Дипломная работа: Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення
Виконання завдань, передбачених Програмою буде сприяти:
- поліпшенню нвестиційного клімату в Україні;
- створенню інститутів спільного інвестування;
- формуванню прозору систему реалізації прав усіх інвесторів шляхом удосконалення системи корпоративного управління;
- надходження прямих іноземних інвестицій за період до 2010 року очікується у розмірі майже 10 млрд. доларів США;
- реалізації механізму концесії сприятиме залученню інвесторів до модернізації об'єктів інфраструктури, а завдяки використанню інвестицій у науково-технічній та інноваційній сферах - створенню нових робочих місць;
- активізація інвестиційної діяльності дозволить досягти у 2005 році прогнозного обсягу інвестицій в основний капітал (капітальні вкладення) за рахунок усіх джерел фінансування у сумі 55,8 млрд. гривень (15 відсотків валового внутрішнього продукту) порівняно з 23,6 млрд. гривень, фактично вкладених в економіку в 2000 році (13,7 відсотка). До 2010 року обсяг нвестицій зросте до 122,1 млрд. гривень (18,8 відсотка валового внутрішнього продукту);[18,31]
- розвиток небанківських фінансових установ, системи страхування вкладів, запровадження механізмів іпотечного кредитування спрямовано на збільшення обсягів залучення коштів населення в інвестиції в основний капітал у 7 разів порівняно з 2001 роком;
- у реалізації стратегії довготермінового економічного розвитку держави прогнозується збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на нвестиції у виробничу та соціальну сферу, обсяг яких визначатиметься бюджетами відповідного рівня.
Збільшена конкуренція серед країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою примушує уряди використовувати широкий спектр спеціальних мерів заохочення ПІІ (податкові, митні, фінансові і інші пільги). Якщо в розвинених країнах такі заходи, як правило, не потрібні, то в країнах з перехідною економікою і в країнах, що розвиваються, стимули виконують два ключов завдання:
- посилення існуючих мерів стимулювання з метою залучення ефективніших нвестицій і повнішої реалізації переваг ПІІ в умовах становлення інститутів ринкового господарства;
- поліпшення з їх допомогою інвестиційного клімату.
Одним з цікавих результатів вивчення досвіду КНР, описаних Дж. Саксом висновок про те, що політика стимулювання прямих іноземних інвестицій, переважно шляхом надання тарифних або податкових пільг в середньостроковій довгостроковій перспективах, не приводить до якого-небудь значущого збільшення зарубіжних інвестицій. Така політика ефективна тільки у разі прямої конкуренц за зарубіжні інвестиції двох регіонів, близьких по рівню інвестиційно привабливості, але ніяк не може бути основоположною ланкою в залученні іноземних нвесторів.
Для ефективного залучення якісних інвестицій необхідна постійна координація діяльності іноземних інвесторів. Але цього недостатньо для досягнення необхідного рівня інвестицій в економіці, для залучення стратегічно важливих інвесторів. Для цих цілей в приймаючих країнах створюються спеціальн організації, агентства. Їх діяльність полягає в тому, що в різних країнах, як мають стратегічне значення для приймаючої країни, розміщуються спеціальн органи (агентства, бюро). Загальний напрям діяльності задається головним органом, що знаходиться в приймаючій країні. Таким чином, створюється мережа спеціалізованих установ, основне завдання яких - пошук і залучення стратегічно важливих інвесторів.
Основною гідністю такого методу активної стратегії залучення ПІІ безпосередній контакт з можливим інвестором. Існує ряд досліджень про ефективність такої діяльності.
В даний час в Україні немає єдиного органу, регулюючого діяльність ноземних інвесторів і однією з головних пунктів котрого буде приваблення іноземних нвесторів та збільшення рівнів прямих іноземних інвестицій.
На думку ряду фахівців для подальшого поліпшення державного регулювання ПІІ важливе значення мають наступні заходи:
Перш за все, необхідно укріпити правові гарантії для зовнішніх інвесторів, зокрема шляхом введення порядку розгляду інвестиційних суперечок з їх участю в міжнародному арбітражі. Така норма передбачена в двосторонніх договорах України з багатьма державами, але відсутній в її внутрішньому законодавстві. Без цього Україн важко конкуруватиме за залучення іноземних вкладень навіть зі своїми найближчими сусідами по пострадянському простору. Не можна не враховувати, що сучасний світовий ринок капіталу – це ринок інвесторів, арена гострого суперництва країн – реципієнтів інвестицій. Для досягнення успіху необхідно забезпечити іноземним інвесторам ліберальний, стабільний, передбачений правовий режим, відповідний стандартам СОТ. У зв'язку з майбутнім вступом України у СОТ особливої уваги вимагає лібералізація правового режиму для іноземних вкладень, що пов'язаних із зовнішньою торгівлею і безпосередньо входять в компетенцію цієї організації.
В рамках СОТ з даного питання є спеціальна угода про ТРІМС (Trade Related Investment Measures), де мова йде про вимоги до розміру національної складово при виробництві продукції підприємствами з іноземними інвестиціями, про обмеження на використання в розрахунках іноземної валюти, про особливі вимоги до частки експорту в продукції цих підприємств. У українському законодавстві, принаймні, на федеральному рівні, такі вимоги не міститься. Проте держави з федеральним устроєм, вступаючи до СОТ, повинні в обов'язковому порядку привести у відповідність з її стандартами і своє регіональне законодавство.
Для залучення масштабних іноземних інвестицій в українську економіку у формі підприємницького капіталу потрібно ще багато що зробити. Мова йде, перш за все, про дебюрократизації адміністративних дозвільних погоджувальних процедур, зведенні їх до необхідного мінімуму. Зокрема, назріло скорочення сфери ліцензування інвестиційної діяльності і спрощення його процедур, а також реєстрації підприємств з іноземними інвестиціями.[30,31]
Позитивну роль могло б зіграти введення в роботі з іноземними нвесторами принципу “єдиного вікна”, що дозволяє їм мати справу з одним уповноваженим органом або навіть його представником, що бере на себе супровід проекту з їх участю (включаючи забезпечення контролю за проходженням в компетентних інстанціях необхідних погоджувальних і дозвільних процедур, отриманням потрібних резолюцій). Роль такого “вікна” могло б узяти на себе Агентство по іноземних інвестиціях, створення якого при Міністерстві економіки України пропонує автор, а також його відділення на місцях.
Та все ж головним, на наш погляд, є послідовне і неухильне наближення перехідної української системи управління підприємствами нвестиціями з властивими нею вадами до нормальної моделі змішаної економіки, що успішно функціонує в найбільш розвинених країнах. Для досягнення цього необхідні, зокрема введення ефективної процедури банкрутства, забезпечення фінансової прозорості звітності на всіх рівнях управління, надійний захист нтересів і прав міноритарних акціонерів, а також рішуча боротьба з економічною кримінальною злочинністю, корупцією, відмиванням брудних грошей і нелегальним вивозом їх за рубіж.
Початковою точкою державного регулювання іноземних інвестицій визначення цілей регулювання. Загальними цілями державного регулювання залучення іноземних інвестицій є:
- здійснення мерів по формуванню сприятливого інвестиційного клімату;
- активізація притоки іноземних інвестицій;
- дія на вибір бажаних для держави напрямів залучення ноземних інвестицій.
В даний час в основному створена система нормативно-правових актів, регулюючих інвестиційну сферу в умовах переходу на ринкові механізми господарювання.
Надання іноземним вкладникам капіталу національного режиму, тобто рівних прав з вітчизняними інвесторами, тоді як в багатьох зарубіжних державах вони мають право вибору між національним режимом і режимом найбільшого сприяння, тобто рівних прав з інвесторами з будь-якої третьої країни. Очевидно, що право вибору режиму вигідне іноземному інвесторові і він, швидше за все, вкладе капітал туди, де таке право йому надане.
Міжнародним стандартом в області правового регулювання іноземних нвестицій країнами-реципієнтами виступає наявність в їх законодавств стабілізаційної обмовки (Gross Father Clause). Вона припускає збереження для ноземного інвестора на термін окупності його капіталовкладень або інший період тих умов господарської діяльності (включаючи ставки податків і інших платежів), які існували на момент початку інвестування.
Особливістю угод про захист іноземних інвестицій є те, що вони забезпечують регулювання не тільки відносин між державами учасниками угоди, але так само і відносин з іноземним приватним інвестором однієї з держав - сторони в угоді в рамках національної системи має рацію. Наявність такого неоднорідного суб'єктного складу може послужити підставою для того, щоб при вирішенн суперечки між державою і приватним інвестором застосовувалися загальні принципи норми міжнародного права.
Таким чином, можна вважати, що останнім часом виконана значна робота по розвитку нормативно-правової бази регулювання інвестиційної сфери, як на загальнодержавному, так і регіональному рівні, що сприяло поліпшенню інвестиційного клімату українсько економіки.
Необхідно прийняти, на нашу думку, нову програму по залученню іноземних нвестицій, в якій визначити подальші кроки по розвитку законодавства, регулюючого інвестиційну діяльність.
Слід також здійснити інвентаризацію вилучень, що містяться в нормативно-правових актах, регулюючих інвестиційну діяльність, як часто знижують їх позитивний зміст. [20,39]
Практика застосування інвестиційного законодавства показала, що в нім існують недоліки, що вимагають усунення. У зв'язку з розвитком ринкових відносин і законодавства про інвестиційну діяльність деяк поняття застаріли, інші вимагають уточнення з урахуванням правових норм і норм мови.
Підхід до стимулювання іноземних інвестицій повинен бути диференційованим. В першу чергу повинні стимулюватися інвестиційні проекти в галузях з низькою швидкістю обороту капіталу, які носять стратегічний характер, але є менш привабливими для іноземного, а також для національного капіталу. Враховуючи важливість цих галузей для української економіки, їх стимулюванню повинна приділятися першорядна увага.
Однією з найбільш вагомих причин, які перешкоджають активному внутрішньому та зовнішньому інвестуванню в місто Харків і регіон, є фактична відсутність контакту влади та бізнесу в інвестиційній сфері, брак активних дій місцевої влади із формування інвестиційної привабливості Харкова, його нвестиційного іміджу. Адже саме це — первинні економічні завдання органів самоврядування. Інвестиції, як відомо, вимагають сприятливого клімату. Вкладати гроші в країну або регіон має бути вигідно, а інвестори повинні це не просто знати, але й бути в цьому впевненими. Орган самоврядування виступає, по суті, гарантом інвестицій. Така допомога влади бізнесу створює ефект синергії, збільшуючи кількість інвестицій і забезпечуючи якість їхнього використання. Самостійно бізнес не зміг би досягнути такого результату.
Вс перераховані вище умови поліпшення інвестиційного клімату в Україн відповідають концепції соціально-орієнтованої ринкової економіки. Виконання підтримка цих умов із боку держави дозволить Україні стати демократичною країною з розвинутою економікою, промисловістю, сільським господарством науково-технічним комплексом. Забезпечить стійкий розвиток економіки і підвищення життєвого рівня населення: удосконалення системи охорони здоров'я й утворення, охорони природних ресурсів і навколишнього середовища, рівні можливост використання суспільних благ для всіх груп населення і створити, таким чином, сприятливий інвестиційний клімат в Україні.
У регіонах можна впливати на інвестиційний клімат у рамках повноважень місцевих органів влади. З одного боку, варто формувати більш сприятливі умови для інвестиційно діяльності, додатково заохочувати іноземний бізнес, максимально використовувати місцеві переваги. З іншого боку - варто забезпечувати узгодження економічних нтересів потенційних інвесторів і інтересів регіону.
ВИСНОВКИ
Тема даної дипломної роботи, яка присвячена дослідженню інвестиційного клімату України є надзвичайно актуальною.
В ході проведених досліджень ми прийшли до висновків:
1. Під нвестиційним кліматом розуміємо стан правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища в межах держави, яке зумовлює ту чи іншу ступінь привабливості для інвестицій.
2. В наш час переважають негативні оцінки сучасного інвестиційного клімату України фахівцями, науковцями, працівниками управління різних ієрархічних рівнів. Це вимагає глибокого наукового дослідження інвестиційного клімату, розробки та реалізації низки заходів з метою його поліпшення.
3. Інвестиційний клімат в сучасній Україні є все ще незадовільний, а тому управління нвестиційними процесами в країні є надзвичайно складним, бо інвестиційна діяльність в умовах кризи є слабкою; інвестиційна політика - нестабільною, що пов'язане з законодавчою базою, податковою політикою тощо; інвестиційна співпраця - назріваючою, а інвестиційний менеджмент - інерційним.
4. Протікання нвестиційних процесів, їх характер, інтенсивність та результативність, а також управління ними залежить від інвестиційного клімату, що сформувався в державі, тобто від стану правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища в її межах, яке зумовлює ту чи іншу ступінь привабливості для нвестицій.
Доки Україна не створить сприятливого інвестиційного клімату, тобто умов, за яких українські – й іноземні також – підприємці зможуть процвітати, Україна обділятиме саму себе, втрачаючи економічний ріст, робочі місця і доходи з податків, які можна було б збирати з таких підприємств. Український бізнес продовжуватиме діяти в тіні, з усіма викривленнями і втратами, що несе тіньова економіка для української господарської та фіскальної політики. А іноземний бізнес просто сторонитиметься України.
5. Іноземн нвестиції — це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти нвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Підприємство з іноземними інвестиціями — це підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого (за його наявності) становить не менше 10%.
Іноземні інвестиції здійснюються у формі прямих та портфельних інвестицій. Основними формами прямих іноземних інвестицій є заснування підприємства чи його структурного підрозділу; придбання акцій підприємства; реінвестування прибутку підприємства з іноземними інвестиціями у країні-одержувачі; міжкорпораційне переведення капіталу.
6. Основу мотивації іноземного інвестора на розміщення капіталу за кордоном складають: порівняно нижчі витрати (вартість робочої сили, особливості податкової системи, субсидування, якість інфраструктури, в тому числі фінансового ринку); можливості збуту продукції (характеристики місцевого ринку, зокрема потенціал його зростання, міжнародна відкритість країни); особливості культури, мови, політичного ризику у країні.
Наслідки іноземного інвестування в країні необхідно розглядати з точки зору позитивного та негативного впливу. Засобами мінімізації негативного впливу ноземного інвестування є економічні регулятори національної політики.
У 2006 р. в Україну іноземними інвесторами вкладено 4580,5млн. дол. США прямих інвестицій, у т.ч. з країн СНД – 201,8 млн. дол. (4,4% до загального обсягу), з інших країн світу – 4378,7 млн. дол. (95,6%). У той же час нерезидентами вилучено капіталу на 552,6млн. Дол.
7.неравномерно по регіонам распред
8.про харьков
З ціллю підвищення інвестиційного клімату можна рекомендувати наступне:
- направити зусилля держави зі створення режиму сприяння іноземним нвестиціям мають бути постійними, розрахованими на довгострокову стратегію розвитку та враховувати зростання конкуренції при залученні іноземного капіталу. Зважаючи на можливість не лише позитивного, а й негативного впливу ноземного інвестування на національну економіку в умовах глобально залежності, важливо розвивати пропорції внутрішнього і зовнішнього нвестування.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
