Дипломная работа: Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення

По-друге, стійкість економіки до сировинних шоків, яку продемонструвала країна у 2006 році, довела зовнішнім інвесторам (на ряду із результатами реприватизації Криворіжсталі і продажу акцій ряду крупних банків), що Україна привабливим об’єктом для вкладення коштів і її активи є суттєво недооціненими.

Як результат, сьогодні Україна поступово перетворюється з країни нетто-експортера капіталу на країну нетто-імпортера, залучаючи необхідні для нвестицій ресурси на міжнародному ринку капіталів. Це можливо прослідити по змінам в розмірі заощаджень та інвестицій (див. табл.1.3.).

Таблиця 1.3.

Баланс заощаджень та інвестицій, % від ВВП[100]

Так, за нашими оцінками у І півріччі 2007 року баланс «заощадження-інвестиції» приватного сектору є негативним («мінус» 6,2 відсотка від ВВП) (Див.Табл.1.3.). Частка приватних інвестицій у ВВП зросла (на 1,1 відсоткового пункту порівняно з І півріччям 2006 року) при одночасному зменшенні частки приватних заощаджень (на 2,1 відсоткового пункту) через постійне зростання витрат на оплату робочої сили та матеріальних витрат. Тобто нестачу власних ресурсів для фінансування крупних інвестиційних проектів підприємства компенсують за рахунок альтернативних джерел фінансування, а саме залучення на внутрішньому та зовнішньому кредитних ринках. Як наслідок, баланс зовнішнього сектору був від’ємним («мінус» 4,5 відсотка від ВВП).

У структурі джерел фінансування інвестицій в основний капітал за І півріччя 2007 року відбулись певні зміни (див.табл.1.4.).

Таблиця 1.4

Структура нвестицій в основний капітал за джерелами фінансування[100]

Порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшилась на 0,6 відсоткового пункту (до 60,2 відсотка) частка власних коштів підприємств та на 0,5 відсоткового пункту частка залучених коштів за рахунок зовнішніх інвесторів (до 3,4 відсотка) при відповідному зменшенні частки залучених коштів за рахунок внутрішніх джерел фінансування (на 1,1 відсоткового пункту до 36,4 відсотка). Зменшення питомої ваги внутрішніх джерел фінансування в структурі інвестицій в основний капітал відбулось, насамперед, за рахунок зменшення (на 2,6 відсоткового пункту) частки бюджетного фінансування капітальних видатків.

В умовах політичної нестабільності, проведення дострокових парламентських виборів та, відповідно, високої вірогідност невиконання плану по приватизації, уряд фінансував здебільшого соціально захищені статті бюджету при деякому недофінансуванні статей капітальних видатків.

Простежується збільшення частки коштів державного бюджету за підсумками І півріччя 2006-2007рр (4,1 відсотка проти 5,5 відсотка відповідно І півр.2006 -2007р)(Табл.1.4.). [100]

Власні кошти підприємств залишаються основним джерелом фінансування капітальних вкладень. Збільшити частку своїх коштів на інвестиції підприємствам вдалось через збільшення обсягів прибутку.

Завдяки сприятливій зовнішній кон’юнктурі (високий попит та ціни на основну експортну продукцію – металургію та хімію), галузі промисловості, орієнтовані на експорт, отримали більші прибутки, ніж за відповідний період 2006 року. А саме, фінансовий результат підприємств металургійного виробництва зріс майже у 2 рази, а підприємств хімічної промисловості, навіть при зростанні ціни на природний газ - у 1,2 рази. Через зростаючий, зокрема внутрішній, попит на машинобудівну продукцію, також збільшився фінансовий результат діяльност підприємств цієї галузі (у 2,7 рази).

Майже половину загального приросту інвестицій було забезпечено, в основному, за рахунок продажу «ТАС-Комерцбанку», «Електрон Банку», Морського транспортного банку, банків «Прикарпаття» та НРБ.

Збільшилась на 0,3 відсоткового пункту (до 14,4 відсотка) у структур капітальних вкладень частка кредитів банків та інших позик. Забезпечити потребу реального сектору економіки необхідними кредитними ресурсами комерційним банкам вдалось за рахунок зростання депозитів населення, які в попередні роки були основним джерелом поповнення банківських пасивів, а також за рахунок збільшення запозичень на зовнішніх ринках(Табл.1.4.).

В цілому у І півріччі 2007 року інвестиції в основний капітал у всі види економічної діяльності зростали достатньо високими темпами. Виняток склали будівництво (зменшення на 3,8 відсотка), виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (зменшення на 3,5 відсотка) та охорона здоров’я та надання соціальної допомоги (зниження на 17,9 відсотка, що можна пояснити недостатнім фінансуванням за рахунок бюджету).

Зміну напрямків вкладення коштів можливо простежити на рис.1.4.

Рис. 1.4 Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності, % до відповідного періоду попереднього року[99]

Як і у 2006 році, у структурі капвкладень за видами економічно діяльності збільшилась питома вага капітальних вкладень, освоєних підприємствами зі швидким обігом капіталу (операції з нерухомістю та здавання під найм, оптова торгівля і посередництво в торгівлі, фінансова діяльність) (Рис.1.4.). Перерозподіл національного валового наявного доходу на користь домашніх господарств (споживча модель розвитку) протягом останніх років, в першу чергу, стимулював розвиток торговельно-посередницької діяльності.

В той же час інвестиції у промислове виробництво, де зосереджена найвагоміша частка усіх інвестицій в основний капітал, залишились майже на тому ж самому рівні – 39,2 відсотка капітальних вкладень (Рис.1.5.).

Рис.1.5. Структура інвестицій в основний капітал за видами економічно діяльності, %[99]

Протягом І півріччя фінансовий сектор залишився привабливим як для внутрішнього, так і для зовнішнього інвестора через високий рівень доходності банків внаслідок більшого, порівняно з європейськими країнами, рівня відсоткових ставок та значних темпів зростання показників банківської діяльності.

Не дивлячись на високі темпи зростання інвестиційних витрат, слід зазначити, що на сьогоднішній день в Україні склалась така ситуація, що найбільш привабливими для вкладання коштів є види економічної діяльності, як не відносяться до високотехнологічних і не є основними чинниками інноваційного розвитку країни.

Обсяг інноваційних витрат у І півріччі 2007 року склав 4145,2 млн. грн., що в 1,8 разів більше ніж за відповідний період минулого року. При цьому перше місце в структурі розподілу інноваційних коштів займає прискорення модернізац підприємств, металургійне виробництво (40,2 відсотка). Активізація інвестиційно діяльності підприємств металургійної галузі почалась ще у 2006 році, але основна частина підприємств запланувало модернізацію з 2007 по 2012 роки. Це пов’язано, в першу чергу, із наявними застарілими основними фондами та необхідністю підвищення ресурсозбереження в умовах постійного підвищення цін на енергоносії.

Питома вага розподілених інноваційних коштів у машинобудуванні також займає вагому частку (22,8 відсотка). Але вона значно зменшилась (на 16,1 відсоткового пункту порівняно з І півріччям 2006 року) при одночасному зростанні номінальних обсягів. Це пов’язано, зокрема, із більш суттєвим збільшенням питомої ваги металургії та поетапністю модернізації цієї галузі. Але у розподілі обсягу реалізованої інноваційної продукції машинобудування посідає перше місце.

1.3 Нормативно-правова база формування інвестиційного клімату

Як вже було відмічено саме стан нормативно-правової бази країни є найбільш вагомим фактором, що спливає на інвестиційну привабливість країни та рівень інвестування в ній. В Україні створено розгалужену законодавчу базу в сфері регулювання інвестиційної діяльності. Вона складає понад 300 нормативних актів, які є дещо суперечливими, але поступово вдосконалюють з метою досягнення більшого притоку інвестицій та фізичної ефективності їх використання.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14