Дипломная работа: Дослідження аспектів управління якістю продукції

Та все ж, як потрібні вимоги до професійних якостей робітників підприємства і формування компетенції персонала ЗАТ НКМЗ?

Стратегічн можливості та забезпечення прискоренного еволюційного розвитку ЗАТ НКМЗ в умовах жорсткої конкуренції потребують від робітників підприемства необхідність до радикальних нововведень та ризику, сприйняття і готовності до змін, здатності на високому професійному рівні проводити стратичні зміни.

Професійні якост роботників повинні формувати ефективного власника, зацікавленного в підвищенн результатів роботи підприемства та інвестиціях на розвиток виробництва, забезпечення ефективної роботи трудового колектива. Професійна компетентність робітника ЗАТ НКМЗ в умовах активного НТП та постійно інформації, що змінюється повинна знаходитись в процесі безперервного удосконалення та сприйняття нового, щоб не допустити морального зносу знань та старіння професійних навичок роботи.

Для прогнозування своїх потреб підприемство повинно мати опис всіх посад та всіх функцій, що виконуються для реалізації поставлених задач, визначати необхідний склад компетенції під кожну з посад, проводити аналіх взаемозв’язків між посадами за складовими компетенції. Компетенцію слід розуміти як сукупність знань, вмінь та навичок. Компитенцію не принесуть ніякі користі, якщо спеціалісти, які ними володіють, не зацікавлені реалізувати їх з максимальною віддачею.

Придбання, стимулювання та розвиток компетенції необхідні для реалізації стратег розвитку ЗАТ НКМЗ. На НКМЗ, що поставила за свою ціль досягнути рівня самонавчальної інтелектуальної організації, дана задача вирішуеться шляхом раціонального співставлення, поглиблення та розширення знань і здібностей персонала; впровадження систем оцінки результатів діяльності робітників; створення умов розвитку компетенції; впровадження гнучкої системи нагороди, справедливої та мотивуючої; залучення робітників в управлінський процес; покращення умов праці.

Розробка та впровадження системи сертифікації персонала дозволить визначити існуючий потенціал робітників, ефективно проводити професійні пересування та виключити можливість допуска некваліфікованих робітників до виконання кваліфікованих робіт.

Управління знаннями (компенцією) на основі високої інформаційної культури персонала задача ХХІ століття.

Головна мета сертифікації персонала – встановлення рівня підготовки професійних знань, вмінь та навичків (досвіду) робітника для підтвердження його відповідност встановленим вимогам та визначенням цого можливостей належним чином здійснювати конкретні дії в певній діяльності.

Ціль атестацій персонала – визначення кваліфікацій робітника з метою перевірки його відповідності посаді,яку займає.

Таким чином, проведення сертифікацій персонала ЗАТ НКМЗ, буде сприяти:

- досягненню кадрові незалежності;

- впровадження ефективний системи оцінки персонала для забезпечення його професіоналізму згідно з вимогами міжнародного стандарту І SO;

- створення сприятливих умов для успішної діяльності підприємства на єдиному товарному ринку України та закордонному ринку, а також для участі в міжнародній економічній та науково технічній співпрац міжнародній торгівлі за рахунок випуску конкурентоспроможної продукції та надання послуг високо кваліфікації персонала.

3.2 Розробка механізму попередження браку продукції

Розглядаючи більш детально появлення браку у матеріальному виробництві на ЗАТ “НКМЗ”, можна виділити ряд основних причин, які спричиняють появу браку. Це такі як:

-      неякісн шихтові матеріали, тобто забрудненний метал, очищення якого потребує великих коштів;

-      невідпрацьованний технічний процес виготовлення унікальних виробів – виготовлення нестандартних замовлень;

-      жорсткі вимоги замовника до якості металу (з кожним новим замовником “планка” рівня брака опускається все нижче);

-      порушення технічного процесу виконавцями. Це взагалі розливщики, конавщики;

-      слабкий рівень професійної підготовки – робітникам недостатньо знань, набутих досвідом, адже з чосом зявляється нове обладнання, нові технології і, щоб представляти свою продукцію на міжнародному ринку, треба бути постійно в процесі навчання.

Схематично залежність якості продукції від вище перерахованних факторів зображено на рисунку 3.1

Ця схема не лише дає загальну уяву про фактори, які взагалі впливають на підвищення якості продукції, але й дозволяє розробити алгоритм розрахунку ймовірних втрат від брака в окремому цеху або ж при виготовленні окремого унікального виробу (див. рисунок 3.2).

Для початку спеціалістами визначаються показники (фактори), які найбільше впливають на процент браку або від яких залежить цей процент. Всі ці показники позначаються певними словами в умові алгоритму. Далі, для одних показників встановлюється допустимий процент браку, а інші визначаються по шкалі.

Після процесу виробництва виміряні параметри показників порівнюються з нормами. Якщо параметри будь-якого показника не перевищують норм, то це означає, що якість продукції відповідає замовникам.

Але, якщо хоча б один з парраметрів не відповідає нормам, для підприємства – це велик затрати, втрата замовника.

При виникненні такої ситуації переглядаються норми, встановлені раніше, змінюється технологія виготовлення, відпрацьовується технічний процес.

Використання цього алгоритму дозволить швидше і якісніше проводити контроль за якістю, а також попереджати появу браку. Адже, висока якість – це найперше, що вимага потребує споживач.

4 Охорона праці

4.1 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів при роботі з персональними електронно-обчислювальними машинами.

Вивчення та визначення факторів, що впливають на функціональний стан користувачів комп’ютерів дозволить виділити основні причини виникнення станів напруженості, стомлення, стресу і здійснити відповідні профілактичні заходи.

Трудова діяльність користувачів комп’ютерів відбувається у певному виробничому середовищі, яке впливає на їх функціональний стан. На ЗАТ “НКМЗ” у відділ технічного контролю (ВТК) знаходиться три комп’ютери, у зв’язку з цим на робітників діють фактори виробничого середовища. До найбільш значних – фізичних належить електромагнітні хвилі різних частотних діапазонів, електростатичн поля, параметри мікроклімату та ціла низка світлотехнічних показників. Значно менший вплив хімічних та біологічних факторів виробничого середовища на користувачів комп’ютерів.

Також трудовий процес суттєво впливає на психофізичні можливості користувачів комп’ютерів, оскільки їх діяльність характеризується значними статичними фізичними навантаженнями; напруженням сенсорного апарату, вищих нервових центрів, які забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. Окрім цього, трудовий процес користувачів комп’ютерів відзначається значними нформаційними навантаженнями.

Профілактичн якості та виробничий досвід робітників, які визначають внутрішні засоби діяльності, обумовлюють надійну та безпомилкову діяльність користувачів комп’ютерів, дозволяють знаходити безпечні методи розв’язання виробничих завдань навіть у нестандартній ситуації.

Зовнішн засоби діяльності, які в основному визначаються ергономічними показниками, щодо організації робочого місця, форми та параметрів його елементів, просторово розташування основного і допоміжного устаткування, можуть суттєво знизити фізичні та психофізичні навантаження, що діють на користувачів комп’ютерів.

4.2. Заходи по забезпеченню безпечних умов праці.

4.2.1. Вимоги до організації робочого місця та режиму роботи оператора.

Робоче місце – це місце, постійного або тимчасового перебування працівника в процес трудової діяльності.

ДНАОП 000-1.31-99 регламентує вимоги до організації робочого місця користувача ВДТ. Треба розмістити робочі місця ВДТ так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Це дасть змогу виключити дзеркальні відбиття на екрані джерел природного світла та потрапляння останніх в поле зору користувачів.

Організація робочого місця користувача ВДТ повинна забезпечити відповідність усіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2..032 ССБТ. Рабочее место при виполнении работ сидя. Общие єнергономические требования”, характеру та особливості трудової діяльності.

Площа, виділена на одне робоче місце з ВДТ або ПК повинна складати не менш 6 м2, а об’єм – не менш 20 м3.

На ЗАТ НКМЗ” у ВТК. Площа на кожного робітника складає 2,4 м2, а загальна площа приміщення – 24 м2. Об’єм на одного робітника складає 10,3 м3.

До виробничих меблів на робочому місці з ВДТ належать: робочий стіл, стілець, підстава для ніг.

Конструкція робочого столу повинна відповідати сучасним вимогам. Висота робочої поверхн столу для ВОТ має бути в межах 680-800 мм, ширина 600-1400 мм, глибина –800- 1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менш 600 мм, шириною не менш 500 мм, глибиною на рівні колін не менш 450 мм на витягнутої ноги – не менш 650 мм.

Робочий стіл для ВОТ, має бути обладнаний підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менш 100 мм, а можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні – в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї завширшки 10 мм.

Конструкція робочого стільця має забезпечувати підтримання раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози. Тому стілець повинен бути підйомно-поворотним; регулюватися по висоті, на кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від попереднього краю сидіння, висоти підлокітників.

Ширина та глибина сидіння повинна бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні-від 15° вперед до 5° назад. Поверхня сидіння повинна бути плоскою, передній край заокруглений.

Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина не менше 380мм, радіус кривизни в горизонтальній площині – 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30°відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.

Для зниження статичного напруження м’язів рук необхідно застосовувати стаціонарн або змінні підлокітники довжиною не менше 250 мм шириною 50-70 мм, що регулюється по висотам над сидінням у межах 230±30 мм, та по відстані між підлокітниками у межах 350-500 мм. Сидіння, спинка та підлокітники повинні бути напівм’якими неслизькими, такими що не електризується та з повітропроникненим покриттям.

У ВТК тільки конструкція столу відповідає вимогами, але й тут відступне підставка для ніг, хоча її наявність забезпечується оптимальному робочу позу стільки ж, як повинні бути “рухому ми зовсім не є такими”. У них відсутні підлокітники та напівм’яке покриття.

Відповіда нормам тільки розмір сидіння. Із-за недотримання норм та неуваги до працівників може призвести до деформацій хреста та негативну дію на нервові шляхи, на больові відчуття в поперековій ділянці, загальний дискомфорт і не рідно на зниженні працездатності у робітників.

Поверхн стелі приміщень у ВДТ бажано фарбувати в світлім тоні близькі до білого, коефіцієнт відбиття 0.7-0.8. В такому випадку вибите від них світло більш рівномірно освітлює приміщення, усуваючи тіні і зменшуючи розсіяні бліци на блискучих поверхнях.

Для пофарбування стін в примушеннях з ВДТ необхідно використовувати мало насиченн кольори світлих тонів з коефіцієнтом відбиття 0.5 - 0.6. Сіро-зелений, найбільше бажаний, він сприятливо впливає на зір, знімає загальну втому.

У відділ технічного контролю стеля білого кольору, а стіни сіруватого, так як це найбільше бажаний тон, то вони сприяють підвищенню працездатності та активност у працівників.

Розташування екрана ВДК має забезпечувати зручність здорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30° від ліній зору користувача. Екран відео термінала та клавіатури повинна розташовуватись на оптимальній відомості від очей, але не ближче 600мм з орудуванням розмірів збитково-цифрових знаків та символів.

Розміщення принтера або інших пристроїв вводам-виводам інформацій на робочому місті ма забезпечувати добру видимість екрана ВДТ, зручність ручного керування пристроям введення-виведення інформацій в долі досяжності моторного поля по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм. Під принтером ударної дій підкладати вібраційні килимки для мастіння вібрацій та ширину. Всім цим вимогам відповідає розташування ВДТ у відділ технічного контролю, перерви при роботі за комп’ютером через одну годину на 15 хвилин.

4.2.2 Вимоги до освітлення

Робота користувачів комп’ютерів характеризується значним напруженням зорового апарату, тому важливе значення має забезпечення раціонального освітлення робочих місць.

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 освітлення у приміщеннях з ВДТ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення повинно бути боковим, бажано одностороннім. Для уникнення засліплюючої дії сонячних променів найкраще, коли вікна зорієнтовані на північ чи на північний схід. Коефіцієнт природної освітленості повинен бути не нижче 1,5%, відповідно до вимог СНиП ІІ-4. “Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования». Нормативний рівень освітленості повинен бути 500-700 лк.

В якост джерел штучного світла застосовуються люмінесцентні лампи, які краще поєднуються з природним освітленням, а ніж лампи розжарювання. Окрім того, вони створюють більш дифузні світлові потоки, через що знижується можливість засліплюючої дії світла, відбитого екраном. Найкраще застосувати люмінесцентн лампи типу ЛБ, які мають найвищу світловіддачу.

Люмінесцентн лампи типу ЛБ застосовують у відділі технічного контролю ЗАТ “НКМЗ”. Працівниками відділу постійно застосовується штучне освітлення тому, що джерело природного світла (вікно) у відділі одне, хоча зорієнтовано на північ. Світильників місцевого освітлення відділ немає.

Надійність та ефективність природного та штучного освітлення приміщень, ВОТ залежить від своєчасності та ретельного його обслуговування. Забруднення скла світлових приборів, ламп, світильників може знизити освітлення приміщень в 1,5-2 рази. Тому віконне скло та світильники необхідно мити не рідше ніж 2 рази на рік та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

4.2.3 Вимоги до мікроклімату приміщень обчислювального центру.

Під виробничим мікрокліматом розуміють стан повітряного середовища виробничого приміщення, який визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря та тепловим випромінюванням магнітних поверхонь, що в сукупності впливають на тепловий стан організму людини. В процесі трудової діяльності постійно перебуває у постійній тепловій взаємодії з виробничим середовищем.

Оскільки робота за комп’ютером характеризується малим фізичним навантаженням, то цей вид діяльності належить до категорії легких робіт за критерієм енерговитрат організму (ГОСТ 12.1.005 –8 8).

Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 у виробничих приміщеннях та робочих місцях з ВДТ та ПК мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату. Температура повітря повинна бути 22-24° С, відносна вологість – 40-60%, швидкість руху повітря - 0,1м/с.

У відділ технічного контролю параметри мікроклімату відповідають встановленим нормам. Найкраще для підтримання заданих параметрів мікроклімату слід використовувати кондиціонери, але слід приміщення обладнати і системами опалення.

4.2.4    Шум та випромінювання

Рівн звукового тиску в октавних смугах частоти, рівні звуку та еквівалентні рівн звуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ та ПК визначенні ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Відомо, що шум несприятливо діє на слуховий аналізатор та інші органи та системи організму людини. На людей, які працюють за комп’ютером дуже впливає навіть незначн рівні шуму. Цей вплив виражається у зниженні розумової працездатності, швидкій втомлюваності, послабленні уваги, появі головного болю.

На комп’ютеризованих робочих місцях основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, накопичувачі, принтери ударної дії.

На жаль на ЗАТ “НКМЗ” у ВТК не застосовуються ніякі засоби для зниження шуму. Хоча принтерів ударної дії там немає, але й інші прилади спричиняють шум.

Для зниження рівнів шуму на робочих місцях рекомендується розмістити друкувальн пристрої ударної дії в іншому приміщені, або огородити їх звукоізолюючими екранами.

Випромінювання бувають: рентгенівське, оптичне, електромагнітне радіочастотного діапазону.

Встановлено, що джерелом “м’якого рентгенівського випромінювання” є екран. Відповідно до норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) гранично допустима потужність експозиційно дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана відео термінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв становить 4,74 *10-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкр/год).

Оптичн випромінювання виникають завдяки взаємодій електронів з шаром люмінофору, нанесеного на екран ВДТ. Область оптичного випромінювання включа ультрафіолетове, світлове та інфрачервоне випромінювання.

Ультрафіолетове випромінювання, як правило, впливає на шкіру та очі людей. Діапазон нфрачервоного випромінювання обмежений довжиною хвилі від 0,76 мкм до 1мм.

Електромагнітн випромінювання радіочастотного діапазону що генеруються ВДТ пов’язані перш за все з частотою формування елемента зображення, а також з інтенсивністю електронного променя, що зумовлює яскравість точок на екрані

4.2.5    Вимоги електробезпеки обладнання

Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де встановлені електронно-обчислювальна машини персональні комп’ютери відображені у ДНФОП 0.00-1.31-99. Відповідно до цього нормативного документу під час проектування систем електропостачання, монтажу основного електрообладнання будівель та приміщень для ПК необхідно дотримуватись вимог правил влаштування електроустановок, ГОСТ 12.1-006-84, ГОСТ 12.1019-71 ГОСТ 12.1-030-81, ГОСТ 12.1. 045-84, ПГЕ, ПБЕ, ВСН 59-88” Электрооборудование жилых и общественных зданий. Норми проектирования”.

Ліній електромережі для живлення ПК, периферичних пристроїв ПК та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК виконування як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників.

У приміщенні, де одночасно експедирується або обслуговується більше п’яти ПК, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вилети електричне живлення, крім освітлення.

Для підключення переносною електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній золяцій. Тимчасово електропровідна від переносних прикладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, прикладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанням ізолювання місць з’єднання.

У ВТК ЗАТ НКМЗ тільки три компьютери, але за ними працюють висококваліфіковані робітники. Всі ПК встановленні згідно вимог правил влаштування електроустановок.

4.2.6    Вимоги пожежної безпеки

Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відео термінали та ЕОМ такі заходи визначен правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31-99 та іншими нормативними документами.

Будівл ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні бути не нижче її ступеня вогнестійкості. Над та під приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, а також у суміжних з ними приміщеннях не дозволяється розташування приміщень категорій А Б за вибухопожежною небезпекою. Приміщення категорій в слід відділити від примушень з ЕОМ противопожежними стінами.

Фальшпідлога у приміщення ЕОМ повинна бути виготовлена з негорючих матеріалів. Простір під змінною підлогою розділяють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250м2. Межа вогнестійкості діафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год.

Звукопоглинання обмащування стін та стель у приміщення ЕОМ слід виготовляти з негорючих або високогорючих матеріалів.

Приміщення, в яких розташовуються персональні ЕОМ дисплейні зали, повинна бути оснащен системною автоматичною пожежною сигналізацією, з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними з розрахунку 2 шт.на кожні 20 м2 Площі приміщення з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогнегасно речовини.

Не рідше одного разу на квартал необхідно очищення від пилу агрегати та вузли, не біл канали та простір між підлогами.

На ЗАТ НКМЗ” не використовують у ВДТ цих заходів, поблизу їх кімнати навіть не ма вогнегасника. Це дуже погано і може призвести до поганих наслідків.

4.3      Штучне освітлення

Для загального освітлення приміщень слід використовувати, головним чином, люмінесцентні лампи, що обумовлюється наступними їх перевагами: високого світловою віддачею (до 75 лм\Вт і більше), довготривалими строками служби (до 10000 год), невеликою яскравістю поверхні, яка світиться, спектральним складом випромінює мого світла.

Найбільш прийнятний для приміщень являються люмінесцентні лампи ЛБ (білого світла) та ЛТБ (тепло-білого кольору) потужністю 20, 40 або 80 Вт. Виробничі приміщення обладнуються спеціальними конструктивними елементами – типовими автономними конструкціями інтер’єра машинного зала. Складовою частиною є підвісна перфорована стеля, на якій розміщенні джерела освітлення. Світильники, вмонтовані в підвісну стелю, повинні встановлюватися так, щоб їх ковпаки виступали не більше ніж на 50 мм від поверхні стелі для зменшення запиленості. Ковпаки світильників виготовляються з світлорозсіювального матеріалу з коефіцієнтом пропускання не менше 0.7.

Вихідними даними для розрахунку машинного залу є довжина приміщення ВТК: А=4 м, В=6 м, Н= 3 м.

Підвісна стеля обладнується світильниками УВЛН2 (чотирилампові), люмінесцентними лампами ЛБ-40 коефіцієнт відбиття світлового потоку від стелі до стін відповідно:

Рстеля=70%; Рстіна =50%.

Визначимо необхідну кількість світильників при загальній системі освітлення.

Для машинних залів рівень робочої поверхні над підлогою hp=0.8 м. Тоді відстань від світильників до робочої поверхні.

h=H-hp (4.1)

h=3-0.8=2,2 м

У світильників УВЛН найвигідніше відхилення l=1,4

l=L/h (4.2)

де L відстань між рядами світильників.

Тод відстань між світильниками L=1,4*2,2=3 м

відстань між стінами та крайніми рядами світильників

l=(0,3…0,5)L (4.3)

l=0,4*3=1,2 м

Знаючи ширину В= 6 м. Визначимо число рядів світильників.

Складаємо розрахункову нерівність:

В>=2*l +L*(n-1).

Вирішимо його відносно n: В>=2*l+n*L-L,

n<=(B+L-2*l)/L (4.4),

n<=2,2, приймаємо число n=2.

Для машинних залів при загальному освітленні норма освітленості Е= 500-700 лк.

З врахуванням заданих Рстелі=70%, Рстіни=50% визначимо індекс приміщення.

і=А*В/(h*(A+B)) (4. 5)

i=(4*6)/(2,2*(4+6))=1,1

З довідникових даних знаходимо коефіцієнт використання випромінювання світлового потоку h=0,4

Номінальний світловий потік лампи ЛБ-40 Фл=3120 мм. Відповідно, світловий потік світильника УВЛ

Св.=4*Фл (4. 6)

Св.=4*3120=12480 мм.

Маючи вс данні, можливо визначити необхідну кількість світильників в ряду

N=(E*k3*r*z)/(n*Фсв*h*n) (4. 7),

де S=A*B=4=6=24 м2 – Освітлювана площа.

Коефіцієнт запасу Кз=1,4...1,5 за умови чинення світильників не рідше двох разів на рік.

Коефіцієнт нерівномірності освітлення z=1,1... 1,2

Коефіцієнт затемнення  =0,8... 0,9

Підставимо всі значення у формулу (4. 7):

При довжині одного світильника lсв=1,33 загальна довжина N*lсв=2*1,33=3 м.

Залишаємо між світильниками відстань

R=(A-N*lcв)/(N-1) (4. 8)

 

ВИСНОВКИ

У процес роботи над дипломом були досліджені аспекти управління якістю продукції, запропоновані заходи щодо покращення якості продукції та збільшення конкурентоспроможності.

Також були розглянуті головні показники якості, система якості, також стандартизація та сертифікація продукції. Проаналізовано: контроль якості на підприємстві, зменшення проценту втрат від браку по відношенню до собівартості за останні дев’ять років, а також процент втрат від браку по окремим виробництвам. Запропонован заходи щодо зменшення появи забракованої продукції взагалі по заводу.

Оскільки металургійне виробництво складає найбільшу частку проценту усієї забраковано продукції, то в дипломній роботі розглянуті причини, які найбільш впливають на прояв браку у цьому виробництві, розглянуто шляхи їх усунення. Також представлена модель впливу цих причин ефективність металургійного виробництва.

Більшість вітчизняних підприємств машинобудівної галузі сьогодні знаходяться в дуже поганому стані: скорочені виробничі потужності, більшість цехів не працює, втрачено багатий досвід та професійний склад. В цій безрадісній картині ЗАТ НКМЗ” – є яскравим прикладом того, як вижити в нових економічних умовах, підняти підприємство на високий рівень виробництва, зробити його конкурентоспроможним не тільки на вітчизняному ринку, але й на міжнародному, створити унікальну систему роботи з персоналом.

Одним з важливих моментів підвищення якості продукції у світі забезпечення конкурентоспроможності та успішної діяльності підприємств в сучасних умовах виступає розробка та опанування принципово нових товарів, зміна системи контролю якості. Контроль здійснюється не за якістю вже вироблених деталей та вузлів, а за всім виробничо-технологічним процесом. Це дозволить знизити і ціну якості до 50% загального обсягу продажу. Таким чином необхідно відмітити, що виробник розв’язуючи проблему успішної діяльності на ринку повинен мати достатню гнучкість в управлінні товарною політикою та виробничими структурами з метою забезпечення достатньої і необхідної якості товару і оптимального рівня його конкурентоспроможності, від якого залежить ринковий успіх або невдачу від реалізації даного товару.

Вже сьогодні ми можемо випускати продукцію високої якості, конкурентоспроможну на будь-якому ринку, яка відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO серії 9000. Це забезпечить витіснення низькопробного імпорту, зупинку відтоку валюти за рубіж, створення нових робочих місць, можливість реалізувати товари “Зроблено в Україні” за кордоном, як результат цього – збільшення надходжень в бюджет.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1 Закон України Про підприємництво в Україн // Закони України К.: Право, 1996. – Т.1. - С. 53-66.

2     Закон України “Про стандартизацію” №2408-11/ від 17.05.2001.

3 Скударь Р.М. Управление конкурентоспособностью крупного акционерного общества: проблемы и решения. – К.: Наук. думка, 1999. – 496 с.

4 Беляцкий Н.П. Менеджмент: Деловая карьера / Н.П.Беляцкий. – Мн.: Выш. шк., 2005. – 302 с.

5 Большаков А.С., Михайлов В.И. Современный менеджмент: теория и практика – СПб: Питер, 2002. – 416 с.: ил. - (Серия “Теория и практика менеджмента”).

6 Басовский Л.Е., Протасьев В.Б. Управление качеством: Учебник. – М.: ИНФРА – М, 2002. – 212 с.

7 Вісник. Серія “Економіка”. Київського національного університету імені Тараса Шевченка, № 55-57, 2002. – 240 с.

8 Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов / О.П.Глудкин, Н.М.Горбунов, А.И.Гуров, Ю.В.Зорин: под ред. О.П.Глудкина. – М.: Горячая линия – Телеком, 2001. – 600 с.

9 Гапонов В. Працюючим з комп ютером // Охорона праці – 2007, 10, 47-49 с.

10 Даценко І.І. Габовіч Р.Д. Умови праці з комп ютером і їх оптимізація. – Львів: Афіша, 2001. – 254 с.

11 ДСТУ3230-95 Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення. 1999. С.27

12 В.Ц. Жидецький Охорона прац користувачів комп ютерів. – Львів: Афіша, 2004. – 176 с.

13 Крейчман Ф.С. Эффективная организация акционерными предприятиями в условиях рынка. – М.: ЗАО “Финстатинформ”, 2003. 316 с.

14 Портер Майкл, Э. Конкуренция.: Пер. с англ.: Уч. пос. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2004. – 495 с.: ил. – Парал. тит. англ.

15 Пінчик К.В. Формування ринкових відносин в Україні // Финансовая консультация. 2004 - № 21-22. – 37-39 с.

16 Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ К.: Держнаглядохоронпраці, 1999. – 112 с.

17 Справочник директора предприятия / Под ред. М.Г.Лапусты. Изд. 3-е, испр. И доп. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 784 с.

18 Томпсон А.А., Стриекленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов / Пер. с англ. под ред. Л.Г.Зайцева, М.И.Соколовой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.

19 Управління якістю продукції. Навчальний посібник. / О.Й.Запунний, О.О.Запунний, І.В.Полуда, С.М.Савченко. За редакцією В.Д.Нємцова. – К.: ІЗМН, 1998. – 135 с.

20 Фатхутдинов Р.А. Производственный менеджмент: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 1997. – 447с.

21 Экономика предприятия. Серия “Учебники и учебные пособия”. Ростов н/Д: “Феникс”, 2002. – 416с.