Дипломная работа: Інноваційна діяльність підприємств: стан, проблеми й ефективність здійснення

За результатами розрахунків валовий прибуток зменшився на 89 тис. грн. Собівартість реалізованої продукції збільшилась на 212 тис. грн., також збільшилась виручка від реалізації продукції на 123 тис. грн. Збільшення прибутку від операційної діяльності та операційних витрат на виробництво продукції відбулося відповідно на 59 тис. грн., та 206 тис. грн. Чистий прибуток зріс на 38.5 тис. грн.

3.3 Фінансовий стан підприємства

Для оцінки фінансово - економічного стану підприємства необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бути звіт про фінансові результати діяльності і баланс. Спрощена форма балансу є такою:

Для оцінки фінансового стану підприємства використовують показники фінансової стійкості та платоспроможності.

Фінансова стійкість підприємства - можливість підприємства своєчасно поповнювати запаси, вести розрахунки та платежі за рахунок власних коштів.

Вона визначається за допомогою слідуючи коефіцієнтів: коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт маневреності власними коштами, коефіцієнт забезпеченості власних оборотних коштів.

Платоспроможність - можливість підприємства своєчасно погашати всіма наявними коштами першочергові зобов’язання.

Визначаються за допомогою слідуючи коефіцієнтів: коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Розрахуємо показники фінансової стійкості та платоспроможності і їх зміни за період, що вивчається, за допомогою таблиці 3.9. на підставі форми 1. “Баланс".

Таблиця 3.9. Динаміка показників фінансової стану

№ з/п	Показники	Оптимальні значення	Роки		2009 у% до 2008
			2008	2009
1	2	3	4	5	6
1	Показники фінансової стійкості:
	коефіцієнт фінансової незалежності  [ (к.380+к.430) /к.640]	>0,5	0,48	0,48	98,78
	коефіцієнт фінансової стабільності [ (к.380+к.430) / (к.480+к.620+к.630)]	>1	0,93	0,91	97,67
	коефіцієнт маневреності власними коштами [ (к.260 - к.620) / к.380]	0,4-0,6	0,06	0,17	268,99
	коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами [ (к.260 - к.620) / к.260]	>0,1	0,06	0,15	248,13
2	Показники платоспроможності:
	коефіцієнт загальної ліквідності [к.260/к620]	2,0-2,5	1,06	1,18	110,54
	коефіцієнт поточної ліквідності [к.160+к.170+…+к.240) / к.620]	0,7-0,8	0,18	0,25	142,96
	коефіцієнт абсолютної ліквідності [к.220+…+к.240) / к.620]	0,2-0,25	0,010	0,018	171,45

Виходячи з розрахунків таблиці видно зменшення коефіцієнтів фінансової незалежності, фінансово стабільності у 2009 р. у порівнянні з 2008 р. Є значне збільшення коефіцієнтів маневреності власними коштами, забезпеченості власними обіговими коштами у 2009 р. у порівнянні з 2008 р. Збільшились також показники платоспроможності. Щодо всіх коефіцієнтів, то більшість з них знаходяться на нижчому рівні, ніж оптимальний, що негативно відображається на фінансовому стані підприємства.

Розділ 4. Економічна безпека діяльності підприємства

4.1 Визначення беззбиткового обсягу реалізації продукції та зони економічної безпеки підприємства

Економічна безпека фірми (підприємства, організації) - це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформац технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється об'єктивно наявним для кожного суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільност функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього внутрішнього середовища.

Джерелами негативних впливів на економічну безпеку можуть бути:

1) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств (організацій) - конкурентів;

2) збіг об'єктивних обставин (стан фінансової кон'юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорн обставини тощо). Залежно від суб'єктної обумовленості негативні впливи на економічну безпеку можуть мати об'єктивний і суб'єктивний характер. Об'єктивними вважаються такі негативні впливи, які виникають не з волі конкретного підприємства або його окремих працівників. Суб'єктивні впливи мають місце внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів). Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тім, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:

забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежност підприємства (організації);

забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможност технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;

досягнення високо ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством (організацією);

досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу;

мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;

якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства (організації);

забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства та відділів організації;

ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки.

Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно або одночасно:

1) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування);

2) загальностратегічне прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими;

3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

4) загальнотактичне планування економічної безпеки за функціональними складовими;

5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства (організації);

7) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

8) загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки. Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічно безпеки підприємства.

Економічна наука розробила, а господарська практика випробувала загальну методологію оцінки рівня економічної безпеки підприємства (організації). Його пропонується оцінювати на підставі визначення сукупного критерію через зважування й підсумовування окремих функціональних критеріїв, які обчислюються із допомогою порівняння можливої величини шкоди підприємству та ефективності заходів щодо запобігання цій шкоді.

Результати функціонального аналізу оформляються у вигляді спеціальної таблиці-карти. Заповнюючи таку таблицю-карту, негативні явища, що впливають одразу на кілька складових економічної безпеки, ураховують окремо для кожної з них, натомість вартість заходів, які повторюються стосовно різних функціональних складових, ураховується в бюджеті підприємства (організації) лише один раз.

Оцінка ефективності діяльності відповідних структурних підрозділів підприємства (організації) з використанням даних про витрати на запобігання можливим негативним впливам на економічну безпеку та про розміри відверненої і заподіяної шкоди дає об'єктивну (підкріплену економічними розрахунками) панораму результативності діяльност всіх структурних підрозділів (відділів, цехів) з цього питання. Конкретна оцінка ефективності роботи структурних підрозділів того чи того суб'єкта господарювання щодо економічної безпеки здійснюється з використанням таких показників:

1) витрати на здійснення заходу;

2) розмір відверненої шкоди;

3) розмір заподіяної шкоди;

4) ефективність здійсненого заходу (як різниця відверненої та заподіяної шкоди, поділеної на витрати на здійснення заходу).

Особливост розробки принципів економічної безпеки підприємства за окремими функціональними складовими.

Серед функціональних складових належного рівня економічної безпеки фінансова складова вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є "двигуном" будь-якої економічної системи.

Спочатку оцінюються загрози економічній безпеці, що мають політико-правовий характер включають:

внутрішн негативні дії (неефективне фінансове планування та управління активами; малоефективна ринкова стратегія; помилкова цінова й кадрова політика);

зовнішні негативн дії (спекулятивні операції на ринку цінних паперів; цінова та інші форми конкуренції; лобіювання конкурентами недостатньо продуманих рішень органів влади);

форс-мажорн обставини (стихійне лихо, страйки, військові конфлікти) та обставини, наближен до форс-мажорних (несприятливі законодавчі акти, ембарго, блокада, зміна курсу валют тощо).

У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки підлягають аналізу:

фінансова звітність і результати роботи підприємства (організації) - платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу та прибутку;

конкурентний стан підприємства (організації) на ринку - частка ринку, якою володіє суб'єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;

ринок цінних паперів підприємства (організації) - оператори та інвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.

Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи іншим суб’єктом господарювання фінансово-економічно діяльності.

Належний рівень економічної безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього нтелекту та професіоналізму.

Охорона нтелектуальної та кадрової складових економічної безпеки охоплю взаємозв'язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи того суб'єкта господарювання:

перший - зорієнтовано на роботу з персоналом фірми на підвищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу;

другий - націлено на збереження й розвиток інтелектуального потенціалу, тобто сукупності прав на нтелектуальну власність або на п використання (у тім числі патентів і ліцензій), та на поповнення знань І професійного досвіду працівників підприємства (організації).

На першій стад процесу охорони цієї складової економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на економічну безпеку підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи тих структурних підрозділів, їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу підприємства (організації) чи нераціональним їх витрачанням.

Процес планування та управління персоналом, спрямований на охорону належного рівня економічно безпеки, має охоплювати організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні та моральн стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами.

Важливою ланкою встановлення нормального рівня економічної безпеки є оцінка ефективност заходів, яка здійснюється через зіставлення загальної величини витрат на запобіжні заходи і втрат, яких могло б зазнати підприємство.

Загальний процес охорони політико-правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:

1) аналіз загроз негативних впливів;

2) оцінка поточного рівня забезпечення;

3) планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;

4) здійснення ресурсного планування;

5) планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства (організації);

6) оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.

Передовсім детально аналізують загрози внутрішніх і зовнішніх негативних впливів на політико-правову складову економічної безпеки та причини їхнього виникнення.

Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів можуть бути:

а) низька кваліфікація працівників юридичної служби відповідного суб'єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби;

б) недостатн фінансування юридичного забезпечення підприємницької або іншої діяльності;

в) небажання чи нездатність підприємства (організації) активно впливати на зовнішн політико-правове середовище його (її) діяльності.

Останнє, як правило, виявляється в слабкому правовому опрацюванні договірних відносин даного суб'єкта господарювання з іншими, невмінні захищати інтереси підприємства (організації) в конфліктних ситуаціях, неефективному плануванн юридичного забезпечення бізнесової діяльності.

Причини виникнення зовнішніх негативних впливів здебільшого мають подвійний характер:

1) політичний;

2) законодавчо-правовий.

До першої групи причин можна віднести:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10