститься і в Законі України “Про режим іноземного інвестування”[48]: іноземні інвестиц цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційно діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;

В Законі України “Про зовнішньоекономічну діяльність”[57] зазначено, що іноземні інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб’єктами господарської діяльності в Україні, в результаті чого створюється прибуток (дохід) чи досягається соціальний ефект. В даному випадку об’єкт інвестування чітко не вказується.

В Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”[58] визначено, що інвестиція — це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав і цінних паперів в обмін на кошти чи майно. На відміну від всіх попередніх визначень, інвестицією пропонується вважати господарську операцію, що зовсім не узгоджується із поширеною практикою та додає суперечливості існуючому законодавчому забезпеченню нвестиційної діяльності. [38,31]

В Україні створено законодавчу базу в сфері регулювання інвестиційно діяльності, яка поступово вдосконалюється з метою досягнення більшого притоку інвестицій та підвищення ефективності їх використання.

Прийнятим 19 березня 1996 року Законом України “Про режим іноземного нвестування”[48] для іноземного інвестора в Україні встановлено національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, тобто рівні умови діяльності з вітчизняним інвестором.

Вказаним Законом іноземним інвесторам даються державні гарантії захисту х капіталовкладень.

Якщо в майбутньому спеціальним законодавством про іноземні інвестиц будуть змінюватись гарантії захисту іноземних інвестицій, визначен вищевказаним Законом, то протягом 10 років з дня вступу в силу такого законодавства, за вимогою іноземного інвестора застосовуються гарантії захисту ноземних інвестицій, визначені Законом України “Про режим іноземного інвестування”[48].

Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації, а їх реквізиція може бути здійснена лише у випадках стихійного лиха. І навіть у цих випадках передбачені оскарження в судах і належна компенсації. До того ж вс витрати і збитки іноземних інвесторів відшкодовуються з державного бюджету або нших джерел, встановлених Кабінетом Міністрів України, в поточних ринкових цінах на основі оцінок незалежних аудиторів і в тій валюті, в якій здійснювались інвестиції або іншій валюті, прийнятній для інвестора.

Однак, численні невідповідності і неузгодженості в чинних законодавчих актах та непередбачуваність змін, що вносяться в законодавство, не виконання чинних законів, недосконала судова система, створюють перешкоди для іноземних компаній, які вже відкрили свій бізнес в Україні та стримують бажання тих нвесторів, які готові працювати в Україні.

У даний час, Мінекономіки готуються зміни до основних Законів України в нвестиційній сфері:

- ”Про інвестиційну діяльність” [56] в частині усунення суперечностей у законодавстві щодо інвестиційної діяльності, визначення пріоритетних напрямів механізмів державного стимулювання, організації забезпечення державно підтримки інвестиційної діяльності, встановлення адміністративно відповідальності посадових осіб за порушення порядку одержання та строків видачі інвесторам документів дозвільного характеру встановлених законодавством;

- ”Про режим іноземного інвестування”[48] в частині створення рівних умов діяльності як для національних підприємств-експортерів, так і для підприємств з ноземними інвестиціями та запровадження механізму протидій легалізац (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме в частин запровадження механізму запобігання внесенню іноземних інвестицій готівковими коштами, джерела походження яких неможливо підтвердити, а також подальшого удосконалення та упорядкування законодавства у сфері іноземного інвестування.

Важливими правовими документами, які регулюють взаємовідносини між суб’єктами інвестиційної діяльності, являються Міждержавні угоди “Про сприяння та взаємний захист інвестицій”[59]. Такі договори є гарантом надання справедливого статусу інвестиціям та захисту їх на території іншої держави. Вони підписані з 70 країнами світу. Низка проектів договорів знаходиться в стадії погодження.

Для підвищення захисту іноземних інвестицій у 2000 році ратифіковано Вашингтонську Конвенцію 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.

З метою запобігання конфліктів між інвесторами і органами виконавчо влади створено Комісію із сприяння досудовому врегулюванню спорів між інвесторами та органами виконавчої влади, як постійно діючий консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 № 19[59].

Верховною Радою України 16.11.2006 прийнято Закон України ”Про внесення змін до Закону України ”Про зовнішньоекономічну діяльність”, який дозволить врегулювати проблемні питання переговорного процесу[57] щодо вступу України до СОТ, а також забезпечить більш широкі можливості виходу українських товаровиробників на світові ринки та сприятиме залученню інвестицій в економіку України.

З метою правового врегулювання питання про надання іноземним банкам права відкривати на території України філії та здійснення такими філіями банківсько діяльності Верховною Радою України прийнято Закон України від 16.11.2006 358-У ”Про внесення змін до Закону України ”Про банки і банківську діяльність”[61]. Реалізація зазначеного закону сприятиме активному розвитку банківської системи України через широке залучення ноземного капіталу, застосування сучасних банківських технологій, розширенню спектру та якості банківських послуг для споживачів, а також забезпечить створення передумов розвитку конкуренції та посилить дієвість вітчизняних банків.

З набранням 5 січня 2006 року чинності Закону України ”Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”[62] (далі – Закон), який є базовим у регулюванні відносин при видачі документів дозвільного характеру, здійснювалась робота по реформуванню існуючої дозвільної системи у сфері господарсько діяльності.

Як результат впровадження закону є поліпшення умов започаткування та ведення бізнесу в Україні, а саме: скорочення часових і грошових витрат підприємців на проходження дозвільних процедур та зниження рівня корупції, що створює умови для поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Результатами досліджень міжнародних організацій підтверджено, що з відкриттям дозвільних центрів[87].

-скоротилася тривалість процедури отримання дозволів в середньому в 2,4 рази (наприклад, дозвіл на початок будівельних робіт – м. Іллічівськ, Одесько обл. – з 220 до 91 днів; м. Нова Каховка Херсонської обл. – з 49 до 26 днів; м. Красний Луч Луганської обл. – з 93 до 29 днів);

-скоротилася витрати на проходження процедури отримання дозволів – в середньому більш ніж у 2 рази (наприклад, дозвіл на затвердження проекту відводу та надання земельної ділянки: м. Рубіжне Луганської обл. - з 1852,6 до 1000,4 грн.; дозвіл на початок будівельних робіт - м. Іллічівськ Одеської обл. - в середньому з 839 до 149,7 грн.).

Указані показники досягнуто, зокрема, завдяки запровадженню європейського принципу видачі дозвільних документів – принципу організаційної єдності, що передбачає створення в регіонах дозвільних центрів та запровадження посади адміністратора, основним завданням якого є організація видачі документів дозвільного характеру.

З метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій, розроблено та прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 77 “Про внесення змін у план заходів щодо виконання Програми розвитку інвестиційно діяльності на 2002-2010 роки”[63].

З метою покращення інвестиційного клімату та збільшення обсягів залучення нвестицій до пріоритетних сфер та видів економічної діяльності шляхом прямо державної підтримки через надання коштів, передбачених у державному бюджеті на здешевлення кредитів, отриманих підприємствами різних галузей економіки, затверджено ряд постанов Кабінету Міністрів України, а саме:

- „Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті з метою здешевлення кредитів на будівництво енергоблоків атомних, гідроакумулюючих та інших електростанцій, магістральних, гірських та сільських ліній електропередачі, а також на створення запасів твердого палива для теплоелектростанцій” (від 07.03.2007 № 419)[64]. Для цього передбачено в державному бюджеті сума у розмірі 652,047 млн. гривень;

- ”Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті на здешевлення кредитів для будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу” (від 14.02.2007 № 230)[65]. Для цього передбачено в державному бюджеті сума у розмірі 108 млн. гривень;

- „Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки підприємств суднобудівної промисловост шляхом здешевлення кредитів” (від 14.02.2007 № 221)[66]. Для цього передбачено в державному бюджеті сума у розмірі 50 млн. гривень;

- „Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки літакобудування та космічної галузі, спрямованої на створення та впровадження у виробництво сучасної техніки, шляхом здешевлення кредитів” (від 14.02.2007 № 226)[67]. Для цього передбачено в державному бюджеті сума у розмірі 200 млн. гривень;

- „Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здешевлення кредитів на придбання пасажирських вагонів через державне лізингове підприємство” (від 09.02.2007 № 184)[68]. Для цього передбачено в державному бюджеті сума у розмірі 80 млн. гривень;

- „Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті на придбання повітряних суден на умовах кредитування” (від 31.01.2007 № 134)[69]. Для цього передбачено в державному бюджеті сума у розмірі 130 млн. гривень;

- „Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки інноваційних і інвестиційних проектів” (від 01.03.2007 № 329)[70]. Для цього передбачено в державному бюджеті сума у розмірі 144,5млн.гривень;

- „Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання кредитів на реалізацію інноваційних та нвестиційних проектів у галузях економіки” (від 14.03.2007р. № 455)[71]. Для цього передбачено в державному бюджеті сума у розмірі 767,4 млн. гривень.

У рамках відповідних бюджетних програм із здешевлення кредитів Мінпаливенерго, Мінвуглепром, Мінагрополітики, Мінпромполітики та Мінтрансзв'язку та Укравтодором ведуться роботи щодо реалізації інвестиційних проектів.

Зазначеними міністерствами та Укравтодором подано плани-графіки проходження всіх процедур щодо затвердження необхідної техніко-економічно документації, ведення переговорного процесу з банківськими структурами та укладання з ними кредитних угод, а також початку і завершення робіт щодо реалізації інвестиційних проектів, виконання яких може бути здійснене в рамках відповідних бюджетних програм із здешевлення кредитів.

З метою посилення захисту прав інвесторів Верховною Радою України 15.05.2007 прийнято за основу в першому читанні проект Закону України ”Про акціонерні товариства”[72].

Для запровадження спрощеного порядку виділення земельних ділянок для реалізац нвестиційних проектів розроблено проект Закону України ”Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву”, який 10.01.2007 прийнято Верховною Радою України за основу в першому читанні.

З метою запровадження компенсаційних механізмів для інвесторів у СЕЗ і на ТПР Мінекономіки підготовлено законопроекти: “Про внесення змін до Закону України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” та “Про внесення змін до Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів”[73].

Законопроектами передбачається надання низки стимулів для суб’єктів господарювання у СЕЗ та на ТПР, у тому числі для тих, що уклали договори на реалізацію інвестиційних проектів до прийняття Закону України від 25.03.2005 2505, яким скасовано спеціальний режим оподаткування на цих територіях.

Постійно ведеться робота по удосконаленню механізмів практичного виконання Законів “Про угоди про розподіл продукції”, “Про концесії”, “Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг”[74], що сприятиме залученню інвестицій в економіку України.

Головним позитивним фактором цих законів є надання інвесторам, що реалізують інвестиційні проекти в сфері надрокористування, стабільного режиму нвестиційної діяльності на весь період впровадження таких проектів.

У 2006 році проведено перший відкритий конкурс на участь у реалізац одного з найбільших інвестиційних проектів на право укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря та визначення учасників конкурсу. Переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, як видобуватимуться у межах Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря, визнано компанію „Венко Інтернешнл Лімітед” – дочірню компанію Венко енерджи компані” (Делавар, США).

Міжвідомчою комісією з організації укладання та виконання угод про розподіл продукції завершена розробка проекту угоди і проведення його державно експертизи.

Крім цього, з метою активізації концесійної діяльності розроблено проект Закону України „Про внесення змін до Закону України ”Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг”[74], який розглянуто та прийнято Верховною Радою України у першому читанні 03.04.2007 (реєстр. № 3258).

Основними нормативними правовими актами, що регламентують питання інвестиційно діяльності на території України є Закони України “Про інвестиційну діяльність”[56] та “Про режим іноземного інвестування”[48].

Законодавство України встановило гарантії для іноземних iнвесторiв. Зокрема, іноземні інвестиції в Україну не підлягають націоналізації. Державн органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятувальних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. При цьому іноземному інвесторові гарантується адекватна й ефективна компенсація.

Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду i моральну шкоду, заподіяних їм унаслідок дій, бездіяльност або неналежного виконання державними органами України чи посадовцями, передбачених законодавством обов’язків стосовно іноземного інвестора.

У разі припинення інвестиційної діяльності іноземному інвесторові гарантується повернення його інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати митного збору, а також доходів від цих інвестицій у грошовій або товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний i негайний переказ за межі України прибутків та інших засобів в iноземнiй валюті, отриманих на законних підставах унаслідок здійснення іноземних інвестицій. Якщо надал спеціальним законодавством про іноземні інвестиції гарантії захисту іноземних інвестицій зманюватимуться, то протягом десяти років від дня набрання чинності таким законодавством, на вимогу іноземного інвестора, застосовуються гарантії захисту ноземних інвестицій, передбачені цим законом.

Закон України “Про усунення дискримінації в оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна i засобів вітчизняного походження” встановлює, що на території України до суб’єктів підприємницької дiяльностi або інших юридичних осіб, їх філій, вiддiлень, відокремлених пiдроздiлiв, включаючи постiйнi представництва нерезидентів, створених з участю іноземних iнвестицiй, незалежно від форми i часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання i стягнення податків, зборів (обов’язкових платежів), встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних iнвестицiй.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14